Перейти до вмісту

Хасидизм Ізбиця-Радзинь

Матеріал з Хабадпедії
Рабі Мордехай-Йосеф-Ельазар з Радзиня, автор «Тіферет Йосеф»
Рабі Аврагам-Іссахар Енглард з Радзиня під час Авдали при проведенні «Шулхан га-тагор» на честь гілули його свояка, святого рава рабі Шмуеля-Шломо Лейнера з Радзиня — 29 іяра 5756 (18 травня 1996) — у центральному бейт-мідраші хасидів Радзиня в Бней-Браку

Хасидизм Ізбиця-Радзинь — хасидська династія, яка вважається однією з династій, що відокремилися від хасидизму Пшисухи і Коцька, і відома своїм особливим підходом у служінні Всевишньому та своїми своєрідними звичаями.

Засновником династії був рабі Мордехай-Йосеф з Ізбиці (5560 — 7 тевета 5614 (7 січня 1854)), автор книги «Мей га-Шілоах» на Тору, учень рабі Менахема-Мендла з Коцька. Рабі Менахем-Мендл з Коцька був продовжувачем рабі Сімхи-Бунема з Пшисухи. Але після того як протягом років свого проводу він раптом замкнувся на тривалий час, що тривав близько десяти років, відокремилася поважна група хасидів (серед них був рабі Лейбл Егер, онук рабі Аківи Егера), і вони поставили собі за ребе адмора з Ізбиці — кроком, який тяжко зачепив р. Мендла з Коцька.

Його сином був рабі Яаков з Ізбиці (5578 — 15 менахем-ава 5638 (14 серпня 1878)), автор книги «Бейт Яаков» на Тору, «Сефер га-зманім». Він запровадив у хасидизмі молитву за сідуром Алтер Ребе.

Його сином, продовжувачем його шляху, був рабі Гершон-Ханох-Еніх, автор «Орхот хаїм» [потрібне уточнення: який цього разу? Роша чи р. Еліезера Великого? А може, «Тур Орах хаїм»?] і «Сідрей тагарот» — збірки висловів мудреців, благословенна їхня пам'ять, що стосуються мішнайот трактату «Тагарот», з усіх писань мудреців [Бавлі, Єрушалмі, мідраші тощо], розташованих на зразок Гемари.

Р. Гершон прославився особливо як «Бааль га-тхелет» через свої численні доводи, внаслідок яких багато хто [— сам по собі] почав носити тхелет. Він стверджував: а. що зі слів мудреців не доведено, що після руйнування Храму не можна носити тхелет; б. що за галахою дозволено носити одяг, пофарбований у сумнівний тхелет; в. що певний хілазон, знайдений ним в акваріумах, і є хілазоном тхелету.

Абсолютна більшість великих мудреців Ізраїлю в усіх поколіннях не погодилася з його висновками [більшість — з усіма трьома доводами, і див. нижче в абзаці про його зв'язки з нашими Ребе, провідниками поколінь], і були навіть великі мудреці Ізраїлю, хабадські й нехабадські [див. статті про них], які стверджували, що носити тхелет повністю заборонено. Сьогодні лише небагато хто [— порівняно з тими, хто не носить] носить тхелет, а з них ще менше тих, хто носить тхелет, відкритий адмором, оскільки відтоді виявилося ще щонайменше два [основні] хілазони, які теж претендують на вінець тхелету.


Ще один син — це рабі Аврагам-Єгошуа-Гешель, автор книги «Лікутей діврей Тора» (помер 27 швата 5680 (16 лютого 1920)), який не обіймав посади адмора [потрібне уточнення: ти забув, що нижче, у статті, Хелм [— місто, в якому він був мудрим??] — він усе ж став адмором? І чому він узагалі з'являється в статті двічі? І чому тут, посередині, — його брат?].

Рабі Гершон-Ханох-Еніх (5599 — 4 тевета 5651 (15 грудня 1890)) був відомий як гаон світу, дивовижний знавець і гострий розум у всіх скарбницях Тори, у нігле і в ністар[1] Він керував громадою хасидів Ізбиця-Радзинь твердою рукою, шляхом гостроти й жорсткості, і навіть віддаляв від себе старих хасидів.[2]

Його продовжувачем у святості був його син рабі Мордехай-Йосеф-Ельазар Лейнер з Радзиня, автор «Тіферет Йосеф», який змінив шляхи свого батька і керував громадою хасидів м'яко і зі співчуттям [потрібне уточнення: тільки м'якість і співчуття? А як же любов і милосердя, турбота й відданість?], і за його днів лави бейт-мідрашу помножилися дуже значно. За його днів радзинський хасидизм змішався з хасидськими дворами в Польщі, на відміну від відносної відстороненості хасидизму за днів його батька.

Після його відходу з життя провід перейшов до його сина рабі Шмуеля-Шломо Лейнера з Радзиня, який був убитий у страшному Голокості. Його провід дивовижно нагадував провід його діда, бааль га-гілула [потрібне уточнення: гілула? коли? Хіба в нього є дід без дня гілули?], — шлях жорсткості й гостроти. За його днів було віддалено багато хасидів, а також було закрито кілька штиблах самим ребе, який віддалив багатьох хасидів від хасидизму, оскільки вважав, що вони не підходять до його проводу.

Після Голокосту хасиди Ізбиця-Радзинь звели в адмори рабі Аврагама-Іссахара з Радзиня, зятя автора «Тіферет Йосеф» і свояка рабі Шмуеля-Шломо. Він керував громадою до Голокосту разом зі своїм свояком-адмором і був президентом і головою мережі єшив Радзиня, що налічувала близько семи філій у різних містечках Польщі. За переказом старих хасидів, саме рабі Шмуель-Шломо передав у руки рабі Аврагама-Іссахара кермо проводу перед своїм убивством на освячення Імені Всевишнього, і тому його було зведено в адмори, хоча після Голокосту він уже не був зятем у домі Радзиня, оскільки його дружину від першого шлюбу було вбито на освячення Імені Всевишнього. Р. Аврагам-Іссахар помер у холь га-моед Сукот 5766 року.

Після його відходу з життя хасиди Радзиня звели його сина рабі Шломо Енгларда в продовжувачі династії Ізбиця-Радзинь.

Хелм і Радзинь у Сполучених Штатах

Після відходу з життя Бааль га-тхелет знайшлися хасиди, які поставили його брата рабі Аврагама-Єгошуа-Гешеля Лейнера з Хелма адмором у його місті.

Після Голокосту хасиди Радзиня в Сполучених Штатах поставили його сина рабі Єрухама Лейнера адмором Радзиня в Сполучених Штатах. Він підтримував дуже теплі зв'язки з Ребе.

Після його відходу з життя двох його синів було поставлено адморами: одного — адмором Радзиня в Сполучених Штатах, а другого — адмором Радзиня Баїт ва-Ган (в Єрусалимі).

З нашими Ребе, провідниками поколінь

Р. Мордехай-Йосеф-Ельазар надіслав Ребе Рашабу книги свого батька, присвячені відкриттю тхелету, разом зі своєю книгою «Сідрей тагарот». Ребе Рашаб отримав їх, перебуваючи у Вюрцбурзі, і зрадів їм, але в довгому листі, який він надіслав у відповідь р. Мордехаю-Йосефу, пояснив йому, що не може погодитися, оскільки в «Лікутей Тора» Алтер Ребе прямо пише, що хілазон зник після руйнування Храму. Оскільки і р. Гершон торкався цієї теми у своїх книгах, Ребе Рашаб докладно роз'яснив цю тему і спростував його доводи на основі Каббали, а також на основі нігле.

Для детальнішого опису зв'язків — див. у статтях про адморів.==Примітки==

  1. ^ Його книги — це Шас Бавлі, Шас Єрушалмі [потрібне уточнення: це він написав? Не Равіна, рав Аші й р. Йоханан? А Танах він, бува, теж не написав?], респонси на чотири частини «Шулхан аруху», книги хасидуту на Тору і на свята під назвою «Сод єшарім», «Сідрей тагарот» на весь розділ «Тагарот» (у нас у наявності лише на «Келім» і «Огалот»), три великі книги про оновлення заповіді тхелету в ціціт, на святий «Зогар», і на «При ец хаїм», на Рамбама, книга на тему шміти, книга про передмову Раавада до «Сефер Єціра» та багато інших. Частина з них є в нас друкованими, а більшість пропала в страшному Голокості, коли вони ще були в рукописах.
  2. ^ З частин його вчення особливо видно в передмові та вступі до книги його батька «Бейт Яаков», що є окремим твором, повним і насиченим основами хасидуту загалом, і зокрема традиції Пшисухи та Ізбиці. У цій своїй книзі він докладно і глибоко роз'яснює основи Каббали, у святому «Зогарі» та в Рамбама в «Море невухім», і навіть розв'язує кілька дивних місць у згаданій книзі. Нині це надруковано заново під назвою «Шаар га-емуна ве-єсод га-хасидут» і видано інститутом із видання книг Ізбиця-Радзинь, силами хасидів Радзиня в Бней-Браку. [потрібне уточнення: яке це має відношення до того, що він віддаляв старих хасидів?]
Хабад і великі мудреці Ізраїлю
Хабад та його гілки
Хасидизм Хабад-Любавич • Старосільський хасидизм • Розкол хасидизму Хабад (5626) • Хабад-Копись • Хабад-Ляди • Хабад-Ніжин • Овруцький хасидизм
Двори Росії, Литви та України
Боян • Брацлав • Тальне • Слонім • Сквира • Пінськ-Карлін • Чорнобиль • Карлін • Черкаси • Ротмістрівка • Ружин • Чортків • Сколе • Садгора
Двори Галичини
Бобов • Цанз • Махнівка • Пшеворськ • Белз • Надвірна • Бичина • Кречніф • Зутшка
Двори Польщі та Волині
Амшинов • Гур • Звягель • Лелов • Стропков • Радзинь • Бяла • Пшисуха • Ожарів
Двори Угорщини та Румунії
Вижниця • Сатмар • Спинка • Ерлау • Папа
Двори Землі Ізраїлю та Марокко
Шомрей Емуним  •  Ашлаг  •  Абухацира

Повідомити про помилку на цій сторінці