Перейти до вмісту

«Томхей Тмімім» Мелітополь

Матеріал з Хабадпедії

«Томхей Тмімім» Мелітополь — невелике таємне відділення мережі єшив «Томхей Тмімім», що діяло в 5698–5701 роках (1937–1941) у місті Мелітополь, розташованому поблизу Кримського півострова.

Історія

Попри віддаленість від Москви, місто Мелітополь, яке було торговельним містом і мало стратегічне розташування для влади, кишіло таємними агентами КДБ, і через це заняття справами юдаїзму становило небезпеку.

Коли хасиди захотіли відкрити в місті відділення єшиви «Томхей Тмімім», не було можливості розмістити єшиву в синагозі, як це робилося в інших містах, і єшиву розмістили в підвалі, який винайняли в незаміжньої жінки, що жила на невеликому пагорбі на околиці міста.

Через небезпеку виходити з підвалу юнаки, які вчилися в єшиві в підвалі, перебували в ній тижнями й місяцями поспіль, причому на тих самих лавах, на яких навчалися вдень, відпочивали вночі. Також і решта матеріальних умов була справді мінімальною, зокрема бракувало туалетів, їжі та іншого.

Оскільки в той період співробітникам таємної поліції вдалося заарештувати більшу частину керівної ланки мережі єшив «Томхей Тмімім», а навіть хасиди, яким вдалося вислизнути, змушені були переховуватися і не могли далі їздити дорогами чи керувати єшивами, керівництво відділеннями перейшло до рук старших юнаків, які були мобільнішими і викликали менше підозр.

Відділенням єшиви в Мелітополі протягом якогось часу керував р. Шалом-Мендл Калменсон (якому тоді було лише 18 років), а близько 34-го дня Омеру 5700 року (1939/1940) він перейшов служити машгіахом до єшиви «Томхей Тмімім» Кутаїсі, і його місце зайняли учні р. Єгошуа-Гешель Цейтлін і р. Шалом Морозов, яким було по 17 років.

Протягом року єшивою керували Цейтлін і Морозов, доки їм не стало відомо, що їх розшукують, і вони втекли до Кутаїсі в Грузії, а юнаки залишилися самі в підвалі вчитися.

Серед учнів, які навчалися в єшиві, був р. Шалом-Дов-Бер Певзнер, який певний період був навіть єдиним учнем у єшиві.

Єшива зрештою закрилася наприкінці літа 5701 року (1940/1941), коли співробітники КДБ постукали у двері підвалу і почали з'ясовувати, чим займаються юнаки в цьому місці та на що вони живуть, і слідом за цим юнаки втекли й покинули місто. Цей факт заднім числом урятував їм життя, оскільки невдовзі після цього місто було захоплене німцями, хай зітреться їхнє ім'я, і всіх євреїв, що перебували в ньому, було вбито за освячення Імені Всевишнього

Додаткова література

Зовнішні посилання

  • «Тшура Певзнер», спогади про єшиву (англійською)


Повідомити про помилку на цій сторінці