Перейти до вмісту

«Томхей Тмімім» Ростов-на-Дону

Матеріал з Хабадпедії

Єшива «Томхей Тмімім Любавич» діяла в місті Ростові-на-Дону кілька разів упродовж багатьох років:

Спершу єшива переїхала до Ростова-на-Дону після відходу з життя Ребе Рашаба в 5680 році (1919/1920) і була закрита комуністичною владою в 5681 році (1920/1921).

У 5684 році (1923/1924) єшива знову переїхала до Ростова-на-Дону і діяла там, доки того ж року її знову не закрила влада.

Після падіння залізної завіси рав Еліяшив Каплон, що був шаліахом Ребе в Ростові-на-Дону, утретє заснував єшиву — в домі Ребе Рашаба і Ребе Раяца, і вона діяла, доки її не закрила російська влада в 5768 році (2007/2008), а персонал і учнів єшиви було вислано з Росії.

Історія єшиви

Слідом за від'їздом Ребе Рашаба з Любавичів до Ростова-на-Дону переїхала й єшива «Томхей Тмімім Любавич».

Це було влітку 5680 року (1919/1920). Економічне становище єшиви та її учнів було вкрай жалюгідним.

Тим, хто прийшов на допомогу єшиві, був рав Шмуель Гурарі, який, попри те що все його майно було націоналізовано, дбав про здобування коштів і навіть продав цінні особисті речі, а виручене віддав «Томхей Тмімім». Крім того, кількох посланців було відправлено збирати кошти по всій країні.

Після відходу з життя Ребе Рашаба його син Ребе Раяц вирішив перевести «учнів залу» єшиви «Томхей Тмімім» Кременчук, близько ста осіб, до себе в місто Ростов-на-Дону. Там єшива діяла майже рік — до початку літа 5681 року (1920/1921).

Близько ста юнаків-єшиботників прибули до Ростова-на-Дону і навчалися в їдальні Ребе Рашаба, а ночували в «шалаші» (щось на зразок будинку з товстих дощок без тинькування) і на нижньому поверсі. А після того як захворів Ребе Раяц (у 5681 році (1920/1921), упродовж трьох тижнів: Толдот, Ваеце, Ваїшлах) і не було змоги навчатися в домі Ребе, перейшли навчатися до «Міньяну Хашмонаї». Один хасид із Гомеля, який прожив кілька років у Ростові-на-Дону, мав у своєму домі велику кімнату для щоденного міньяну і дозволив навчатися у своєму домі.

Коли тиф дістався й до його дому і всі його домашні захворіли на тиф, довелося залишити «Міньян Хашмонаї». На подвір'ї кладовища була синагога, і там навчалися близько місяця. Через місяць надійшло розпорядження від габаїв синагоги звільнити приміщення, і довелося залишити синагогу; тоді облаштувалися в синагозі на вулиці Воронцовській — хоча синагога була простора, але оскільки бракувало дров для опалення, там панував холод.

Наприкінці зими 5681 року (1920/1921) діячі Євсекції почали переслідувати хасидів Хабаду в Ростові-на-Дону. Вони влаштували публічний суд над єшивою і постановили закрити її; спершу робилися спроби запобігти закриттю, надіславши листи протесту від робітників з усього Радянського Союзу[1], але спроби не допомогли. Також провели обшук у домі Ребе Раяца, конфіскували багато майна, наклали на Ребе Раяца домашній арешт, а також заарештували Рашага — «хатна де-бей несіа» — і ще кількох хасидів.

Учням довелося змінити місце, і вони перейшли до «Томхей Тмімім» Полтава, а звідти — до «Томхей Тмімім» Харків, і лише на початку 5684 року (1923/1924) єшива повернулася до Ростова-на-Дону, коли нею керували рав-тамім Залман Шнеєрсон і рав-тамім Моше Розенблюм.

Наприкінці зими того ж року єшиві знову довелося залишити місто, і вона повернулася знову до Харкова, а звідти — до «Томхей Тмімім» Невель.

У місяці тішрей 5684 року (вересень–жовтень 1923) Ребе Раяц вирішив повернути центральну єшиву до Ростова-на-Дону, щоб вона знову була «поруч і на виду». Машпіа рав Ісраель-Ноах Беліницький розповідав, що коли Ребе Раяца запитали, чи правильно, що треба перевести єшиву до Ростова-на-Дону, він відповів: «Так. Вони матимуть насолоду, і я матиму насолоду».

Учні єшиви справді удостоїлися перебувати поряд із Ребе Раяцем, брати участь у фарбрейнгенах, входити на «єхідут» і отримувати вказівки в служінні Всевишньому, і часто споглядати царя.

Тмімім ночували в будівлі, де до революції містилася талмуд-тора Ростова-на-Дону.

«Машпіа» в єшиві був рав-тамім Шломо-Хаїм Кесельман, а машгіахами над учнями були: у нігле — рав-тамім Хаїм-Еліезер Гурвіц; у хасидуті — рав-тамім Хаїм-Меїр Ліс і рав-тамім Алтер Сімхович.

У 5690 році (1929/1930) в Ростові-на-Дону навчалася невелика група учнів у межах єшиви, і машгіахом над ними був рав-тамім Мордехай-Дов-Бер Лакшин.

Нині

Останніми роками в будівлі міститься школа Хабаду під керівництвом шаліаха Ребе рава Хаїма Фрідмана[потрібне джерело].

Додаткова література

Зовнішні посилання


Примітки

  1. ^ Лист від правління єшиви рабі Леві-Іцхаку Шнеєрсону, рабину Катеринослава, 12 нісана 5681 (20 квітня 1921) («Ковец 20 менахем-ава — шістдесят років», лист 20).

Дополнительные сведения

Ешива в доме Ребе (5759)

Дом Ребе Рашаба в Братском переулке (№ 42, прежде № 44), где ученики ешивы учились в 5680–5681 годах, в 5758 году выкупили у двенадцати живших в нём семей «Агудат хасидей Хабад» в СНГ и «Цеирей Агудат Хабад» в Израиле. 20 хешвана 5759 года (9 ноября 1998) в доме справили новоселье и заново открыли ешиву «Томхей Тмимим»; её вёл шалиах Ребе р. Элияшив Каплон, рош-ешивой был р. Меир Ньюман.[Б]

При поддержке фонда «Шмини» здание укрепили и отреставрировали: устранили трещины, заменили перекрытия, воссоздали исторический фасад. Сегодня в доме проходят уроки, субботние трапезы и свадьбы.[Ш]

Дом Ребе Рашаба в Ростове-на-Дону

История дома, его комнаты, миква «бор аль габей бор» в подвале и реставрация.[Ш][Б] Подробнее — в статье «Дом Ребе Рашаба в Ростове-на-Дону».

Фото: благотворительный фонд «Шмини»; два снимка — файлы Хабадпедии.

Источники дополнения

  1. [Ш] «Дом Любавического Ребе в Ростове-на-Дону» — благотворительный фонд «Шмини»
  2. [Б] «נשיאנו ברוסטוב» — путеводитель по дому Ребе, «Агудат хасидей Хабад» в СНГ, 2000

Повідомити про помилку на цій сторінці