Переміщення єшиви «Томхей Тмімім» у Радянській Росії
Єшиві «Томхей Тмімім» довелося багато разів переміщатися через переслідування комуністів.
Відділення в Кременчуці
До міста Кременчука єшива «Томхей Тмімім» Любавич перейшла в 5678 році (1917/1918), коли війна Німеччини і Росії наблизилася до міста; дорожнеча зросла, і не було джерела коштів на утримання учнів.
Спочатку перейшли «учні хедерів», за ними «учні шіуру» і, нарешті, також «учні залу». Ці останні залишалися в місті до літа 5680 року (1919/1920), коли перейшли до «Томхей Тмімім» у Ростові-на-Дону, а учні «хедерів і шіурім» залишалися вчитися в місті до місяця іяра 5690 року (квітень–травень 1930)[1].
Рав Ісраель-Ноах Беліницький, один із керівників Хабаду в Кременчуці, керував єшивою як у духовному, так і в матеріальному відношенні, виконуючи всю свою роботу самовіддано і добровільно. Кошти на прожиття він заробляв як бухгалтер на підприємстві, яке до комуністичної революції належало братам Гурарі (раву Шмуелю Гурарі, раву Менахему-Мендлу Гурарі і раву Натану Гурарі та його синові раву Єхіелю-Цві Гурарі).
Серед машгіахів і магідів шіуру в єшиві можна назвати:
- Рав Менахем-Мендл Грибов (магід шіуру).
- Рав Єхезкель Гімельштейн (магід шіуру).
- Рав Дов-Залман Кузнецов (машгіах).
- Рав Меїр Авцон (машгіах).
Відділення в Полоцьку
Відділення «Томхей Тмімім» у місті Полоцьку відкрив на початку літа 5686 року (1925/1926) рав-тамім Аврагам Дризін (Майор). У єшиві навчалися учні єшиви «Томхей Тмімім» у Кременчуці, які перейшли до Полоцька через страх затримання й арешту.
До керівництва єшиви входили також рав-тамім Єхезкель Гімельштейн і машпіа рав-тамім Шломо-Хаїм Кесельман, який служив також «машпіа» в місті.
Після Песаху 5687 року (17 квітня 1927) невелика група учнів на чолі з рав-тамімом Аврагамом Дризіним залишила єшиву, вирушивши відкрити нове відділення у Вітебську.
Єшива в Полоцьку протрималася до зими 5689 року (1928/1929), коли рава Шломо-Хаїма Кесельмана було відправлено на заслання і єшиві довелося закритися[2].
Відділення в Одесі
Єшиву «Томхей Тмімім» в Одесі було відкрито наприкінці зими 5689 року (1928/1929), коли влада закрила єшиву «Томхей Тмімім» у Полоцьку; звідти група з кількох десятків учнів прибула вчитися до міста Одеси, де єшива діяла впродовж усього 5690 року (1929/1930).
Машгіахами до єшиви було направлено туди рава Менахема-Мендла Футерфаса і рава Яакова-Йосефа Гуркова[3].
Відділення у Вітебську
У Вітебську відділення «Томхей Тмімім» було відкрито на початку літа 5687 року (1926/1927), коли туди з міста Полоцька прибула група учнів на чолі з равом Аврагамом Дризіним.
Узимку 5689 року (1928/1929) до Полоцька прибула група учнів з єшиви, закритої у Невелі, і єшива дедалі більше розширювалася, доки не стала центральною єшивою в Росії[4]. У єшиві навчалися також учні, які не належали до хасидів Хабаду, оскільки переважну більшість єшив було закрито, і ті з їхніх учнів, хто хотів учитися, приходили до «Томхей Тмімім».
Розпорядок дня в єшиві починався о пів на п'яту ранку в жіночому відділенні синагоги Хабаду в місті. О сьомій годині учні спускалися з жіночого відділення до чоловічого, щоб не викликати підозри в тих, хто молився, що вони вчилися в жіночому відділенні, а ніби щойно прийшли до синагоги. Причиною таких запобіжних заходів були численні донощики, що крутилися там.
Частина учнів єшиви ночувала в хасидів у їхніх домах, а частина — на лавах синагоги.
Кілька років єшива у Вітебську трималася, попри стеження, однак узимку 5691 року (1930/1931) співробітники Євсекції виявили єшиву. П'ятнадцятьох людей, і серед них рабинів, громадських діячів і почесних мешканців міста, було заарештовано. Учнів, молодших за 18 років, було вислано з міста.
Співробітники таємної поліції виявили єшиву на Пурим 5691 року (3 березня 1931), коли тмімім захотіли провести фарбрейнген у домі рава Дов-Бера Яффе. Хоча рав Яффе добре знав про небезпеку цього, він запросив тмімім до себе додому. Галас, що здійнявся навколо фарбрейнгену, спонукав сусідів донести.
Керівництво єшиви
- Рав Єгуда Ебер (голова єшиви).
- Рав Аврагам Дризін (машгіах).
- Рав Шнеур-Залман Левітін (машгіах).
- Рав Нахум Лабковський (машгіах).
- Рав Рафаель Коген (магід шіур).
- Рав Ар'є-Лейб Ліпскер (машгіах).
- Рав Нахум Гольдшмід (машпіа в одному з класів).
- Рав Ісраель-Нахман Марейшин (рам)
Примітки
- ^ «Сефер га-Тмімім», ч. 1, с. 97.
- ^ «Сефер га-Тмімім», частина 1, с. 95.
- ^ «Сефер га-Тмімім», ч. 1, с. 85.
- ^ «Сефер га-Тмімім», ч. 1, с. 89.