Леві Гроссман
| Леві Гроссман | |
|---|---|
![]() Рабин північного Тель-Авіва та рабин синагог «Бейт Ель» і «Тіферет Цві» на півночі Тель-Авіва | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 5645 |
| Дата смерті | 11 тішрея 5724 (29 вересня 1963) |
| Місце поховання | кладовище «Нахалат Іцхак» у Тель-Авіві |
| Країна | Ізраїль[В] |
| Місце проживання | Кантакузівка, Степанці, Макарів, Київ, Тель-Авів |
| Рід діяльності | рабин[В] |
| Освіта | єшива в Кишиневі, Любавичі |
| Посада | рабин північного Тель-Авіва, рабин синагог «Бейт Ель» і «Тіферет Цві», рабин Степанців, Макарова і Києва, секретар Коростенської конференції |
| Учителі | Ребе Рашаб |
| Сім'я | |
| Батько | рав Йосеф-Хаїм га-Леві Гроссман |
| Дружина | Мір'ям, дочка Аврагам Броверман |
| Діти | Естер, Хая, Шалом Гроссман |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Рав Леві га-Леві Гроссман (5645 — 11 тішрея 5724 (29 вересня 1963)) — рабин північного Тель-Авіва і рабин синагог «Бейт Ель» і «Тіферет Цві» на півночі Тель-Авіва.
Біографія

Народився в містечку Кантакузівка в сім'ї батька, рава Йосефа-Хаїма га-Леві Гроссмана[1], зі старовинної хабадської родини і знатного рабинського роду, який служив рабином у містечках Кантакузівка та Очаків[2].
Юнаком був посланий навчатися в єшиву в Кишиневі, а потім кілька років перебував у Любавичах під покровом Ребе Рашаба і одружився з пані Мір'ям, донькою відомого багатія р. Аврагама Бравмана[3].
У віці 25 років увінчався короною рабинства і служив рабином у кількох містечках у Радянському Союзі: Степанці, Макарів і Київ. Діяв із самопожертвою для зміцнення юдаїзму та хасидизму всупереч комуністичним репресіям.
5687 року (1926/1927) був секретарем Коростенської конференції разом із равом Шломо-Йосефом Зевіним, на зібранні, в якому брав участь також Ребе як представник Ребе Раяца, а також рав Бенціон Шемтов. Унаслідок цього зібрання його «відзначили» люди Євсекції, які посилили переслідування проти нього, опублікували від його імені підроблений лист[4], і зрештою переслідування привели його до рішення покинути Радянський Союз і здійснити алію до Святої Землі.
У роки Голокосту, коли європейське єврейство цілковито зруйнувалося, випустив книжку, в якій стисло задокументував усі династії адморів. Цю свою книжку він назвав «Шем у-шееріт». Ця книжка є сьогодні важливим джерелом для багатьох дослідників хасидизму.
5696 року (1935/1936) здійснив алію до Святої Землі, був призначений рабином синагог на півночі Тель-Авіва, а через деякий час — рабином усього північного Тель-Авіва. Був активним учасником діяльності установ Хабаду в Тель-Авіві, брав участь у багатьох фарбрейнгенах, зібраннях і заходах.
Серед рабинів Тель-Авіва вважався великим у винесенні галахічних рішень і величезним знавцем історії хасидизму та всіх його династій.
Був членом керівництва установ Хабаду у Святій Землі та громадської ради з будівництва «Яд га-Хаміша».
Був одним із засновників талмуд-тори «Синай» у Тель-Авіві.
Помер у віці 78 років на виході Йом Кіпура, в ніч на 11 тішрея 5724 року (29 вересня 1963)[5].
Родина
- Його донька, пані Естер, дружина р. Баруха Гіладі — Ерец-Ісраель
- Його донька, пані Хая, дружина р. Олександра Ракити
- Його син, Шалом Гроссман[6]
Зовнішні посилання
- Його книжка «Шем у-шееріт» на сайті HebrewBooks
- «Захопливо: рабин, чия борода побіліла після того, як від його імені було опубліковано підроблені оголошення»

Примітки
- ^ Первісне прізвище було Нарбін, як у нащадків по прямій чоловічій лінії (36 поколінь) рабі Іцхака з Нарбонни, одного з тосафістів, але через указ влади і щоб уникнути указу про рекрутський набір, його взяли на виховання як сина бездітної людини на прізвище Гроссман, і це прізвище закріпилося за ним і його нащадками.
- ^ Його батько отримав сміху на рабинство від рабі Ісраеля-Ноаха з Ніжина.
- ^ Див. картку, яку він заповнив у «Сефер га-хасидім».
- ^ Як розповідає Ребе Раяц у своєму листі раву Хаїму-Озеру Гродзенському: «Витівки Євсекції в кожному місці неможливо викласти на письмі. Рабинів, хай живуть вони, утискають і тиснуть на кожному кроці..». Далі Ребе описує, як підробили лист від імені рава Гроссмана і опублікували його в газетах: «„Жовтень“ [= редакція однієї з газет, що діяли на службі Євсекції] не викликав рава Л. Гроссмана, і не примушувала його зовсім писати відкритий лист, і не ґвалтувала його, і не погрожувала йому, а надрукувала лист про відхід з посади рабина..», у тому ж листі було написано від імені рава Гроссмана, що він продав свої книжки як папір для палітурки, і він закликає решту рабинів зробити як він. Лист підписали його ім'ям і опублікували всюди. «І воістину має рацію „Жовтень“, бо навіщо треба викликати рабинів, говорити з ними й сперечатися з ними, адже можна писати й підписуватися їхнім ім'ям, і хто зможе їм перешкодити. І щоб показати, що їхні слова справедливі, надрукували підроблений лист від імені Л. Гроссмана в тому тексті, який їм був до вподоби. Рав Гроссман, хай живе він, прочитавши в журн[алі] надрукований лист за своїм підписом, поспішив поїхати до Харкова, щоб вимагати сатисфакції за образу і вимагати, щоб надрукували його спростування, але йому не відповіли; він звертався до різних установ, і з нього сміялися; усі рабини Києва розклеїли оголошення в усіх синагогах, що цей лист підроблений».
- ^ Після його відходу з життя рав Ефраїм Вольф повідомив Ребе, що телеграму для рава Гроссмана було отримано 12 тішрея, тоді як він уже помер днем раніше.
- ^ Народився в Рош га-Шана 5677 року (28 вересня 1916); зв'язок із ним перервався під час Другої світової війни, і його слідів не було знайдено.
Код особи: № 5400255400
