Французька група
Французька група — назва групи молодих людей, яких наблизив рав Шмуель Азимов, що щороку привозив їх до Ребе, аби відсвяткувати місяць свят, починаючи з 5730 року (1969/1970). Група вирізнялася своєю присутністю впродовж місяця і удостоїлася різних знаків наближення від Ребе, який навіть приймав членів групи на єхідут і наставляв їх особисто.
Багато хто з членів групи після цього візиту став хасидами Хабаду, а згодом навіть влився в систему шлухім Ребе у Франції і повів за собою інших молодих людей.
Історія
У 5722 році (1961/1962) Ребе почав посилати групи учнів-посланців до єшиви «Томхей Тмімім» Брюнуа, причому члени груп отримали особливу вказівку, щоб кожної другої суботи двоє з членів групи їздили до сусідніх містечок, аби впливати на анаш і на місцевих євреїв, а також просив отримувати постійний і докладний звіт.
У 5725 році (1964/1965) до членів групи належав рав Шмуель Азимов, якому через його великий успіх Ребе вказав залишитися діяти у Франції і після закінчення року шліхуту, а ще після двох років діяльності він одружився і обрав своїм місцем проживання Францію.
На місяць тішрей 5730 року (вересень–жовтень 1969) він почав формувати групу з молодих людей, яких йому вдалося наблизити до світла хасидизму Хабад, і переконав їх приєднатися до нього в поїздці на цілий місяць, щоб провести свята місяця тішрей поруч із Ребе.
Ця група, яка з часом стала відома під назвою «груп», була для багатьох молодих людей тим ударом молота, який змусив їх перетворитися на палких хасидів Хабаду і приєднатися до революції шліхуту Ребе в Парижі та його околицях.
Уже на попередньому етапі, до поїздки, рав Азимов вимагав від молодих людей, які готувалися приєднатися до групи, що їде до Ребе на місяць свят, підготовки, подібної до тієї, якої вимагали від учнів єшиви в Брюнуа, що бажали поїхати до Ребе[1].
Одразу після прибуття групи побачили ту особливу прихильність і наближення, з якими Ребе поставився до цієї групи: Ребе запитав свого особистого секретаря рава Ходакова, чи подбали про місце для молодих людей, щоб їм було де випити склянку чаю, якщо вони захочуть; напередодні свята Сукот Ребе оголосив, що вручить членам групи чотири види рослин — річ рідкісну, якої удостоювалися лише старійшини хасидів і видні громадські діячі[1].
Для Ребе було дуже важливим зміцнення «груп», що виявилося, серед іншого, в тому, що він сказав одному з членів групи, р. Давиду Озену: «Твоє головне завдання — зміцнювати груп»[2], а р. Менахему-Мендлу Любецькому сказав, щоб він був живим прикладом для всіх членів «груп».
Упродовж років Ребе особливо відгукувався про гідність цієї групи — як у приватних листах, так і публічно на фарбрейнгенах.
Після повернення юнаків багато хто з них вступив навчатися на певний період до єшиви «Томхей Тмімім» Брюнуа, і навіть був особливий порядок навчання, який проходили з ними, щоб допомогти їм у їхніх перших кроках у навчанні та дати їм засоби для самостійного вивчення[3]. Водночас за прямою вказівкою Ребе багатьох із них було послано продовжувати загальну освіту з метою, щоб вони посіли впливові позиції і щоб завдяки їхній академічній освіті їм було легше залучити до хасидизму інших молодих людей.
Поряд із юнаками, які приїхали до Ребе, згодом приєдналися і дівчата, що приїхали окремо як група, і ця група теж удостоїлася особливого наближення від Ребе. В особистій відповіді одній із дівчат, яка хотіла повернутися посеред візиту з особистої причини, Ребе написав, що тому, хто приїхав у складі групи, не личить завершувати візит і повертатися раніше, ніж група разом завершить візит[4].
Члени групи
- Еліягу Азулай
- Шалом Уакі
- Елі Озен
- Хай Озен
- Давид Озен
- Іцхак Ізакович
- Шмуель Альбаз
- Меїр Ацраф
- Шломо Бродович
- Даніель Габай
- Іцхак Габай
- Йосеф Зана
- Біньямін Хадад
- Йосеф Хасін
- Масуд Тубуль
- Шалом (Гарі) Коген
- Меїр-Ельазар Кульський
- Менахем-Мендл-Зуша Любецький
- Моше Ласрі
- Шимон Ласрі
- Хаїм Мелуль
- Біньямін Маргі
- Єгошуа Маргі
- Йосеф Маргі
- Хаїм-Шнеур Нісенбойм
- Шимон Самама
- Хаїм Судрі
- Шимон Судрі
- Масуд Султан
- Даніель Амрам
- Йосеф Шукрон
- Аврагам Шаалі
- Еліягу Шаклі
Додаткова література
- «Французька революція в тішреї у Ребе», тшура з з'їзду тмімім 13 тішрея 5778 (3 жовтня 2017), Париж, Франція
Примітки
- ^ 1 2 Тижневик «Бейт Мошіах», випуск 204, сторінка 27.
- ^ Ковец «Пніней га-адерет ве-га-емуна», сторінка 13.
- ^ Див. численні звіти про порядок навчання в ковеці «Шліхут га-тмімім бе-Царфат 5733–5735».
- ^ Оскільки вона приїхала разом із групою — це образа, втеча від них, і тому нехай повернеться до Франції з усією групою
, «Любавич ше-бе-Любавич» 5780, випуск 16.