Єгошуа-Айзік Барух
| Єгошуа-Айзик Барух | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 11 тішрея 5655 (11 жовтня 1894) |
| Місце народження | Житомир |
| Дата смерті | 9 хешвана 5702 (30 жовтня 1941) |
| Місце діяльності | Ковно |
| Рід діяльності | машпіа, рам |
| Освіта | «Томхей Тмімім» у Любавичах |
| Посада | голова хабадської громади Ковно і машпіа громади, машпіа «Томхей Тмімім» Вільна |
| Сім'я | |
| Батько | р. Нахум, син р. Єшаї |
| Мати | Шифра-Ента, дочка р. Баруха Мейліка |
| Дружина | Йохевед-Раше, дочка рава Цві Готліба |
Машпіа рав Єгошуа (Шіє)-Айзик Барух (11 тішрея 5655, 11 жовтня 1894 — 9 хешвана 5702, 30 жовтня 1941) з Житомира був головою хабадської громади в місті Ковно й машпіа громади.
Біографія
Народився в Житомирі в Україні у р. Нахума, сина р. Єшаї (помер 27 іяра 5662 року (3 червня 1902) у віці 70 років), і Шифри-Єнти, дочки р. Баруха Мейліка. Його батькові було 52 роки, коли він одружився з його матір'ю 30 нісана 5653 року (16 квітня 1893), і це був його третій шлюб.
У 5669 році (1908/1909) разом із двома своїми товаришами (Шломо-Хаїмом Кесельманом і тамімом Песахом-Зеєвом) виїхав із Житомира, щоб навчатися в «Томхей Тмімім», і за кілька тижнів вони прибули до Любавичів. В єшиві прославився як знавець Тори, що вирізнявся особливою богобоязливістю й агават Ісраель.
Рав Барух усією душею був прив'язаний до Ребе Рашаба, і тому на Рош га-Шана 5677 року (28 вересня 1916), коли Ребе Рашаб перебував у Слов'янську, р. Єгошуа поїхав потягом разом із р. Шилемом Куратіним до Ребе Рашаба, щоб перебувати під його покровом у місяць свят.
У нісані 5678 року (1917/1918), у розпал Першої світової війни, р. Єгошуа затримали разом з ще одинадцятьма тмімім у Полтаві, дорогою з Любавичів до Кременчука, за підозрою в шпигунстві. Оскільки один із членів групи був одягнений як поляк.
У наступний період навчався в Ростові-на-Дону.
У 5682 році (1921/1922) у Ковно взяв за дружину Йохевед-Раше, дочку рава Цві Готліба.
У 5700 — 5701 роках (1939–1941) служив рамом у місті, був також машпіа «Томхей Тмімім» Вільна. Був відомий своєю богобоязливістю й агават Ісраель.
З Ребе Раяцом
Був хасидом, надзвичайно прив'язаним до Ребе Раяца, і часто писав йому з найрізноманітніших питань — як щодо громадських справ, так і з запитаннями й роз'ясненнями в ученні хасидуту.
У томах «Ігрот кодеш» Ребе Раяца є копії різних листів, надісланих йому, і в них роз'яснення з питань хасидуту.
Р. Єгошуа-Айзик надсилав роз'яснення з учення хасидуту до редакції «Га-Тамім» у Варшаві. Хоча він багато займався громадськими справами, він багато навчався й заглиблювався у вивчене, у нігле й у хасидут. Його постать була улюбленою й навіть шанованою мешканцями Ковно.
Він стояв на чолі хабадської громади в місті Ковно[1]. На фарбрейнгени, що проводилися в синагозі в Ковно, приходили й міснагдім, оскільки стосунки між хасидами і «міснагдім» були добрими. Р. Єгошуа-Айзик очолював учасників фарбрейнгенів.
Загибель за освячення Імені Всевишнього
«Велика акція» в Ковно почалася 8 хешвана 5702 року (29 жовтня 1941). О п'ятій годині ранку німці почали виводити євреїв із Ковенського гетто. Близько дев'яти тисяч євреїв — чоловіків, жінок і дітей, і серед них хасидський машпіа р. Єгошуа-Айзик Барух та інші хасиди Хабаду — були відведені до «Дев'ятого форту». Рава Єгошуа-Айзика вбили нацисти наступного дня, 9 хешвана 5702 року (30 жовтня 1941).
Додаткова література
- Йосеф Ашкеназі, «Оцар га-хасидім» — особистість і хасидське вчення машпіїм Хабаду в Радянському Союзі та Польщі, видавництво «Хазак», 5775
- Гейшке Дубравський, «Еле толдот Перец», розділ 4, с. 57 — 60.
Примітки
- ^ Коли його не було в місті, його заступав рав Сендер Блой. Ексклюзив: хабадська синагога в Ковно
.
Код особи: № 5118214800