Іцхак-Товія Вайс
| Іцхак-Товія Вайс | |
|---|---|
Гаон, голова рабинського суду «Еда гаредіт» в Єрусалимі та голова єшиви «Хохмат га-Тора» | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 15 елула 5686 (25 серпня 1926) |
| Дата смерті | 2 менахем-ава 5782 (30 липня 2022) |
| Місце поховання | Єврейське кладовище на Оливковій горі[В] |
| Країна | Словаччина[В] |
| Місце проживання | Лондон, Антверпен, Єрусалим |
| Рід діяльності | рабин[В] |
| Освіта | єшива «Торат емет» (Лондон), рабинський колель у Гейтсгеді |
| Посада | голова рабинського суду «Еда гаредіт» в Єрусалимі, голова єшиви «Хохмат га-Тора», голова колелю в Гейтсгеді, рабин синагоги «Ец хаїм» у Лондоні, рам єшиви «Ец хаїм» у Вілрейку, даян рабинського суду в Антверпені, та інші |
| Сім'я | |
| Батько | рабі Шломо Вайс |
| Дружина | вдова рава Уріеля Цімера (другий шлюб) |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Рав Іцхак-Товія Вайс (15 елула 5686 (25 серпня 1926) — 2 менахем-ава 5782 (30 липня 2022)) — гаон, голова рабинського суду «Еда гаредіт» в Єрусалимі і голова єшиви «Хохмат га-Тора».
Біографія

Народився в Пезінку поблизу міста Братислава (Пресбург), столиці Словаччини, у батька, рабі Шломо Вайса. У 5699 році (1938/1939) був урятований «Кіндертранспортом»[1] і емігрував до Лондона сам, тоді як члени його родини залишилися в Словаччині. У Лондоні навчався в єшиві «Торат емет» рава Моше Шнайдера. Після одруження навчався в рабинському колелі в Гейтсгеді, а потім навіть був призначений головою колелю. Через деякий час повернувся жити до Лондона, викладав в одній з єшив міста і був призначений рабином синагоги «Ец хаїм» у місті.
У 5727 році (1966/1967) переїхав до Антверпена, у Бельгії, де прожив близько тридцяти семи років. Був рамом в єшиві «Ец хаїм» у Вілрейку, а потім даяном рабинського суду в Антверпені. У ті роки служив рабином бейт-мідрашу хасидів Гура в місті.
Почав служити гаоном, головою рабинського суду «Еда гаредіт» 14 тамуза 5763 (14 липня 2003) після відходу з життя свого попередника на цій посаді, рабі Ісраеля-Моше Душинського. Його бейт-мідраш був спочатку в синагозі «Галанта» в кварталі Бейт-Ісраель, а потім для нього орендували синагогу поряд із його домом, у кварталі Гіват-Моше. З його прибуттям до Єрусалима було відкрито колель аврехім, що перебуває під його головуванням, і він дає в ньому урок щотижня.
У 5772 році (2011/2012) громадські діячі «Тіферет Єрушалаїм» відкрили єшиву для юнаків Єрусалима під назвою «Пеер га-Тора» і поставили на чолі її рава Вайса. У 5774 році (2013/2014) через борги правління єшиви змінилося, і вона стала називатися «Хохмат га-Тора». Рав Вайс залишився в ній на посаді голови єшиви.
Рав Вайс одружився з удовою рава Уріеля Цімера другим шлюбом.
Помер у ніч святої суботи, 2 менахем-ава 5782 (30 липня 2022).
Зв'язки з Хабадом
Рав Вайс кілька разів відвідував Ребе.
Останнього разу, коли він був у Ребе, на роздачі доларів для шліхут міцва — за день до 27 адара 5752 (2 березня або 1 квітня 1992), Ребе дав йому три долари. Ребе пояснив, що один долар для нього, один для його родини і один для рабинату, і Ребе додав: «Хай продовжить він численні дні на царстві своєму». Також удостоївся отримувати листи від Ребе.
У період свого перебування в Лондоні гаон, голова рабинського суду, постійно вивчав книгу «Танія» з машпіа р. Мендлом Футерфасом. Він розповідав, що, окрім навчання, основною причиною встановлення цього спільного вивчення було його бажання почути від р. Мендла історії про його самопожертву в Сибіру, а також те, що р. Мендл (за його словами) був «а лебедігер мусер-сейфер» (живою книгою мусару). У цей період він підтримував зв'язок також із р. Єрахміелем Беньямінсоном, р. Йосефом Гольдбергом, р. Бенціоном Шемтовом, р. Еліезером Нанесом та ін.
У тішреї 5768 року (2007/2008) отримав книжку «Пілпуль га-тмімім», том 22, редакції «Гаарот га-тмімім ве-анаш» єшиви «Томхей Тмімім» Кфар-Хабад[2].
У 5770 році (2009/2010) гаона, голову рабинського суду, відвідали машпіїм Хабаду, і серед них: хозер рав Йоель Каган, рав Аврагам-Мендл Вехтер, рав Агарон Шапіро, гаон, голова рабинського суду Пардес-Каца в Бней-Браку, рав Яаков Гельбштейн, рав Шимон Рабінович і рав Берл Лазар[3].
Також, живучи в Антверпені, він підтримував добрі зв'язки зі шлухім Ребе в Антверпені, і особливо з шаліахом равом Славатицьким.
Додаткова література
- Фарбрейнген із гаоном, головою рабинського суду, випуск «Кфар-Хабад» № 1593.
- «Ціон бе-мар тівке», тижневик «Кфар-Хабад», випуск 1970, сторінка 26
- Кунтрес «Спогади та факти» про його особистість (менахем-ав 5782 (липень–серпень 2022), автор — рав Товія га-Леві Фальк, син його учня рава Іцхака-Зекеля га-Леві Фалька).
Додаткова література
- Інститут «Бе-огалей цадікім», книжка «Бе-сод сіах» с. 155-157.
Зовнішні посилання
- Гаон, голова рабинського суду, разом із равом Йоелем Каганом розповідає про свій візит до Ребе

- Учні малої єшиви Хабаду в Цфаті в гаона, голови рабинського суду

- Кореспондент «Штурем», Спогади гаона, голови рабинського суду «Еди», про Ребе і найстаріших хасидів Хабаду ● Ексклюзив — на сайті «Штурем» (посилання не працює, 4 ава 5782 (1 серпня 2022))
- Дивовижний зв'язок гаона, голови рабинського суду, праведної пам'яті, з Ребе, розкритий 7 років тому

- Коли гаон, голова рабинського суду «Еда гаредіт», праведної пам'яті, приймав у себе головного рабина Росії

Примітки
- ^ Дитячі перевезення, спеціальні потяги, що їхали до міста Лондон з єврейськими дітьми, які втекли від жаху нацистів
- ^ Книжку «Пілпуль га-тмімім» розіслано великим Ізраїлю — на сайті
27 тішрея 5768 (9 жовтня 2007)
- ^ Коли гаон, голова рабинського суду «Еда гаредіт», праведної пам'яті, приймав у себе головного рабина Росії
Код особи: № 5328368001