Збережене вино
Наприкінці великої трапези, яка відбудеться в прийдешньому майбутньому, Святий, благословенний Він, звернеться до праведників і попросить їх благословити, усі відмовляться, окрім царя Давида, який скаже: «Я благословлю, і мені личить благословляти, як сказано: „Чашу спасіння підійму“». І тоді йому дадуть проказати Біркат га-зимун над «кос шель браха», яку наповнять береженим вином.
Джерело вина
Гемара[1] наводить тлумачення рабі Єгошуа бен Леві до вірша «Око не бачило»[2] — що сенс вірша в тому, що є річ, яка ніколи не розкривалася людині, навіть пророкам, і ця річ — вино, бережене у своїх виноградинах від шести днів Творіння.
І пояснюється[3], що те, що сказали «бережене у своїх виноградинах», пояснюється тим, що в кожного вина, доки його не вичавили з винограду, смак не вивітрюється, але в нього є вада в тому, що осад змішаний із вином. Але після того як його вичавили, коли воно трохи постоїть після закінчення бродіння, осад опускається на дно посудини, і вино залишається чистим від осаду, але смак його дещо вивітрюється; а це вино бережене, доки воно ще у своїх виноградинах, тобто воно вже очищене від свого осаду, поки ще перебуває у своїх виноградинах.
Реканаті пояснює[4], що Дерево пізнання було виноградною лозою, і Хава подала Адаму га-Рішону того самого береженого вина.
У мідраші[5] навчають, що Святий, благословенний Він, у майбутньому напоїть Ізраїль тим самим вином, з вірша[6] «І буде того дня, гори сочитимуть сік, і пагорби потечуть молоком». Це прийде як нагорода за те, що сини Ізраїлю віддавали свої душі на смерть у вигнанні і займалися Торою, яка солодша за мед. Яку уподібнено до вина[7].
На трапезі
Наприкінці трапези, яка буде влаштована в прийдешньому майбутньому, коли дійдуть до благословення після їжі, шукатимуть, хто проголосить зимун над чашею, і так Гемара[8] описує перебіг подій:
Дають праотцеві Аврагамові «кос шель браха», щоб благословив, і він каже їм:
- Я не благословлю, бо від мене походить Ішмаель.
Кажуть Іцхакові: візьми й благослови. Він каже їм:
- Я не благословлю, бо від мене походить Есав.
Кажуть Яаковові: візьми й благослови. Він каже їм:
- Я не благословлю, бо я взяв за дружин двох сестер за їхнього життя, яких Тора в майбутньому заборонить мені.
Кажуть Моше: візьми й благослови. Він каже їм:
- Я не благословлю, бо я не удостоївся увійти в Землю Ізраїлю ні за життя, ні після смерті.
Кажуть Єгошуа: візьми й благослови. Він каже їм:
- Я не благословлю, бо я не удостоївся сина. Як написано (у його родоводі) Єгошуа бін Нун: «Нун, син його, Єгошуа, син його» (і не перелічує його синів, оскільки їх у нього не було).
Кажуть Давидові: візьми й благослови. Він каже їм:
- Я благословлю, і мені личить благословляти. Як сказано: «Чашу спасіння підійму та ім'я Г-спода призову»[9].
Чаша, над якою Давид проголосить зимун, вміщатиме רכ"א (221) лог, за гематрією (כוסי) רויה[10].
У внутрішньому вимірі речей
Основна стаття – Вино • «Кос шель браха» • Біркат га-зимун
В ученні хасидуту пояснюється, що є 2 види радості — є радість, яка відчувається в людині (вона відчуває, що вона радіє), і є радість, яка не відчувається (людина зовсім не відчуває себе).
Шлях до досягнення радості пролягає через вино. І як написано: «Вино звеселяє серце людини», і «сік мій, що звеселяє Б-га і людей». І в цьому самому є два види вин — вино п'янке і вино, що звеселяє.
Мудреці кажуть, що під час гріха Дерева пізнання дерево було «виноградною лозою» з червоними (або чорними) ягодами, і вони уточнюють гріх — що «гроно винограду вичавила йому». І в ученні хасидуту пояснюється, що гріх полягав у тому, що Хава розкрила те, що було в прихованості. Тобто вино, яке вичавила Хава, було зі щабля Біни, і вона розкрила його, і воно притягнулося й розкрилося у світах БЕА. Однак це було лише «Дерево пізнання», яке вона розкрила.
Але «Дерево життя» — лозу з білими (зеленими) ягодами — вона не розкрила. Тобто щабель вина, що в Хохмі, у якій є бітуль щодо Кетера, і тому також радість, що походить від неї, буває без відчуття, — вона не розкрила.
Розкриття цього піднесеного аспекту не може бути в час, коли зло існує у світі, і тому неможливо йому розкритися, однак у прийдешньому майбутньому, коли добро буде відокремлене від зла і існування зла скасується, тоді розкриється щабель, про який «око не бачило Б-га, окрім Тебе», — Б-жественна насолода, яка не відчувається, і тоді зможуть пити з того самого береженого вина, яке є вином, що звеселяє.
«Кос шель браха»
На трапезі, яка буде в прийдешньому майбутньому, благословлять над чашею, яку наповнять цим вином. Суть справи така: як сьогодні, коли благословляють над чашею, підносять вино, що в чаші, яке є вином п'янким, до «вищого водоймища», на щабель вина, що звеселяє, — куштування цього береженого вина. Так буде і в прийдешньому майбутньому.
Тобто чаша, якою скористаються для благословення, вміщатиме רכ"א (221) лог, і це виводиться з гематрії «כוסי רויה». І це означає, що чаша, якою користуються сьогодні для благословення, є Малхут де-Ацилут, але в прийдешньому майбутньому чаша буде великою чашею, і тому вона вміщатиме רכ"א — що становить літери «ארך», який є одним із 13 атрибутів, що в Аріху, який є Кетером.
І цю чашу (яка була водоймищем, з якого притягувалося благословення, а тепер вона сама є чашею) треба буде піднести до ще вищого водоймища — притягнення з самої сутності світла Ейн Соф, яке вище за посудини, — цілком абстрагованого від рамок посудин, яке вище не лише за насолоду, що не відчувається, а й навіть за аспект джерела насолод.
Відмова благословляти
І оскільки притягнення, яке здійснюється за допомогою благословення над чашею цього вина, праведники не захочуть благословляти над нею.
Аргумент Аврагама такий: «що від нього походить Ішмаель». Тобто, хоча йдеться про час, коли зло вже буде скасоване у світі, і також зло, що в Ішмаелі, який живився від зла, що в Дереві пізнання, буде відокремлене; і відповідно до цього немає перешкоди тому, щоб Аврагам благословив, адже суттю його є міда Хесед і виливання донизу.
Але оскільки, коли вино Дерева пізнання притягувалося відчутним чином, — притягнувся Ішмаель від надлишків хасадім Аврагама, тому коли бережене вино притягуватиметься в прийдешньому майбутньому відчутним чином, — він побоїться благословляти й притягувати з такого високого місця. Бо оскільки одного разу з його лінії притягнулося живлення зовнішнім силам, він побоїться, що це станеться знову.
І у вигляді притчі: людина, яка ніколи не входила до царя, боїться, що, увійшовши до царя, вона схибить у своїй мові й зачепить честь царя, і це при тому, що вона звикла говорити з царськими сановниками. І тим паче якщо вона говорила з царським сановником і схибила у своїй мові, то вона побоїться постати перед царем.
Аргумент Іцхака такий: «що від нього походить Есав». І в нього, як і в Аврагама, оскільки одного разу від нього вийшла перешкода — що від нього вилилося в кліпот через ліву лінію, він не захоче благословляти.
Праотець Яаков
Аргумент Яакова такий: «що я взяв за дружин двох сестер за їхнього життя, яких Тора в майбутньому заборонить мені». Тобто, хоча насправді йому було дозволено взяти за дружин обох, усе ж це проблема.
І пояснення справи: в усіх заборонах заборонених зв'язків у Торі ми знаходимо, що у світі Ацилут це вельми піднесені єднання, як-от «єднання Зеїр Анпіна і Малхут», які називаються також «брат і сестра», однак у Торі це заборонено. Оскільки ці речі є таємницями Царя, яким личить залишатися лише у «світі єдності» — палаці Царя, який є світом Ацилут, де «Іху ве-хаюгі ве-гармогі хад; але у «світі розділення», у світах БЕА, там не можна розкривати таємниці Царя, і той, хто розкриває їх там, ганьбить Царя, і тому заборони заборонених зв'язків вельми суворі.
І Яаков, хоча з боку свого щабля, адже він був зі світу Ацилут, — він міг узяти за дружин двох жінок, і особливо згідно з духовним сенсом двох його дружин, що це було єднання з двома «гей» Імені Гаває, які натякають на алма де-іткасья і алма де-ітгалья.
Але оскільки суттю його є «середня лінія», тобто він був «середнім засувом», що притягує згори донизу, незважаючи на те що з цього боку він може притягувати розкриття донизу, і не буде відхилень убік, адже його ложе було досконалим (бо від нього не вийшло виливання зовнішнім силам), проте, оскільки коли буде дана Тора, йому стало соромно через те, що зроблене ним вважається забороною у світах БЕА, тому він боїться знову притягувати таким чином, щоб було розкриття не на своєму місці.
Аргумент Моше такий: «що я не удостоївся увійти в Землю Ізраїлю ні за життя, ні після смерті».
Тобто оскільки суттю Моше Рабейну є саме «світло Аба» (Хохма де-Ацилут), і оскільки він вищий за виливання, яке притягується в «землю» — Малхут, тому він і не удостоївся увійти в Землю.
Тому він не захоче благословляти, адже суттю чаші є Малхут, і ніколи це не було його шляхом. А якщо так, як він зможе благословляти береженим вином.
Аргумент Єгошуа такий: «що я не удостоївся сина».
І на перший погляд його аргумент у тому, що оскільки він не удостоївся сина, це означає, що він не причетний до притягнення донизу у світ, і тому також у прийдешньому майбутньому він не зможе благословляти над вином (як і Моше Рабейну).
На противагу їм, цар Давид відповість: «Я благословлю, і мені личить благословляти. Як сказано: „Чашу спасіння підійму та ім'я Г-спода призову“».
Причина того, що цар Давид погодиться благословляти, полягає в тому, що суттю його є «сфіра Малхут», суть якої полягає в тому, щоб отримувати вищі світла й притягувати їх донизу.
І це означає, що у прийдешньому майбутньому здійсниться обітниця «жінка оточить чоловіка»[11], і тоді Малхут піднесеться над усіма сфірот, і вона буде тоді на щаблі Кетера, і оскільки в ній буде звеличення, тому Давид благословлятиме над великою чашею, бо нині суттю Малхут є мала чаша, але в майбутньому, коли буде піднесення Малхут, він благословлятиме над великою чашею («чаша моя переповнена»), і як сказано вище.
І тому Малхут тоді стане посередником між Мааціль і еманованими, оскільки початок їх устромлений у їхній кінець, а кінець їх — у їхній початок. І тому розкриються в Малхут вищі світла з «вищого водоймища» — із самої сутності світла Ейн Соф, і звідти він притягне й розкриє їх у світі.
Інші пояснення мідрашу
Є ще пояснення цієї Гемари, як, наприклад, у «Шла» [12] пояснює причину цього на підставі того, що сказали[13], що господар дому розламує хліб, а гість благословляє над чашею, і оскільки Давид, народжений від Рут, походить з іншого народу з боку матері, і як сказав Давид: «Приходько я на землі»[14], тому він вважається гостем, і йому личить благословляти більше, ніж іншим.
А в «Маріт га-аїн»{{הערה|ד"ה אומר}] пояснив, що Давид вважав, що якщо він не благословить, скажуть, що він справді негідний благословляти через те, що згрішив із Бат-Шевою та Урією, але про інших праведників, які були до нього, не подумають, що через якусь ваду вони не благословили, а скажуть, що через свою скромність вони не захотіли благословляти, і тому він був змушений благословити, щоб показати, що він не згрішив із Бат-Шевою та Урією.
| Слова Гемари | Пояснення Магарші | Пояснення Магараля[15] | Пояснення «Акедат Іцхак»[16] | Пояснення у формі припущення |
|---|---|---|---|---|
| -- | Пояснює на підставі слів Гемари[17], де сказали, що треба згадати в благословенні після їжі завіт і Тору, землю і царство дому Давида, а також сказали[18], що Моше встановив благословення «Га-Зан», коли зійшла манна, а Єгошуа встановив благословення «Га-Арец», коли увійшли в Землю Ізраїлю, Давид встановив казати «за Ізраїль, народ Твій, і за Єрусалим, місто святе Твоє», а Шломо встановив «за Дім великий і святий»: | Оскільки ця трапеза Левіатана влаштовується відповідно до вигнання, в яке пішов народ Ізраїлю, і не личить благословляти над чашею на трапезі та дякувати Святому, благословенний Він, за Його благословення і благо для Ізраїлю нікому, окрім того, в кому є досконалість без вади щодо народу Ізраїлю, заради якого влаштовується ця трапеза, і тому інші праведники, хоча й були більшими за Давида, але в них була вада в досконалості щодо народу Ізраїлю: | Благословення личить тому, кому Святий, благословенний Він, віддячив добром і примножив із ним милість в усіх його справах, а з усіх тих, хто згаданий тут, не було нікого, кому Святий, благословенний Він, примножив би Свою милість, адже з усіма ними сталися речі, які були не з їхньої волі: | Пояснення у формі припущення |
| Дають праотцеві Аврагамові «кос шель браха», щоб благословив, і він каже їм: Я не благословлю, бо від мене походить Ішмаель. | Аврагам та Іцхак не можуть згадати «завіт», оскільки від них походять Ішмаель і Есав, які не входять у завіт | Від Аврагама та Іцхака походять Ішмаель і Есав, які протистоять Ізраїлю і скасовує їхнє благо та їхнє благословення | В Аврагама та Іцхака народилися сини, відомі у світі нечестивці | |
| Сказав Іцхакові візьми й благослови каже їм я не благословлю бо від мене походить Есав. | Як зазначено вище про Аврагама | Як зазначено вище про Аврагама | Як зазначено вище про Аврагама | |
| Кажуть Яаковові: візьми й благослови. Він каже їм: Я не благословлю, бо я взяв за дружин двох сестер за їхнього життя, яких Тора в майбутньому заборонить мені. | Не може згадати «Тору», оскільки Тора в майбутньому заборонить одружуватися з двома сестрами | Одружився з двома сестрами, через що Ізраїль був розділений між Ізраїльським царством, яке вийшло з Ефраїма, народженого від Рахелі, та Юдейським царством, яке походить від Єгуди, народженого від Леї, і виходить, що в ньому немає повної досконалості щодо Ізраїлю | Яаковові довелося піти з дому свого батька в дім Лавана, Лаван обманом змусив його одружитися з двома сестрами, про що він зовсім не думав і чого зовсім не бажав | |
| Кажуть Моше: візьми й благослови. Він каже їм: Я не благословлю, бо я не удостоївся увійти в Землю Ізраїлю ні за життя, ні після смерті. | Моше сказав, що оскільки він не увійшов у Землю Ізраїлю, він не може згадати «землю» | Те, що він не удостоївся увійти в Землю Ізраїлю, вчить, що народ Ізраїлю не успадкував Землю досконало, адже в Єгошуа не було сили вигнати народи, як у Моше, і через це дійшло до того, що вони ввели Ізраїль у гріх, і вони пішли у вигнання | Моше не удостоївся того, щоб здійснилося його бажання, бо не удостоївся увійти в Землю Ізраїлю | |
| Кажуть Єгошуа: візьми й благослови. Він каже їм: Я не благословлю, бо я не удостоївся сина. | Хоча він удостоївся увійти в Країну, оскільки він не удостоївся сина, як Давид, який удостоївся Шломо, щоб той збудував Храм, він сказав, що не може згадати «Єрусалим» і «Храм» | Те, що він не удостоївся сина, вчить, що наділ народу Ізраїлю в Землі Ізраїлю не триватиме, адже в самого Єгошуа, який дав у наділ Землю Ізраїлю, немає сина, який продовжив би його наділ, і як він зможе дати Ізраїлю в наділ так, щоб їхній наділ тривав вічно | Єгошуа не удостоївся того, щоб здійснилося його бажання, бо не удостоївся сина | |
| Кажуть Давидові: візьми й благослови. Він каже їм: Я благословлю, і мені личить благословляти. Як сказано: «Чашу спасіння підійму та ім'я Г-спода призову»[19]. | Але Давид удостоївся збудувати Єрусалим, і його син збудував Храм, тому він сказав, що йому личить благословляти | Але Давид гідний благословляти, бо він особливий у цій трапезі, і суть Давида подібна до Мелех га-Мошіаха в майбутньому, бо він скасував царство Едому, і як сказано [20] «І поставив в Едомі намісників і т. д. І стали всі едомітяни рабами Давидові» | Але Давида «від дійних овець привів Він пасти Яакова, народ Свій»[21], тобто Святий, благословенний Він, простив йому його гріхи, і врятував його від усіх його ворогів, і дав йому царство, йому та його синам навіки, і тому він займався мистецтвом пісні більше за всіх інших, і оскільки він звик дякувати, тому й тут, над «кос шель браха», йому личило дякувати Святому, благословенний Він, за безліч благ, які прийшли до нього завдяки нагляду Святого, благословенний Він, над ним |
Внутрішня частина Тори
Основна стаття – Еден • Учення Мошіаха
Як правило, вино натякає на сфіру Біна. Тобто, як суть вина полягає в розкритті прихованого всередині винограду, так і Біна є розкриттям того, що раніше було приховане в сфірі Хохма. Але цей спосіб розкриття не такий, як усередині самої Хохми.
Так само сказано і щодо Ган Едену, що хоча в ньому розкривається вища насолода, це не досягає розкриття самого Едену, про який сказано «око не бачило, Б-же, окрім Тебе», це розкриття буде в прийдешньому майбутньому.
Оскільки розкриття Тори сьогодні походить від Тори, якою вона зійшла у світ Брія, тому її розкриття стосується головним чином матеріальності світу; однак у прийдешньому майбутньому, коли розкриється Тора, якою вона є у світі Ацилут, — тоді вона розкриється такою, якою вона є. Це розкриття є ученням Мошіаха, який розкриє Тору такою, якою вона говорить про духовні речі. Скуштуванням від цієї Тори є учення хасидуту, що розкрилося в останніх поколіннях.
Перевага цього розкриття подібна до переваги вина, яке бережеться у своїх виноградинах і смак якого не вивітрюється з плином часу.
Додаткова література
- «Сидур ім ДАХ», маамар, що починається словами «Леавін іньян га-зимун», і пояснення до нього.
- «Сефер га-маамарім 5566», частина 1, маамари, що починаються словами «Бе-гмара дараш рав Авіра», «Га-нотен шелег» і «Іньян яїн га-мешумар».
Див. також
Примітки
- ^ Бавлі, Брахот 34, б. Сангедрін 99, а.
- ^ Єшаягу 64, 3.
- ^ «Цлах» на Гемару там.
- ^ У своєму коментарі до Тори — Берешит 3, 5.
- ^ «Бемідбар раба», розділ 13, 2.
- ^ Йоель 4, 18.
- ^ «Ялкут Шимоні», тижнева глава «Берешит», ремез 20.
- ^ Песахім 119, б.
- ^ Тегілім 116, 13.
- ^ Йома, 76а
- ^ Ірміягу 31, 22.
- ^ Песахім «Маца шмура», пункт 244
- ^ Брахот 46а
- ^ Тегілім 119 19
- ^ «Нецах Ісраель», розд. 33
- ^ Бешалах, брама 41 наприкінці
- ^ Брахот 49а
- ^ Там само 48б
- ^ Тегілім 116, 13.
- ^ Шмуель II (8, 14)
- ^ Тегілім 79 наприкінці