Перейти до вмісту

Цві-Меїр Штейнмец

Матеріал з Хабадпедії
Цві-Меїр Штейнмец
Хабадський хасид і поет
Основна інформація
Дата народження5 нісана 5675 (20 березня 1915)
Дата смерті12 елула 5765 (16 вересня 2005)
КраїнаУгорщина, США[В]
Місце проживанняБудапешт, Відень, Сполучені Штати
Рід діяльностірабин, поет[В]
Посадавикладач і адміністратор у «Бейт Рівка (Краун-Гайтс)»
Сім'я
БатькоШломо-Дов Штейнмец
МатиЛея-Гітл (уроджена Штейнмец)
ДружинаДвора Штейнмец (Айзенберг)
ДітиЕня-Юдіт, Хая-Рахель, Естер-Малка

Рав Цві-Меїр Штейнмец (літературний псевдонім: «Цві Яїр»; 5 нісана 5675 (20 березня 1915) – 12 елула 5765 (16 вересня 2005)) — хабадський хасид і поет.

Біографія

Проходить перед Ребе під час роздавання лекаха

Юні роки

Народився в місті Будапешт, Угорщина[1], і виріс у селі Брістер у Карпатській Русі на кордоні з Галичиною. Його батько, Шломо-Дов Штейнмец (спочатку Перл), був заможним купцем і отинійським хасидом. Його мати, Лея-Гітл (уроджена Штейнмец), була долинською хасидкою, а її дід, р. Герш (Цві)-Меїр Штейнмец, був одним із засновників цього хасидського напряму. Р. Цві-Меїр був єдиним сином серед семи дочок. Цей факт спричинив те, що батько ставився до нього особливо і навіть намагався дати синові чудову освіту. Він наймав для нього найкращих меламедів, щоб ті навчали його Тори, правил поведінки й чемності.

Уже у вісім років він відкрив для себе красу і велич літературної поезії. Його серце полонила книжка рабі Моше Рата «Сфат амейну», де було багато давніх віршів. Свій перший твір він написав дитиною восьми років про місяць нісан, місяць свого народження, докладно описавши переваги цього місяця. Після цього написав ще одну статтю про суть молитви.

Потім батько послав його навчатися в єшиву далеко від дому, де він досяг успіхів у навчанні і навіть здобув прихильність голови своєї єшиви. Подорослішавши, почав дотримуватися «франкфуртського методу», що поєднує вивчення Тори зі світськими науками (природничі науки та інше).

З Ребе під час роздавання «Кос шель браха»

Його літературний талант розвивався, і він дедалі більше давав йому вираз. У той період почав публікувати статті в агудистській газеті під назвою «Ді ідіше блат». Його дедалі більше вабила література, і він часто висловлювався на актуальні теми. Увесь цей час він зберігав шляхи своїх батьків та їхні хасидські звичаї, але водночас удосконалювався і в загальних науках і багато в чому зіткнувся з німецькою культурою. Щоб «зберегти себе», він не торкався своєї бороди, факт, який у ті дні був «новацією» серед молодого покоління.

У сівані 5700 року (1939/1940) одружився з пані Двойрою Айзенберг[1] з Дебрецена, Угорщина, дочкою р. Герша Айзенберга, одного з керівників хасидської громади міста, і Фромет-Міндл (уродженої Аренберг), обоє уродженці міста Горліце в Галичині (нині в Польщі).

У США

Дивом із див він, його дружина, доньки, батьки і шість із семи його сестер пережили Голокост. Після Другої світової війни жив у Будапешті три роки, а після приходу комуністів до влади переїхав до Відня, а в 5712 році (1951/1952) емігрував звідти до Сполучених Штатів. Спочатку він багато стикався з імміграційними проблемами і труднощами заробітку, але пообіцяв собі облаштуватися на місці й досягти успіху, щоб забезпечити своїм дітям єврейську освіту.

Невдовзі після його приїзду до Сполучених Штатів до нього звернувся рав Ісраель Джейкобсон і запропонував йому працювати в навчальному закладі «Бейт Рівка (Краун-Гайтс)» на посаді викладача й адміністратора. Перед початком роботи він увійшов на «єхідут» до Ребе, щоб отримати його благословення. Робота в «Бейт Рівка» познайомила його з хабадським навчальним матеріалом, і це пробудило в ньому великий інтерес.

Протягом років Ребе знову і знову заохочував його записувати на папері свої вірші. Коли він побоювався, що писання віршів — це «нехтування вивченням Тори», Ребе рішуче відкинув це, сказавши: «Ті люди, які вивчатимуть Тору під впливом твоїх віршів, — заслуга їхнього навчання буде записана на твій „кредит“»... Одного разу Ребе навіть сказав йому: «У цих віршах міститься багато „сіхот“».

З часом він почав регулярно приходити на фарбрейнгени Ребе.

Усі питання світогляду і віри, які непокоїли його протягом довгих років, він викладав перед Ребе на різних єхідуйот, а Ребе, зі свого боку, відповідав йому привітно і з великим терпінням і неквапливо вів його стежками суті віри і світогляду.

І коли він залишив викладання у сфері хабадської освіти, він продовжував регулярно приходити до Ребе і навіть приводив із собою багатьох учнів, наближав їх до Тори і хасидуту і пов'язував їх із Ребе.

Помер у п'ятницю, 12 елула 5765 (16 вересня 2005)[2].

Родина

Його дружина Двойра Штейнмец — померла 8 іяра 5767 (26 квітня 2007)[3]

  • Його дочка, Геня-Юдіт, вийшла заміж за рава Моше Лазара — шаліаха Ребе в Мілані, Італія
  • Його дочка, Хая-Рахель, вийшла заміж за рава Хаїма Яффе — Краун-Гайтс
  • Його дочка, Естер-Малка, вийшла заміж за рава Іссахара-Дова (Берла) Тойбера — Краун-Гайтс
  • Його онук рав Берл Лазар — шаліах Ребе і головний рабин Росії
  • Його онук рав Шломо Яффе — рабин громади «Бней Тора» в Лонгмідоу, Массачусетс
  • Його онук рав Йосеф-Іцхак Яффе — шаліах Ребе в Гілфорді, Коннектикут
  • Його онука пані Сара Алевська — шлуха Ребе в Хабаді Вест-Сайду на Мангеттені, Нью-Йорк

Зовнішні посилання


«Хасидська ООН»

Залман-Товія Абельський · Аврагам Аздаба · Шолом Ейдельман · Єгуда Бутерішвілі · Йосеф Гольдберг · Шмар'ягу Гурарі · Біньямін-Еліягу Городецький · Захарія Гурі · Аврагам-Іцхак Глік · Іцхак Гендель · Рафаель Вільшанський · Йосеф Вайнберг · Хаїм-Ар'є Зільберштейн · Хаїм-Мордехай-Айзик Ходаков · Цві-Гірш Хітрик · Шмуель Хефер · Рафаель Тавіль · Іцхак Ядгар · Моше-Пінхас Кац · Шмуель Левітін · Хаїм-Шолом Сегаль · Ісраель-Аба Пліскін · Єгуда-Лейб Раскін · Шолом Шабат · Цві-Меїр Штейнмец · Бенціон Шемтов

Примітки

Цві-Меїр Штейнмец згадується ще в 18 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 7440839300

Повідомити про помилку на цій сторінці