Перейти до вмісту

Дов Добрускін

Матеріал з Хабадпедії
Цю статтю потрібно відредагувати. Можливо, у статті є проблеми з формулюваннями, стиль потребує поліпшення чи коректури, її треба оформити або в ній є технічні недоліки, наприклад мало внутрішніх посилань.
Ви можете допомогти й відредагувати статтю. Якщо, на вашу думку, редагувати статтю не потрібно, шаблон можна видалити. Можливо, подробиці знайдуться на сторінці обговорення.
Цю статтю потрібно відредагувати. Можливо, у статті є проблеми з формулюваннями, стиль потребує поліпшення чи коректури, її треба оформити або в ній є технічні недоліки, наприклад мало внутрішніх посилань.
Ви можете допомогти й відредагувати статтю. Якщо, на вашу думку, редагувати статтю не потрібно, шаблон можна видалити. Можливо, подробиці знайдуться на сторінці обговорення.
Дов Добрускін
Основна інформація
Місце народженняКременчук
Місце проживанняКременчук
Рід діяльностінаставник молодих хасидських аврехів
УчителіБарух Тамарс
Сім'я
БатькоМоше Добрускін

Рав-хасид Дов Добрускін, якого хасиди називали Берел Мошес, був одним із шанованих хасидів у громаді Хабаду в Кременчуці, величезним гаоном у відкритій частині Тори та в хасидуті, людиною глибокого почуття і великим «маскілем» у хасидуті, який став притчею во язицех у хасидському переказі.

Біографія

Народився в р. Моше Добрускіна, і оскільки в місті Кременчук, де він жив, було кілька хасидів із таким ім'ям[1], щоб розрізняти їх, його прозвали «Беріл Мошес», тобто — Дов, син Моше.

Був одним з обраних учнів рава Баруха Тамарса (Тамарес) і входив до групи «Берелех» разом із р. Довом Мосіовим і р. Іцхаком-Хаїмом-Дов-Бером Віленським[2] — трьома хасидами широкого розуму в місті Кременчук, з учнів рабі Баруха, які прославилися як дивовижні «маскілім» у хасидуті. Ребе Раяц свідчив про них, що «вони були людьми могутнього розуму і відважного серця, довго молилися з піднесенням серця і приємним голосом, і повторювали слова Б-га живого, і всі хасиди — також і вихідці з Польщі — у Кременчуці боялися і шанували їх»[3].

Крім того, що вони були могутніми «маскілім» у хасидуті, вони разом вели своєрідну групу, яка цілком відреклася від мирських справ задля піднесення в осягненні хасидуту, що не було до душі нашим Ребе, провідникам поколінь[4].

Після відходу з життя рабі Баруха він разом зі своїми товаришами взяв на себе наставництво молодих хасидських аврехів у місті, але розійшовся з ними в методі впливу, і через недовгий час помер і він[5].

На одному з фарбрейнгенів, коли перед Ребе Раяцем виконали нігун-підготовку р. Берла Мошеса, Ребе Раяц звернувся до р. Шмуеля Залманова і сказав йому, що якби р. Берл Мошес почув, як виконують цей нігун, він запитав би з подивом: «Хіба так співають нігун?!....»[6].

Помер невдовзі після свого вчителя р. Баруха Тамарса.

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Крім трьох «ді Берелех», у місті було ще три або чотири хасиди з таким ім'ям. «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 2, с. 368.
  2. ^ Про цю групу див. також «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 4, с. 218. «Решимот» Рабаша, «Кегот», 5761, с. 43. «Ніцоцей ор», 5767, с. 194. «Сефер га-зіхронот — Діврей га-ямім» (Гурков), с. 17.
  3. ^ «Ігрот кодеш», згадані в попередній примітці.
  4. ^ «Маасе Хашав».
  5. ^ «Пардес Хабад», випуск 5, с. 69. Вияв цього можна знайти також у записах Ребе Раяца, який чув від р. Цві-Ханоха-Генделя Куніна, що в 5627-5631 роках (1866–1871) Ребе Магараш, після того як від нього вийшли кілька з цих аврехів — «левенят», учнів «Берелех», — висловився, що, слава Б-гу, левенята ростуть і досягають успіху в знанні хасидуту, але в «аводі» ще бракує («Ігрот кодеш», згадані вище).
  6. ^ «Тшура» Вогель-Хус, 5773, с. 12.
  7. ^ За припущенням. Це нігун 117 у «Сефер га-нігуним», який називають також нігуном для р. Дова Мосіова, і можливо, що він був звичний в устах усіх «Берелех» і закріпився за іменем р. Дова Мосіова саме тому, що той прожив довше за всіх.
Дов Добрускін згадується ще в 5 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 2657265701

Повідомити про помилку на цій сторінці