Перейти до вмісту

Ружинський хасидизм

Матеріал з Хабадпедії
Адмори дому Ружин

Ружинська династія налічує сьогодні безліч дворів, на чолі яких стоять нащадки рабі Ісраеля з Ружина, якого називають Саба Кадиша з Ружина

Рабі Ісраель з Ружина помер 3 хешвана 5611 (9 жовтня 1850) і був похований у містечку Садгора, де він жив наприкінці життя. Після його відходу з життя постали хасидські двори, що продовжили династію дому Ружин:

  • Рабі Шалом-Йосеф Фрідман із Садгори заснував садгірський хасидизм у містечку свого батька, а після його відходу з життя керівництво продовжив його брат, рабі Аврагам-Яаков із Садгори.

Після відходу з життя рабі Аврагама-Яакова із Садгори керівництво продовжив його син, рабі Ісраель із Садгори, автор «Ор Ісраель», а його первісток, рабі Іцхак з Бояна, автор «Га-Пахад Іцхак», заснував боянський хасидизм. Сином «Га-Пахад Іцхак» був рабі Ісраель з Бояна-Лейпцига. (Ребе Рашаб не переставав його хвалити й говорити про його чесноти, і коли той зустрівся в шват–адар 5674 року (лютий–березень 1914) у курортному місті Ментоні з Ребе Рашабом, Рашаб сказав йому, що вважатиме за велику честь, якщо той прийде помолитися разом із ним у його приватному міньяні; а оскільки той Шабат був Шабат Шкалім, а в Хабаді не було заведено промовляти йоцрот у Шабати чотирьох особливих глав, нехай це не завадить йому прийти — він розпорядиться промовити в своєму приватному міньяні йоцрот на його честь; але той не погодився, щоб Ребе Рашаб змінював заради нього свої звичаї, і сказав, що коли зможе, прийде до міньяну[1]).

  • Інший син святого рава з Ружина, рабі Менахем-Нохум зі Штефанешт, заснував штефанештський хасидизм.
  • Ще один син, рабі Давид-Моше з Чорткова, заснував чортківський хасидизм.
  • Рабі Мордехай-Шрага-Файвуш з Гусятина заснував гусятинський хасидизм.

Крім синів, додаткові двори заснували його онуки: хасидизм Богуш, хасидизм Васлуй, Ожирен[2] хасидизм Копичинці, хасидизм Пашкани, хасидизм Копичинці-Єрусалим та інші.

Богуш Васлуй

Основна стаття – Іцхак Фрідман

Чимало адморів цих хасидських дворів підтримували зв'язок із провідниками Хабаду. Під час візиту адмора рабі Іцхака Фрідмана з Богуша до Ребе Ребе сказав: «У нас у Хабаді була велика пошана до праведників дому Ружин, і була величезна близькість між нами ще тоді, коли вони жили в Росії». Коли видавали збірник до вісімдесятиріччя Ребе, адмори Ружина, Богуша і Васлуя[3] надіслали Ребе спільного вітального листа, у якому говорилося:

Бажання серця їхніх високоповажностей рабинів-гаонів, шліта, що сидять на суддівських місцях, наставників праведності та голів єшив у нашому місті, великому Тель-Авіві, хай береже його Творець і спасе, — добра справа, а немає доброго, крім Тори: видати у світ важливий збірник слів Тори та галахічних питань, що воскурюється й підноситься на честь і в заслугу їхнього вчителя і світоча Ізраїлю, слави й величі покоління, воїна у війні Всевишнього, його святості Адмора, святого гаона з Любавичів, шліта, що здіймає ярмо Тори і тшуви в усіх кінцях всесвіту, що розширює межі святості і чистоти по всьому світу. Оплоту й підбадьорення тисяч євреїв, що зберігають святу жарину із самопожертвою в країнах лиха, і вірного пастиря десятків тисяч євреїв у кожному місці, включно з громадою Єшуруна в нашій Святій Землі, хай буде вона відбудована й утверджена незабаром, у наші дні, амінь. «І ось ми також, з цієї приємної нагоди, висловлюємо від усього серця і прагнучої душі наше благословення і нашу глибоку молитву за його святість, нашого пана, Адмора з Любавичів, шліта, щоб Всевишній, благословенний Він, дав йому силу й міць, хай примножиться вона, керувати Ізраїлем у повному здоров'ї та в спокої його святого розуму, і щоб він удостоївся, і ми всі удостоїлися, черпати з його Тори, мудрості і святості і високо нести прапор Тори та хасидуту, доки не прийде Шило, незабаром, і в його дні й у наші дні спасенна буде Юдея, і Ізраїль, народ Всевишнього, житиме в безпеці на своїй землі, вічному спадку, незабаром, у наші дні, амінь, хай буде така воля.

Копичинці

Основна стаття – Аврагам-Єгошуа-Гешель з Копичинців

Рабі Аврагам-Єгошуа-Гешель з Копичинців листувався з Раяцем.[4] Він також був у дружніх стосунках із Ребе. І навіть на Пурим вони надсилали один одному мішлоах манот.[5]

Про ці зв'язки Ребе розповідав:

Коли мій тесть, його святість Адмор, опублікував «Коль коре» про те, щоб «негайно — до тшуви, негайно — до Геули», хасиди поширювали цей «Коль коре» і додавали, що «він і є він»...

І коли хтось прийшов із претензією до одного з польських адморів, кажучи: як же так, як дозволяють хасидам поширювати ці «Коль коре», та ще з згаданим додаванням?!... — цей адмор відповів йому: давай поміркуємо. Адже ми віримо і чекаємо «кожного дня, що він прийде», — є ті, хто промовляє це за формулою «Ані маамін», а є ті, хто виконує обов'язок думкою, — отже, Мошіах є. А якщо так, то коли ти знаєш, що ти не Мошіах, і я теж знаю, що я не він, а хтось має ним бути, — яка тобі різниця, що це він!

Фотогалерея

Додаткова література

  • Царство дому Ружин і Любавичі, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 1879

Примітки

  1. ^ «Нер Ісраель», т. 6, с. 176–177
  2. ^ Через рабі Леві-Іцхака Мензона, зятя рабі Ісраеля з Ружина.
  3. ^ Разом з адмором із Модзіца.
  4. ^ Листи Ребе Раяца
  5. ^ «Провідники Хабаду та їхні сучасники», с. 121.
Хабад і великі мудреці Ізраїлю
Хабад та його гілки
Хасидизм Хабад-Любавич • Старосільський хасидизм • Розкол хасидизму Хабад (5626) • Хабад-Копись • Хабад-Ляди • Хабад-Ніжин • Овруцький хасидизм
Двори Росії, Литви та України
Боян • Брацлав • Тальне • Слонім • Сквира • Пінськ-Карлін • Чорнобиль • Карлін • Черкаси • Ротмістрівка • Ружин • Чортків • Сколе • Садгора
Двори Галичини
Бобов • Цанз • Махнівка • Пшеворськ • Белз • Надвірна • Бичина • Кречніф • Зутшка
Двори Польщі та Волині
Амшинов • Гур • Звягель • Лелов • Стропков • Радзинь • Бяла • Пшисуха • Ожарів
Двори Угорщини та Румунії
Вижниця • Сатмар • Спинка • Ерлау • Папа
Двори Землі Ізраїлю та Марокко
Шомрей Емуним  •  Ашлаг  •  Абухацира

Повідомити про помилку на цій сторінці