Хасидизм Чорткова

Чортківський хасидизм — це гілка Ружинського хасидизму, заснована рабі Давидом-Моше Фрідманом у 5625 році (1864/1865). Його адмори перебували в тісному зв'язку з нашими Ребе, провідниками поколінь, а після Першої світової війни, коли центр хасидизму перемістився до Відня, він перетворився на один із великих і впливових хасидських дворів аж до Голокосту, коли було вбито більшість чортківських хасидів.
Нині не лишилося нащадка династії чортківських адморів у Ерец-Ісраель, але є три рабини, які очолюють хасидські громади в діаспорі, що ототожнюються з чортківським хасидизмом: рав Хаїм-Міхаель Біберфельд у Лондоні (Адмор зі Златополя-Чорткова), рав Дов-Бер Фрідман в Антверпені і рав Ісраель Фрідман у Манчестері.
Історія хасидизму


Чортківський хасидизм було засновано в 5625 році (1864/1865) рабі Давидом-Моше Фрідманом, сином адмора рабі Ісраеля з Ружина і зятем рабі Агарона з Чорнобиля з Чорнобильського хасидизму. Рабі Давид обрав облаштувати центр хасидизму в містечку Чортків у Тернопільській області на заході України[1], і для цього придбав замок у центрі міста і перетворив його на осередок хасидизму, який він створив.
Після його смерті в 5664 році (1903/1904) замість нього було призначено його сина рабі Ісраеля з Чорткова керівником хасидизму, і він залишився жити в місті до Першої світової війни, коли переселився до Відня і мав звичай приїжджати до Чорткова двічі на рік. Цей адмор заснував «Істадрут га-харедім», яка згодом увійшла до складу «Агудат Ісраель», у якій він служив президентом Агуди поряд з адмором рабі Аврагамом-Мордехаєм Альтером з Гура; і він був найдомінантнішим у хасидській династії і спричинив розвиток хасидизму найрадикальнішим чином.
Після його смерті в 5694 році (1933/1934) його місце посіли його сини рабі Нохум-Мордехай і рабі Дов-Бер Фрідман; останній помер наприкінці 5696 року (1935/1936). Рабі Нохум-Мордехай продовжував керувати чортківськими хасидами в Європі до 5699 року (1938/1939), коли здійснив алію до Святої Землі і керував невеликою громадою чортківських хасидів у синагозі, яку облаштував у своєму домі в Тель-Авіві, а також у синагозі в Єрусалимі, яку облаштував його батько, — «Езрат Ісраель».
Після його смерті в 5706 році (1945/1946) його шлях продовжив його син рабі Шломо Фрідман, який керував громадою хасидів до своєї смерті в 5717 році (1956/1957).
Хасидизм сьогодні
Адмор рабі Хаїм-Міхаель Біберфельд — сват із великими адморами і праведниками нашого покоління: Адмором із Бояна, Адмором із Модзиця, Адмором із Серета-Вижниця, Адмором зі Слоніма.
В Ізраїлі
У 5717 році (1956/1957), після смерті рабі Шломо Фрідмана, Адмора зі Златополя рабі Цві-Ар'є Тверського було проголошено його наступником, і відтоді його називали Адмором зі Златополя-Чорткова; після його смерті в 5728 році (1967/1968) керівництво хасидами продовжив його онук, рабі Хаїм-Міхаель Біберфельд, який відкрив бейт мідраш у районі Тоттенгем у Лондоні.
За кордоном
Після смерті рабі Ісраеля його місце в громадській діяльності «Агудат Ісраель» успадкував його син рабі Дов-Бер Фрідман. Його син р. Давид-Моше втік до Лондона під час Голокосту і оселився в Лондоні, де керував громадою чортківських хасидів. Після його смерті двоє його синів продовжують керівництво хасидизмом: його син рав Дов-Бер Фрідман керує громадою чортківських хасидів в Антверпені, а його син рав Ісраель Фрідман керує громадою хасидів у Манчестері.
Зв'язок із хасидизмом Хабад
Під час Рабинських зборів, коли Ребе Рашаб намагався об'єднати всіх рабинів із богобоязних кіл, щоб діяти пліч-о-пліч, аби запобігти указам з боку уряду і стояти як укріплена стіна проти «виправлень», які маскілім намагалися нав'язати тим, хто дотримується Тори і заповідей, — поруч із ним стояв рабі Ісраель із Чорткова, який допомагав йому всім, чим міг, і був серед найважливіших рабинів, що діяли з ним пліч-о-пліч для здійснення його цілей.
У 5688 році (1927/1928) рабі Ісраель із Чорткова відвідав Берлін, і Ребе, який жив у місті в ті роки, брав участь у «тиші», який той влаштував. Свої враження від цього відвідування Ребе виклав письмово в листі, який надіслав своїй тещі ребецн Нехамі-Діні, 29 тамуза 5688 року (17 липня 1928); Ребе також писав, що сини адмора нанесли йому візит у відповідь.
В єшиві «Хахмей Люблін», якою керував рав Єгуда-Меїр Шапіро, який був виразним чортківським хасидом, учням було надано можливість вивчати хасидут за рахунок часу, відведеного на вивчення мусару. Крім того, головним машгіахом в єшиві служив рав Аврагам-Шимон га-Леві Енгель-Гурвіц (р. Шимонеле Желеховер), який до того служив головою єшиви «Томхей Тмімім».
Адмор із Чорткова увійшов на єхідут до Ребе і, отримавши дозвіл висловити перед Ребе пропозицію, сказав, що якби Ребе «прибрав» капелюх і вдягнув штраймл, до його двору приєдналися б тисячі хасидів. Ребе почав голосно сміятися і спитав його, які євреї стали б його хасидами внаслідок штраймла — ті, яким потрібен саме штраймл, а не капелюх. Хасид відповів, що це будуть євреї всіх видів, і почав перелічувати безліч видів хасидизмів, кажучи, що ті євреї не змиряться з тим, що в Шабат їм доведеться ходити в капелюсі, а не в штраймлі. Відповів йому Ребе, що якщо він має на увазі цих євреїв, то «що поганого в тих хасидизмах, у яких вони перебувають, що їм треба бути саме моїми хасидами? Що я хочу знати — це скільки кібуцників[2] стануть моїми хасидами внаслідок того, що я приберу капелюх і вдягну штраймл!»[3].
Відомі хасиди
- Рабі Єгуда-Меїр Шапіро — голова єшиви «Хахмей Люблін» і засновник вивчення «Даф йомі»
- Гаон з Чебина
- Р. Меїр Арик
Додаткова література
- Адмор Хабаду і австрійське єврейство
- Царство дому Ружин і Любавичі, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 1879
Зовнішні посилання
Примітки
- ^ У цьому місті хасидська громада діяла ще до його приходу. Рабином громади за часів Бааль-Шем-Това був рав Цві Горовіц, два сини якого — рав Пінхас Горовіц, автор «Гафлаа», і рабі Шмуель-Шмелке з Нікольсбурга — були серед великих його учнів, учнів Магіда з Межиріча, і серед провідників хасидизму.
- ^ За іншою версією, Ребе висловився: кілька юнаків із «Га-Шомер га-цаїр» (сіоністський молодіжний рух)
- ^ До 3 тамуза: рав Якобсон у спеціальній програмі 16:12
Зуша Вольф, «Ле-шімха тен кавод», с. 50, тшура зі святкування бар-міцви таміма Ефраїма Вольфа, нісан 5776 (квітень–травень 2016).
| Хабад і великі мудреці Ізраїлю |
|---|
| Хабад та його гілки |
| Хасидизм Хабад-Любавич • Старосільський хасидизм • Розкол хасидизму Хабад (5626) • Хабад-Копись • Хабад-Ляди • Хабад-Ніжин • Овруцький хасидизм |
| Двори Росії, Литви та України |
| Боян • Брацлав • Тальне • Слонім • Сквира • Пінськ-Карлін • Чорнобиль • Карлін • Черкаси • Ротмістрівка • Ружин • Чортків • Сколе • Садгора |
| Двори Галичини |
| Бобов • Цанз • Махнівка • Пшеворськ • Белз • Надвірна • Бичина • Кречніф • Зутшка |
| Двори Польщі та Волині |
| Амшинов • Гур • Звягель • Лелов • Стропков • Радзинь • Бяла • Пшисуха • Ожарів |
| Двори Угорщини та Румунії |
| Вижниця • Сатмар • Спинка • Ерлау • Папа |
| Двори Землі Ізраїлю та Марокко |
| Шомрей Емуним • Ашлаг • Абухацира |