Яаков-Мордехай Базеплов
| Яаков-Мордехай Базеплов | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Відомий як | Хасид Ребе Магараша і Ребе Рашаба |
| Дата народження | 12 іяра 5615 (30 квітня 1855) |
| Дата смерті | 30 тішрея 5676 (8 жовтня 1915) |
| Місце діяльності | Полтава |
| Рід діяльності | рабин |
| Посада | рабин Полтави |
| Сім'я | |
| Батько | Нісан Базеплов |
| Діти | Шмуель Базеплов, Шнеур-Залман Базеплов, Дов-Бер-Нісан Базеплов, та інші |
| Родовід | |
Рав Яаков-Мордехай Базеплов[1] (12 іяра 5615 (30 квітня 1855) — 30 тішрея 5676 (8 жовтня 1915)) — хасид Ребе Магараша і Ребе Рашаба. Був одним із трьох хасидів, які отримали сміху на рабинство від Ребе Магараша. Обіймав посаду рабина міста Полтава понад тридцять років.
Біографія
Народився 12 іяра 5615 року (30 квітня 1855) у Нікополі[2] в батька, рава Нісана Базеплова, заможного хасида, відданого Ребе Магарашу.
У юності навчався разом із Ребе Рашабом у хевруті[3], і між ними панувала глибока дружба.
Про їхню глибоку дружбу свідчив Ребе Раяц у листі до одного із синів рава Базеплова: «Приємність шляхів любові та її дію бачили ми в поведінці наших шановних батьків... які від дня, коли пізнали одне одного, йшли в любові й у дружбі спілкувалися, як брати»[4].
Рав Моше-Єгуда Райхман, машпіа єшиви «Торат емет» Любавич, розповідав, що чув від свого тестя, рава Шломо-Залмана Гавліна, машпіа і рама «Торат емет», таку історію: у Ребе Магараша був хасид, якого називали «ілуєм з Полтави», що прославився як великий «маскіль» у спогляданні та заглибленні в хасидут; він захопився сторонніми книгами і настільки пішов за ними, що зійшов зі шляху і став коміком у театральних виставах у Петербурзі, столиці Російської імперії.
Коли він залишив прямий шлях, Ребе Магараш сказав про нього, що «від надміру осягнення він забув Осягнутого» (тобто Всевишнього).
Одного разу його попросили зобразити єврея, який читає «Шма» перед сном, і дали йому кілька днів, щоб добре підготуватися до ролі, але в ці дні він так глибоко вдумався в слова «Кріят Шма», що його душа пробудилася, і коли настав момент і він піднявся на сцену, щоб грати, він уже був у великому пробудженні й почав читати «Шма» не як актор, а як справжній хасид... Це не сподобалося влаштовувачам вистави, які хотіли посміятися з «Кріят Шма», і вони одразу прогнали його зі сцени, що змусило його залишити все позаду й повернутися до Любавичів як бааль тшува, доки він знову не став повноцінним хасидом.
Повернувшись, він склав нігун «Дер Полтавер нігун».
Хасиди розповідають [потрібне джерело], що одного разу до Любавичів приїхав один із польських адморів, щоб зустрітися з Ребе Магарашем, і дорогою пройшов повз рава з Полтави, який був занурений у молитву, наспівуючи цей нігун. Він прислухався до молитви й зауважив: «Цей молодий чоловік уже стояв біля самого входу до геїному...», а коли його запитали, звідки він це знає, відповів: «Я чую в його молитві глибокий наспів бе-хейла ятір».
Рабин Полтави
У 5646 році (1885/1886)[5] був призначений рабином Полтави в Україні й обіймав посаду рабина міста тридцять років. Заснував там єшиву («Га-Меліц», 23.6.1899).
Вів листування з галахічних питань з найвидатнішими рабинами свого покоління, як-от рабі Хаїм-Хізкіягу Медіні[6], і навіть значиться в списку жертводавців серед тих, хто сприяв виданню його книги «Сдей хемед»[7].
Його дружба з Ребе Рашабом тривала й після того, як той перебрав на себе провід, і вони вели широке листування, головним чином з питань Галахи та звичаїв.
30 тішрея 5676 року (8 жовтня 1915) він помер після тривалої хвороби, і на момент відходу з життя йому було лише шістдесят років. Розповідають[потрібне джерело], що рав з Полтави співав цей нігун з такою глибиною, що його душа відлетіла і він відійшов зі світу. У листі-співчутті, який Ребе Рашаб написав після його відходу, він писав про нього: «Любив я міцною любов'ю мого шановного вірного друга... Око моє виливає воду через те, що взято від нас душу дорогоцінну, чисту й непорочну. Відмовляється душа моя втішитися через відірваного від мене відданого люблячого друга душі, і смерть розлучила нас»[8].
Родина
- Його брат, Хаїм. Катеринослав. Його дочки: Хая (дружина Ісраеля-Ноаха Юровського); Фейга (дружина Іцхака-Мордехая Канера), Сара.
- Його син, рав Шмуель Базеплов — чоловік онуки адмора рабі Шмар'ї-Ноаха Шнеєрсона з Бобруйська; він недовгий час заступав батька після його відходу з життя, а згодом переїхав до Бобруйська, де був рабином міста, доки його не вбили нацисти.
- Його син, рав Шнеур-Залман Базеплов — зять рава Хаїма-Єшаї Шнеєрсона, був директором єшиви «Томхей Тмімім» Херсон, а згодом емігрував до Сполучених Штатів.
- Його син, рав Дов-Бер-Нісан Базеплов — один із керівників єшиви «Томхей Тмімім» Херсон, загинув у Варшаві від рук нацистів під час Голокосту.
- Його зять, рав Шломо, син р. Хаїма-Лейба, Іткін — директор єшиви «Томхей Тмімім» Полтава. Убитий нацистами в 5704 році (1943/1944).
Див. також
Додаткова література
- Рав Еліягу-Йоханан Гурарі, «Оцар хасидей Хабад», частина 5, с. 47
- «Перші хасиди», с. 93–102
Зовнішні посилання
- Синагоги і хасиди в Полтаві та її околицях, лист його сина Шнеура-Залмана до редакції «Ковец Любавич», у якому він розповідає про батька
- Шнеур Бергер, Штрихи до портрета рава Базеплова, у тижневику «Бейт Мошіах» до свята Шавуот 5766 (2 червня 2006), сторінка 36

- Що сказав Ребе Магараш на єхідуті раву Яакову-Мордехаю Базеплову?, на сайті «Лахлухіт геулатіт»

Примітки
- ^ У працях наших Ребе, провідників поколінь, його названо «Рім Базеплов» або «наш друг рав Базеплов».
- ^ «Га-Олам», 29.4.1930, Цві Шімші, комітет «Ховевей Ціон» у Полтаві
- ^ Ребе розповідає про їхнє спільне навчання в хевруті: Хасидський поцілунок.
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 1, сторінка 152.
- ^ Згадується як море цедек у Полтаві вже в 5645 році («Га-Меліц», 16.2.1885). В іншій статті 5659 року (1898/1899) згадується як рабин цього місця близько 15 років.
- ^ Див. «Шеелот у-тшувот Торат Шалом», «Орах хаїм», сіман 20.
- ^ «Сдей хемед» — імена жертводавців.
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Рашаба, частина 2, сторінка 812.
Код особи: № 5162195500