Перейти до вмісту

Операція «Ентеббе»

Матеріал з Хабадпедії

Операція «Ентеббе» (яку називають також операцією «Йонатан») — особлива військова операція, під час якої було звільнено 105 єврейських бранців, захоплених і утримуваних в Уганді як заручники; операція вдалася, і бранців було звільнено. Після операції розгорілася широка полеміка: Ребе назвав операцію явним дивом від Святого, благословенний Він, а з іншого боку, хасиди Сатмару вкрай різко виступили проти цього висловлювання, кажучи, що не може бути, щоб Б-г створив диво через «сіоністів», які не дотримуються Тори і заповідей. Ребе відповів їм у сіхот, виголошених на публічних фарбрейнгенах. Ребе вказав на велич дива, самопожертву солдатів і на обов'язок у цьому разі провести звільнення в Шабат, бо так вирішила армія.

Викрадені в операції «Ентеббе» повертаються до Країни

Викрадення

29 сівана 5736 (27 червня 1976) літак «Ер Франс», рейс 931, вилетів із Натбагу до Парижа, і невдовзі після проміжної посадки в Афінах його було раптово захоплено; викрадачі — двоє німців, членів банди «Баадер — Майнгоф», і двоє арабо-палестинських терористів. Викрадачі оголосили командирові корабля й пасажирам про захоплення і наказали командирові посадити літак у Бенгазі в Лівії, звідки вони перегнали його до Ентеббе в Уганді.

Уряд Ізраїлю почав вести переговори з Іді Аміном, правителем Уганди, проте той волів співпрацювати з викрадачами. Через деякий час викрадачі почали проводити селекцію серед пасажирів, звільняючи частину з них, тоді як у їхніх руках залишалися дев'яносто вісім ізраїльських і єврейських пасажирів; їх зібрали в пасажирській залі старого терміналу аеропорту Ентеббе.

Військова операція

Викрадачі висунули урядові Ізраїлю маячні умови звільнення викрадених, і Ізраїль почав повільні переговори, водночас плануючи операцію зі звільнення; після задуму й планування операції та схвалення дій урядом чотири літаки «Геркулес» ВПС вилетіли в бік Уганди. Однією з обставин, що полегшили операцію, було те, що Держава Ізраїль у минулому сама спроєктувала й збудувала угандійський аеропорт, у якому перебували заручники; під час звільнення було кілька постраждалих, які загинули від поранень, серед них і командир операції Йонатан Нетаньягу.

Духовна операція

Справа Ентеббе все ще хвилює Любавицького Ребе — газетні публікації того часу

У дні перебування викрадених у полоні по всій Країні проводилися зібрання молитви й пробудження, а в четвер, 3 тамуза, відбулося величезне зібрання, організоване рабинським судом «Еда гаредіт»; зібрання проходило на подвір'ї талмуд-тори в Меа-Шеарім, і брало в ньому участь близько десяти тисяч дітей; під час зібрання виголосили Дванадцять віршів, які Ребе вибрав для повторення й заучування дітьми Ізраїлю.

Підставою для виголошення 12 віршів на зібранні стала тривала кампанія переконування, яку вели кілька шлухім у Землі Ізраїлю, що чинили тиск на організаторів через гаона, голову рабинського суду «Еда гаредіт», рава Іцхака-Яакова Вайса.

І ось що розповідає р. Аврагам-Барух Певзнер:

У день, коли відбулося зібрання, у ранкові години, ми прийшли до дому автора «Мінхат Іцхак» — двоє зі шлухім Ребе, тамім Шалом-Дов-Бер Лабковський (нині голова колелю аврехів у Кфар-Хабаді) і я, — і з проханням на устах: оскільки мета молитовного зібрання — порятунок, захист і охорона викрадених, а Тора відзначає особливу властивість «з уст немовлят і дітей, що ссуть, Ти утвердив силу, щоб зупинити ворога й месника», — то доречно виголосити на ньому 12 віршів і вислови мудреців, які Ребе встановив [приблизно за півтора місяця до того] саме для цієї мети. Ми передали гаонові, голові рабинського суду, аркуш із 12 віршами, і він вдивився в нього з усією серйозністю. Гаон, голова рабинського суду, добре нас знав і дуже наближав нас, оскільки ми шлухім Ребе. І цього разу він прийняв нас якнайприхильніше, попри те що ми прийшли, не домовившись про зустріч заздалегідь, і попри те що того ранку він був надзвичайно зайнятий.

Гаон, голова рабинського суду, поцікавився подробицями постанови і поставив також вирішальне запитання: яке «визначення» 12 віршів — чи є в них особлива властивість охорони, захисту й порятунку, чи ж, по суті, у кожному слові Тори й молитви, що виголошуються «з уст немовлят і дітей, що ссуть», є ця властивість, тільки Ребе вибрав саме ці вірші тому, що в них є зміст віри, виховання тощо, а якщо так, то немає особливої ваги для справи порятунку в тому, щоб виголошувати саме ці вірші?! «Ми відповіли, що так воно і є — самі вірші мають цю властивість, однак ми не чули цього прямо, але сам той факт, що Ребе вибрав і встановив виголошувати ці вірші, — це саме по собі спричинило, що в них буде ця властивість особливою мірою. Негайно гаон, голова рабинського суду, покликав сафра де-дайна рава Брайтштейна, і разом вони запросили до дому гаона, голови рабинського суду, гаона-хасида рава Моше Вебера. Рав Вебер прибув дуже скоро, він увійшов до кімнати гаона, голови рабинського суду, а ми чекали в зовнішній кімнаті. Після їхнього обговорення рав Брайтштейн повідомив нам, що справу владнано.

У Шабат 5 тамуза Ребе присвятив особливу сіху, у якій говорив про перевагу «з уст немовлят і дітей, що ссуть» і про повторення Дванадцяти віршів.

Після операції

Після операції Ребе надіслав лист до міністерства оборони, у якому пропонує створити особливий підрозділ для дій такого роду: Наприкінці звіту в другій телеграмі — я сказав, щоб він запропонував і вимагав створення особливої таємної роти на кшталт тієї, що здійснила звільнення, і я пошкодував, що, можливо, це було запропоновано таємно.

У сіхі Шабату 12 тамуза 5736 (10 липня 1976) і на фарбрейнгені наступного дня, 13 тамуза, Ребе говорив про те, що сталося явне й особливе диво від Б-га і треба дякувати за диво, але водночас пробудитися до тшуви через те, що було таке становище небезпеки, — у Торі та заповідях, і особливо в накладанні тфілін.

Зі слів Ребе в сіхі 13 тамуза 5736 (11 липня 1976):

Нещодавно сталася приголомшлива подія, що сколихнула весь світ, коли врятували десятки євреїв і доставили їх у Святу Землю, тоді як за природою не знали, як у цьому досягнуть успіху. У цій дії порятунку побачили перевагу якості над кількістю. Кількома солдатами й малою кількістю зброї — порівняно з протилежною стороною — зуміли звільнити їх. Тут побачили у відкритості, що є господар у цього палацу, і це Він дав їм думку здійснити цю дію порятунку.

Вказівка, яку слід звідси засвоїти: разом із принесенням подяки, «єшар коах» солдатам, які наразили себе на небезпеку, щоб урятувати душі з Ізраїлю, — бо кожен, хто рятує одну душу, ніби зберіг цілий світ, а тим паче безліч душ, — то хай прийде на них благословення добра, і в багато разів більше.

Слід бачити внутрішній намір у цій події. Так само, як у цій події посилили душу над тілом (тим, що відкрилося, що є в них вища сила рятувати євреїв, і тому їх вибрали, і особливо тим, що через них відкрилося, що є господар у цього палацу і що не роблять жодних розрахунків, коли йдеться про порятунок душі з Ізраїлю), — щоб це було добрим початком для посилення душі над тілом у спосіб «підносяться у святості»

На завершення фарбрейнгену Ребе підсумував і сказав, що операція «Ентеббе» була знаком застереження, і тому, здавалося б, треба постити в переддень Йом Кіпур катан — у переддень Рош ходеш менахем-ава, однак через те, що відомо, що шлях Алтер Ребе — не шлях посту, Ребе вказав ухвалити рішення ще до Трьох тижнів викупити вартість трапез передодня Йом Кіпур катан і віддати її на цдаку.

Ребе також запропонував перевірити мезузи врятованих, і справді, у кожному з домів урятованих було знайдено щонайменше одну мезузу з якоюсь вадою[1].

Рав Йосеф Гехт отримав свого часу особливу вказівку від Ребе їздити по Країні й говорити про операцію та про дива, які Б-г чинить із нами.

Зовнішні посилання


Примітки

  1. ^ Ребе сам розповідав про це в кількох сіхот у місяці менахем-ав.

Повідомити про помилку на цій сторінці