Йосип Сталін
| Йосип Сталін | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Відомий як | Джозеф |
| Дата народження | 22 кислева 5639 (18 грудня 1878) |
| Дата смерті | 18 адара 5713 (5 березня 1953) |
| Місце поховання | Мавзолей Леніна, Некрополь біля Кремлівської стіни[В] |
| Країна | Російська імперія, РРФСР, СРСР, Росія[В] |
| Рід діяльності | політик, революціонер, публіцист, державний діяч, лінгвіст, посадова особа[В] |
| Посада | Член Центрального комітету комуністичної партії, Редактор газети «Правда», Генеральний секретар, Лідер Радянського Союзу |
| Нагороди | |
| Герой Радянського Союзу[В] Герой Соціалістичної Праці[В] медаль «Золота Зірка»[В] медаль «Серп і Молот»[В] орден «Перемога»[В] орден Леніна[В] орден Червоного Прапора[В] орден Суворова I ступеня[В] орден Червоної Зірки[В] медаль «За оборону Москви»[В] медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»[В] медаль «За перемогу над Японією»[В] ювілейна медаль «XX років Робітничо-Селянської Червоної Армії»[В] медаль «На згадку про 800-річчя Москви»[В] орден Республіки[В] Воєнний хрест[В] орден Сухе-Батора[В] ланцюг ордена Білого лева[В] Герой Монгольської Народної Республіки[В] медаль «За Перемогу над Японією»[В] Людина року за версією журналу «Time»[В] почесний громадянин Праги[В] почесний громадянин Ческе-Будейовіце[В] почесний громадянин Хрудима[В] почесний громадянин Будапешта[В] орден Білого лева[В] ювілейна медаль «30 років Радянської Армії і Флоту»[В] | |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Йосип (Джозеф) Сталін (22 кислева 5639, 18 грудня 1878 — 18 адара 5713, 5 березня 1953) був другим диктатором Радянського Союзу. Відомий своєю величезною жорстокістю і масовими вбивствами, які він чинив, і вважається одним з найбільших і найвідоміших тиранів в історії.
Біографія
Народився в місті Горі в Грузії.
У 5659 році (1898/1899) розпочав підпільну комуністичну діяльність і підтримував метод Володимира Леніна, згідно з яким треба здійснити насильницький переворот у Росії, щоб привести комуністичну партію до влади.
Після комуністичної революції, в якій він брав участь, був призначений членом Центрального комітету комуністичної партії і редактором газети «Правда».
У 5682 році (1921/1922) був призначений генеральним секретарем Радянського Союзу, що є найвищою посадою в Росії після вождя — Леніна.
Після смерті Леніна в 5684 році (1923/1924) на його місце було призначено трьох людей, серед них Сталіна, але до 5688 року (1927/1928) Сталіну вдалося утвердити своє становище як єдиного лідера Радянського Союзу.
Великі чистки
У роки свого правління як лідера Радянського Союзу він здійснював масові вбивства і заслання противників комуністичної влади, зокрема багатьох хасидів Хабаду, і своїх політичних противників.
Загальна кількість убитих сягнула 40 мільйонів людей!.
Арештами і вбивствами керували тодішні очільники КДБ і НКВС, Генріх Ягода, Микола Єжов[1] і Лаврентій Берія, якого також було страчено в період правління наступника Сталіна, Георгія Маленкова.
У ці роки було три головні хвилі арештів хасидів Хабаду: у місяці елул 5695 (серпень–вересень 1935), у місяці адар 5698 і протягом 5708 року (1947/1948).
Після його смерті його наступники, Георгій Маленков і Микита Хрущов, засудили жорстокі методи Сталіна, Георгій Маленков навіть оголосив масову амністію політичним в'язням. У рамках цієї амністії звільнилося багато хасидів. Однак вони продовжували ці методи, в меншому масштабі, таємно.
Інші лідери комунізму, головним чином у Китаї, розширили і вдосконалили методи жахів Сталіна з ще більшою силою після його смерті
У Другій світовій війні
На початку Другої світової війни Сталін підписав договір про ненапад з нацистською Німеччиною. Цей договір відомий під назвою «пакт Ріббентропа — Молотова», на ім'я міністрів закордонних справ двох держав.
Договір встановлював, що Радянський Союз і нацистська Німеччина не нападатимуть одне на одного і поділять між собою окуповані території у Східній Європі.
Попри договір, німецька армія вторглася в Росію у 5701 році (1940/1941) і захопила великі її частини, доки не була розгромлена в 5705 році (1944/1945).
Сталін використав війну для звеличення свого імені серед громадян Радянського Союзу і для посилення культу особи навколо себе як «рятівника Радянського Союзу».
Справа лікарів
Основна стаття – Справа лікарів
У 5713 році (1952/1953) в Радянському Союзі було опубліковано повідомлення про арешт дев'яти лікарів, шестеро з яких євреї, які планували отруїти керівників комуністичної влади, і насамперед Сталіна.
Слідом за цим наклепом почалася хвиля подій проти євреїв по всьому Радянському Союзу.
Приблизно через місяць після смерті Сталіна лікарів було звільнено.
Його смерть
Наприкінці фарбрейнгену свята Пурим 5713 (1 березня 1953) Ребе розповів про вибори, які відбувалися після падіння царя в Росії, коли Ребе Рашаб вказав іти голосувати. Один з хасидів прийшов на виборчі збори і почув, як натовп кричить «Хура» (ура), і теж почав кричати «Ху-ра».
Розповідаючи про це, Ребе описав, як саме вчинив той хасид: він заплющив очі, підняв обидві руки вгору і тричі проголосив: «Ху-ра». Після цього Ребе сперся своєю святою головою на руки, і через довгі хвилини Ребе підняв голову і почав виголошувати маамар, другий на тому фарбрейнгені.
Приблизно через тиждень після свята Пурим у засобах масової інформації Радянського Союзу оголосили, що Сталін помер тиждень тому від інсульту.
Через кілька років після його смерті президент Радянського Союзу Микита Хрущов засудив жорстокі діяння Сталіна.
Зовнішні посилання
- Аврагам Райніц, Тричі «Ху-ра», які врятували 3 мільйони євреїв — тижневик «Бейт Мошіах»

- Радість Пурима — смерть «Гамана покоління» через «Мордехая покоління» збірник видання «Ваад хаялей Бейт Давид» — 770, присвячений смерті Сталіна та іншим подібним справам

- Рав Йоель Каган, Падіння сучасного Гамана на сайті Хабад.орг
- «Зараз наводить лад у Петербурзі», у журналі «У-ва-ото га-зман», с. 28, видання організації «Яфуцу»
Примітки
- ^ Які були вбиті в рамках цих арештів і вбивств
Код особи: № 5295679100