Цві-Меїр Штейнмец
| Цві-Меїр Штейнмец | |
|---|---|
Хабадський хасид і поет | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 5 нісана 5675 (20 березня 1915) |
| Дата смерті | 12 елула 5765 (16 вересня 2005) |
| Країна | Угорщина, США[В] |
| Місце проживання | Будапешт, Відень, Сполучені Штати |
| Рід діяльності | рабин, поет[В] |
| Посада | викладач і адміністратор у «Бейт Рівка (Краун-Гайтс)» |
| Сім'я | |
| Батько | Шломо-Дов Штейнмец |
| Мати | Лея-Гітл (уроджена Штейнмец) |
| Дружина | Двора Штейнмец (Айзенберг) |
| Діти | Еня-Юдіт, Хая-Рахель, Естер-Малка |
Рав Цві-Меїр Штейнмец (літературний псевдонім: «Цві Яїр»; 5 нісана 5675 (20 березня 1915) – 12 елула 5765 (16 вересня 2005)) — хабадський хасид і поет.
Біографія

Юні роки
Народився в місті Будапешт, Угорщина[1], і виріс у селі Брістер у Карпатській Русі на кордоні з Галичиною. Його батько, Шломо-Дов Штейнмец (спочатку Перл), був заможним купцем і отинійським хасидом. Його мати, Лея-Гітл (уроджена Штейнмец), була долинською хасидкою, а її дід, р. Герш (Цві)-Меїр Штейнмец, був одним із засновників цього хасидського напряму. Р. Цві-Меїр був єдиним сином серед семи дочок. Цей факт спричинив те, що батько ставився до нього особливо і навіть намагався дати синові чудову освіту. Він наймав для нього найкращих меламедів, щоб ті навчали його Тори, правил поведінки й чемності.
Уже у вісім років він відкрив для себе красу і велич літературної поезії. Його серце полонила книжка рабі Моше Рата «Сфат амейну», де було багато давніх віршів. Свій перший твір він написав дитиною восьми років про місяць нісан, місяць свого народження, докладно описавши переваги цього місяця. Після цього написав ще одну статтю про суть молитви.
Потім батько послав його навчатися в єшиву далеко від дому, де він досяг успіхів у навчанні і навіть здобув прихильність голови своєї єшиви. Подорослішавши, почав дотримуватися «франкфуртського методу», що поєднує вивчення Тори зі світськими науками (природничі науки та інше).

Його літературний талант розвивався, і він дедалі більше давав йому вираз. У той період почав публікувати статті в агудистській газеті під назвою «Ді ідіше блат». Його дедалі більше вабила література, і він часто висловлювався на актуальні теми. Увесь цей час він зберігав шляхи своїх батьків та їхні хасидські звичаї, але водночас удосконалювався і в загальних науках і багато в чому зіткнувся з німецькою культурою. Щоб «зберегти себе», він не торкався своєї бороди, факт, який у ті дні був «новацією» серед молодого покоління.
У сівані 5700 року (1939/1940) одружився з пані Двойрою Айзенберг[1] з Дебрецена, Угорщина, дочкою р. Герша Айзенберга, одного з керівників хасидської громади міста, і Фромет-Міндл (уродженої Аренберг), обоє уродженці міста Горліце в Галичині (нині в Польщі).
У США
Дивом із див він, його дружина, доньки, батьки і шість із семи його сестер пережили Голокост. Після Другої світової війни жив у Будапешті три роки, а після приходу комуністів до влади переїхав до Відня, а в 5712 році (1951/1952) емігрував звідти до Сполучених Штатів. Спочатку він багато стикався з імміграційними проблемами і труднощами заробітку, але пообіцяв собі облаштуватися на місці й досягти успіху, щоб забезпечити своїм дітям єврейську освіту.
Невдовзі після його приїзду до Сполучених Штатів до нього звернувся рав Ісраель Джейкобсон і запропонував йому працювати в навчальному закладі «Бейт Рівка (Краун-Гайтс)» на посаді викладача й адміністратора. Перед початком роботи він увійшов на «єхідут» до Ребе, щоб отримати його благословення. Робота в «Бейт Рівка» познайомила його з хабадським навчальним матеріалом, і це пробудило в ньому великий інтерес.
Протягом років Ребе знову і знову заохочував його записувати на папері свої вірші. Коли він побоювався, що писання віршів — це «нехтування вивченням Тори», Ребе рішуче відкинув це, сказавши: «Ті люди, які вивчатимуть Тору під впливом твоїх віршів, — заслуга їхнього навчання буде записана на твій „кредит“»... Одного разу Ребе навіть сказав йому: «У цих віршах міститься багато „сіхот“».
З часом він почав регулярно приходити на фарбрейнгени Ребе.
Усі питання світогляду і віри, які непокоїли його протягом довгих років, він викладав перед Ребе на різних єхідуйот, а Ребе, зі свого боку, відповідав йому привітно і з великим терпінням і неквапливо вів його стежками суті віри і світогляду.
І коли він залишив викладання у сфері хабадської освіти, він продовжував регулярно приходити до Ребе і навіть приводив із собою багатьох учнів, наближав їх до Тори і хасидуту і пов'язував їх із Ребе.
Помер у п'ятницю, 12 елула 5765 (16 вересня 2005)[2].
Родина
Його дружина Двойра Штейнмец — померла 8 іяра 5767 (26 квітня 2007)[3]
- Його дочка, Геня-Юдіт, вийшла заміж за рава Моше Лазара — шаліаха Ребе в Мілані, Італія
- Його дочка, Хая-Рахель, вийшла заміж за рава Хаїма Яффе — Краун-Гайтс
- Його дочка, Естер-Малка, вийшла заміж за рава Іссахара-Дова (Берла) Тойбера — Краун-Гайтс
- Його онук рав Берл Лазар — шаліах Ребе і головний рабин Росії
- Його онук рав Шломо Яффе — рабин громади «Бней Тора» в Лонгмідоу, Массачусетс
- Його онук рав Йосеф-Іцхак Яффе — шаліах Ребе в Гілфорді, Коннектикут
- Його онука пані Сара Алевська — шлуха Ребе в Хабаді Вест-Сайду на Мангеттені, Нью-Йорк
Зовнішні посилання
- Стаття про рава Штейнмеца у збірнику для зміцнення гіткашруту — зусиллями «Ваад талмідей га-тмімім», тішрей 5782 (вересень–жовтень 2021)
- Рав Цві-Меїр Штейнмец
— стаття про рава Штейнмеца після його відходу з життя в тижневику «Бейт Мошіах», випуск 525.
- www.zviyair.com сайт «Цві Яїр» про р. Цві-Меїра.
- «Міхтевей Цві ла-Цадик» — частина 1 (5712-5731). «Міхтевей Цві ла-Цадик» — частина 2 (5732-5740). «Міхтевей Цві ла-Цадик» — частина 3 (5741-5745). «Міхтевей Цві ла-Цадик» — частина 4 (5746-5753). — листи Цві Яїра Любавицькому Ребе.
- Його вірші [1], «Шавів ве-га-Коген га-гадоль бе-Кодеш га-кодашім» — з журналу «Мабуа», на сайті «Даат».
- Тшура з весілля його нащадків із родиною Лазар, у якій наведено частину його листування з Ребе
- The Rebbe's Poet: The Life of Rabbi Tzvi Meir Steinmitz. ספר אודותיו באנגלית.
- Фортеця істини — рав Штейнмец у Ребе
Примітки
Код особи: № 7440839300