Перейти до вмісту

Житомир

Матеріал з Хабадпедії
Цю статтю необхідно оновити.
Можливо, інформація на цій сторінці застаріла; запрошуємо вас допомогти й оновити статтю. Якщо, на вашу думку, стаття не потребує оновлення, шаблон можна видалити. Можливо, подробиці знайдуться на сторінці обговорення.
Цю статтю необхідно оновити.
Можливо, інформація на цій сторінці застаріла; запрошуємо вас допомогти й оновити статтю. Якщо, на вашу думку, стаття не потребує оновлення, шаблон можна видалити. Можливо, подробиці знайдуться на сторінці обговорення.
Рав Нохум Тамрін (у центрі) разом із групою тмімім, які приїхали діяти в Житомир у шліхут під час мівцо «Ханука», 5777

Житомир (українською:Житомир) — обласний центр на заході України, де протягом сотень років існує єврейська громада. Рав Шмуель Плоткін діяв у місті в шліхуті Ребе і привіз до міста шаліаха рава Шломо Вільгельма, а в наступні роки прибули й інші шлухім. Під час Російсько-української війни більша частина єврейської громади втекла з міста. Шаліах рав Нохум Тамрін залишився діяти в місті, а інші шлухім керують житомирським дитячим будинком, що перебрався до Ашкелона. Рав Вільгельм час від часу відвідує місто[1].

Історія

Місто було вперше засноване в 4645 році плем'ям житичів. Протягом років місто переходило від однієї держави до іншої, доки в 5554 році (1793/1794) в межах поділу держав між Росією, Пруссією та Австрією його не було включено до Волинської губернії Росії.

Протягом тривалого часу в місті була велика єврейська громада, і навіть в очах царської влади місто вважалося важливим єврейським центром. У місті жив рабі Зеев-Вольф, один із великих учнів Магіда з Межиріча, який служив у місті магідом-мейшарім. У місті обіймав рабинську посаду р. Агарон із Житомира, з учнів рабі Леві-Іцхака з Бердичева і р. Зеева-Вольфа.

Після закриття Славутської друкарні та арешту власників друкарні, братів Шапіро, члени їхньої родини відкрили друкарню в Житомирі. Багато книг хасидуту, зокрема й книги хасидизму Хабад, було надруковано в цій друкарні.

Після «Рабинського зібрання» (5603) у місті в 5607 році (1846/1847) маскілім було засновано «Рабинську семінарію», яка готувала казенних рабинів. Семінарію було закрито в 5633 році (1872/1873).

У 5678 році (1917/1918) у місті точилася громадянська війна, протягом кількох тижнів місто перебувало під незалежною українською владою, проте потім його знову захопили Совіти і включили до Радянської України. Напередодні Другої світової війни у місті жили близько 30 000 євреїв. Під час війни більшість євреїв міста втекли, а тих, хто залишився, було вбито нацистами в 5701 році (1940/1941). Після війни місто було повернуто Совітам. Після розпаду Радянського Союзу і утворення незалежної України місто стало столицею місцевої області.

Сьогодні єврейська громада налічує близько 5000 осіб. В адарі 5782 року (2021/2022) внаслідок російського вторгнення в Україну шаліах рав Вільгельм разом із членами громади і дитячим будинком[2], що був там, покинув місто[3].

Хабад у місті

Основна стаття – «Томхей Тмімім» Житомир

У 5617 — 5626 роках (1856–1866) рабином містечка був рав Мордехай-Шнеур-Залман Шнеєрсон.

Узимку 5694 року (1933/1934) у містечку відкрилося відділення єшиви «Томхей Тмімім», більшість учнів якої були з учнів єшиви «Томхей Тмімім» Київ. Магідами шіур в єшиві були рав Еліезер Пінський і рав Міхаель Тейтельбойм, а машгіахом — рав Йосеф Гольдберг. В елулі 5697 року (1936/1937), після арешту кількох юнаків з єшиви, її було закрито.

Шлухім

Рав Шмуель Плоткін

У роки розпаду комуністичної влади рав Шмуель Плоткін прибув до міста в шліхут Ребе і діяв у ньому в межах організації «Езрат ахім».

Рав Плоткін був у той період шаліахом у містах Житомир і Бердичів і діяв у них задля відродження єврейських громад за допомогою тмімім, що змінювали одне одного, які приїжджали в шліхут Ребе до цих міст від організації «Езрат ахім».

Шаліах рав Шломо Вільгельм

У 5754 році (1993/1994) рав Плоткін привіз рава Шломо Вільгельма як шаліаха Ребе до Житомира.

Через кілька років рав Плоткін через похилий вік завершив свій шліхут.

Рав Нохум Тамрін

У 5758 році (1997/1998) рав Нохум Тамрін вирушив у шліхут Ребе до Житомира. Обіймає також посаду генерального директора Союзу єврейських громад Західної України, в межах якого координує єврейську діяльність для всіх євреїв сіл і населених пунктів в окрузі.

У 5767 році (2006/2007) зазнав нападу антисемітів біля місцевої синагоги[4].

Під час Російсько-української війни продовжує керувати шліхутом і громадою, попри обстріли й небезпеку.

Інші шлухім

Протягом років приєдналися й інші шлухім: рав Нахшон Рубін, директор центрального Бейт Хабаду і рабин школи в місті, а в 5762 році (2001/2002) приєднався шаліах р. Шнеур-Залман Букієт.

Там діяв великий єврейський громадський центр, що включає синагогу, мікву, «Бейт тавшиль» і коледж для дівчат. Крім того, там є дитячий садок, єврейська школа мережі «Ор Авнер — Хабад» і дитячий будинок під назвою «Алумім».

Період російсько-української війни

Дитячий будинок переїжджає до Святої Землі

Коли в адарі 5782 року (2021/2022) вибухнула Російсько-українська війна, рав Шломо Вільгельм організував спеціальну евакуаційну поїздку для євреїв Житомира[5], і серед них дітей дитячого будинку «Алумім»[6], і разом вони перебиралися з місця на місце всередині України та в інших місцях, доки тимчасово не облаштувалися в місті Ашкелон[7] у Святій Землі.

Громада під обстрілами

На початку війни більшість членів єврейської громади втекли з міста. Більшість шлухім, зокрема рав Вільгельм, переїхали до Ашкелона, куди перевели дитячий будинок, і діють серед російськомовних жителів міста, причому рав Вільгельм продовжує керувати громадою в Житомирі здалеку і багато разів її відвідує[8][9]. У місті залишився рав Нохум Тамрін, який діє серед євреїв містечок і сіл (штетлах) на заході України.

Сьогодні діяльністю на місці керують рав Менахем-Мендл і Мушкі Альперін, зять і донька рава Вільгельма.

Додаткова література

Зовнішні посилання

Міста України

Волинський регіон: Дніпропетровська область — Дніпропетровськ · Дніпродзержинськ • Житомирська область — Овруч · Бердичів · Житомир · Луцьк · Корець · Рівне • Хмельницька область — Ганнопіль • Херсонська область • Славута • Львівська область • Миколаївська область • Сумська область — Ромни • Київська область — Чорнобиль · Анатівка • Полтавська область — Гадяч · Кременчук • Чернігівська область — Кролевець · Ніжин • Погар • Рівненська область — Острог · Межиріч • Харківська область · Черкаська область · Олександрія · Кривий Ріг • Чернівецька область — Чернівці

Містечка в Росії • Містечка в Білорусі • Містечка в Литві • Містечка в Латвії • Міста в Польщі • Містечка у Франції

‏‏

Примітки

Житомир згадується ще в 93 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Повідомити про помилку на цій сторінці