Перейти до вмісту

Гілель Златопольський

Матеріал з Хабадпедії
Гілель Златопольський
Підприємець
Основна інформація
Дата народження28 сівана 5628 (18 червня 1868)
Місце народженняДніпро
Дата смерті12 кислева 5693 (11 грудня 1932)
Місце похованняЄврейське кладовище на Оливковій горі[В]
КраїнаРосія, Франція
Місце проживанняКиїв, Париж
Рід діяльностіписьменник[В]
Посадачлен Сіоністського виконавчого комітету, делегат сіоністських конгресів
УчителіШмуель-Бецалель Шефтель (Рашбац)
Сім'я
БатькоШломо-Шнеур-Залман Златопольський
МатиШифра, дочка р. Ельханана Сандомирського
ДружинаХая-Фейга (уроджена Міркін)
ДітиМоше Златопольський, Шошана Персиц
Родовід

Рав Гілель Златопольський (28 сівана 5628 (18 червня 1868) – 12 кислева 5693 (11 грудня 1932)) був підприємцем і філантропом, одним з шанованих членів єврейської громади Парижа, людиною духу й думки, що багато підтримувала справи сіонізму та єврейської культури, і сам був письменником. Перебував у дружніх стосунках з нашими Ребе, провідниками поколінь, був серед засновників «Агудат Хабад» у Парижі, походив з родини хасидів Хабаду, а також удостоївся навчатися в рава-хасида Рашбаца (хай перебуває душа його в раю)[1].

Біографія

Народився в Катеринославі, в Україні, 28 сівана 5628 року (18 червня 1868), у батька — хасида р. (Хаїма-)Шломо-Шнеура-Залмана Златопольського[2], який був одним з шанованих хасидів Ребе Магараша, і в матері, пані Шифри, дочки р. Ельханана Сандомирського.

У юності виховувався серед хасидів у Кременчуці, і серед його меламедів був також рав Шмуель-Бецалель Шефтель; він вирізнявся в навчанні завдяки своїм обдаруванням, а паралельно приватно займався вивченням російської мови, загальних предметів і бухгалтерії.

Після одруження зі своєю дружиною Хаєю-Фейгою (уродженою Міркін) приєднався до справ тестя, який був одним з найбільших торговців цукром у Росії, і оселився поруч із тестем у Києві. З роками його становище зміцніло і в цукровій торгівлі, і в банківській справі, і він зав'язав дружні зв'язки з родинами російської аристократії — зв'язки, які використовував, щоб впливати на представників влади на користь євреїв і єврейства.

Також був одним з головних прихильників справ сіонізму та єврейської культури і поширення мови іврит, був членом товариства «Ховевей Ціон», обирався делегатом сіоністських конгресів, членом Сіоністського виконавчого комітету і одним із засновників «Керен га-Єсод».

Його життя трагічно обірвалося у віці 64 років, коли його вбили в його кабінеті в Парижі на початку місяця кислев 5693 року (листопад–грудень 1932): старий французького походження, який керував фабрикою, що належала р. Гілелю, вистрілив йому в живіт. Поліція, що прибула на місце, знайшла його пораненим, але медична бригада, що прибула на місце, не змогла врятувати йому життя.

Коли звістка про його відхід з життя дійшла до Ребе Раяца, він надіслав листа зі співчуттями скорботним родичам: «Я приголомшений жахливою звісткою про страшне нещастя, що сталося, — про відхід з життя їхнього батька і брата, р. Гілеля; серце моє стискається, уста мої змикаються, і немає в мене слів, чим їх утішити»[3].

Крім того, Ребе вказав відділенням єшив «Томхей Тмімім» у Варшаві, Лодзі та Вільні, щоб вони вчилися протягом шиви заради піднесення його душі.

Його зв'язки з нашими Ребе, провідниками поколінь

Під час відвідин Парижа Ребе Раяцем у 5689 році (1928/1929), дорогою до Святої Землі, р. Гілель зустрівся з ним, і свої враження від зустрічі виклав письмово: «Гілка дерева батьків-хасидів, що підноситься над народом гострим своїм розумом і глибоким осягненням, а понад усе — володар дивовижного у своєму роді почуття, гніздо духу Ізраїлю-старця, подібний до іскор дорогоцінного світла і спалахів запального хасидського вогню».

У продовження цієї зустрічі Ребе вів з ним широке листування і навіть написав для нього особливий маамар, відомий під назвою «Обов'язок і можливість діяти заради хасидуту».

У місяці сіван 5692 року (червень–липень 1932) заснував разом зі своїми товаришами[4] «Агудат Хабад» у Парижі, що стала основою хабадської діяльності у Франції; він листувався з Ребе Раяцем, який спрямовував його в діяльності товариства та в його організації.

Два уривки з листа Ребе Раяца до нього були вміщені Ребе в книжку «Гайом йом»: під датою 26 сівана, 11-й день Омеру — Мевархім Рош ходеш іяр, і 27 адара II, Мевархім Рош ходеш нісан. Цей лист було надіслано р. Гілелю в місяці іяр 5692 року (травень–червень 1932), і він стосувався, серед іншого, роз'яснення вірша «коли наблизилися вони перед Г-сподом і померли»; це був останній лист, який надіслав йому Ребе Раяц[5].

Родина

  • Його син, Моше Златопольський. Помер 8 елула 5713 (19 серпня 1953).
  • Його дочка, пані Шошана, дружина Йосефа-Іцхака Персіца, — продовжувачка його шляху і його діяльності з поширення мови іврит, депутатка Кнесету, яка удостоїлася отримати листа від Ребе Раяца.

Додаткова література

Примітки

  1. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 2, сторінка 486.
  2. ^ Пишеться також «Златапальський». Див. «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 2, сторінка 486, про імена Шломо-Залман і Шнеур-Залман. У записах наших Ребе, провідників поколінь, він багато разів згадується під іменем Разаз.
  3. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 2, сторінка 486.
  4. ^ Дов-Бер Рапопорт, його брат р. Мендл Златопольський, Еліягу Маркін, Нохум Рабінович, Александр-Сендер Рейнін, Леві Гераник і Залман Розенблюм.
  5. ^ За статтею А. Аврагама в тижневику «Бейт Мошіах», 7 іяра 5780 (1 травня 2020), сторінка 28.
Гілель Златопольський згадується ще в 6 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 3220402900

Повідомити про помилку на цій сторінці