Славута
Славута (українською: Славута; польською Slawuta) — містечко в Хмельницькій області в Україні, у якому мешкають сьогодні близько 35 000 жителів.
Містечко було засноване в 5394 році (1633/1634), і його площа становить 20 кв. км.
Єврейство Славути
Єврейське поселення в місті почалося близько 5461 року (1700/1701), а в переписі 5526 року (1765/1766) у записах містечка значаться 246 євреїв, які сплачували подушний податок.
Рабином міста служив один із провідників хасидського руху, рабі Пінхас із Корця, а в період, коли він змушений був бути відсутнім у місті, його заступником служив його учень рабі Яаков-Шимшон із Шепетівки.
Містечко прославилося в єврейському світі головним чином завдяки Славутській друкарні, яку заснували рав Моше Шапіро, син рабі Пінхаса з Корця, і його сини (р. Шмуель, р. Аба і Пінхас, які з часом стали відомі під ім'ям «брати зі Славути»).
Протягом років місцева єврейська громада продовжувала процвітати, і в 5608 році в міському переписі нарахували 1658 євреїв, а всього за п'ятдесят років кількість євреїв майже потроїлася, і нарахували в ньому 4900 євреїв, які становили тоді 57% усіх жителів поселення.
Улітку 5701 року (1940/1941) містечко було захоплене німцями, і приблизно через місяць німці вбили 322 євреї містечка, а через кілька тижнів убили в ньому ще близько 1000 євреїв. Улітку 5702 року (1941/1942) німці зібрали всіх євреїв, що залишилися в окрузі, у гетто й примусили тих, хто жив у ньому, допомагати воєнним зусиллям на примусових роботах, і через велике фізичне напруження, голод і скупченість спалахнули хвороби, які звалили й погубили багатьох його мешканців, а через кілька місяців була проведена масова акція, і близько 5000 євреїв розстріляли поблизу містечка.
Після Голокосту рабином нечисленних євреїв, які повернулися до містечка, служив рабі Іцхак-Гдалья Ліберзон, із нащадків рабі Лібера з Бердичева. Він служив рабином, шойхетом і моелем для всіх поселень округи. Після його відходу з життя в 5742 році (1981/1982) на чолі громади стали його дочки.