Зимун
Біркат га-зимун — назва вступу до біркат га-мазон, коли троє або більше чоловіків їли хліб разом. Якщо є десятеро, в тексті кажуть також Ім'я Всевишнього «Елокім».
Заповідь
Коли троє єврейських чоловіків їдять хліб разом, або навіть якщо тільки двоє їли хліб, а один їв іншу їжу, то, коли вони промовляють біркат га-мазон, вони не кажуть лише благословення за порядком, а один із них запрошує двох своїх товаришів приєднатися до нього для благословення, кажучи «Дай нам, і благословімо» або «Панове, благословімо». А в ашкеназів — «Рабойсай, мір вельн бентшн». Інші відповідають «Хай буде Ім'я Г-споднє благословенне віднині й довіку». І він повторює вірш і каже «З дозволу наших панів, учителів і панів моїх, благословімо Того, чию їжу ми їли», і всі кажуть «Благословенний Той, чию їжу ми їли і з чиєї доброти ми живемо», а після того, як він це повторює, починають промовляти благословення «га-Зан».
Якщо було десятеро людей, які їли разом хліб, або навіть семеро, які їли хліб, і троє — іншу їжу, то, запрошуючи їх благословити, він каже «Благословімо нашого Б-га, чию їжу ми їли», і всі відповідають «Благословенний наш Б-г, чию їжу ми їли». У Мішні[1] наводиться суперечка між рабі Йосе га-Гліли і рабі Аківою: рабі Йосе га-Гліли докладно описує, як додають ще одне Ім'я Всевишнього при сотні, при тисячі тощо, проте рабі Аківа вважає, що це як у синагозі: щойно є міньян, неважливо, скільки їх буде, завжди моляться в одному й тому самому формулюванні, і так само тут.
Коли людина, яка не їла, опиняється в місці, де роблять зимун, вона повинна також відповісти: «Благословенний і благословляємо Його Ім'я завжди, на віки вічні». А якщо це був зимун при десятьох, вона повинна сказати «Благословенний наш Б-г і благословляємо».
Від моменту, коли ведучий зимуну починає благословляти, і до того, як він закінчує перше благословення, усім заборонено розмовляти і щось робити (зокрема займатися їжею), а треба мовчати і слухати ведучого зимуну.
Коли починають благословляти, ведучий зимуну промовляє вголос усе благословення. За звичаєм сефардів і вихідців зі східних громад решта тих, хто благословляє, виконують обов'язок першим благословенням або всім благословенням, однак за звичаєм Хабаду кожен благословляє сам. Ребе в перші роки благословляв уголос, але на початку 5730-х років прийшла група євреїв, вихідців з Грузії, і коли Ребе вів зимун, вони відповідали й виконували обов'язок, і відтоді Ребе почав благословляти тихо (оскільки Алтер Ребе постановляє, що обов'язок не виконується)[2].
Галаха каже, що якщо в місці було лише троє, заборонено одному з них піти без зимуну, оскільки заборонено спричиняти скасування зимуну. І тим паче якщо було десятеро, адже тоді, якщо він піде, він скасує згадування Імені Небес. Але якщо все ж один пішов, при трьох можна провести зимун, навіть якщо він лише чує, а при десяти потрібно, щоб він сидів з ними за столом під час благословення.
Якщо один з тих, хто трапезує, уже промовив біркат га-мазон, його ще можна долучити до зимуну, якщо він їв хліб або іншу їжу, на яку благословляють «Браха меейн шалош»; але якщо він їв те, після чого благословляють «Боре нефашот», його не можна долучити до зимуну, якщо він уже благословив.
Ведучий зимуну
Галаха[3] каже, що ведучий зимуну — це найбільший мудрістю з усіх, хто возлежить, але він може надати честь молодшому, щоб той провів зимун. І так само, якщо в нього мокротиння тощо, яке затримає його в благословенні, — хай проведе зимун інший.
Якщо є коген, який є знавцем Тори, бажано, щоб старший надав йому честь, і удостоїться довголіття. Якщо коген є ам га-арец, він може надати йому честь, але не тому, що він коген, оскільки гідність Тори більша. А мудрець, який є когеном, може надати честь ісраелю — ам га-арецу.
Якщо вони рівні, коген має перевагу, оскільки Тора повеліла «І освяти його»[4], і мудреці витлумачили[5], щоб ти давав йому першість у всякій справі святості, тобто в усьому, що виглядатиме великим і освяченим. І так само щодо «Біркат га-мазон»[6]. І це деорайта, і тому[7] заведено брати дозвіл у когена, щоб промовити біркат га-мазон, і це правильно; адже заповідь — надавати йому першість. А якщо так, заборонено благословляти без його дозволу, хіба що ведучий зимуну більший за нього мудрістю. І в будь-якому разі не допоможе промовляння «Бі-ршут га-коген», якщо коген не дав йому дозволу.
Якщо немає когена, але є леві — є перевага надати йому першість, хоча це не за основним законом. І той, хто так чинить, продовжує свої дні.
Якщо є гість, гість благословляє, щоб благословити господаря дому, і ось його благословення: «יהי רצון שלא יבוש ולא יכלם בעל הבית הזה לא בעולם הזה ולא בעולם הבא, ויצליח בכל נכסיו ויהיו נכסיו מוצלחים וקרובים לעיר, ולא ישלוט שטן במעשי ידיו ואל יזדקר לפניו שום דבר חטא ועון מעתה ועד עולם / Єгі рацон ше-ло євош ве-ло їкалем бааль га-баїт га-зе, ло ба-олам га-зе ве-ло ба-олам га-ба, ве-яцліах бе-холь нехасав, ве-їгею нехасав муцлахім у-кровім ла-ір, ве-ло їшлот сатан бе-маасей ядав, ве-аль їздакер лефанав шум двар хет ве-авон меата ве-ад олам / Хай буде угодно, щоб не осоромився і не був посоромлений господар цього дому ні в цьому світі, ні у світі прийдешньому, і щоб мав успіх в усьому своєму майні, і було б майно його успішним і близьким до міста, і не панував би сатан над ділами рук його, і не трапилася б йому жодна справа гріха і провини відтепер і повіки». Якщо він ухиляється від благословення, його дні скоротяться, оскільки не благословляє господаря дому, а оскільки він єврей, про нього сказано[8] «І благословлю тих, хто благословляє тебе», а зі ствердного випливає заперечне. Однак господар дому не зобов'язаний давати йому благословляти, якщо він у його очах негідний. У тексті сидура Алтер Ребе всі кажуть «Милосердний, хай благословить Він мого батька, мого вчителя, господаря цього дому..» У ніч Шабату заведено, що господар дому благословляє[9].
Жінки в зимуні
Жінка не проводить зимун, але жінки можуть відповідати на зимун[10].
Запрошення
Коли ведучий зимуну благословляє, він каже «Бі-ршут маранан ве-рабанан ве-работай», а якщо він гість — додає «Бі-ршут бааль га-баїт», а якщо він благословляє в присутності когена — бі-ршут га-коген. Однак за звичаєм Хабаду всі кажуть один і той самий текст.
Звичай хасидів такий, що кажуть у зимуні «Бі-ршут адонейну морейну ве-рабейну га-Рав бааль га-баїт», коли перебувають у присутності Ребе. Сини Цемах Цедека, коли проводили зимун у присутності свого батька, не казали «Маранан ве-рабанан ве-работай».
Ребе Рашаб, коли промовляв після відходу свого батька текст «Бі-ршут», робив паузу між промовлянням «Бі-ршут» і «Маранан ве-рабанан ве-работай» так, щоб це не було помітно[11].
Ребе зазвичай робить паузу[12] між промовлянням «Бі-ршут» і промовлянням «Маранан ве-рабанан ве-работай». Кілька разів[13] він сказав уголос «Бі-ршут адонейну морейну ве-рабейну», а іноді додає «га-Рав бааль га-баїт га-зе». І так чинили всі ведучі зимуну під час святкових трапез у квартирі Ребе Раяца[14].
Яале ве-яво
Якщо це день, у який кажуть Яале ве-яво, заведено, щоб ведучий зимуну промовляв його вголос, а решта відповідали амен (коли вони вже після промовляння «Благословенний.. що відбудовує в милосерді Своєму Єрусалим» або наприкінці іншого благословення), коли він каже «Згадай нас, Г-споди, в цей день на добро», «Пом'яни нас у цей день на благословення», «І спаси нас у цей день для доброго життя». Як відповідають під час молитви.
«Кос шель браха»
Основна стаття – «Кос шель браха»
Є кілька думок, чи потрібно промовляти біркат га-мазон над келихом, однак усі згодні, що проводити зимун над келихом є найкращим виконанням заповіді. Є такі, що кажуть, що це саме при зимуні в десять осіб, заради важливості згадування Імені Небес; а звичай Хабаду[15] — благословляти над келихом і при трьох.
Якщо це вино, яке потрібно розводити водою, хай розведе його під час благословення «Аль га-арец», щоб сповістити хвалу Землі Ізраїлю, чиї вина міцні настільки, що їх потрібно розводити водою. І так роблять і в діаспорі.
Коли проводять зимун над келихом, після того як ведучий зимуну омив руки маїм ахронім, він наповнює келих і піднімає його обома руками, і бере його в ліву руку, і ставить його на долоню правої руки із зігнутими пальцями, і починає казати «Работай» тощо. Після того як закінчив благословення «Що відбудовує в милосерді Своєму Єрусалим», він ставить келих на стіл, а коли закінчує благословляти, знову піднімає келих, і промовляє «Боре при га-гафен», і п'є.
На урочистостях
На трапезі брит міли, перед промовлянням «Милосердний, хай удостоїть Він нас Днів Мошіаха», кажуть «га-Рахаман для брит міли».
На трапезі шева брахот після завершення благословення, перед благословенням на вино, промовляють благословення над другим келихом, і наприкінці ведучий зимуну благословляє над першим келихом «Боре при га-гафен», і п'є. А після цього змішують вміст обох келихів і дають нареченому й нареченій теж випити.
У внутрішньому вимірі речей
Суть біркат га-мазон у тому, що після того, як людина з'їла матеріальну їжу і цим отримала іскри святості, які були приховані в кліпат нога (адже все неживе, рослинне, тваринне і мовне у світі Асія отримує свою життєвість від кліпат нога, змішаної з добра і зла), потрібно промовити біркат га-мазон, у якій підносять усі іскри, що були у світі розділення (в якому не помітна єдність Всевишнього), щоб включитися в аспект розкриття Б-жественності. І кожен, відповідно до свого рівня, може притягнути більше розкриття Б-жественності в їжу, яку він їсть, тощо.
І все це, коли благословляють поодинці, але коли благословляють у множині, і як відомо[16], що слово «багато» вказує на трьох, це відбувається зовсім інакше:
Приклад цього — поле, що міститься біля річки, і щоб провести воду з річки на поле, потрібно зробити канал від річки до поля. Але коли є багато тих, хто бажає провести воду на свої поля, їм потрібно зробити глибокий басейн біля річки, і від нього кожен проводить канал до свого поля. І причина цього в тому, що неможливо звузити потік води в річці для безлічі маленьких місць, а лише за допомогою басейну, що слугує посередником, від якого притягується до всіх місць.
І так у німшалі, що коли благословляють у множині — утрьох, перед благословенням кажуть «Благословімо Того, чию їжу ми їли», і цим роблять великий басейн, від якого притягується до кожного, і до нього притягується більше, ніж якби кожен зробив канал для себе. І тому троє, які їли разом, не мають права розділятися, оскільки вони скасовують цей великий вплив. А при зимуні в десять — притягнення ще більше.
Ще один приклад цього: як одна свічка не зрівняється своїм світлом з трьома з'єднаними палаючими свічками, так благословення однієї людини не зрівняється з благословенням трьох; і тому йому заборонено відокремлюватися.
Слова Тори
Мішна каже в «Піркей авот»[17]: «Троє, які їли за одним столом і не сказали за ним слів Тори, наче їли з жертвоприношень мертвим». А причина того, що це так важливо: оскільки весь сенс їжі — це бірур матеріального, і оскільки саме Тора має силу здійснити бірур матеріального, як написано в Зогарі[18] «Бе-хохма ітбреру» (= вони були відібрані за допомогою Хохми), тому це так важливо. І тим паче коли їдять утрьох, оскільки Тора є «середньою лінією», посередником між лінією правою і лівою (які разом три).
«Кос шель браха»
| |
Див. також – Вино • Бережене вино |
Коли проводять зимун, промовляють благословення над келихом, і причина цього: щоб отримати притягнення з вищого «басейну», потрібно поставити «келих», який його прийме. А спосіб притягнення в тому, що наповнюють келих вином і піднімають його.
Вино буває 2 видів: вино, що п'янить, і вино, що веселить. Вино, що п'янить, походить від «Дерева пізнання», в якому є добро і зло, і тому, з одного боку, можна спуститися і дійти до зла через пиття, а можна піднестися і досягти високих щаблів. І про це вино сказано[19] «І вино веселить серце еноша», де «енош» є нижчим щаблем людини; тобто, хоча він підноситься, але все ще відчувається його існування як людини. (І в цьому був гріх Адама га-Рішона — «гріх відчуття», що він відчув себе і не був повністю скасований перед Всевишнім.
Тоді як вино, що веселить, походить від «Дерева життя», яке все добро, тобто воно не перебуває в «катнут га-мохін», і про нього сказано[20] «Вино, що веселить Б-га і анашім», де «анашім» вказує на «мохін де-гадлут»; і тому він не відчуває свого існування.
І ось, коли проводять зимун, той, хто благословляє, бере келих — який натякає на Малхут де-Ацилут, і піднімає його до Кетера, звідки притягується благословення згори. І тому келих називається «кос шель браха», оскільки він отримує благословення згори. Тобто, коли він благословляє над келихом, вино в ньому, яке є «вином, що п'янить», підноситься до рівня «береженого вина», яке є «вином, що веселить».
Див. також
Додаткова література
- «Сидур ім ДАХ», маамар, що починається словами «Леавін іньян га-зимун», і пояснення до нього.
- «Сефер га-маамарім 5566», частина 1, маамари, що починаються словами «Бе-гмара дараш рав Авіра», «Га-нотен шелег» і «Іньян яїн га-мешумар».
- Біркат га-мазон із зимуном, у рубриці «Зі столу галахи», тижневик «Бейт Мошіах» 1267, сторінка 51
Примітки
- ^ Брахот 7, 3.
- ^ Від імені р. Аврагама Алашвілі.
- ^ Шулхан арух Алтер Ребе, розділ 201.
- ^ Ваїкра 21, 8
- ^ Коментар Роша, Недарім, 62а.
- ^ Раші, Моед катан, Недарім і Горайот, там само.
- ^ Шулхан арух Алтер Ребе, розділ 167, кінець пункту 19.
- ^ Берешит 12, 3
- ^ Оскільки ніхто не вважається «гостем».
- ^ Тижневик «Бейт Мошіах», випуск 1421, с. 31
- ^ Сіха першого дня свята Сукот 5704 (14 жовтня 1943).
- ^ Дехто чув, як Ребе каже в той час «Адонейну морейну ве-рабейну га-Рав бааль га-баїт га-зе»[потрібне джерело]
- ^ Наприклад: Рош га-Шана і 19 кислева 5712 (18 грудня 1951).
- ^ Див. «Маасе мелех», с. 54, примітка 41
- ^ «Гайом йом», 14 кислева, і переписано в «Сефер га-мінгагім».
- ^ Ктубот, 75а. Гітін, 46а.
- ^ Глава 3, мішна 3.
- ^ Наведено в «Ігерет га-кодеш», розділ 26. 28. І «Кунтрес ахарон», що починається словами «У-леавін пратей».
- ^ Тегілім 104, 15.
- ^ Книга Шофтім 9, 13.
