Перейти до вмісту

Слонімський хасидизм

Матеріал з Хабадпедії
Цю статтю потрібно відредагувати. Можливо, у статті є проблеми з формулюваннями, стиль потребує поліпшення чи коректури, її треба оформити або в ній є технічні недоліки, наприклад мало внутрішніх посилань.
Ви можете допомогти й відредагувати статтю. Якщо, на вашу думку, редагувати статтю не потрібно, шаблон можна видалити. Можливо, подробиці знайдуться на сторінці обговорення.
Цю статтю потрібно відредагувати. Можливо, у статті є проблеми з формулюваннями, стиль потребує поліпшення чи коректури, її треба оформити або в ній є технічні недоліки, наприклад мало внутрішніх посилань.
Ви можете допомогти й відредагувати статтю. Якщо, на вашу думку, редагувати статтю не потрібно, шаблон можна видалити. Можливо, подробиці знайдуться на сторінці обговорення.
Рав Хаїм Рабінович, шаліах у місті Бресті, з Адмором зі Сланіма.

Слонімський хасидизм (мовою оригіналу: Сланім) — хасидський двір, заснований на заході Білої Русі в п'ятому поколінні хасидизму як гілка кобринського хасидизму[1], заснований у місті Слонімі, на заході Білорусі, 5618 року (1857/1858). З 5741 року (1980/1981) хасидизм поділений на два двори, обидва діють в Єрусалимі: один під керівництвом рабі Шмуеля Березовського, а другий на чолі з рабі Аврагамом Вайнбергом; слонімський хасидизм налічує дві тисячі родин, а Сланім — близько тисячі ста

Історія

Слонімський хасидизм було засновано 5618 року (1858), коли після відходу з життя рабі Моше з Кобрина (29 нісана 5618 (13 квітня 1858)) багато хасидів об'єдналися під керівництвом його учня рава Аврагама Вайнберга (Першого) (1804-1883) і поставили його адмором. Оскільки він жив у місті Слонімі, хасидизм під його керівництвом став називатися цим ім'ям. Зазвичай його називають за його відомою книжкою «Єсод га-авода», присвяченою основам і принципам хасидуту. Він уклав ще кілька праць з відкритої і таємної Тори, наприклад «Беер Аврагам» на Тору, «Хесед ле-Аврагам», присвячений питанням каббали, «Беер Аврагам» на Мехілту та інші. Помер 11 хешвана 5644 (1883).

Після його відходу з життя його шлях продовжив його онук (син його єдиного сина, рабі Єхіеля-Міхла-Агарона), рабі Шмуель Вайнберг (якого серед хасидів називали «Діврей Шмуель» або їдишем «дер Фотер», тобто «батько», оскільки він був батьком двох адморів). Він був адмором протягом 32 років до свого відходу з життя 19 швата 5676 (1916) у Варшаві. З-поміж адморів Слоніма цей адмор був у тісному зв'язку з Ребе Рашабом. Адмор рабі Шмуель Вайнберг зі Слоніма відвідав Ребе Рашаба 20 тевета 5662 (30 грудня 1901) у зв'язку із заснуванням «Агудат махзікей га-дат», і його ім'я багато разів згадується у святих листах Ребе Рашаба[2], а також у передмові до «Кунтрес у-маайан».

Ребе Рашаб звертається до нього в таких рядках із найрідкіснішими титулами, подібних до яких не знайти в його листах[3]: « Його честь, святий і прославлений рав, ланка родовідного ланцюга з роду ерелім і таршішім, що шукає блага своєму народові всім серцем і всією душею, нащадок святих (=син святих), його святість (=честь його славного імені), наш учитель рав рабі Шмуель шліта ».

І відгукується про нього [4]: « Рав зі Сланіма... займається... справою зміцнення релігії, потреба в якій дуже велика, і багато рабинів пробудилися до цього з силою ».

Після його відходу з життя його шлях продовжили два його сини: рабі Іссахар-Лейб (помер 5688 року (1927/1928)), наступником якого був рабі Аврагам-Єгошуа-Гешель Вайнберг[5], і другий брат, рабі Аврагам Вайнберг (Другий), автор «Бейт Аврагам» (помер 5693 року (1932/1933)), наступником якого був його син рабі Шломо-Давид-Єгошуа Вайнберг, убитий під час Голокосту.

Після Голокосту хасиди Слоніма згуртувалися в Ерец-Ісраель і проголосили своїм ребе рабі Мордехая-Хаїма Кастельніца зі Слоніма, якого називали «Ребі Мотл Даян». Він відмовився бути адмором, але фактично керував громадою до свого відходу з життя 12 тевета 5714 (18 грудня 1953). Рабі Мордехай-Хаїм вносив виправлення до книги «Танія» і навіть написав до неї примітки[6].

Після його відходу з життя хасиди обрали адмором рабі Аврагама Вайнберга Третього (автора «Біркат Аврагам»), сина рабі Ноаха Вайнберга (який був братом адмора рабі Шмуеля) і правнука засновника династії. Він був адмором 27 років, протягом яких відновив хасидизм. Він був одним із будівничих харедимної освіти в Ерец-Ісраель і був членом «Моецет гдолей га-Тора». Його онука, пані Сара-Рахель, вийшла заміж за рава Езру-Біньяміна Шохета, голову єшиви «Ор Ельханан» Хабад у Лос-Анджелесі.

Ще за життя свого тестя, на його вимогу, його зять рабі Шалом-Ноах Березовський, який у минулому був головою єшиви «Томхей Тмімім» Тель-Авів, був призначений його наступником — адмором Слоніма, і він здобув велику популярність завдяки серії своїх книжок «Нетівот шалом».

Попри те що слонімський хасидизм продовжує шлях рабі Аврагама з Каліська, який сперечався з Алтер Ребе, хасидські повчання адморів Слоніма довгі й забезпечені роз'ясненнями. Рав Товія Блой вважає, що тим самим було прийнято метод Алтер Ребе і нововведення хасидизму Хабад[7].

Рабі Шалом-Ноах Березовський зі Слоніма

Адмор рабі Шалом-Ноах Березовський (5673–5761) понад рік був рамом в єшиві «Ахей Тмімім» у Тель-Авіві (з нісана 5700 (квітень–травень 1940) до елула 5701 (серпень–вересень 1941)), і кілька документів, пов'язаних із цим його святим служінням, було відтворено в книжці «Царство Тори», с. 118. Його син і наступник, адмор рабі Шмуель шліта, побував на «єхідуті» в Ребе в місяці шваті 5743 і згодом відкрив дещо з того «єхідуту»:

«1. Під час бесіди Ребе кілька разів сказав: „Ваш батько був у мене“ [і це дивовижно, адже мій пан, батько, учитель і наставник фактично ніколи не виїжджав зі Святої Землі. І, на мою думку, пояснення цьому — згідно з тим, що написав Магід із Козениць (у своєму коментарі до Пасхальної Агади «Гвурот Ісраель», у розділі, що починається словами «У-ва-отот зе га-мате», наприкінці): „І є людина, яка може привести до себе душу людини і говорити з нею, хоча та людина жива“, — і звідси випливає, що праведники можуть зустрічатися своїми душами і без присутності матеріального тіла][8].

2. Мене попросили про надприродну справу — щоб я поїхав до Монреаля тощо; я не збагнув його святого задуму — дивовижно. Приховані речі.

3. Мене запитали, чому ті, хто вивчає Тору і займається поглибленим вивченням тощо, не пишуть про перші 4 розділи «Законів основ Тори» Рамбама, і я розповів Ребе, що мій пан, батько, учитель і наставник («Нетівот шалом», частина 1, «Нетівей єсодей га-Тора») якраз писав про це».

На цьому закінчується зміст «єхідуту».

Його святість адмор розповів також, що його батько надсилав Ребе кожну книжку, яку видавав, а також мав звичай надсилати запрошення на весілля своїх нащадків.

Ось один із листів, які адмор, автор «Нетівот шалом», надіслав Ребе ще до свого призначення адмором (люб'язно надано бібліотекарем Бібліотеки Любавич — р. Шаломом-Дов-Бером Левіним):

«14 сівана 5721 (29 травня 1961)

«Його святості, вінцю слави Ізраїлю, великому і святому провідникові, Адмору з Любавичів, шліта

«З усією належною пошаною ми підносимо його святості наш дар — святу книжку «Торат авотай», у яку ми вклали багато сил, поки з допомогою Всевишнього не удостоїлися видати старі рукописи — маамари наших св[ятих] учител[ів], батьків династії слонімського хасидизму. І ми сподіваємося, що його святість знайде в ній речі, близькі його чистому серцю, і вона зійде на стіл ангелів — хто ангели? рабини, і це буд[е] моєю нагородою.

З належною пошаною, Шалом-Ноах Березовський»[9].

Після відходу з життя рабі Шалома-Ноаха Березовського 7 ава 5760 (8 серпня 2000) його місце посідає його первісток — адмор рабі Шмуель Березовський зі Слоніма.

Рабі Аврагам Вайнберг зі Сланіма

Після відходу з життя старого адмора зі Слоніма, рабі Аврагама Вайнберга, група слонімських хасидів відкололася[10] і прийняла владу чоловіка його онуки, рава Аврагама Вайнберга — адмора зі Сланіма, який живе в Бней-Браку. Цей хасидизм називає себе Сланім, на відміну від центральної, численнішої групи, що називає себе Слонім.

Адмор у минулому був рамом в єшиві «Томхей Тмімім» Лод, і невдовзі після того як був призначений адмором, відвідав Ребе 10 хешвана 5742 (7 листопада 1981); під час єхідуту Ребе запропонував адмору відкрити бейт-мідраш для його хасидів у Боро-Парку; Ребе навіть висловився: «Не потрібен міньян хасидів, навіть якщо у вас там шість хасидів, уже можна відкрити бейт-мідраш», «і навіть якщо є один відданий хасид, уже можна відкрити синагогу»; адмор сказав Ребе, що бачить себе учнем єшиви «Томхей Тмімім»; коли Ребе запитав про причину цих слів, адмор відповів: «Адже сказано: „а від учнів моїх — більше за всіх“; оскільки я викладав у „Томхей Тмімім“, я бачу себе також учнем»[11].

У хешвані 5767 він відвідав синагогу в Бресті в Білорусі і розмовляв із місцевим шаліахом Ребе равом Гілелем Рабіновичем; він також розповів про свій візит до Ребе і про заохочення Ребе відкривати хасидські штіблах[12].

У кислеві 5773 він прийняв на зустріч членів «Мерказ га-гафаца Мамаш»; члени інституту подарували йому книжку «Мі-сетер цфунотеха» і зробили для нього огляд змісту книжки та друкування «Гемшех 5672»; адмор описав свої спогади про час друкування книжки і розповів про єхідут, на який він входив до Ребе[13].

Зовнішні посилання

Хабад і великі мудреці Ізраїлю
Хабад та його гілки
Хасидизм Хабад-Любавич • Старосільський хасидизм • Розкол хасидизму Хабад (5626) • Хабад-Копись • Хабад-Ляди • Хабад-Ніжин • Овруцький хасидизм
Двори Росії, Литви та України
Боян • Брацлав • Тальне • Слонім • Сквира • Пінськ-Карлін • Чорнобиль • Карлін • Черкаси • Ротмістрівка • Ружин • Чортків • Сколе • Садгора
Двори Галичини
Бобов • Цанз • Махнівка • Пшеворськ • Белз • Надвірна • Бичина • Кречніф • Зутшка
Двори Польщі та Волині
Амшинов • Гур • Звягель • Лелов • Стропков • Радзинь • Бяла • Пшисуха • Ожарів
Двори Угорщини та Румунії
Вижниця • Сатмар • Спинка • Ерлау • Папа
Двори Землі Ізраїлю та Марокко
Шомрей Емуним  •  Ашлаг  •  Абухацира

Примітки

  1. ^ Рабі Моше з Кобрина був наступником рабі Ноаха з Ляховичів, наступника свого батька рабі Мордехая, учня рабі Шломо з Карліна, учня рабі Агарона з Карліна, учня Магіда з Межиріча.
  2. ^ Наприклад: «Ігрот кодеш» (Ребе Рашаб), частина 1, с. 266. Ребе процитував на фарбрейнгені лист Ребе Рашаба, згадавши при цьому, що лист було написано у зв'язку з його спільною діяльністю з адмором зі Слоніма. Сіха Шабату тижневої глави «Їтро» 5737, кунтрес «Гітваадут» від «Ваад ганахот бе-лашон га-кодеш» до Шабату тижневої глави «Їтро» 5786, с. 17.
  3. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Магарашаба, том 3, с. 363
  4. ^ Там само, с. 341; і див. також «Несіей Хабад у-вней дорам» [Свята Земля, 5732], с. 93-91
  5. ^ Який піднявся в Ерец-Ісраель 5695 року (1935) і оселився в Тель-Авіві.
  6. ^ [il.bidspirit.com/ui/lotPage/tavin/source/search/auction/69128/lot/17272/היסטוריית-החסידות-בהתגלמותה-ספר?lang=he Історія хасидизму у плоті — книга «Танія» праведного рава р. Мотла Слонімера з примітками, написаними його святою рукою] на сайті аукціонного дому «Бідспіріт».
  7. ^ Товія Блой, «Лекет у-фрат», тшура з весілля родин Кастель — Гехт, с. 13. Кфар-Хабад, 5774.
  8. ^ Примітка укладача запису Мордехая-Менаше Лауфера: сам Ребе висловлювався подібним чином. Див., наприклад, у записі рава гаона рабі Калмана Кахани — у «Сефер га-Йовель — Карнот цадик», с. 424): «Ніколи пан не був у мене... але насправді він перебуває в мене... його книжки перебувають у мене» (і як тлумачення мудреців: «Анохі» — «Ана нафші ктавіт ягавіт»)
  9. ^ «Гіткашрут», випуск 954. Зв'язки Любавич — Слонім.
  10. ^ Які не прийняли владу рабі Шалома-Ноаха Березовського, оскільки вбачали в його проголошенні за життя його тестя, рабі Аврагама, своєрідну образу честі тестя, хоча останній уже багато років був хворий і фактично не керував громадою. І попри те що він сам проголосив свого зятя наступником і навіть відгукувався про нього в найвищих виразах.
  11. ^ Див. уривки сказаного на єхідуті в «Адмор зі Сланіма: я теж учень „Томхей Тмімім“» , опис візиту зі слів рава Шимона Айзенбаха
  12. ^ Адмор зі Сланіма з шаліахом Хабаду тижневик «Бейт Мошіах», випуск 577, с. 65 (рубрика «Мі-га-наасе ве-нішма»).
  13. ^ Адмор зі Сланіма: я теж учень «Томхей Тмімім»

Повідомити про помилку на цій сторінці