Шмуель-Александр Унсдорфер
Рав Шмуель-Александр Унсдорфер (їдишем: Унсдорфер, сіван 5680, 13 червня 1920 — 19 нісана 5762, 1 квітня 2002) був рабином-хасидом і главою єшиви. Служив рабином громад у Лондоні, Монреалі та Петах-Тікві. Тесть рабі Цві-Елімелеха Гальберштама, Адмора з Цанза.
З Ребе Раяцем
У 5699 році (1938/1939), коли рав Шмуель-Александр навчався в манчестерській єшиві рава Моше-Іцхака Сегаля, він вивчав хасидут із кількома тмімім з єшиви. Рав Шмуель-Александр надіслав листа Ребе Раяцу, у якому запитав, яку книгу хасидуту їм слід вивчати, і Ребе відповів йому в листі: «Правильно, щоб щодня ви вивчали близько половини глави „Танії“ і близько години — вивчення якогось маамару з маамарів, надрукованих у кунтресім, а в день святого Шабату — вивчати цілу главу в „Танії“ і близько двох годин у вивченні маамару в книзі „Лікутей Тора“»[1].
З Ребе
У 5750 році (1989/1990) він відвідав Ребе, незадовго до війни в Перській затоці. У тій бесіді він запитав Ребе: оскільки до нього як до рабина приходять запитувати, чи їхати із Землі Ізраїлю і до Землі Ізраїлю, що йому відповідати. Ребе відгукнувся, що оскільки він рабин і його запитали як рабина, то нічого не допоможе те, що скаже йому Ребе, як учинити, бо потрібно, щоб відповідь дав рабин із Землі Ізраїлю, а він — Ребе — не рабин і не із Землі Ізраїлю.
А якщо так — підсумував Ребе — тобі слід вивчати ці питання в Шулхан арусі, а справа ж проста: на тих, хто живе в Землі Ізраїлю, безумовно поширюється заборона виїжджати із Землі Ізраїлю, і навіть у тих, хто живе тут і оголосив, що збирається туди їхати, — скасування поїздки через розголос, який із цим пов'язаний, є безумовно чимось супротивним Шулхан аруху[2].
На церемонії восьмого сіюму Рамбама виступив із промовою про важливість святої постанови про вивчення Рамбама, запровадженої Ребе[3].
Прийшов зміцнити проголошення «Єхі адонейну»
Рав Іцхак Ліфш розповідає[4]: я пам'ятаю наш візит до рава Шмуеля Унсдорфера, який говорив із нами з великою теплотою і сказав, що до 3 тамуза йому було ясно, що Ребе — Мошіах, але сьогодні, після 3 тамуза, де є джерела на це? Я повторив перед ним слова Магарші в трактаті Санедрин[5], що роз'яснюють, що царі дому Давида оновлюються, як місяць, і як перед оновленням місяця має бути повне приховування, і лише після його оновлення його благословляють і освячують, так і щодо царства дому Давида має бути такий етап приховування.
Рав Унсдорфер вислухав і відгукнувся, що за Шулхан арухом я не заслуговую на довіру, щоб повторювати ці слова, — йому слід побачити джерело самому... Він відкрив Гемару й вивчав цей предмет близько двадцяти п'яти хвилин, а потім підвів голову й усміхнувся, сказавши: звідки рав Ліфш дістався до цих джерел.
Він додав і розповів, що його приїзд на з'їзди 11 нісана у Кфар-Хабаді — задля того, щоб зміцнити виголошення та проголошення «Єхі адонейну», і зазначив також, що йому відомо, що Адмор із Цанза теж був за всю цю справу, але насправді не погодився підписати, пояснивши, що ось уже десять чи п'ятнадцять років як він не підписує жодного документа із закликом...
Я запропонував йому тоді взяти псак дін і підписати для себе... Він, зрозуміло, погодився і взяв псак. Хоча насправді не підписав, він безумовно зміцнив нас своїми словами.
Брав участь у фарбрейнгенах 11 нісана в Кфар-Хабаді кілька разів упродовж років, а також у сіюмах Рамбама[6].
Рав Унсдорфер помер 19 нісана 5762 року (1 квітня 2002).
Рабі Шломо-Залман Унсдорфер

Рав Шломо-Залман Унсдорфер (Адмор із Залозиць), син рава Шмуеля-Александра Унсдорфера і шурин Адмора з Цанза в Ізраїлі. Рав Шломо-Залман — рабин громади «Діврей хаїм» Цанз Петах-Тіква. Він редагував книгу «Аводат бейт га-мікдаш», а в 5760 році (1999/2000) заснував організацію «Авот у-ваним» у своєму місті.
Редактор книг «Сіфтей Шломо», яку написав його дід, що був магід-мейшарім у місті Пресбурзі, та книги «Сіфтей Шмуель», яку написав його батько, що був магід-мейшарім у місті Лондоні і в Землі Ізраїлю.
Виступив із промовою на церемонії сіюму Рамбама у 5763 році (2002/2003)[7].
На сіюмі Рамбама 5763 року (2002/2003) виступив із промовою, згадавши величезний трепет, який його батько відчував до Ребе.
Рав Унсдорфер зазначив, що дата сіюму — особливо сприятливий час, між святом Визволення і днем народження та відходом Мітлер Ребе 9–10 кислева і святом Визволення 19 кислева.
Потім рав Унсдорфер зупинився на зв'язку постанови про вивчення Рамбама з тижневою главою, у якій ми читаємо про зусилля праотця Яакова закінчити війну з Есавом і пришвидшити прихід Мошіаха; так і постанова Ребе про вивчення Рамбама приносить перемогу над кліпот у цей час, про який сказано: «час лиха це для Яакова», — перемогу, яка приведе Мошіаха, праведника нашого.
Рав Унсдорфер завершив тим, що наочно видно, як Ребе діє подібно до праотця Яакова і пробуджує кожного єврея своєю міцною рукою — через своїх хасидів і шлухім — наблизитися до шляху Тори та заповідей, і що ходіння шляхами Ребе й дотримання постанови про вивчення Рамбама пришвидшать прихід Мошіаха негайно й відразу, воістину[8].
Зовнішні посилання
- «Земля, на якій очі Г-спода, Б-га твого»
- Гаон-хасид рабі Шмуель-Александр Унсдорфер, праведної пам'яті, у тижневику «Бейт Мошіах», випуск 363, с. 28–29.
Примітки
- ^ Книга «Сіфтей Шмуель», сторінка 33.
- ^ Під час візиту до Ребе 16:45
- ^ «Га-Пардес», випуск 5, рік 66
- ^ Тижневик «Бейт Мошіах» 451
- ^ аркуш 38а.
- ^ Див. «Шемен сасон ме-хаверейха», частина 1, у статті про нього.
- ^ На завершенні вивчення Рамбама
- ^ «Хабад Інфо»
Код особи: № 8451167400