Перейти до вмісту

Дов Мосіов

Матеріал з Хабадпедії
Дов Мосіов
Основна інформація
Місце проживанняКременчук
Рід діяльностінаставник молодих хасидів у вивченні хасидуту
УчителіБарух Тамарс

Рав Берл Масаєв (Мосіов[1]) був відомим «маскілем» і «оведом», з групи «Бералах» — «лицарів розуму» в Кременчуці, у період проводу Ребе Цемах Цедека та його наступників. Після відходу з життя р. Баруха Тамарса заступив його місце в наставлянні молодих хасидів міста у вивченні хасидуту та в служінні серця.

Біографія

Після весілля жив у Кременчуці неподалік від свого батька, який служив рабином у місті[2], і наблизився до хасидуту через р. Баруха Тамарса, одного з великих учнів Мітлер Ребе.

Коли він уперше ввійшов на єхідут до Ребе «Цемах Цедека», Ребе сказав йому: «Наш учитель Бааль-Шем-Тов витлумачив вірш „З плачем іде“ — коли після молитви ходять у гіркоті, то „несе мішок насіння“ — із служіння молитви виходить посів. Але „з піснею повернеться“ — коли людина відчуває себе після молитви в русі широти й задоволена своїм служінням у молитві, то вона лише „несе снопи свої“ — несе висохлу солому пшениці», і цей вислів змінив його від краю до краю; і крім його величезного осягнення найглибших тем, які роз'яснюються в хасидуті Хабаду, він прославився як людина молитви та «овед», чия сердечна молитва спонукала кожного, хто його чув, стати бааль тшува[3][4].

Головним предметом його вивчення була книга «Шаарей ора» Мітлер Ребе.

У Кременчуці входив до групи «Берлех»[5]: р. Дов, син р. Моше (Добрускін), рав Хаїм-Дов-Бер Віленський, (і рав Дов-Бер Хайкін)[6], про яких Ребе висловився, що вони були «людьми могутнього розуму й відважного серця, довго молилися з піднесенням серця та приємним голосом, і всі повторювали хасидут, і всі хасиди — також і вихідці з Польщі — у Кременчуці боялися й шанували їх».

Після відходу з життя р. Баруха Тамріша він разом зі своїми товаришами взяв на себе продовження його справи — поглибленого викладання хасидуту серед молодих хасидів та їхнього наставляння; а через те, що він поводився з учнями твердою рукою, і через суперечку, яка спалахнула між ним і його товаришем равом Віленським щодо належного способу наставляння аврехів, рав Віленський відокремився від нього й заснував синагогу під назвою «Хабад хадаш», де зібрав навколо себе групу хасидів, які слухали від нього хасидут і приймали його настанови у вивченні[7].

У період «Руйнування Любавичів» був серед хасидів, які їздили до Любавичів і приєдналися до Ребе Рашаба[8].

Його нігун

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Вимовляється: «Мосьов».
  2. ^ «Пардес Хабад», випуск 5, с. 69.
  3. ^ «Сефер га-сіхот» 5700, у перекладі лашон га-кодеш, с. 41, 96.
  4. ^ Коли р. Ашер Гроссман уперше зустрів його в Любавичах, він запитав його, чи не р. Бер Масаєв він, і коли той відповів ствердно, сказав йому, що знав це й сам, бо з роз'яснень хасидуту, які чув від його імені, уже впізнав порухи його душі, а коли побачив, як він молиться, — зрозумів, що це р. Бер Масаєв. «Га-Тамім», додаток до «Бейт Мошіах», випуск 32, с. 51.
  5. ^ Їдишем ім'я і тварина «дов» (ведмідь) передаються як «Бер», а в пестливій формі в множині — «Берлех»
  6. ^ Запис Ребе Раяца у збірнику «Га-Тамім», с. 154.
  7. ^ Запекла суперечка між ними тривала довго, причому й Ребе Магараш був утягнутий у цю справу та підтримав думку р. Хаїма-Бера Віленського, але це не допомогло, і р. Дов Мосіов уперто стояв на своєму. Зрештою мешканці міста віддалилися від нього через його жорсткий спосіб дій і через те, що цей його спосіб дій завдав чималої шкоди, але міцна дружба між ним і р. Хаїмом-Бером тривала до кінця їхніх днів, і коли р. Дов дізнався про відхід з життя р. Хаїма-Бера, він сказав, що шкода, що не помер він замість нього, бо його товариш міг принести більше користі, ніж він («Пардес Хабад», випуск 5, с. 69).
  8. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 3, с. 388.
Дов Мосіов згадується ще в 6 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 2657608200

Повідомити про помилку на цій сторінці