Перейти до вмісту

Іцхак-Хаїм-Дов-Бер Віленський

Матеріал з Хабадпедії
Іцхак-Хаїм-Дов-Бер Віленський
Один із великих хасидів Ребе Цемах Цедека
Основна інформація
Дата народження5597
Місце народженняКременчук
Дата смерті26 кислева 5653 (15 грудня 1892)
Місце проживанняКременчук
Рід діяльностімашпіа
Посадамашпіа хасидської громади в Кременчуці
УчителіБарух Тамріш
Сім'я
БатькоМеїр га-Леві Віленський
МатиБраха
Дружинадочка з родини Шейнес, дочка р. Міхаеля Дрісера
ДітиАврагам Віленський, Міхаель Віленський, Шмуель Віленський, Сара Ратинська, Рівка Донієвська, Рісл Славіна, Голда Диканська, Хана Шик
Родовід

Хасид рабі Іцхак-Хаїм-Дов-Бер Віленський з Кременчука (5597 — 26 кислева 5653 (15 грудня 1892)) — один із великих хасидів Ребе Цемах Цедека, Ребе Магараша і Ребе Рашаба; вважався видатним маскілем у хасидуті та дивовижно глибоким мислителем, що мав надзвичайну здатність до зосередження. Крім того, служив машпіа хасидської громади в Кременчуці та займався настановленням молодих людей на шляхах хасидизму.

Біографія

Народився близько 5597 року (1836/1837) у Кременчуці в родині р. Меїра га-Леві Віленського і Брахи та виховувався у великих хасидів, які жили в місті.

Уже в юності почав поглиблено вивчати хасидут, і його головним учителем був рав Барух Тамріш.

Приблизно через рік після весілля, що відбулося близько 5615 року (1854/1855) з дочкою з родини Шейнес, поїхав до Любавичів, але був змушений повернутися до свого міста через звістку, що надійшла, про відхід з життя дружини під час пологів їхнього первістка Аврагама; коли він прибув до міста, уже тривали дні жалоби.

Потім він знову одружився, і від цієї дружини в нього народилися три дочки; вдруге поїхав до Любавичів і був одним із «йошвім» при дворі Ребе Цемах Цедека, де прославився як видатний маскіль і дивовижно глибокий мислитель у вивченні хасидуту.

Його становище в хасидській громаді дедалі зміцнювалося, і наші Ребе, провідники поколінь, дуже цінували й поважали його старанність у вивченні вчення хасидуту.

У 5637 році (1876/1877) померла його дружина від другого шлюбу, і за пропозицією Ребе Магараша він одружився з дочкою р. Міхаеля Дріссера[1], і удостоївся того, що сам Ребе Магараш був мсадер кідушин на весіллі[2].

Справа дійшла до того, що в Шабат тижневої глави «Ахарей мот» 5649 року (1888/1889) — у розпал «Руйнування Любавичів» — Ребе Рашаб виголосив маамар хасидуту на єхідуті перед ним і перед р. Залманом Златопольським (іншого разу Ребе Рашаб попросив одного з хасидів поставити йому складне питання в хасидуті).

Три Берлех

У збірці «Га-Тамім» наводиться запис Ребе Раяца[3], у якому він розповідає про трьох хасидів Хабаду, мешканців Кременчука, яких звали «Бер» і яких прозвали «три Берлех»[4]: р. Дов, син р. Моше (Добрушкін), р. Дов Мосіов і рав Віленський.

Про всіх трьох Ребе каже, що вони були «людьми могутнього розуму та відважного серця, довго молилися з піднесенням серця і приємним голосом, і всі вони повторювали хасидут, і всі хасиди — навіть уродженці Польщі — у Кременчуці боялися і шанували їх».

Фактично всі троє були учнями р. Баруха Тамріша і після його відходу з життя взяли на себе продовження його справи — поглибленого викладання хасидуту серед молодих хасидів і їхнього настановлення; однак невдовзі помер р. Дов, син р. Моше, а р. Дов Мосіов поводився з учнями суворо, і тому рав Віленський заснував синагогу під назвою «Хабад хадаш», де зібрав навколо себе групу хасидів, які слухали від нього хасидут і отримували його настанови в навчанні.

Про заслугу, яка допомогла йому досягти високого щабля у вивченні хасидуту, Ребе Магараш висловився: «Осягнення р. Хаїма-Бера прийшло до нього не від того, що він вивчав „Шаарей ора“ і „Атерет рош“. Його осягнення — від горілки і пирогів, які він щодня роздає хасидам і біднякам, що приходять до міста»[5].

Відхід з життя

Щодо року його відходу з життя Ребе Раяц писав його синові Міхаелю, що, наскільки він пам'ятає, це сталося, коли р. Міхаель був одним із «йошвім» у Любавичах, у 5654 році (1893/1894); однак пізніше, коли син на прохання Ребе Раяца погодився записати основні віхи життя свого батька, він стверджував, що це було на другий день свята Ханука, 26 кислева 5653 (15 грудня 1892)[6].

Родина

  • Його шурин, р. Ноах Шейнес, — удостоївся життєздатного потомства після 18 років бездітності завдяки благословенню хасидів на фарбрейнгені[7]. Його єдиний син Хаїм-Біньямін одружився в 5658 році (1897/1898) з Хаєю, онукою його дядька р. Ісраеля Диканського.
  • Його шурин, р. Йосеф Диканський з Катеринослава. Його син р. Ісраель був свекром його дочки Голди.
  • Його син, р. Аврагам Віленський.
  • Його дочка, пані Сара, дружина р. Залмана Ратинського — Кременчук.
  • Його дочка, пані Рівка Донієвська — Кременчук.
  • Його дочка, пані Рісл Славіна — Ленінград.
  • Його син, р. Міхаель Віленський, — був одним із «йошвім» у Любавичах, віддалився від хасидського середовища, але продовжував листуватися з Ребе Раяцем[8] і на його прохання накидав загальні обриси життєпису свого батька.
  • Його дочка, пані Голда Диканська — Київ.
  • Його дочка, пані Хана Шик — Ростов-на-Дону.
  • Його син, р. Шмуель Віленський.

Додаткова література

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Дід р. Міхаеля Дворкіна.
  2. ^ Ця його дружина розлучилася з першим чоловіком після десяти років, протягом яких у них не народилися діти.
  3. ^ С. 154.
  4. ^ Їдишем ім'я і тварина «дов» (ведмідь) передаються як «Бер», а в пестливій формі в множині — «Берлех»
  5. ^ «Беер га-хасидут», частина 2, с. 125.
  6. ^ «Кунтрес бар-міцва 5653», с. 64.
  7. ^ «Мігдаль оз», с. 220.
  8. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 2, с. 320, с. 341.
Іцхак-Хаїм-Дов-Бер Віленський згадується ще в 11 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 5328363300

Повідомити про помилку на цій сторінці