Шломо-Залман Бройн
Цю статтю слід переробити. Причина: зовсім не енциклопедична, сповнена описів у перебільшеній формі (чверть статті).
| ||
| Цю статтю слід переробити. Причина: зовсім не енциклопедична, сповнена описів у перебільшеній формі (чверть статті). | |
| Шломо-Залман Браун | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 5673 |
| Дата смерті | 3 кислева 5755 (6 листопада 1994) |
| Країна | Австрія, США |
| Місце проживання | Пешт, Зальцбург, Браунсвілл (Бруклін), Флетбуш |
| Місце діяльності | Пешт, Зальцбург, Нью-Йорк |
| Рід діяльності | рабин, даян, галахічний автор |
| Посада | рабин синагоги «Еренфельд» у Пешті, член рабинського суду рава Йонатана Штейфа, рабин у Зальцбурзі, рабин громади «Шаарей Ціон» у Флетбуші |
| Учителі | Шауль Брах, Магараш Енгель, Енік Пак, Хаїм-Ельазар Шапіро (адмор із Мукачева) |
| Сім'я | |
| Батько | Шмуель-Хаїм Браун |
| Мати | Міндл |
| Дружина | Рівка, онука рава Ісраеля Брауна |
| Діти | Хаїм-Ельазар-Ісраель Браун та інші |
| Родовід | |
Рав Шломо-Залман Браун (5673 – 3 кислева 5755 (6 листопада 1994)), автор серії книжок «Шеарім га-мецуяним ба-галаха» і рабин громади «Шаарей Ціон» у Нью-Йорку.
Біографія
Народився 5673 року (1912/1913) у місті Дабра (у Чехословаччині) в родині батька, рава-хасида рабі Шмуеля-Хаїма Брауна, одного з видатних хасидів «Шиняверського рава», рабі Єхезкеля-Шраги Гальберштама, автора «Діврей Єхезкель», і товариша-учня адмора з Цанза рабі Хаїма Гальберштама, автора «Діврей хаїм», і матері, пані Міндл.
Уже в дитинстві виявилися його здібності. У віці бар-міцви він за одне літо вивчив увесь трактат Шабат з «Тосафот Роша» і Раном, він був занурений у навчання настільки, що не раз бачили, як він повторює Гемару, ідучи вулицею.
Він завжди старанно вивчав Тору, навіть у часи бідності й страждань, і дуже суворо ставився до свого часу — час навчання, молитви і навіть ходьби. Був відомий як знаменитий бааль тфіла і знався на порядку календарних таблиць тощо.
Пив з вод рабинів-гаонів рава Шауля Браха, а потім рава Магараша Енгеля, який дав йому «сміху», у його домі він мав змогу проходити «шимуш». Отримав дозвіл виносити галахічні рішення також від рава Геніка Пака.
Їздив сховатися в тіні адмора з Мукачева рабі Хаїма-Ельазара Шапіро, автора «Мінхат Ельазар», праведний рав із Мукачева виявляв йому рабинські почесті — попри те що він був молодим хасидом — так, ніби він уже рабин в Ізраїлі, оскільки бачив святим духом, що йому судилося стати море гораа в Ізраїлі.
У ті дні він заглиблювався також у вивчення хабадських книжок хасидуту, які були поширені, таких як «Танія» і «Лікутей Тора», і навіть висловлювався, що «Діврей хаїм» і «Бней Іссахар» писали вельми дивовижні титули про Алтер Ребе, такі як: «Вельми глибокі його думки», і подібне до цього, і казав, що, на його думку, «Діврей хаїм» трохи відхилився від лінії польського хасидизму і багато в чому спирався на «Танію».
Після одруження з ребецн Рівкою[1], онукою рава Ісраеля Брауна, голови рабинського суду святої громади Енч (Угорщина), був призначений рабином синагоги «Еренфельд» у «Пешті» і призначений членом рабинського суду рава Йонатана Штейфа, рав Єгонатан виявляв йому велику пошану і мав звичай вставати на повний зріст щоразу, коли рав Браун входив до його суду, попри те що він був молодим аврехом у третьому десятку років свого життя.
Явними чудесами був урятований разом з батьком і матір'ю та частиною братів і сестер від рук нацистів, хай зітреться ім'я їхнє, тоді як чотири його сестри, тесть і теща та ще багато хто з його родини — були вбиті, і прибув до Австрії, де був призначений рабином у Зальцбурзі, в якому зібралося багато євреїв, що пережили Голокост. Оскільки він був видатним знавцем галахи, він багато займався звільненням агунот, проведенням кідушин і халіцами, і взагалі тим, що показував простому народові «справу, яку їм слід робити».
Його дружина ребецн Рівка стояла поруч із ним і допомагала йому всі роки, присвячувала себе допомозі нужденним і утриманню бейт-мідрашу.
Його рабинство в Нью-Йорку
Прибувши до Сполучених Штатів 5708 року (1947/1948), рав Браун оселився в кварталі Браунсвілл у Брукліні, який у ті роки був єврейським центром, і його бейт-мідраш незабаром перетворився на «місце зібрання мудреців», люди приходили слухати його слова Тори і на суботніх трапезах, його постійні уроки з галахи та агади.
Потім рав Браун переїхав до Флетбуша, де керував громадою «Шаарей Ціон».
У 5710-ті роки рав заснував бейт-мідраш під назвою громада «Шаарей Ціон» у Флетбуші.
На початку 5710-х років рав публікував у журналі «Га-Маор» статті з Тори.
У випуску «Га-Маор»[2] вміщено особливий огляд освячення жіночої мікви[3], яку збудував рав Браун 5719 року (1958/1959):
«За голосу святкового натовпу зібралися на виході святого Шабату „Тіса“... щоб узяти участь у радості рава Шломо-Залмана Брауна з нагоди освячення його розкішного бейт-мідрашу імені громади „Шаарей Ціон“ і завершення першої мікви...
І ось, початком діяльності рава Брауна було збудувати там мікву для занурення жінок, і він вклав у це багато своїх сил, доки не здійснив свою ініціативу, і міква тепер слугує на ім'я і славу в усіх кінцях цієї частини міста Бруклін, міква, збудована з усіма гідурами і відповідно до думки всіх авторів, були запрошені для її кошеризації. Крім усіх суворостей і ретельностей рав Браун стежив, щоб усі справи мікви були влаштовані за найновішим порядком будівництва з усіма зручностями, удосконаленнями та поліпшеннями, необхідними, щоб виконати всі вимоги найсучаснішої гігієни»...
Ми знаходимо лист Ребе в «Ігрот кодеш»[4] про залучення коштів на будівництво мікви:
Шановній раді рабинів Іст-Флетбуша . . Із задоволенням отримав їхнє повідомлення про їхню святу діяльність, будівництво мікви в їхньому кварталі, і про те, що вони призначили на 14 іяра, Песах шені урочисте зібрання, присвячене зазначеній меті. І хай буде воля, щоб бажання Всевишнього в їхній руці досягло успіху почати будівництво на ділі й завершити його справжнім завершенням, щоб міква була мегадрін, «що відповідає всім думкам посеків, і навіть поодиноким, щоб бути суворими згідно з їхніми думками» — як відома вказівка Ташбаца (розділ 17). І хай примножиться чистота в Ізраїлі, чистота сім'ї і чистота особи, чистота тіла і чистота душі, чистота дій і чистота думок, і в їхні дні й у наші дні здійсниться обітниця: чистота приводить тощо до Еліягу-пророка (кінець «Сота»), що звіщає наше справжнє Визволення через Мошіаха, нашого праведника. І як сказано (Єхезкель [36, 24-28]) І візьму Я вас тощо і окроплю вас водою чистою, і очиститеся ви тощо і оселитеся на землі тощо і будете ви Моїм народом, а Я буду вам Б-гом.
З повагою і з благословенням успіху.
Сказано в Писанні Товариш я всім, хто боїться Тебе тощо, і пояснив Шла (66а): у будь-якому місці, де людина бачить святу спільноту, хай приєднається до них, наприклад до спільноти... що набувають якусь заповідь тощо. І додається тут чек — моя участь у збиранні коштів на зазначену вдосконалену будівлю».
На ложі хвороби
І на ложі хвороби «не припиняли уста його навчання» перед ним завжди була відкрита Гемара, і правою рукою він весь час писав, серед страшних страждань, нові тлумачення Тори.
Свої нові тлумачення Тори він завершив на розділі «Нігмар га-дін» висловом Гемари «Ізраїль, хоч і згрішив, Ізраїль він», висловом, що виражає сутність рава Брауна, який любив Ізраїль усім своїм єством.
На виході Шабату тижневої глави «Толдот» у ніч на 3 кислева 5755 (6 листопада 1994), коли відходить «нешама єтера», що перебуває в кожному єврейові, відійшла і його свята й чиста душа до Скелі, з якої вона висічена.

Його книги
Головною справою життя рава Брауна були його книжки «Шеарім мецуяним ба-галаха», частина яких вийшла у восьми виданнях.
Перша частина, про закони Шабату, була надрукована 5709 року (1948/1949). У наступні роки рав Браун удостоївся видати твір на «Кіцур Шулхан арух», і його книжка перетворилася на своєрідну енциклопедію актуальних питань, що виникають у наш час унаслідок чудес технології.
Книжка містить «тлумачення, роз'яснення, з'ясування, примітки, нові ідеї та докази для нових законів, розсіяних у книжках наших учителів рішонім і ахаронім».
Особливість цих книжок у тому, що рав Браун збирає й обговорює технологічні новинки, які почали з'являтися в ті дні, і є одним із першопрохідців і тих, хто закладав основи в цій галузі.
У наступні роки рав Браун присвятив себе написанню нових тлумачень Тори на трактати Шасу, і на схилі літ дозволив їх надрукувати під назвою «Шеарім мецуяним ба-галаха», і більшу їх частину удостоївся побачити виданими, остання його книжка, яку він удостоївся побачити надрукованою за життя, це «Шеарім мецуяним ба-галаха на трактат Бава батра» цю книжку він отримав на ложі хвороби, незадовго до свого відходу з життя.
Його син, рав Хаїм-Ельазар-Ісраель Браун, продовжив серію книжок, а після його відходу з життя — продовжує його син, рав Моше-Шмуель Браун, сімейну традицію і пише наступні томи галахічної серії. Нещодавно вийшов том на трактат Звахім.
У рецензії на книжки, вміщеній у збірнику «Га-Маор»[5], написано про книжку:
«Дуже рідко можна знайти твір, який справив би помітне враження і у світі рабинів, і у світі балебатім, як знаменитий твір рава-гаона р. Шломо-Залмана Брауна, названий „Шеарім мецуяним ба-галаха“, у чотирьох частинах.
Автор влучив тут у ціль, створивши такий твір, до якого були звернені всі очі, тобто зібрати в одному творі все, що нового сказали великі посеки, великі минулого покоління і великі нашого покоління в усіх галахічних питаннях, що виникли у зв'язку з усіма новими винаходами. Наш автор зібрав, як снопи на тік, „всі думки й підходи і майстерно розташував їх за порядком параграфів «Кіцур Шулхан арух». Автор показав велич своєї ерудиції в усіх законах Шулхан аруха і посеків, не пропустив нічого в цій своїй величезній книжці, яку було прийнято з радісними вигуками кожним равом і учнем».
Його зв'язки з Ребе Хабаду
У листі від 20 адара 5709 (21 березня 1949)[6] Ребе підтверджує отримання його другої книжки і призначає час для зустрічі з ним.
Імовірно, того ж дня, що був призначений з Ребе, рав Браун удостоївся бути на єхідуті в Попереднього Ребе, і так описав єхідут своєму онукові раву Йосефу-Єшаї Брауну: я ввійшов на єхідут до Ребе, але насилу розумів його слова (оскільки в ті роки було важко розуміти слова Ребе), рав Ісраель Джейкобсон «перекладав» мені слова Ребе.
Коли я вийшов з єхідуту, я зустрів молодого авреха в сірому капелюсі і короткому костюмі, якого тоді називали Рамаш, згодом Ребе, який покликав мене і сказав мені «Поговорімо про те, що вивчаємо» (їдиш), Ребе багато цитував напам'ять різні уривки з книжок «Шеарім мецуяним ба-галаха», які щойно вийшли друком, і Ребе вже знав їх напам'ять.
Ребе запитав щодо того, що я написав у своїй книжці[7] слова Арізаля, що не можна залишати пейси, щоб вони росли довшими за місце нижньої щелепи, і я навів про це також слова Цемах Цедека[8], Ребе запитав мене, чому в різних колах серед харедим за цим не стежать?[9] Я відповів Ребе: у певних колах, коли немає джерела, джерелом був Ребе.. Ребе широко усміхнувся..
Потім він знову був на єхідуті в 5728-5729, поки що не з'ясовано теми, які обговорювалися на тому єхідуті.
З нагоди виходу книжки на Шас вирішив після вагань прийти до Ребе, щоб особисто вручити йому книжку 14 хешвана 5750 (12 листопада 1989), також він приніс Ребе нове видання своїх книжок коли він приніс Ребе нове видання своїх книжок, Ребе сказав, гортаючи книжки[10]: «Я багато користувався вашими книжками; хай здійсниться у вас „[у кого є мане] хоче двісті“ друкувати й надалі».
Перед від'їздом на «шліхут» 5722 року (1961/1962) рав Моше Феллер увійшов на «єхідут»[11]. Серед іншого рав Феллер, будучи молодим бахуром, запитав Ребе, що мені робити, коли мені ставитимуть запитання з галахи? Ребе: «Кіцур Шулхан арух» у тебе є? Рамап: Так. Ребе: «Шулхан арух» Алтер Ребе у тебе є? Рамап: Так. Ребе: є книжка «Шеарім га-мецуяним ба-галаха» — Ребе вказав на книжку, яка стояла в його святій кімнаті в книжковій шафі, і продовжив «Загалом, це збірка полегшень. Але коли він каже суворо, це надійно (обґрунтовано)!»
Коли його онук рав Йосеф-Єшая Браун перейшов до хасидизму Хабад, рав Шломо-Залман спеціально прийшов до Ребе 14 хешвана 5750 (12 листопада 1989)[12] у тривозі, що його онук займатиметься мівцоїм і перестане вчитися [церемонію сфотографував рав Хаїм-Барух Гальберштам.
Після того як він дав Ребе 4 книжки, що вийшли в новому і розкішному виданні, і попросив благословення для свого онука Елімелеха-Нафталі-Цві, щоб той став нареченим, Ребе благословив і сказав йому, щоб він постановив, що той має стати нареченим потім сказав: мій онук, який навчався в Землі Ізраїлю (у Чебіні), а тепер навчається...
Любавицький Ребе (шліта): «До». [Тут!]
Рав Шломо-Залман Браун: він великий учений, і просив благословення, щоб залишився в навчанні. [Можливо, він побоювався, що той менше вчитиметься внаслідок переходу до навчання в Хабаді...]
Ребе відповів: «С'із дох до а клаль аз „кдуша ейна зза мі-мекома“, у-віфрат кдушат га-Тора. Зол зайн бсорес товес» [є правило, що святість не зрушується зі свого місця, і особливо святість Тори; хай будуть добрі звістки].
Ребе дав йому ще один долар, сказавши: «Опгебн кіфлаїм ле-тушія» [дай удвічі на користь], і Ребе дав йому ще один долар для його онука.
Слова Ребе увійшли в серце рава Брауна, і він почав наближати свого онука, який зблизився з Хабадом, і навіть сказав йому:«Якби я був молодий, можливо, і я змінив би свої звичаї на звичаї Хабаду..»
Ребе в низці місць вказує на книжку рава Брауна [13]. Наприклад, у листі Ребе від 8 тевета 5715 (2 січня 1955) він вказує її під назвою «Кіцур Шулхан арух Брауна[14]» (тобто його книжка «Шеарім га-мецуяним ба-галаха» на «Кіцур Шулхан арух»)
Щотижня він отримував «Лікутей сіхот» поштою і мав звичай багато в них вникати, одного разу висловився, що дуже хотів би закінчувати «лікут» щотижня, але лікут довгий, і коли доходиш до відповіді, уже забуваєш запитання. У своїх книжках він згадує «Лікутей сіхот»[15].
Узагалі він уникав писати в тораїчних виданнях, оскільки не хотів належати до певного кола, що видає збірник, але в особливому збірнику, що вийшов на честь «цадик» років Ребе, «Карнот цадик», написав особливий пілпуль на честь Ребе. І на його початку написав: «Присвячується з пошаною його святості святому гаонові шліта з Любавичів, хай продовжить Всевишній, благословенний Він, його дні й роки в приємності».
Очікування Геули
Його вчитель, рав Хаїм-Ельазар Шапіро, автор «Мінхат Ельазар», за кожної нагоди пробуджував до обов'язку очікувати Геули і бути готовими до її швидкого приходу.
Коли Ребе закликав, щоб рабини підписали, що Мошіах має прийти, він сказав: у принципі я, безумовно, згоден із цією постановою, але я не бачив у своїх учителів, щоб підписувалися на таке, ніби «примушуючи» Святого, благословенного Він, уже привести кінець. Коли його онук рав Йосеф-Єшая Браун роз'яснив йому, що його підпис принесе Ребе задоволення, він погодився на компроміс і звелів онукові: підпишися від мого імені, що я згоден із цією постановою.
Деякі з його відомих постанов
- Схиляється до підходу амораїв, що той, хто перетинає лінію зміни дат з Америки до Австралії, не промовляє відлік Омеру з благословенням, але той, хто перетинає з Австралії до Америки, продовжує рахувати з благословенням (оскільки між ними немає ночі, а тільки довгий день)[16].
- Щодо закону капо — єврея, який допомагав нацистам убивати євреїв під час Голокосту, чи можна видати його владі, рав Браун постановляє, що якщо він продовжує свої діяння, можна видати його, але якщо припинив свої діяння, заборонено видавати його, але якщо його видано, немає заповіді звільняти його, і так само той, хто чинить дії, що наражають на небезпеку всю громаду Ізраїлю, як той, хто підробляє документи влади, які можуть спричинити небезпеку для всього суспільства[17].
- У місяці кислев 5739 (грудень 1978) підписав спільне звернення на чолі з равом Моше Файнштейном проти влаштування еруву на Мангеттені чи в Брукліні та в усьому місті Нью-Йорку[18].
Родина
- Його син, рав Хаїм-Ельазар-Ісраель Браун — продовжувач його шляху у творі «Шеарім мецуяним ба-галаха» на Шас 15 частин.
- Його онук, рав Йосеф-Єшая Браун — мара де-атра і член рабинського суду кварталу Краун-Гайтс.
Додаткова література
- «Бейт Мошіах» випуск 76 с. 28 — рав Йосеф-Єшая Браун про свого діда-гаона та його зв'язки з Ребе.
Твори в каталозі HebrewBooks
Книжки автора в каталозі бібліотеки HebrewBooks.org на Хабадпедії: 8. Каталог HebrewBooks.
- «Кіцур Шулхан арух» з «Шеарім мецуянім бе-галаха», частина 1 קיצור שלחן ערוך עם שערים מצוינים בהלכה - חלק א
- «Кіцур Шулхан арух» з «Шеарім мецуянім бе-галаха», частина 1 קיצור שלחן ערוך עם שערים מצוינים בהלכה - חלק א
- «Кіцур Шулхан арух» з «Шеарім мецуянім бе-галаха», частина 2 קיצור שלחן ערוך עם שערים מצוינים בהלכה - חלק ב
- «Кіцур Шулхан арух» з «Шеарім мецуянім бе-галаха», частина 2 קיצור שלחן ערוך עם שערים מצוינים בהלכה - חלק ב
- «Кіцур Шулхан арух» з «Шеарім мецуянім бе-галаха», частина 3 קיצור שלחן ערוך עם שערים מצוינים בהלכה - חלק ג
- «Кіцур Шулхан арух» з «Шеарім мецуянім бе-галаха», частина 3 קיצור שלחן ערוך עם שערים מצוינים בהלכה - חלק ג
- «Кіцур Шулхан арух» з «Шеарім мецуянім бе-галаха», частина 4 קיצור שלחן ערוך עם שערים מצוינים בהלכה - חלק ד
- «Кіцур Шулхан арух» з «Шеарім мецуянім бе-галаха», частина 4 קיצור שלחן ערוך עם שערים מצוינים בהלכה - חלק ד
Зовнішні посилання
- Рав Йосеф-Єшая Браун, «Огев Гашем шаарей Ціон», зв'язки рава Брауна з Ребе, друге видання, 5782
Примітки
- ^ Донька р. Шломо Брауна, хай помститься Всевишній за його кров
- ^ Рік 10 випуск 5 (91) сторінка 40
- ^ За адресою 348 Іст 92 Ст.
- ^ «Ігрот кодеш» том 17 лист 6243
- ^ Рік 6 випуск 7 (53) сторінка 26.
- ^ «Ігрот кодеш»
- ^ Розділ 170 сеїф катан 1
- ^ Шут «Цемах Цедек», «Йоре деа» розділ 93.
- ^ На безлічі єхідутів і в листах Ребе багато разів повторював ці слова Арізаля і запитував, яке джерело, щоб чинити інакше.
- ^ «Діврей Мошіах» 5750, том 1, с. 337-8
- ^ «Мікдаш мелех» том 2 с. 407.
- ^ «Діврей Мошіах» 5750 ч. 1 с. 337-8.
- ^ Близько 10 місць, у яких Ребе вказує на його книжку, — наводяться в «Ігрот кодеш» тощо, а в листах Ребе, що виходять друком останнім часом, з'являється ще безліч разів, коли Ребе вказував на його книжки.
- ^ Частина 1 с. 112
- ^ Див., наприклад, «Шеарім га-мецуяним ба-галаха» на трактат «Кідушин» (49б, що починається словами «Тіша натлу»).
- ^ Ця постанова не відповідає думці Ребе. «Га-Маор» випуск 3 іяра 5710 (20 квітня 1950).
- ^ «Га-Маор» 5710 випуски 5-6.
- ^ Надруковано в «Оцрот Єрушалаїм» сторінка 1510.
Код особи: № 8432215300