Перейти до вмісту

Мафтір «Йона»

Матеріал з Хабадпедії

Мафтір Йона — це гафтара, яку читають у громадах Ізраїлю після читання Тори в молитві Мінха Йом Кіпуру. Гафтара складається з чотирьох розділів Книги Йони, а на завершення їх читають три останні вірші Книги Міхи[1]: «Хто Б-г, як Ти.. від днів давніх[2]». Причина читання цієї гафтари — у тому, що «є в ній сила тшуви і що неможливо втекти від лиця Святого, благословенний Він», як висловлюється Алтер Ребе в «Шулхан арухі».

Згідно з прийнятим від Ребе Раяца, виклик до Мафтір Йона дає силу до тшуви і є сгулою на багатство[3].

Розповідь гафтари

У гафтарі розповідається про повеління, яке отримав пророк Йона від Г-спода: «Устань, іди до Ніневії, міста великого, і проголоси про нього, бо піднялося лиходійство їхнє переді Мною». Йона намагався ухилитися від місії: «І встав Йона, щоб утекти до Таршишу, від лиця Г-спода». Але Г-сподь навів велику бурю на морі, і зрештою Йону викинули з корабля і його проковтнула велика риба, де він пробув три дні й покаявся у своїх діяннях. Зрештою риба вивергнула Йону на суходіл, і він виконав покладене на нього і пробудив мешканців Ніневії до тшуви.

Роз'яснюється, що первісне ухилення Йони від виконання своєї місії походило з його величезної агават Ісраель. Він побоювався, що якщо він приведе до тшуви мешканців Ніневії, то міра суду зосередиться на синах Ізраїлю і вони можуть постраждати. Тому пророк Йона наразив себе на небезпеку, ухилившись від виконання повеління Святого, благословенний Він, аби тільки, не доведи Б-же, не було звинувачення на синів Ізраїлю[4].

Гафтара згідно з внутрішнім боком Тори

Знімають «вантаж» Тори і заповідей задля Ізраїлю

Ребе[5] роз'яснив згідно із Зогаром[6], що суть «Мафтір Йона» — це захист народу Ізраїлю в годину Мінхи Йом Кіпуру: що навіть якщо Ізраїль не виконує Тору і заповіді як належить, гідні вони, Ізраїль, прощення і спокути і того, щоб урятувати їх від усякого зла, і це внутрішній бік розповіді про Йону і корабель, як далі:

«Йона» (крім того, що він був матеріальним пророком) є прикладом душі, яка спускається вбратися в тіло з плоті й крові, і як каже Писання: «ті, що сходять у море на кораблях, у водах многих»[7], — що через небезпеку, яка походить від «вод многих», безлічі клопотів і сум'ять у справах світу, душа належить до «тих, що сходять у море». Але цей спуск є потребою піднесення, бо коли «корабель» — душа — досягає бажаної гавані в досконалості завдяки своєму служінню у виконанні Тори і заповідей, тоді додається в ній піднесення більше порівняно з її становищем і станом до її спуску «на кораблі» — у тіло, в цей світ.

У самому спуску душі є відмінності щаблів відповідно до становища і стану «моря», в якого, хоча в ньому завжди є «води многі», все ж є часи, коли «море спокійне», і є часи, коли «море шаленіє», — і тоді спуск у море більший. Загалом це відмінність між часом, коли Храм існував, і часом вигнання, бо під час вигнання «море шаленіє», як висловлюється Писання про Йону: «і була велика буря на морі», «море дедалі більше шаленіє» — до такої міри, що може бути стан, коли «корабель ладен був розбитися», бо через посилення темряви світу — «темрява вкриє землю» — відбувається послаблення у виконанні Тори і заповідей, що захищають і рятують душу у водах «шаленого моря», і тоді корабель, замість того щоб досягти бажаної гавані, піднятися дедалі вище завдяки Торі й заповідям, ладен розбитися і впасти в «шалене море».

На це натякає вислів Рамбама[8]: «Корабель, який ладен був розбитися від ваги вантажу, і встав один із них, і полегшив його ношу, і викинув у море — вільний від відповідальності; бо вантаж, що на ньому, — як переслідувач їх, щоб убити їх, і велику заповідь він виконав, що викинув і врятував їх»:

«Вантаж» означає також ношу Тори і заповідей, як висловлюються мудреці: «як віл під ярмо і як осел під ношу». І оскільки через темряву вигнання немає в синів Ізраїлю сили виконати всю безліч Тори і заповідей, подібно до корабля, який не здатний витримати «вагу вантажу в шаленому морі», Святий, благословенний Він, «полегшив його ношу і викинув у море», тобто під час вигнання Святий, благословенний Він, полегшив ношу в Торі й заповідях, адже є безліч речей у Торі й заповідях, які під час вигнання неможливо виконати в реальній дії, як закони жертвоприношень, закони нечистоти і чистоти та інші, — тобто Святий, благословенний Він, «викинув у море» ці частини в Торі (тобто ці заповіді повернулися і піднялися до свого кореня і джерела в аспекті приховання, яке вище за розкриття).

І в цьому видно велич гідності Ізраїлю, яка вища за Тору: бо задля блага Ізраїлю, щоб урятувався «корабель — сини Ізраїлю, — який ладен був розбитися від ваги вантажу», Він полегшив вантаж і викинув у море безліч і безліч речей Тори і заповідей; бо оскільки Тора — задля Ізраїлю і більше того — «щоб дати заслугу Ізраїлю», то, коли безліч Тори і заповідей наражає Ізраїль на небезпеку — «вантаж, що на ньому, як переслідувач їх, щоб убити їх», — «і велику заповідь він виконав, що викинув і врятував їх», адже Тора — задля Ізраїлю, «а якщо немає Ізраїлю — навіщо Тора».

(Подібно до захисту Моше Рабейну, який розбив Скрижалі, щоб не було звинувачення на Ізраїль[9])

І це підкреслено в розповіді про Йону, який пожертвував собою, щоб переступити повеління Святого, благословенний Він, — адже пророкові заборонено втримувати своє пророцтво, — аби не спричинити звинувачення на Ізраїль унаслідок тшуви мешканців Ніневії[10], оскільки буття Ізраїлю вище за Тору.

Благословення після неї

У благословеннях, що після гафтари, звичай Хабаду — промовляти тільки три благословення, без четвертого благословення «Аль га-Тора ве-аль га-авода», і це тому, що служіння дня вже завершилося до Мінхи. Подібно до благословень гафтари в громадські пости, коли промовляють тільки три благословення.[11].

У наших Ребе

Наші Ребе, провідники поколінь, в усіх поколіннях не підіймалися до Тори в ранковій молитві Йом Кіпуру, а тільки на мафтір «Йона» в молитві мінха, з низки причин[12].

Алтер Ребе під час свого виклику до Мафтір Йона наспівував вірш «מי א-ל כמוך», що на завершення гафтари, особливим нігуном[13].

Ребе Раяц розповідав, що в Ребе Магараша всі сини підіймалися до Мафтір Йона[14].

За життя Ребе Рашаба він підіймався до Мафтір Йона в головному міньяні, а його син Ребе Раяц підіймався також у бічному міньяні в другій кімнаті. Одного разу сталося, що Ребе Рашаба помилково викликали до Тори на Шахаріт, і він піднявся і на Шахаріт, і на Мінху[15]. Ребе також суворо дотримувався того, щоб підійматися до Тори на Мафтір Йона за життя Ребе Раяца у бічному міньяні в перерві між Мусафом і Мінхою[16].

Після 5710 Ребе — той, хто підіймається до Мафтір Йона і читає гафтару неквапно, протягом довгого часу[17][18].

Серед заповідей, що продаються на продажу міцвот щороку в 770, продається заповідь Мафтір Йона, і покупець віддає честь цієї заповіді Ребе. Мафтір Йона — це заповідь, яка щороку продається за найвищою ціною на продажу міцвот у Бейт хаєйну 770[19].

У місяці елул 5680 (серпень–вересень 1920), після відходу Ребе Рашаба, Ребе Раяц покликав р. Єхезкеля (Хаче) Фейгіна і запропонував йому залишити свої торговельні справи і бути машпіа в єшиві «Томхей Тмімім». Р. Хаче відмовився, сказавши, що він не підходить для цієї посади і не може взяти на свої плечі таку тяжку відповідальність. Ребе, побачивши, що він намагається ухилитися, відреагував: ну що ж, залишишся тут на свята, на місяць тішрей, а потім побачимо.

Коли Ребе піднявся в Йом Кіпур до виклику Мафтір Йона і прочитав у гафтарі слова «бо від Г-спода він тікає», р. Хаче раптом відчув, що Ребе говорить із ним, що кожне слово гафтари спрямоване на нього і пронизує його нутро і серце. Він вибухнув гірким плачем і, звісно, більше не відмовлявся прийняти посаду машпіа в єшиві «Томхей Тмімім»[20].

Зовнішні посилання


Примітки

  1. ^ «Сефер га-мінгагім», і так само в «Турі та Шулхан арухі» і в «Шулхан арухі» Алтер Ребе 622, 4
  2. ^ Міха, розділ 7, 18–20
  3. ^ «Га-Мелех бі-мсібо» 1, с. 73
  4. ^ «Мехільта» на її початку. «Танхума», Ваїкра 8. Єрусалимський Талмуд, трактат Санедрін, розд. 11, галаха 5. «Піркей де-рабі Еліезер», розд. 10. «Ялкут Шимоні», Йона, ремез 549. Коментар Раші, Йона 1, 3. І роз'яснюється в «Торат Менахем», том 15, с. 73.
  5. ^ У сіхі Шабату тижневої глави Шофтім 5749, пункт 8 і далі
  6. ^ Частина 2, 199а.
  7. ^ Тегілім 107
  8. ^ Останній закон у «Гілхот ховель у-мазік», розділ 8, закон 15
  9. ^ Див. «Лікутей сіхот», частина ?, гл. Браха
  10. ^ Див. «Піркей де-рабі Еліезер», розділ 10
  11. ^ «Шулхан арух» Алтер Ребе 622, 4
  12. ^ Про подальше див. в «Оцар мінгагей Хабад», тішрей, с. 234, і в зазначеному там
  13. ^ «Сефер га-нігуним», частина 1, с. 63, з «приватної бесіди» Ребе Раяца
  14. ^ «Га-Мелех бі-мсібо» 1, с. 73
  15. ^ «Любавич ве-хаялея», с. 30
  16. ^ «Ємей мелех», частина 1, с. 472, «Ємей берешит», с. 7
  17. ^ «Ковец Любавич», 13 (5716), с. 60
  18. ^ До мафтіру на Шахаріт підіймався рав Шломо-Агарон Казарновський або секретар рав Хаїм-Мордехай-Айзик Ходаков
  19. ^ За скільки було куплено міцвот у 770? на сайті «Хабад Інфо», 5776
  20. ^ «Р. Мендл», с. 125

Повідомити про помилку на цій сторінці