Перейти до вмісту

Йосеф Томаркін

Матеріал з Хабадпедії
Йосеф Томаркін
Рабин міста Кременчука, один із наближених Ребе Цемах Цедека
Основна інформація
Дата народження18 тевета 5579 (15 січня 1819)
Дата смерті23 тамуза 5634 (8 липня 1874)
Місце похованняКиїв
Місце діяльностіСураж, Кременчук
Рід діяльностірабин
ПосадаРабин Суража, Рабин і голова рабинського суду Кременчука
УчителіНехемья Бірах з Дубровно
Сім'я
БатькоЕліягу Томаркін
Дід (по батькові)Єгуда-Лейб Пінскер
МатиГута-Естер, дочка рабі Іссера зі Шклова
ЧоловікЦві Томаркін
ДітиЕліезер-Шимон Томаркін, Шалом Томаркін, Еліягу та інші
Брати й сестриДан Томаркін
Родовід

Рав Йосеф (Залман?) Томаркін (18 тевета 5579 (15 січня 1819) — 23 тамуза 5634 (8 липня 1874)) — рабин міста Кременчука, один із наближених Ребе Цемах Цедека.

Біографія

Народився 18 тевета 5579 року (15 січня 1819) у р. Еліягу Томаркіна в місті Дубровно і праведної матері Гуте-Естер, доньки гаона і праведника рабі Іссера зі Шклова (р. Іссера Кішеса). Батько, великий знавець Тори, хасид Хабаду і вихідець зі знатної родини, виховував свого сина Йосефа, який ще в дитинстві вирізнявся дивовижними здібностями, на шляхах Тори і хабадського хасидуту.

Ще в юному віці ім'я р. Йосефа прославилося як ім'я великого знавця Тори; він був видатним учнем знаменитого у своєму поколінні гаона р. Нехемьї Біраха з Дубровно, автора книги «Діврей Нехемья», і в цій книзі надруковано багато хідушів Тори його учня р. Йосефа[1].

Окрім величі в Торі, він був також палким хасидом, власником великої душі, і був наближений до Ребе Цемах Цедека, який, попри його юний вік, питав його думки в питаннях галахи, особливо в питаннях агун. Майже всі великі люди його покоління, і серед них також Адмор рабі Ісраель-Ноах із Ніжина, поспіхом надсилали йому свої листи з питань практичної галахи. Його відповіді завжди були глибокими й геніальними, викладені з дивовижною ясністю розуму, і він вважався останнім законовчителем свого покоління. Його хідуші Тори зберігаються в рукописі і з різних причин досі не удостоїлися побачити світ.

Разом із великими і знаменитими людьми свого покоління, р. Перецом Хеном з Чернігова і р. Шнеуром-Залманом з Любліна, він також дав своє схвалення (гаскаму) на видання книги «Лікутей Тора» Алтер Ребе.

Також на книгах «Кав ве-накі», «Тав Єгошуа» та «Ейлима» Рамака є схвалення рава р. Йосефа.

У 5780 році (2019/2020) вийшла друком книга «Шеелот у-тшувот Магарі Томаркін».

Його рабинство

Перше рабинське місце він обіймав у місті Сураж, а після відходу з життя рава Агарона Заславського — зятя Мітлер Ребе і онука Алтер Ребе, — який був головою рабинського суду в місті Кременчуці, відомому великими знавцями Тори й хасидами Хабаду, що жили в ньому, його було прийнято на його місце за порадою і зі згоди Ребе Цемах Цедека як рабина і голову рабинського суду поряд із равом Мешуламом-Зусею-Агароном Яавецом, другим рабином міста від чорнобильських хасидів, а після його відходу з життя — поряд із його сином, равом Ісраелем-Яаковом Яавецом [2]. Після відходу з життя рава Йосефа Томаркіна рабинами служили його брат рав Цві Томаркін, а після нього Іцхак-Йоель Рафалович (зять р. Йосефа).

Усі свої дні він керував громадою і рабинатом твердою рукою і брав участь в усіх справах і потребах міста. Він дбав про членів своєї громади і багато займався доброчинністю та безвідсотковими позиками. Він був гостинним, і його дім був широко відчинений для кожного перехожого. Коли до його дому приходили гості — знавці Тори, він дуже радів і сам їм прислуговував.

Заповідь викупу полонених була йому дорога аж до справжньої самопожертви. Усі роки, що він служив рабином у Кременчуці, єврейських юнаків міста не забирали на військову службу. Рав р. Йосеф завжди дбав про те, щоб викупити юнака за повну суму і звільнити його. З цією метою він заснував товариство «Підйон швуїм», яке займалося збором коштів у багатіїв міста, і сам керував цим товариством. Мешканці міста, бачачи самовідданість свого рабина в цій заповіді, допомагали йому настільки, що коли він призначав суму, яку потрібно дати, той, на кого її було призначено, віддавав її без роздумів.

Його молитва завжди була винятково зосередженою і палкою — з глибини серця й душі, і великий трепет охоплював людей, які були поруч із ним під час молитви.

Коли Хабад розколовся після відходу з життя Ребе Цемах Цедека, рав р. Йосеф був серед тих, хто пішов за Ребе Магарашем.

Відхід з життя

У дні свята Шавуот 5634 року (22 травня 1874) рав р. Йосеф відвідав Ребе Магараша в Любавичах. Прощаючись із Ребе, він сказав йому, що їде додому через Київ, бо бажає побачитися з матір'ю. Ребе Магараш попросив його їхати прямо до Кременчука, а не через Київ, і повторив своє прохання кілька разів. Навіть коли рав р. Йосеф уже сидів у возі, готовий до від'їзду, Ребе вийшов надвір і ще раз попросив його не їхати через Київ. Але заповідь шанування матері, дуже важлива в його очах, переважила прохання Ребе, і він поїхав через Київ, і 23 тамуза 5634 року (8 липня 1874), перебуваючи в Києві, раптово помер у домі своєї сестри; місце його спочинку — у місті Києві. В одному джерелі згадується, що на момент відходу з життя йому було 52 роки («Га-Коль», 26 вересня 1879).

Його книжка

Родина

  • Його брат, р. Дан Томаркін — хасид Ребе Цемах Цедека і Ребе Магараша.
  • Його син, рабі Еліезер-Шимон Томаркін.
  • Його син, р. Шалом Томаркін.
  • Його син, р. Еліягу.
  • Його зять, р. Яаков-Алтер Златопольський.
  • Його зять, р. Мордехай-Дов-Бер Ліпшиц-Шнеєрсон.
  • Його зять, рав Іцхак-Йоель Рафалович — його наступник на посаді рабина Кременчука починаючи з 5 тевета 5639 року (31 грудня 1878).
  • Його дід, р. Єгуда-Лейб Пінскер, чоловік пані Батьї.
  • Його дід, р. Іссер Кішес.

Додаткова література

Примітки

  1. ^ Також наводиться його слово Тори в книзі «Барух Гашем», Бердичів, 5671, «Орах хаїм», розділ 71.
  2. ^ Як докладно написано про це в листі рава Моше Трещанського до гаона рава Моше-Нахума Єрушалимського з Кам'янки, а також у книзі «Аль авотейну ве-аль їхусам» рава-хасида р. Хаїма-Озера Маріновського з Кфар-Хабада.
Йосеф Томаркін згадується ще в 36 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 5295485700

Повідомити про помилку на цій сторінці