Гранат
Гранат — плід із семи видів, якими благословенна Земля Ізраїлю; його заведено їсти на Рош га-Шана.

У словах мудреців
Хазаль багато говорять про соковиті й солодкі зернята, що уособлюють рясність мудрості та заповідей. Про ставлення рабі Меїра до рабі Еліші бен Абуї (на прізвисько «Ахер») сказано в Гемарі[1]: «Рабі Меїр знайшов гранат, з'їв його вміст, а шкірку викинув» — тобто вчився в нього лише доброго.
Вірш «розквітли гранати» Гемара пояснює[2]: «„Розквітли гранати“ — це знавці Талмуду». В іншому місці сказано[3]: «„Розквітли гранати“ — це діти, які сидять і займаються Торою і сидять рядами, як зернята граната».
Реш Лакіш пояснює вірш «як половинка граната — скроні твої»[4]: «Не читай „ракатех“, а „рейкатех“: адже навіть порожні серед тебе сповнені заповідей, як гранат».
Гранат на Рош га-Шана
Звичай Ізраїлю — їсти гранат у першу ніч Рош га-Шана як знак «щоб помножилися наші заслуги, як гранат», тобто як численні зернята граната.
Також потрібно покласти його на стіл перед кідушем і під час благословення «Шегехеяну» в кідуші мати на увазі звільнити й гранат. А під час благословення «га-ец» на яблуко слід мати на увазі звільнити й гранат.
Гранат у хасидуті
Гранат — «сповнені заповідей, як гранат» — символізує роботу з очищення світу та піднесення його до святості через використання світу для добрих справ. І кожне зернятко відокремлене й відособлене від іншого, так і заповіді: адже «не виконують заповіді в'язками», а з погляду веління Тори кожна заповідь відокремлена від решти заповідей[5].
Примітки
- ^ Трактат «Хагіга», аркуш 15, сторона 2
- ^ Трактат «Ерувін», аркуш 21, сторона 2
- ^ «Шир га-ширім раба», 6
- ^ Трактат «Ерувін», аркуш 19, сторона 1
- ^ Сіха 15 швата 5752 (20 січня 1992)
| Сім видів | |
|---|---|
|