Перейти до вмісту

Хасидизм Папа

Матеріал з Хабадпедії
Адмор із Папи, рабі Яаков-Єхізкія Грінвальд, під час візиту до Бейт Хабаду, з рабі Агароном Тейтельбоймом із Сатмара
Рабі Яаков-Єхізкія Грінвальд (Перший) із Папи
Рабі Йосеф Грінвальд із Папи

Хасидизм Папи (вимовляється: Пупе) — хасидизм, що походить із міста Папа в Угорщині, центр якого сьогодні перебуває в Нью-Йорку; сьогодні його адмором є рабі Яаков-Єхізкія Грінвальд (Другий), третій у династії.

Історія хасидизму

Початок хасидизму — від рабі Яакова-Єхізкії Грінвальда (Першого) (5642 — 2 адара 5701 (1 березня 1941)), автора книги «Ваягед Яаков», який служив рабином і головою єшиви в Папі в Угорщині. Він був сином хасидського поска рабі Моше Грінвальда (11 швата 5613 (20 січня 1853) — 7 ава 5670 (12 серпня 1910); одного з найвидатніших рабинів Угорщини кінця XIX століття, відомого своєю працею «Аругот га-босем». Рабі Моше походив із нехасидської родини, що дотримувалася звичаїв «Хатам софера», однак із юності став хасидом і їздив до рабі Єхезкеля-Шраги Гальберштама з Шиняви, до рабі Єгошуа Рокеаха і його сина рабі Іссахара-Дова з Белза та до рабі Мордехая Лейфера з Надвірної).

Його син, рабі Йосеф Грінвальд (5663 — 13 ава 5744 (11 серпня 1984)), автор книги «Ваїхі Йосеф», заснував громаду та її заклади в районі Вільямсбург у Брукліні, перетворив громаду на хасидський двір і почав служити адмором; у Вільямсбурзі розташовані величезний бейт-мідраш хасидизму, його єшива, талмуд-тора, що налічує сотні дітей, і школа для дівчат. Хасидизм має також школу для дівчат у Боро-Парку і бейт-мідраші в Боро-Парку та Монсі.

Від часу відходу з життя рабі Йосефа, у 5744 році (1983/1984), адмором є його син рабі Яаков-Єхізкія Грінвальд (Другий) (народився 8 нісана 5708 року (17 квітня 1948)).

Зв'язки хасидизму Папи з хасидизмом Хабаду

Рабі Моше, автор «Аругот га-босем», написав у своєму заповіті синам[1]:

А хто бажає знати, який прямий шлях має обрати людина в порядку свого навчання і у виконанні заповіді вивчення Тори в повноті, хай добре вникне в «Закони вивчення Тори» в «Шулхан арусі» святого гаона, автора «Танії», і я прошу вас, сини мої, щоб ви вивчали «Закони вивчення Тори» в згаданій книзі і встановили порядок і спосіб вашого навчання згідно з його святим шляхом

Адмор, автор «Ваягед Яаков», із Папи написав у своєму заповіті:

Якщо привчиш себе вчити час від часу, і особливо в святий Шабат, у Йом тов і в святі дні, книгу «Лікутей амарім», яку називають «Танія», тоді відчуєш у собі життєвість святості й станеш як нове творіння, бо згадана свята книга буквально оживляє мертвих тілом і душею.

— рабі Яаков-Єхізкія Грінвальд, «Цеда ла-дерех», стаття «Гвура»[2]

«Ваягед Яаков» із Папи, рабі Яаков-Хізкія, відвідав Ребе Раяца, коли той перебував у Перхтольдсдорфі в Австрії. Більша частина розмови йшла про книги автора «Аругот га-босем», батька «Ваягед Яакова». Ребе Раяц спонукав «Ваягед Яакова» заново надрукувати книгу «Аругот га-босем», оскільки цієї книги вже не було в продажу, а також спонукав його видати інші рукописи, залишені автором «Аругот га-босем». [3]

Його син, рабі Йосеф, відвідав Ребе в 5725 році (1964/1965), щоб утішити скорботного у зв'язку з відходом з життя його матері, праведної ребецн, і вони вели розмову про Тору на тему служіння тшуви в радості[4].

Адмор із Папи, рабі Яаков-Єхізкія Грінвальд, прийшов утішити Ребе у зв'язку з відходом з життя ребецн Хаї-Мушки в 5748 році (1987/1988)[5].

У 5766 році (2005/2006) нинішній Адмор відвідав єшиву «Томхей Тмімім» Стейтен-Айленд. Під час візиту дав урок учням-тмімім, по закінченні уроку розмовляв із головою єшиви про своє захоплення рівнем навчання тмімім.

У 5781 році (2020/2021) він із дуже великою радістю отримав книгу «Двар малхут — Хідушім у-веурім бе-Ілхот мелахім» (розділи 11-12) і сказав упорядникові, таміму Азагві, що це дуже добра і важлива книга, і повторював це знову і знову, і сказав, що народ Ізраїлю зобов'язаний вивчати й знати, що таке дні Мошіаха, і що це зміцнить віру в прихід Мошіаха, і цим наблизиться Визволення.

Рав із Цегеліма

Ще одним сином рабі Моше, автора «Аругот га-босем», був рабі Леві-Іцхак Грінвальд (народився в 5653 році (1892/1893)), який служив рабином у громадах Оршіва, Вішк, Пайє і Цегелім, а потім рабином громади «Аругот га-босем — Цегелім» у Нью-Йорку. Помер 27 нісана 5740 року (13 квітня 1980). Рабі Леві-Іцхак Грінвальд мав дуже близький зв'язок із Ребе Раяцем.

Р. Давид Шпуц, мир праху його, розповідав, що перш ніж рабі Леві-Іцхак заснував єшиву і мтівту «Аругот га-босем», він радив своїм учням посилати своїх синів навчатися до талмуд-тори в Краун-Гайтс, заснованої Ребе Раяцем, бо там меламеди відрощували бороди і були без чубів. І справді, так учинили кілька учнів, які їздили щодня до Краун-Гайтс навчатися там за порадою рава з Цегеліма. Ще розповідав рав Шпуц, що Ребе Раяц запитав рава з Цегеліма: «Адже ваш батько, праведної пам'яті, пише в книзі „Гахана де-раба“, щоб його сини утримували єшиву. Якщо так, чому ви не утримуєте єшиву в Америці?». Рав із Цегеліма відповів, що юнаки в США ходять майже без пейсів і мають чуби, і тому він не може вчитися з такими учнями. Ребе Раяц порадив равові з Цегеліма, що якщо є бодай двоє-троє юнаків, які відповідають його бажанню, хай почне вчитися з ними. І так зробив рав із Цегеліма і цим заснував свою єшиву [6].

Коли хасиди Белза докладали зусиль для порятунку рабі Агарона з Белза з Європи під час Другої світової війни, рав із Цегеліма був на зв'язку з Ребе Раяцем, щоб діяти задля порятунку рабі Агарона. Комітет хасидів Белза в Землі Ізраїлю надіслав Ребе Раяцу листа, в якому вони просять, щоб він діяв задля порятунку Адмора з Белза. Коли Ребе Раяцу стало відомо, що рав із Цегеліма має зв'язок із комітетом порятунку і що вони написали і йому з цього питання, Ребе Раяц написав йому листа 24 нісана 5701 року (21 квітня 1941) (а також іншим адморам і рабинам, і серед них Адморові з Копичинців), у якому він цікавиться дізнатися думку рава з Цегеліма про те, що можна зробити в цій справі [7].

У листі-відповіді Ребе Раяцу рав із Цегеліма пише Ребе Раяцу (далі — уривки з листа): «Мир і благословення... Його честь Адмор, рав, гаон, праведник, святий Ізраїлю, колісниця його і вершники його, окраса нашого покоління, вінець нашого часу і корона нашої величі». У своєму листі рав із Цегеліма пише, що Адмор із Белза не бажає емігрувати до США, оскільки «він не може, та й немає в нього бажання приїхати сюди й залишити там усіх своїх нащадків і родину, життя яких залежить від нього». Далі рав із Цегеліма просить, щоб Ребе Раяц надіслав гроші для матеріальної допомоги Адморові з Белза, «щоб підтримати життя праведного рава з Белза та його родини». Свого листа він закінчує, серед іншого, словами «І цим я простираюся ниць перед святим ковчегом у трепеті». [8] Лист-відповідь Ребе Раяца равові з Цегеліма наводиться в його «Ігрот кодеш» [9]. Ребе Раяц надіслав із листом грошову суму, щоб допомогти Адморові з Белза. (Докладніше про допомогу Ребе Раяца в порятунку Адмора з Белза див. у статті «Рабі Агарон Рокеах»).

Перед святом Шавуот 5701 року (1 червня 1941) рав із Цегеліма захворів. У ті дні Ребе Раяц написав йому листа, в якому розпитував про його здоров'я. Рав із Цегеліма відповів Ребе Раяцу листом, у якому повідомляє про поліпшення свого стану і пише, серед іншого: «Мир нашому вчителеві та його Торі, благословенний Той, Хто вділив від Своєї мудрості йому... Адмор, рав, святий гаон, прославлений великою своєю праведністю»... «Лист його святості дійшов до мене... і я з вдячністю за те, що моя душа, нікчемна в моїх очах, була дорога в очах його святості, щоб запитати про мій стан. І матиму за честь повідомити... що я повернувся додому з миром».. [10].

Рав із Цегеліма був дуже прив'язаний до книги «Танія кадиша» і мав звичай класти її у свій багаж, коли виїжджав із дому. Навіть коли він був у лікарні, він узяв книгу з собою. Рав Агарон Зільберштейн (море цедек громади «Аругот га-босем») розповідав, що одного разу рав із Цегеліма забув узяти з собою «Танію» і послав посланця, щоб той приніс йому книгу. У своїх книгах він багато цитував із книги «Танія», а на берегах своєї «Танії» в кількох місцях зробив позначки своєю рукою. Він радив і іншим звертати увагу на книгу «Танія». У листі підтримки, написаному після Голокосту равові Моше Нейшлосу (рабинові Сердагеля в Словаччині, а згодом рабинові кварталу Сквира), він пише: «...І хай привчить себе вивчати щодня урок у святій книзі „Лікутей амарім“ святого гаона, автора „Шулхан аруху“ [і] „Танії“, і хай вивчає її вдумливо, а не лише побіжно, і буде йому велика користь у служінні Б-гові, благословенний Він». [11].

Збірник «Ке-цон Йосеф»

28 тамуза 5749 (31 липня 1989)[12] року Ребе підтвердив отримання збірника «Ке-цон Йосеф» хасидів Папи ... і відповідає в листі, адресованому «шановним членам редакції збірника..., хай живуть вони»:

Мир вам і благословення!
Із задоволенням підтверджую отримання збірника «Ке-цон Йосеф», і хай буде воля, щоб примножили ... в Торі та її заповідях самі по собі і в служінні Йосефа — як його ім'я, «додавати». І ще дія, яка є головним, — додавати також у світлі, щоб змінився і щоб став і звернувся син до Отця нашого Небесного...

Хасиди Папи

Рабі Моше-Зеєв Фрідман, із хасидів Папи, був шанувальником Ребе; також рав Гавріель Цінер, близький до Хабаду, — хасид Папи.

Рав Барух Оберлендер, його двоюрідний брат рав Гдалья Оберлендер і рав Нахум Грінвальд — були хасидами Папи до того, як наблизилися до Хабаду.

Син Адмора, рав Пінхас-Хаїм Грінвальд, шліта, рабин громади Папа в Монсі і також голова колелю там, проводить у колелі в місяці елулі заняття за «Оцар Лікутей сіхот» — Тшува

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ «Гахана де-раба», с. 30.
  2. ^ Будапешт 5706, с. 4, на сайті «Оцар га-хохма»; Нью-Йорк 5769, с. 14, на сайті «Оцар га-хохма»
  3. ^ «Адмори Хабаду і австрійське єврейство», с. 165. І там докладно наводиться опис зустрічі зі слів р. Раці Фейгельштока. Див. там.
  4. ^ «Сіхот кодеш» 5725, частина 1, с. 3 (545).
  5. ^ Надруковано в збірнику «І живий прийме до серця», с. 51 і далі
  6. ^ «Дмут тавніто», «Цегелімер рав», Бруклін 5779, с. 49-50.
  7. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 5, с. 330. Див. там у примітці, що лист (1419) було надіслано також равові з Цегеліма, і в ньому Ребе Раяц називає його «Його честь, мій друг, рав гаон, відомий, ВУА, богобоязна людина, наш учитель рав Леві-Іцхак, хай живе він».
  8. ^ «Дмут тавніто», с. 458-460. Там лист надруковано повністю, і див. його фотокопію там само, на с. 459.
  9. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 5, с. 352.
  10. ^ Див. лист повністю і його фотокопію в книзі «Дмут тавніто», с. 262-263.
  11. ^ «Дмут тавніто», с. 404. І див. там також фотографію книги «Танія» рава з Цегеліма з позначками, зробленими його рукою.
  12. ^ «Гейхал Менахем», том 1, с. 93.
Хабад і великі мудреці Ізраїлю
Хабад та його гілки
Хасидизм Хабад-Любавич • Старосільський хасидизм • Розкол хасидизму Хабад (5626) • Хабад-Копись • Хабад-Ляди • Хабад-Ніжин • Овруцький хасидизм
Двори Росії, Литви та України
Боян • Брацлав • Тальне • Слонім • Сквира • Пінськ-Карлін • Чорнобиль • Карлін • Черкаси • Ротмістрівка • Ружин • Чортків • Сколе • Садгора
Двори Галичини
Бобов • Цанз • Махнівка • Пшеворськ • Белз • Надвірна • Бичина • Кречніф • Зутшка
Двори Польщі та Волині
Амшинов • Гур • Звягель • Лелов • Стропков • Радзинь • Бяла • Пшисуха • Ожарів
Двори Угорщини та Румунії
Вижниця • Сатмар • Спинка • Ерлау • Папа
Двори Землі Ізраїлю та Марокко
Шомрей Емуним  •  Ашлаг  •  Абухацира

Повідомити про помилку на цій сторінці