Перейти до вмісту

Боянський хасидизм

Матеріал з Хабадпедії
Нинішній Адмор Бояна

Боянський хасидизм (пишеться їдишем באיאן) — це назва хасидського двору з містечка Боян на Буковині (нині в Україні), заснованого рабі Іцхаком Фрідманом з Бояна, онуком рабі Ісраеля з Ружина. Боянський хасидизм налічує тисячі родин по всьому світу і сьогодні є найбільшим з хасидських течій, що належать до дому Ружин.

У списках, підготовлених в «Агудат Ісраель» до виборів до Кнесету двадцять другого скликання, до хасидизму в Ізраїлі було віднесено понад 3500 виборців[1].

Історія

Перше покоління

Засновником Боянського хасидизму був рабі Іцхак Фрідман, «Пахад Іцхак», старший син рабі Аврагама-Яакова із Садгори (першого).

Рабі Іцхак обіймав посаду Адмора з 5643 до свого відходу з життя, 17 адара 5677 (11 березня 1917).

Після трьох років, упродовж яких він керував двором разом зі своїм молодшим братом рабі Ісраелем із Садгори, обидва брати вирішили розділитися і поділити спадщину:

- рабі Ісраель отримав майно в Садгорі, включно з розкішним будинком їхнього діда, рабі Ісраеля з Ружина, а також ділянку поховання, де були поховані їхні батьки

- рабі Іцхак отримав посаду голови Колелю Волинь і синагогу «Тіферет Ісраель» у Старому місті і право запалювання багаття Лаг ба-Омеру на могилі рабі Шимона бар Йохая.

18 хешвана 5647 (16 листопада 1886) рабі Іцхак переселився до сусіднього містечка Боян, де його хасиди збудували для нього бейт-мідраш і житловий будинок, у яких він керував своєю громадою.

З початком Першої світової війни переїхав до Відня, як і інші адмори дому Ружин; у Відні Адмор продовжував керувати своїм двором.

Після його відходу з життя чотири його сини стали адморами, спочатку у Відні, а потім розсіялися.

Друге і третє покоління

  • Старший син «Пахад Іцхака», рабі Менахем-Нохум, керував більшістю хасидів свого батька.

Через кілька років переїхав з Відня до Чернівців на Буковині, де жило багато хасидів. Помер 19 ава 5696 (7 серпня 1936) і був похований в Огелі свого батька у Відні. Його вчення зібране в книзі «Тіферет Менахем».

Після нього адморами служили його сини рабі Агарон і рабі Мордехай-Шрага, які офіційно відмовилися прийняти вінець адморства. Але фактично вони разом проводили тиші й говорили слова Тори, причому рабі Агарон був головним з них.
- рабі Агарон (5650 -13 хешвана 5702 (3 листопада 1941)) помер від епідемії тифу в роки Голокосту і був похований у Верхівці.
- рабі Мордехай-Шрага (-16 тевета 5702 (5 січня 1942)) був зятем рабі Ісраеля з Вижниці, помер і також був похований у Верхівці.
Крім них, був його зять, рабі Моше (Мошеню) Фрідман, син адморів Гусятина.
Він почав служити Адмором з Бояна у Відні після переїзду тестя до Чернівців, а потім переїхав до Кракова.
Після відходу з життя тестя більша частина боянських хасидів, особливо із Землі Ізраїлю, стали його хасидами. Був відомим знавцем Тори і служив членом «Моецет гдолей га-Тора» «Агудат Ісраель» і президентом єшиви «Хахмей Люблін». Убитий 3 елула 5703 (3 вересня 1943).

Помер у перший день рош ходеш елул 5711 (вересень 1951) і залишив двох дочок. Але нащадків від нього не залишилося.

У 5702 році (1941/1942) був убитий у дворі свого будинку разом із дружиною і помічником. Він теж не залишив після себе нащадків.

У 5685 році (1924/1925) відвідав Сполучені Штати, і хасиди дому Ружин там попросили його залишитися і служити в них Адмором.

У 5687 році (1926/1927) відкрив свій бейт-мідраш у Лоуер-Іст-Сайді на Мангеттені. Був членом «Моецет гдолей га-Тора» у Сполучених Штатах і президентом Союзу адморів у Сполучених Штатах.

Після Голокосту і після відходу з життя його старшого брата — рабі Ісраеля з Бояна-Лейпцига — у 5711 році (1950/1951) усі хасиди прийняли його своїм Ребе і ставилися до нього, як хасиди до Адмора.

Помер 5 адара 5731 (2 березня 1971), його труну було доставлено до Ізраїлю і поховано на Оливковій горі в Єрусалимі.

Родина

Він залишив після себе двох синів і дочку, які не вважали себе придатними для того, щоб служити адморами, і тому було вирішено коронувати його онука (сина його дочки) рава Нахума-Дова Брейєра, нинішнього Адмора.

Нинішній Адмор

Рабі Нахум-Дов Брейєр, Адмор з Бояна, під час запалювання багаття Лаг ба-Омеру (5783)

Рабі Мордехай-Шломо Фрідман, який був останнім із синів «Пахад Іцхака», помер у 5731 році (1970/1971) у Сполучених Штатах.

Після того як упродовж чотирнадцяти років на чолі хасидизму не стояв Адмор, оскільки його сини не вважали себе придатними для цієї ролі, онук рабі Мордехая-Шломо, рабі Нахум-Дов, син рабі Менахема-Мендла Брейєра і Малки, дочки р. Мордехая-Шломо, був намічений наступником.

Рав Нахум-Дов переселився до Країни і недовго навчався в єшиві «гесдер» «Гар-Еціон», а пізніше — в єшиві хасидизму «Тіферет Ісраель».

Він одружився в 5740 році (1979/1980) із Шошаною, дочкою рава Мешулама-Зуші[2], сина рабі Аврагама-Єгошуа-Гешеля з Копичинців, і відтоді вони живуть в Єрусалимі.

Після одруження був коронований Адмором, але фактично відмовлявся поводитися як Адмор і вперше провів тиш у 5745 році (1984/1985). Слова Тори нинішнього Адмора зібрані в кілька збірників і книжок під назвою «Імрей кодеш».

Щороку в Лаг ба-Омер Адмор з Бояна приїжджає до Мерону, щоб реалізувати традиційне право запалювання на честь рабі Шимона бар Йохая — право, що належить адморам Бояна з кінця 5600-х років.

Як і щороку, і в 5785 році (2024/2025) під час його запалювання виконали «Арба бавот»[3].

Зі звичаїв хасидизму

У хасидизмі робиться наголос на братерстві між хасидами, тому в хасидизмі заведено відкривати багато синагог (клойзн), щоб синагоги не ставали багатолюдними.

Але попри це в Єрусалимі закрилися кілька синагог через проживання Адмора в Єрусалимі.

У самого Адмора є синагога біля його будинку, де він молиться в будні дні.

Хасидизм сьогодні

Хасидизм налічує сьогодні тисячі родин у Країні та у світі, причому переважна більшість живе в Ізраїлі[4].

Центри хасидизму

Центр хасидизму — в Єрусалимі, але найбільша громада хасидизму — в Бейтар-Іліті, куди переїжджали молоді аврехи від дня його заснування, і вона налічує близько 900 родин.

У Бейтарі діє мережа колелів, об'єднаних організацією «Талпійот», та інші навчальні заклади, як-от талмуд-тора і мала єшива.

Інші громади існують у

У Сполучених Штатах є громади в:

У Європі є центри в:

Наприкінці 60-х років було створено орган під назвою «Мерказ мосдот Ружин — Боян», що є організацією, яка об'єднує всі громадські установи хасидизму.

Більшість хасидів у Землі Ізраїлю походять зі старого ішуву, і значна частина зберегла єрусалимський суботній одяг. Єрусалимський одяг для буднів іде на спад, і більшість хасидів носять звичайний хасидський одяг.

У хасидизму є видавничий інститут «Мішкенот га-роїм» на чолі з равом Дов-Бером Рабіновичем, габаєм Адмора та істориком двору, який випускає книжки й листки про історію адморів і хасидів.

Серед книжок, випущених інститутом:

  • «Ігрот га-рав га-кадош мі-Ружин» у трьох томах
  • «Мішкенот га-роїм» про двір Бояна в Європі
  • «Ба-кодеш хазітіха» про візити Адмора з Бояна Н. Й. до Землі Ізраїлю.

Зв'язок ізРебе Раяцем

Рав Фрідман, як президент Союзу адморів у Сполучених Штатах і засновник товариства за дотримання Шабату, мав становище, і його думка вважалася вагомою. Ребе Раяц листувався з ним щодо заснованого ним товариства дотримання Шабату, а коли хотів призначити піст через події Другої світової війни, спершу попросив згоди Адмора з Бояна. І ось що він йому пише:

Становище наших братів, синів Ізраїлю, хай живуть вони, жахливе, і вже сказали наші вчителі, благословенна їхня пам'ять: Ізраїль буде визволений лише через тшуву. Необхідно призначити загальний всесвітній громадський піст, і я вступив у листування з Головним рабинатом у Землі Ізраїлю, хай прийде вона і відбудується, — з моїм другом, гаоном равом Іцхаком-Айзиком Герцогом, шліта, з моїм другом, равом-гаоном Душинським, головою ашкеназьких рабинів, і з моїм другом, равом-гаоном р. Узіелем, головою сефардських рабинів. З моїм другом, мудрим і розважливим у кожній добрій справі равом, р. Й. Герцем, хай живе він, головним рабином Лондона, з моїм другом, равом-гаоном р. Й. Абрамським, хай живе він, головою рабинського суду Лондона, — про те, щоб призначити всесвітній громадський піст у неділю Сліхот, що настає нам на добро, і я не сумніваюся, що й Союз адморів приєднається своєю згодою. —

Рав Фрідман також звернувся до Ребе Раяца з проханням ушанувати своєю присутністю захід пам'яті загиблих у Голокості:

Його святість, пан наш, учитель наш і наставник наш, світоч вигнання, наставник Ізраїлю і святий його, рав, великий гаон, праведний рав з Любавичів, шліта. Великий наставнику наш! Після побажання миру Його святості ми дозволяємо собі повідомити Його святості, що, якщо буде завгодно Всевишньому, в неділю тижневої глави «Толдот», що настає нам на добро, ми почнемо писати сувій Тори на пам'ять про загиблих Європи, на великому многолюдному зібранні.. Цим ми приступаємо до виконання останнього прохання одного зі святих, яке він висловив незадовго до виходу його душі у святості й чистоті в огненній печі; і за свідченням кількох адморів, головешок, урятованих з вогню, таким було бажання всіх наших святих братів — щоб імена їхні були записані на пам'ять. Зважаючи на цю велику справу, ми насмілюємося звернутися до Його святості, щоб він зволив ушанувати це наше зібрання. —

На це Ребе Раяц відповів йому:

Посилаю мого представника, рава-гаона, рава-хасида р. Шмуеля, шліта, га-Леві Левітіна, щоб він брав участь за моїм дорученням разом з їхньою святістю, шліта, в їхньому шановному і вельми слушному зібранні з написання сувою Тори на пам'ять про душі адморів, рабинів і мужів Тори, які були вбиті й зарізані, — хай будуть душі їхні зав'язані у вузлі життя і хай пробудять вони милосердя Небес до спільноти громади Ізраїлю, хай береже їх Всевишній і хай живуть вони, в матеріальному і в духовному. —

Зв'язок із Ребе

Після відходу Ребе Раяца дружні зв'язки рава Фрідмана з Ребе тривали, і він навіть зустрічався з ним кілька разів.

Дружба між Ребе і Адмором з Бояна була особливою у своєму роді. Коли в рава Фрідмана народилася онука, Ребе надіслав особливий лист «мазл тов», у якому благословляв його удостоїтися виростити її до Тори, хупи і добрих справ.

У свято Пурим вони обмінювалися мішлоах манот.

Коли рав Фрідман згадував Ребе, він робив це з особливим благоговінням. Один з його хасидів зі Святої Землі приїхав відвідати його і перед від'їздом зайшов отримати «прощальне благословення». Рав Фрідман сказав йому, що йому варто побувати в Любавичах перед поверненням додому, «бо це святе місце».

У 5713 році (1952/1953) рав Фрідман поїхав з візитом до Землі Ізраїлю, під час якого відвідав також установи Хабаду в Лоді і в Кфар-Хабаді.

Перший візит відбувся 20 швата в єшиві «Томхей Тмімім» Лод у супроводі десятків боянських хасидів і харедимних громадських діячів.

У єшиві в Лоді його приймали члени «Агудат хасидей Хабад», причому в залі єшиви було влаштовано урочистість «кабалат паним» на його честь за участю рабина Кфар-Хабада рава Шнеура Гареліка, голів єшиви, машпіїм і безлічі хабадських хасидів з Лода і Кфар-Хабада, які прийшли зустріти Адмора з Бояна. Потім він обійшов класи, цікавився порядком навчання й екзаменував учнів, які показали знання і розуміння в навчанні. Візити до установ Хабаду висвітлювали ружинський збірник «Тіферет Ісраель» і газета «Га-Модіа».

Коли 13 елула 5726 року (29 серпня 1966) помер боянський хасид на ім'я рав Моше-Шломо Горнштейн, дружина якого була родичкою Ребе. Його похоронна процесія проходила біля 770, і Ребе вийшов спеціально, щоб провести його ложе коротким ходом, а потім поїхав за процесією до бейт-мідрашу Адмора, рава Фрідмана, в Іст-Сайді Мангеттена.

Коли вони прибули до синагоги, рав Фрідман спустився зі свого будинку, а Ребе вийшов з машини і пішов з ним під руку, затуляючи його від тисняви численного натовпу. Дорогою вони тихо розмовляли між собою. Після того як вони закінчили йти за ложем, Ребе зачекав, поки Адмор з Бояна повернеться до себе додому.

У місяці нісані 5722 року (квітень–травень 1962) він надіслав Ребе вітальну телеграму до його шістдесятиріччя. А коли Ребе відповів йому листом у переддень свята Песах, він називає його так:

Раву праведному і раву-хасиду, людині богобоязливій, сину святих, нащадку знатного роду тощо, учителю нашому раву рабі Мордехаю-Шломо, шліта, президентові Союзу адморів.

У 5731 році (1970/1971), після відходу з життя адмора з Бояна і доставлення його труни до Єрусалима, Ребе направив особливу делегацію найстаріших хасидів на чолі з равом Шломо-Йосефом Зевіним, щоб утішити родину від його імені.

І Ребе стояв за призначенням його онука, рава Нахума-Дова Брейєра з Бояна, шліта, на єхідуті з нагоди його бар-міцви, на якому він на цьому наполіг.

Перед святом Шавуот 5749 року (9 червня 1989) він сказав своєму хасидові (братові р. Шалома Брухштата), який їхав до 770: «Я заздрю тобі, що ти святкуватимеш свято Шавуот разом із насі покоління»

Також у рава Брейєра були численні зв'язки з його дядьком, равом Шнеуром-Залманом Гурарі, одним із видатних рабинів Хабаду в сьомому поколінні.

Видатні хасиди

Сьогодні видатними в хасидизмі є:

  • Рав Цві Шрайбер — рабин хасидизму (онук рава Шломо)
  • Рав Цві Рабінович — голова єшиви «Ружин» (син рава Фішла)
  • Його брат, рав Палтіель-Йосеф Рабінович, один з керівників єшиви
  • Рав Дов Рабінович — рабин хасидизму в Бейтарі
  • Рав Яаков Шапіро — рабин і засновник громади та установ у Кір'ят-Гаті та в Модіїн-Іліті
  • Рав Авіш Цейнвірт — каббаліст

Зовнішні посилання

Хабад і великі мудреці Ізраїлю
Хабад та його гілки
Хасидизм Хабад-Любавич • Старосільський хасидизм • Розкол хасидизму Хабад (5626) • Хабад-Копись • Хабад-Ляди • Хабад-Ніжин • Овруцький хасидизм
Двори Росії, Литви та України
Боян • Брацлав • Тальне • Слонім • Сквира • Пінськ-Карлін • Чорнобиль • Карлін • Черкаси • Ротмістрівка • Ружин • Чортків • Сколе • Садгора
Двори Галичини
Бобов • Цанз • Махнівка • Пшеворськ • Белз • Надвірна • Бичина • Кречніф • Зутшка
Двори Польщі та Волині
Амшинов • Гур • Звягель • Лелов • Стропков • Радзинь • Бяла • Пшисуха • Ожарів
Двори Угорщини та Румунії
Вижниця • Сатмар • Спинка • Ерлау • Папа
Двори Землі Ізраїлю та Марокко
Шомрей Емуним  •  Ашлаг  •  Абухацира

Примітки

  1. ^ Викриття: документи «Вікілікс» «Агудат Ісраель» роблять праймеріз зайвими на сайті «Бе-хадрей харедім».
  2. ^ Р. Зуша-Гешель навчався в «Томхей Тмімім» Бедфорд-енд-Дін і був головним мадріхом у «Ган Ісраель» упродовж кількох років, а також був свояком р. Залмана Гурарі
  3. ^ Відео цієї ночі: нігун «Арба бавот» під час запалювання багаття Адмора з Бояна .
  4. ^ Телефонна книга громади в Ізраїлі в 5767 році (2006/2007) налічує понад 1000 родин.
Статтю засновано на статті у Вікіпедії, кредит,
список авторів
Упоминается также в статье «Евреи Буковины».

Повідомити про помилку на цій сторінці