Гілель Златопольський
| Гілель Златопольський | |
|---|---|
![]() Підприємець | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 28 сівана 5628 (18 червня 1868) |
| Місце народження | Дніпро |
| Дата смерті | 12 кислева 5693 (11 грудня 1932) |
| Місце поховання | Єврейське кладовище на Оливковій горі[В] |
| Країна | Росія, Франція |
| Місце проживання | Київ, Париж |
| Рід діяльності | письменник[В] |
| Посада | член Сіоністського виконавчого комітету, делегат сіоністських конгресів |
| Учителі | Шмуель-Бецалель Шефтель (Рашбац) |
| Сім'я | |
| Батько | Шломо-Шнеур-Залман Златопольський |
| Мати | Шифра, дочка р. Ельханана Сандомирського |
| Дружина | Хая-Фейга (уроджена Міркін) |
| Діти | Моше Златопольський, Шошана Персиц |
| Родовід | |
Рав Гілель Златопольський (28 сівана 5628 (18 червня 1868) – 12 кислева 5693 (11 грудня 1932)) був підприємцем і філантропом, одним з шанованих членів єврейської громади Парижа, людиною духу й думки, що багато підтримувала справи сіонізму та єврейської культури, і сам був письменником. Перебував у дружніх стосунках з нашими Ребе, провідниками поколінь, був серед засновників «Агудат Хабад» у Парижі, походив з родини хасидів Хабаду, а також удостоївся навчатися в рава-хасида Рашбаца (хай перебуває душа його в раю)[1].
Біографія
Народився в Катеринославі, в Україні, 28 сівана 5628 року (18 червня 1868), у батька — хасида р. (Хаїма-)Шломо-Шнеура-Залмана Златопольського[2], який був одним з шанованих хасидів Ребе Магараша, і в матері, пані Шифри, дочки р. Ельханана Сандомирського.
У юності виховувався серед хасидів у Кременчуці, і серед його меламедів був також рав Шмуель-Бецалель Шефтель; він вирізнявся в навчанні завдяки своїм обдаруванням, а паралельно приватно займався вивченням російської мови, загальних предметів і бухгалтерії.
Після одруження зі своєю дружиною Хаєю-Фейгою (уродженою Міркін) приєднався до справ тестя, який був одним з найбільших торговців цукром у Росії, і оселився поруч із тестем у Києві. З роками його становище зміцніло і в цукровій торгівлі, і в банківській справі, і він зав'язав дружні зв'язки з родинами російської аристократії — зв'язки, які використовував, щоб впливати на представників влади на користь євреїв і єврейства.
Також був одним з головних прихильників справ сіонізму та єврейської культури і поширення мови іврит, був членом товариства «Ховевей Ціон», обирався делегатом сіоністських конгресів, членом Сіоністського виконавчого комітету і одним із засновників «Керен га-Єсод».
Його життя трагічно обірвалося у віці 64 років, коли його вбили в його кабінеті в Парижі на початку місяця кислев 5693 року (листопад–грудень 1932): старий французького походження, який керував фабрикою, що належала р. Гілелю, вистрілив йому в живіт. Поліція, що прибула на місце, знайшла його пораненим, але медична бригада, що прибула на місце, не змогла врятувати йому життя.
Коли звістка про його відхід з життя дійшла до Ребе Раяца, він надіслав листа зі співчуттями скорботним родичам: «Я приголомшений жахливою звісткою про страшне нещастя, що сталося, — про відхід з життя їхнього батька і брата, р. Гілеля; серце моє стискається, уста мої змикаються, і немає в мене слів, чим їх утішити»[3].
Крім того, Ребе вказав відділенням єшив «Томхей Тмімім» у Варшаві, Лодзі та Вільні, щоб вони вчилися протягом шиви заради піднесення його душі.
Його зв'язки з нашими Ребе, провідниками поколінь
Під час відвідин Парижа Ребе Раяцем у 5689 році (1928/1929), дорогою до Святої Землі, р. Гілель зустрівся з ним, і свої враження від зустрічі виклав письмово: «Гілка дерева батьків-хасидів, що підноситься над народом гострим своїм розумом і глибоким осягненням, а понад усе — володар дивовижного у своєму роді почуття, гніздо духу Ізраїлю-старця, подібний до іскор дорогоцінного світла і спалахів запального хасидського вогню».
У продовження цієї зустрічі Ребе вів з ним широке листування і навіть написав для нього особливий маамар, відомий під назвою «Обов'язок і можливість діяти заради хасидуту».
У місяці сіван 5692 року (червень–липень 1932) заснував разом зі своїми товаришами[4] «Агудат Хабад» у Парижі, що стала основою хабадської діяльності у Франції; він листувався з Ребе Раяцем, який спрямовував його в діяльності товариства та в його організації.
Два уривки з листа Ребе Раяца до нього були вміщені Ребе в книжку «Гайом йом»: під датою 26 сівана, 11-й день Омеру — Мевархім Рош ходеш іяр, і 27 адара II, Мевархім Рош ходеш нісан. Цей лист було надіслано р. Гілелю в місяці іяр 5692 року (травень–червень 1932), і він стосувався, серед іншого, роз'яснення вірша «коли наблизилися вони перед Г-сподом і померли»; це був останній лист, який надіслав йому Ребе Раяц[5].
Родина
- Його син, Моше Златопольський. Помер 8 елула 5713 (19 серпня 1953).
- Його дочка, пані Шошана, дружина Йосефа-Іцхака Персіца, — продовжувачка його шляху і його діяльності з поширення мови іврит, депутатка Кнесету, яка удостоїлася отримати листа від Ребе Раяца.
Додаткова література
- Зуша Вольф, «Адмори Хабаду і єврейство Франції»
- Зеєв Гіносар, «Сплатити мій борг моїй батьківщині і моєму родові», другий розділ серії «Ве-га-руах ташув», тижневик «Кфар-Хабад», 10 елула 5773 (16 серпня 2013)
- «Хасиди р. Залман і р. Гілель», випуск «Га-Хаяль», с. 11–12 — «Томхей Тмімім» Рішон-ле-Ціон (гдола)
- «Прорив Ребе Раяца до Франції», Єгошуа Мондшайн, тижневик «Кфар-Хабад»
- «Ганзія», випуск 32.
Примітки
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 2, сторінка 486.
- ^ Пишеться також «Златапальський». Див. «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 2, сторінка 486, про імена Шломо-Залман і Шнеур-Залман. У записах наших Ребе, провідників поколінь, він багато разів згадується під іменем Разаз.
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 2, сторінка 486.
- ^ Дов-Бер Рапопорт, його брат р. Мендл Златопольський, Еліягу Маркін, Нохум Рабінович, Александр-Сендер Рейнін, Леві Гераник і Залман Розенблюм.
- ^ За статтею А. Аврагама в тижневику «Бейт Мошіах», 7 іяра 5780 (1 травня 2020), сторінка 28.
Код особи: № 3220402900
