Перейти до вмісту

Розквітання посоха Агарона

Матеріал з Хабадпедії

Розквітання посоха Агарона — чудо, яке сталося в Мішкані після суперечки Кораха, коли Моше Рабейну за повелінням Всевишнього вніс до Мішкану дванадцять посохів від дванадцяти колін, і з них посох Агарона-когена — від коліна Леві — розквітнув і зростив мигдаль. Мета чуда полягала в тому, щоб показати, що Всевишній обрав саме коліно Леві для служіння в Мішкані, а Агарона — бути когеном як Первосвященник.

Передісторія

Після суперечки Кораха, у якій він оскаржив священство Агарона і був поглинутий землею, Всевишній повелів Моше Рабейну провести таке випробування:

Говори до синів Ізраїлю і візьми в них по посоху на батьківський дім від усіх їхніх вождів за домами їхніх батьків — дванадцять посохів; ім'я кожного напиши на його посохові. А ім'я Аарона напиши на посохові Леві, бо один посох на главу дому їхніх батьків. І поклади їх у Наметі Зібрання перед свідченням, де Я зустрічаюся з вами. І буде: чоловік, якого Я оберу, — його посох розквітне, і вгамую Я від Себе ремствування синів Ізраїлю, яким вони ремствують на вас

— Корах 17, 17

Мета і необхідність цього чуда

Пояснюючи доказ, який це чудо мало довести, а також причину, з якої сини Ізраїлю потребували цього випробування — і не задовольнилися чудесами, що сталися раніше: спаленням двохсот п'ятдесяти тих, хто приносив куріння, поглинанням Кораха землею і зупиненням мору Агароном-когеном, — коментатори навели кілька причин.

  • Деякі коментатори пояснюють, що претензія Кораха — який був левітом — була спрямована проти священства Агарона, але сини Ізраїлю загалом виступали проти обрання самого коліна Леві. Тому чудо з посохом мало довести обрання коліна Леві з-поміж усіх інших колін[1].
  • З іншого боку, Раші каже[2], що мета чуда — «на пам'ять, що Я обрав Агарона в когени, і не будуть більше ремствувати щодо священства»; тобто доказ стосується священства Агарона. Деякі коментатори пояснюють, що це доводиться тим, що Святий, благословенний Він, звелів написати ім'я вождя кожного коліна, і не досить було написати назву коліна, — а звідси випливає, що мета полягає в тому, щоб довести обрання саме Агарона[3].
  • Абарбанель пояснює, що сини Ізраїлю стверджували, ніби смерть тих, хто приносив куріння, сталася лише тому, що їхнє куріння було чужим, як у Надава і Авігу, які померли через принесення чужого вогню. Тому треба було ще одним чудом довести, що Всевишній обрав Аарона[4].
  • «Ор га-хаїм» пояснює, що сини Ізраїлю сумнівалися: можливо, причина смерті Кораха та його спільників лише в тому, що вони сперечалися з Моше Рабейну, але все ще можна сказати, що Всевишній не обрав Агарона-когена[5].
  • Ребе пояснює, що сини Ізраїлю, хоча й знали, що Всевишній повелів Агаронові бути когеном, усе ж стверджували, що це повеління не доводить, що Агарон справді гідний цього сам по собі, і, можливо, є гідніші за нього. На це прийшло чудо розквітання посоха, яке довело, що обрання Всевишнього змінює природу посоха (а також Агарона) і робить його гідним цього[6] (як буде сказано нижче).

Диво

Моше Рабейну справді виконав повеління Всевишнього, взяв дванадцять посохів від дванадцяти колін і поклав їх у Наметі Зібрання. Мідраш каже, що всі посохи були взяті з однієї дошки, щоб не могли стверджувати, що між ними є різниця, і так чудо розквітання посоха Агарона буде очевиднішим[7]. Крім того, Моше поклав посох Агарона посеред посохів, щоб не сказали, що він розквітнув через те, що був найближче до Святеє Святих[8].

Наступного дня прийшов Моше Рабейну і побачив чудо, яке сталося:

І ось розквітнув посох Аарона від дому Леві, і з'явився цвіт, і з'явилася зав'язь, і достиг мигдаль

— Там само 23

Після чуда Моше виносить посохи і показує синам Ізраїлю чудо:

І виніс Моше всі посохи з-перед Г-спода до всіх синів Ізраїлю, і вони побачили і взяли кожен свій посох

— Там само 24

Коли сини Ізраїлю взяли посохи, кожен свій посох, вони, по суті, визнали, що переконалися на власні очі, що Всевишній обрав саме Аарона[потрібне джерело]. А деякі коментатори кажуть, що їм треба було взяти посохи, щоб перевірити, що це ті посохи, які вони принесли, і їх не підмінили[9].

Ребе пояснює — згідно з внутрішнім змістом речей, — що взяття посохів синами Ізраїлю показало, що в чуді є дві крайнощі: з одного боку, видно, що Агарон обраний Святим, благословенним Він, і він набагато піднесеніший за решту євреїв; а з другого боку, піднесена гідність Агарона притягується і проникає також до решти євреїв. Це була також причина того, що Моше поклав «посох Агарона посеред їхніх посохів», щоб показати, що гідність Агарона притягується і діє на решту посохів. І урок із цього такий: з одного боку, треба знати, що провідник покоління незрівнянно піднесеніший за решту євреїв, а з другого боку — знати, що він дає силу кожному в його особистому служінні[10].

Спосіб розквітання і проростання мигдалю

Коментатори навели кілька тлумачень щодо способу розквітання посоха і проростання мигдалю:

  • Рашбам тлумачить, що тоді, коли Моше Рабейну увійшов до Мішкану, посох дав тільки цвіт, і лише коли він виніс його перед синами Ізраїлю, посох дав також зав'язь і мигдаль, тож розквітання відбулося в них на очах[11].
  • Деякі коментатори пояснюють, що, крім чуда проростання посоха, чудо полягало також у тому, що й після проростання мигдалю залишилися зав'язь і цвіт і зовсім не опали з нього — на відміну від звичайного порядку, коли з появою зав'язі опадає цвіт, а коли виростає плід, зав'язі вже немає[4][12].
  • Ребе пояснює порядок розквітання згідно зі словами Раші[13]: «І з'явився цвіт: у прямому значенні. Зав'язь: це зав'язування плоду, коли цвіт опадає. І достиг мигдаль: коли плід став помітним, стало помітно, що це мигдаль». Тобто проростання справді йшло за природним порядком проростання плоду — і цвіт справді опав, коли з'явилася зав'язь, і зав'язь так само змінилася плодом. І коли Моше виніс посох, він показав синам Ізраїлю і мигдаль, який був на ньому, і цвіт, що з нього опав.
Перевага цього способу — в тому, що він поєднує обидва аспекти: з одного боку, є явне чудо в проростанні плоду з посоха, до того ж із неприродною швидкістю; а з другого боку, порядок проростання природний, і звідси видно, що коли Святий, благословенний Він, хоче, щоб посох зростив плід, це стає частиною природи самого посоха. І звідси сини Ізраїлю навчаться, що й обрання Аарона Святим, благословенним Він, стає його гідністю і частиною його природи[6][14].
Є також практичний наслідок того, що проростання йшло за природним порядком: хоча зазвичай не годиться мати користь із того, що зроблено чудом[15], тут було дозволено користуватися цим мигдалем, оскільки це природна річ[16].

Причина проростання саме мигдалю

Причину того, що посох зростив саме мигдаль[17], пояснено в мідрашах мудреців: це тому, що Ізраїль уподібнено мигдалю[18]. А також тому, що мигдаль — плід, який росте з великою швидкістю, і так кожного, хто повстає проти священства, кара спіткає швидко[13].

У вченні хасидуту докладно пояснено зв'язок між швидкістю мигдалю та обранням Агарона-когена: особлива новизна когена в тому, що він здатний притягувати вплив згори з великою швидкістю. На відміну від впливу, який досягається молитвою і має пройти суд і розгляд, чи гідна людина цього достатку, чи ні, — вплив, який досягається благословенням когенів, відбувається швидко, без розрахунків і затримок[19]. А ще більша новизна з'явилася саме завдяки розквітанню посоха Агарона — хоча гідність впливу благословення когенів існувала ще до цього, але оскільки перевага світла виникає саме завдяки темряві, тому завдяки суперечці Кораха й оскарженню священства ще більше посилилася гідність швидкого впливу через когенів[20].

Додаткові натяки

  • «Клі якар» пояснює, що цвіт — знак рядових когенів, «цвіт священства»; а зав'язь — знак первосвящеників, які носять ціц. Натяк у зав'язі пояснено також в Абарбанеля[4].
  • «Левуш» каже, що розквітання було не на всьому посохові, а лише на місці букв «Агарон», і це було знаком обрання Агарона[21].
  • Раші[13] наводить слова Таргуму Онкелоса і пояснює: «Ве-хафат шігдін — на кшталт грона мигдалю, зв'язаних разом один з одним». У цьому був ще один натяк — на важливість єдності, після того як Корах розпалив суперечку[22].

Зберігання і приховування посоха

Після чуда Святий, благословенний Він, повелів Моше Рабейну зберігати чудесний посох:

І сказав Г-сподь Моше: поверни посох Аарона перед свідчення на зберігання як знак для непокірних, і припиниться їхнє ремствування на Мене, і не помруть вони

— Там само 25

Цей посох лежав у Святеє Святих на Евен га-шетія, поряд із Цінценет га-ман і посудиною з олією помазання[23]. Коли цар Йошіягу приховав Ковчег Завіту, він приховав разом із ним посох Агарона з мигдалем і цвітом[24]. Причина того, що разом із ним зберегли і приховали також мигдаль і цвіт, — підкреслити доказ, що священство Агарона стає його природною гідністю, і цей урок посоха має зберігатися вічно[6].

Також посох, прихований і збережений навіки, підкреслює додаткові вказівки для синів Ізраїлю щодо поєднання чуда від Святого, благословенного Він, яке стає частиною матеріальної природи: щодо служіння Всевишньому: людина має служити Всевишньому у вигляді «чуда», що вище за будь-яке обмеження, через прийняття ярма, яке вище за розум, і водночас воно має проникнути і втілитися також у її сили та її природу. А щодо матеріального заробітку: заробіток приходить від Святого, благословенного Він, чудесним чином і швидко, і водночас людина має створити для цього посудину природним шляхом[25].

Про праведного Мошіаха сказано[26]: «Процвітатиме за днів його праведник», і в цьому є натяк на посох Агарона, про який сказано «його посох розквітне», — оскільки «за його днів повернеться священство і розквітне посох Агарона»[27].

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Див. Рамбан на вірш 17, 25. «Акедат Іцхак», кінець брами 78. Рабейну Бах'є на вірш 17, 20.
  2. ^ На вірш там само, 25.
  3. ^ «Нахалат Яаков» на вірш там само, 25.
  4. ^ 1 2 3 Абарбанель на цей розділ.
  5. ^ На вірш там само, 20.
  6. ^ 1 2 3 «Лікутей сіхот», частина 23, сіха «Корах» 1.
  7. ^ «Бемідбар раба» 18, 23. Наведено в «Ор га-хаїм» на вірш там само, 18.
  8. ^ Раші на вірш там само, 21. І див. пояснення Ребе згідно з внутрішнім змістом речей нижче, наприкінці розділу #Чудо.
  9. ^ Сфорно на вірш там само, 24.
  10. ^ Сіха Шабату тижневого розділу «Корах» 5749 («Сефер га-сіхот», частина 2, с. 558 і далі).
  11. ^ Рашбам на вірш там само, 23.
  12. ^ Тосафісти на Тору там само 23.
  13. ^ 1 2 3 Раші на вірш там само, 23.
  14. ^ «Двар малхут» Шабату тижневого розділу «Корах» 5751, пункт 3 і далі.
  15. ^ Як розповідається в Гемарі («Тааніт», 24б), коли під час посухи ангели принесли багато тонкого борошна, рав Єгуда сказав не купувати цього борошна, оскільки воно з'явилося через чудо.
  16. ^ «Двар малхут» Шабату тижневого розділу «Корах», згаданий вище, примітка 40.
  17. ^ Хоча, здавалося б, кращим був би інший плід, проростання якого саме повільне, адже тоді чудо було б більшим і очевиднішим («Ор га-хаїм» на вірш там само, 23).
  18. ^ «Бемідбар раба» там само.
  19. ^ «Лікутей Тора», Корах, 55в і далі. «Дерех міцвотеха», заповідь благословення когенів. «Сефер га-маамарім — Мелукат», частина 4, маамар, що починається словами «Ве-іне парах мате Агарон», 5733. Та інші.
  20. ^ Маамар, що починається словами «Ве-іне парах», згаданий вище, пункт 9.
  21. ^ «Левуш га-ора», кінець тижневого розділу «Корах».
  22. ^ «Лікутей сіхот», там само, примітка 54.
  23. ^ Барайта «Мелехет га-мішкан», розділ 4. Рамбам, закони Бейт га-бхіра, розд. 4, закон 1.
  24. ^ «Йома», 52б.
  25. ^ «Двар малхут» Шабату тижневого розділу «Корах», згаданий вище, пункти 9-10.
  26. ^ Тегілім 72, 7.
  27. ^ «Бааль га-турім» на вірш там само, 20.

Повідомити про помилку на цій сторінці