Перейти до вмісту

Ковно

Матеріал з Хабадпедії
Синагога Хабаду в місті Ковно

Ковно — друге за величиною місто Литви, розташоване при злитті річок «Нямунас» і «Няріс». Між двома світовими війнами було столицею Литви. У місті до Голокосту жило близько 20 000 євреїв, більшість із них — литваки. Менш заможні з них жили переважно в Слободці, кварталі[1], відрізаному від міста, за річкою. Слободку цілком заселяли євреї, і це внаслідок приєднання міської території до Росії і, як наслідок, заборони євреям селитися в центрах великих міст («смуга осілості»).

Хасиди Хабаду в Ковно

У Ковно була чудова хабадська громада, майже повністю знищена під час Голокосту, у Ковенському гето. У місті жило близько ста хабадських родин; у центрі міста стояла висока і величава триповерхова будівля, що слугувала синагогою і бейт-мідрашем хасидів Хабаду, і в ній була також особлива кімната для хасидів, які мали звичай молитися довго («друга кімната»). Синагога Хабаду слугувала також усім хасидам міста, і в ній щодня молилися невеликі групи гурських хасидів, александерських, кайдановських та інших. Хасиди Хабаду в Ковно були прив'язані серцем і душею до Ребе Раяца, і деякі з них часто їздили, щоб перебувати в його тіні.

На чолі хабадської громади міста стояв машпіа рав Єгошуа-Айзик Барух[2]. Коли його не було в місті, його заміняв рав Сендер Блой. Вплив хабадської громади поширювався на всіх євреїв міста, попри те що більшість із них належала до литовських кіл.

Улітку 5701 року (1940/1941) нацисти вторглися до Литви, а 29 сівана увійшли до Ковно. Місяць по тому німці влаштували гето в Слободці.

Ковенське гето

Ковенське гето в кварталі Слободка, нині
" Із заснуванням гето відкрилися міньяни.. Другий міньян був у хасида рава Файвіша Зісмана, там був міньян людей Хабаду в гето. У п'ятницю перед Кабалат Шабат там вивчали «Танію». У Шабат влаштовували третю суботню трапезу і говорили хасидут "

– Ельханан Персон, Литовське єврейство

Улітку 5701 року (1940/1941) нацисти влаштували в Слободці Ковенське гето і розмістили в ньому 29 760 євреїв, серед них близько ста родин із громади Хабаду.

Хасидське життя в гето

Попри нестерпно тяжке життя в гето, радість і хасидська життєвість не зникли з облич хасидів Хабаду. Голова «Ради старійшин» (юденрат[3] у гето, пан Аврагам Торі (Голуб) описує у своїй книжці «Гето день у день» «бар-міцву» Лейбла Зісмана, сина р. Файвіша:

На своєму шляху я натрапив на суку, двері її були широко відчинені. І можна було побачити всередині неї бородатого єврея в чорному капелюсі. Він був убраний у шати свята, і обличчя його сяяло від радості. У суці сиділо ще кілька людей. Вони співали хасидський нігун і супроводжували його оплесками і притупуванням ніг. Вони співали натхненно й самозабутньо, ніби не існувало у світі ні гето, ні німецьких володарів. Коли він побачив мене, бородатий єврей вийшов із суки. Він ухопив мене за рукав і поставив простодушне запитання: «Що ти робиш на Сукот у наших краях? Шолом алейхем! І веселого Йом-тову!» Він був у піднесеному настрої, і навіть здавалося, що він пригубив чарку міцного трунку на честь свята. Він не слухав моєї відповіді, що я поспішаю на зустріч.

«Ти вже сидів у суці цього року?» — допитувався в мене бородатий єврей.
«Ні', — відповів я. 'Не було в мене часу. Вибач, я поспішаю».

Цей єврей, на ім'я Зісман, — до речі, мій знайомий, купець із Ковно і хасид. Він подивився на мене зі здивуванням, ніби я заперечував основу віри. Він схопив мене за руку і втягнув у суку. «Прошу заходити», — прогримів він.

А я знову:«Я поспішаю на зустріч у громадських справах».

Мої слова не вплинули на бородатого єврея. «Нічого, лише на хвилинку», — він силоміць посадив мене на лаву в суці. Він подав знак своїй дружині через вікно суки, і та негайно увійшла до суки, а в руках у неї горілка і пиріг. Він — винуватець урочистості, бородатий єврей. Його син став сьогодні бар-міцва, він попросив мене випити чарку горілки і промовити благословення «Шегаколь», і, звісно, скуштувати пирога. Тут же євреї знову заспівали нігун. .. Євреї співали самозабутньо і з вірою в милість Всевишнього, благословенний Він, а я забув себе і своє громадське доручення і приєднався до нігуну і до віри... Увесь день я був під добрим враженням від святкової атмосфери в суці хасидів. Я заздрив хасидам у їхній здатності звільнитися від ярма гето

.

Хасидський міньян відбувався в домі родини Зісман, і вона ж була серед небагатьох, хто влаштував суку на свято Сукот. У гето нацисти особливо знущалися з євреїв із бородою і особливою благообразністю, через що майже всі євреї гето зголили бороди. Єдиними, хто залишився з повною бородою, були р. Файвіш і рав Аврагам-Дов-Бер Шапіро, рабин Ковно, який був прикутий до ліжка хворого.

Знищення мешканців

Пам'ятник убитим у гето на кладовищі в Холоні

7 хешвана нацисти влаштували «акцію» серед дітей гето. Чутки про страшні акції дійшли до гето ще до того, як німці влаштували її в них, і багато родин сховали своїх дітей у схованках. Коли німці почали акцію, вони виявили, що їм бракує багатьох євреїв, і для цього схопили людей «єврейської поліції», і після тяжких катувань частина з них зламалася і видала місця схованок.

Під час пошуків дітей знайшли дитину р. Файвіша, Хаїма-Ісраеля, і забрали його разом із батьком до «Дев'ятого форту»[4], де їх було вбито. У тій самій акції було вбито 9000 євреїв. Після цього перевели ще 6000 до трудових таборів. До 5703 року (1942/1943) у гето залишилося лише близько 4000 євреїв.

На початку місяця хешван перевели 2800 євреїв до трудових таборів в Естонії, а решту старих і дітей відправили до Освенцима.

З наближенням Червоної армії залишок уцілілих було переведено вглиб Німеччини. По закінченні війни з євреїв Ковно залишилося лише близько 2000 євреїв (8 відсотків загалом).

Хасиди Хабаду, убиті в гето

(частковий список[5])

Зацікавленість Ребе Раяца становищем євреїв гето

5706 року (1945/1946), коли р. Дов-Бер і Лейбл Зісман увійшли на «єхідут» до Ребе Раяца, Ребе розпитував їх про становище деяких хасидів із громади в Ковно (як-от машпіїм Єгошуа-Айзік Барух і Сендер Блой), і коли вони розповіли йому, що тих було вбито, Ребе почав плакати.

Додаткова література


Містечка у Литві

Каунаський повіт — Слобідка · Ковно • Віленський повіт — Глибоке · Вільна · Свенцяни • Паневежиський повіт · Понєвеж

Містечка в Росії • Містечка в Білорусі • Містечка в Україні • Містечка в Латвії • Міста в Польщі • Містечка у Франції

‏‏

Примітки

  1. ^ Цей квартал заведено називати «містечком», оскільки він був відрізаний від міста, а мешканці всі були релігійними євреями з укладом життя, як у містечках.
  2. ^ Убитий у гето
  3. ^ Єврейська влада в гето, що відповідала за посередництво між нацистським режимом і єврейською громадою
  4. ^ Фортеця, у якій німці вбили частину євреїв гето
  5. ^ Із приблизно 100 родин
Ковно згадується ще в 54 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Повідомити про помилку на цій сторінці