Море

Море — це місце великого скупчення води[1]. У джерелах юдаїзму слово «море» стосується також того, що в сучасному івриті називається океанами, і невеликих водойм, як-от море Кінерет.
Історія
Другого дня творіння світу Святий, благословенний Він, сказав, щоб усі води «зібралися» — зібралися в одне місце і щоб можна було бачити суходіл, і так сталося.
І назвав Б-г суходіл землею, а зібрання вод назвав морями
— Берешит 1, 10
Її визначення
Море називається в галахі[2] «водами, що не мають кінця», і в хасидуті воно іноді використовується як притча про безмежне. І водночас наводять щодо цього, що це не справжня безмежність[3], як наводиться в Гемарі[4], що можна оцінити, скільки крапель у морі.
Води моря — солоні й непридатні для пиття, але після того як води проходять жилами землі — у джерелах, вони стають придатними для пиття[5].
У хасидуті
Основна стаття – «Алма де-іткасья»
Море в хасидуті — притча про «алма де-іткасья», що вказує на створіння, які відчувають своє джерело — що воно від Б-жественності, і не відчувають себе як щось окреме. Подібно до того як створіння в морі (риби) не можуть жити самі по собі, їм потрібно весь час перебувати у воді, і щойно вони відокремлюються від води, вони відразу гинуть.
Див. також
Додаткова література
Примітки
- ^ Див. сіху тижневої глави «Лех» 5751, «Гітваадуйот», с. 263-264.
- ^ Євамот, 121а. Рамбам, Закони про розлучення, розд. 13, закон 16 і закон 20.
- ^ Наприклад, «Ор га-Тора», «Бемідбар», том 3, ось причина того, що саме Ацилут називається Адам, с. 984.
- ^ Там розповідається про рабі Ельазара Хісму і рабі Йоханана бен Гудгеду, Горайот, 10а.
- ^ «Торат Менахем», том 28 (5720), частина друга, с. 173. І вказані там джерела. І там роз'яснюється це питання в служінні людини.
- ^ У відсканованій книжці на HebrewBooks бракує сторінок з 721 по 757.