Перейти до вмісту

Вижницький хасидизм

Матеріал з Хабадпедії
Малюнок, що приписується «Цемах цадику» з Вижниці

Вижницький хасидизм (у написанні їдишем: וויזשניץ, וויזניטץ або וויזניצא) — хасидський двір, заснований у містечку Вижниця на Буковині, в Австрійській імперії (нині в Україні); його очільники — адмори з родини Гагер.

Історія хасидизму

«Агават Ісраель» з Вижниці (у центрі)

Перший адмор у династії Косів-Вижниць — рабі Менахем-Мендл з Косова, прозваний автором «Ахават шалом»; він був сином учня Бешта р. Яакова-Копеля[1]. «Ахават шалом» був учнем рабі Моше-Лейба із Сасова, рабі Зеєва-Вольфа з Чорного Острова і рабі Цві-Гірша, магіда з Надвірної, автора «Цемах Гашем лі-Цві». Після відходу з життя рабі Менахема-Мендла з Косова в 5586 році (1825/1826) адмором був рабі Хаїм з Косова, «Торат хаїм», а після його відходу з життя в 5614 році (1853/1854) — його син рабі Менахем-Мендл з Вижниці, зять рабі Ісраеля з Ружина. Він заснував вижницький хасидизм після смерті батька і був його адмором до 5645 року (1884/1885).

Після рабі Менахема-Мендла адмором було призначено його сина рабі Баруха Гагера з Вижниці, автора «Імрей Барух» . Рабі Барух мав одинадцятьох синів, більшість з яких були адморами в містах, сусідніх із Вижницею, на Буковині та в Галичині: Отинія, Городенка, Шац, Чернівці та інших. Після рабі Баруха з Вижниці (5653) наступником став рабі Ісраель Гагер, який помер у 5696 році (1935/1936). Під час Першої світової війни він зі своїми хасидами перебрався з Вижниці до міста Орадя (Гросвардейн) і там очолював свій двір. Рабі Ісраель був відомий під прізвиськом «Агават Ісраель»[2] з Вижниці — за назвою своєї книги.

Поділ вижницького хасидизму

Рабі Ісраель, автор «Агават Ісраель», залишив по собі п'ятьох синів:

  • Його старший син, рабі Менахем-Мендл, автор «Шеєріт Менахем», оселився у Вишеві й був там адмором (ще за життя батька очолював там єшиву, що налічувала понад 500 учнів). Помер у 5701 році (1940/1941). У 5760 році (1999/2000) вцілілі вишевські хасиди заново заснували осередок хасидизму в кварталі Рамот в Єрусалимі й призначили адмором онука адмора «Шеєріт Менахем».
  • Рабі Хаїм-Меїр, «Імрей Хаїм», який і далі очолював двір у Гросвардейні до Голокосту. Після Голокосту оселився в Бельгії, а в 5707 році (1946/1947) здійснив алію до Ерец-Ісраель. Рабі Хаїм-Меїр оселився спочатку в Тель-Авіві, однак одразу ж започаткував створення кварталу Шикун-Вижниць у Бней-Браку; для цього він багато місяців їздив діаспорою, щоб залучити до цієї ідеї багатих і знатних людей і зібрати в них кошти на втілення свого задуму; приблизно через 3 роки будівництво було завершено, і він переселився до кварталу.

Помер у 5732 році (1971/1972). Після його відходу з життя на його місце було призначено його сина, адмора рабі Моше-Єгошуа Гагера, який і далі очолював хасидизм із Шикун-Вижниця в Бней-Браку, поряд зі своїм братом рабі Мордехаєм Гагером, що очолював паралельний двір у Монсі (званий «Вижниць Монсі»).

У 5763 році (2002/2003) на завершенні вивчення Рамбама виступив рав Єхіель-Міхл Даскаль, голова єшиви «Цемах цадик» Вижниць і посланець адмора рабі Моше-Єгошуа з Вижниці; він згадав сіху, в якій Ребе пояснює той факт, що в Сімхат Тора танцюють із сувоєм Тори замість того, щоб учитися за ним, — щоб підкреслити, що Тора належить усім, і навіть той, чий розум малий у вивченні Тори, може танцювати нарівні з найбільшим із великих. І в цьому суть Ребе, вів далі рав Даскаль, — що він дбав однаково про найбільшого з великих і про найменшого з малих[3].

У 5766 році (2005/2006) на церемонії завершення вивчення Рамбама виступив рав Яаков Зейде, посланець адмора рабі Моше-Єгошуа з Вижниці й даян вижницьких хасидів у Вільямсбурзі; він зупинився на написаному «Ви стоїте сьогодні всі», — що завдяки вивченню Рамбама і завершенню вивчення Рамбама ми стоїмо й перебуваємо і удостоюємося на суді доброго запису і доброї печатки[4].

  • Його зять, рабі Нафталі-Хаїм Адлер з Дзикова, прийшов до Ребе, сидячи в інвалідному візку. Ребе благословив його благословенням: хай продовжить він дні над своїм царством у радості та в доброму настрої серця.
  • Рабі Еліезер з Вижниці, «Дамесек Еліезер»[5]. Рабі Еліезер здійснив алію до Країни в 5704 році (1943/1944) і заснував у ній вижницьку єшиву в Тель-Авіві. Навколо нього зібралося безліч хасидів; після його відходу з життя (5706) його хасиди перейшли до його брата рабі Хаїма-Меїра, який здійснив алію до Країни кілька місяців потому.
  • Рабі Барух, автор «Мекор Барух», був адмором у місті свого рабинства Серет у Румунії від часу відходу з життя батька до Голокосту. Здійснив алію до Ерец-Ісраель у 5707 (1947) році й оселився в Хайфі, де з великими труднощами започаткував і збудував хасидський квартал — Вижниць, кажучи про нього, що це «мезуза Хайфи». Помер у 5724 (1964) році.
Після його відходу з життя 2 хешвана 5724 року (20 жовтня 1963) його місце посів його син рабі Еліезер Гагер (5685—5775). 18 елула 5735 року (25 серпня 1975) він виступив зі «святим закликом» (разом з іншими великими знавцями Тори і хасидизму) на підтримку мівцо «Нешек», у якому було написано (серед іншого): «Дійшов до нас святий заклик цього святого мужа, провідника свого народу і воїна у війнах Всевишнього, його святості Адмора, нашого пана, святого гаона з Любавичів шліта, — примножити світло заповіді запалювання свічок напередодні святого Шабату і свята також дочками Ізраїлю до заміжжя і навіть дівчатками починаючи з віку виховання, щоб виховувати їх у виконанні їхніх заповідей і у святості дому Ізраїлю, щоб освітити темряву вигнання і притягнути світло святості у світ. І слово, сказане вчасно, — яке воно добре! — щоб це було прийнято серед усіх дочок Ізраїлю: впливати на всіх жінок і дочок Ізраїлю, щоб чинили так — запалювали і промовляли благословення, як зазначено вище». 16 хешвана 5751 року (4 листопада 1990), під час роздавання доларів, повз проходив один із його хасидів і розповів, що щойно був в адмора; у відповідь Ребе благословив адмора, сказавши: «Хай будуть добрі вісті, і хай продовжить він дні». Той підніс Ребе книгу з учення адмора, і Ребе прийняв її з вдячністю, сказавши: «Велике єшар коах». Та сама людина розповіла Ребе про розширення бейт-мідрашу хасидизму, яке було в самому розпалі, і попросила на це його святого благословення; Ребе дав особливий долар, сказавши: «Там напевно є скарбничка для цдаки, тож опустіть цей долар туди на цдаку, і це додасть благословення в усіх справах».
  • Рабі Шмуель-Аба — знавець Тори й мудрець, дуже любив вижницькі нігуни та нусах, які постійно наспівував. Був відомий своєю хворобою і помер ще за життя батька.

Фактично вижницька династія продовжилася в Ізраїлі через двох його синів: рабі Хаїма-Меїра з Вижниці та рабі Баруха Гагера, автора «Мекор Барух», який заснував свій двір у Хайфі і був членом «Моецет гдолей га-Тора» партії «Агудат Ісраель».

Після відходу з життя «Імрей Хаїм» його наступниками було призначено його синів: адмора рабі Моше-Єгошуа Гагера у Шикун-Вижниці в Бней-Браку та адмора рабі Мордехая Гагера в Монсі.

Вижницький хасидизм сьогодні

Після відходу з життя рабі Моше-Єгошуа (20 адара 5772 (14 березня 2012)) адморами було проголошено двох його синів: рава Ісраеля Гагера — адмором центрального двору, і його молодшого брата рава Менахема-Мендла Гагера — адмором заснованого ним двору, званого «Вижниць Мерказ».

Після відходу з життя рабі Мордехая Гагера 29 адара 5778 року (16 березня 2018) адморами в Сполучених Штатах та Ізраїлі було призначено сімох його синів і його старшого онука.

Серет-Вижниць — після відходу з життя «Хохмат Еліезер» його наступником було призначено його сина рабі Яакова Гагера, він і є нинішній адмор Серет-Вижниця, а також член «Моецет гдолей га-Тора» партії «Агудат Ісраель». Крім того, у Бейт-Шемеші адмором було проголошено його зятя рабі Нафталі-Реувена Корнрайха, і його громада називається хасидизмом «Косів-Вижниць». У сівані 5784 року (2023/2024) рав Корнрайх отримав книгу «Двар малхут» — Хідушім у-веурім бе-гілхот мелахім з рук рава Еліягу Азгаві[6].

Шлях хасидизму

Серед основ хасидизму: прихильність до праведників, радість і святий Шабат.

Коли при Ребе згадали шлях Вижниці в служінні Всевишньому в радості, Ребе висловився, що те, що Вижниць перебуває в Бней-Браку, — річ закономірна, оскільки він упроваджує і притягує тему радості в місце, де є такі, чия поведінка — в лінії смутку; крім того, Ребе згадав шлях агават Ісраель, на який вижницький хасидизм робить великий наголос[7].

Адмор рабі Моше-Єгошуа Гагер з Вижниці

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Прозваний «Шівітінік» за те, що повсякчас і щогодини згадував вірш «Уявляв я Г-спода перед собою завжди»
  2. ^ «Агават Ісраель»
  3. ^ На завершенні вивчення Рамбама
  4. ^ «Бейт Мошіах» 527
  5. ^ «Дамесек Еліезер»
  6. ^ В: Авреймке Айзенштейн, Статус Інфо: усе, що ви пропустили за тиждень свята Шавуот у Хабаді
  7. ^ «Торат Менахем — Менахем Ціон», том 2, с. 352, «Торат Менахем» 5714 (посилання не працює)
Хабад і великі мудреці Ізраїлю
Хабад та його гілки
Хасидизм Хабад-Любавич • Старосільський хасидизм • Розкол хасидизму Хабад (5626) • Хабад-Копись • Хабад-Ляди • Хабад-Ніжин • Овруцький хасидизм
Двори Росії, Литви та України
Боян • Брацлав • Тальне • Слонім • Сквира • Пінськ-Карлін • Чорнобиль • Карлін • Черкаси • Ротмістрівка • Ружин • Чортків • Сколе • Садгора
Двори Галичини
Бобов • Цанз • Махнівка • Пшеворськ • Белз • Надвірна • Бичина • Кречніф • Зутшка
Двори Польщі та Волині
Амшинов • Гур • Звягель • Лелов • Стропков • Радзинь • Бяла • Пшисуха • Ожарів
Двори Угорщини та Румунії
Вижниця • Сатмар • Спинка • Ерлау • Папа
Двори Землі Ізраїлю та Марокко
Шомрей Емуним  •  Ашлаг  •  Абухацира
Упоминается также в статье «Евреи Буковины».

Повідомити про помилку на цій сторінці