Перейти до вмісту

Портал:Любавицький Ребе як Мелех га-Мошіах

Матеріал з Хабадпедії

Любавицький Ребе визначається як Мелех га-Мошіах, який визволить народ Ізраїлю. Визнання Ребе Мелех га-Мошіахом було опубліковано рабинами Хабаду та іншими в галахічній постанові, що спирається на галахічні рішення і на висловлювання самого Ребе з цього питання.

Починаючи з 5751 (1990/1991), 5752 (1991/1992) і 5753 років (1992/1993), коли настав період, визначений Ребе як «розкриття Мошіаха» і початок його діяльності у світі, ця віра почала знаходити публічне вираження в співі «Єхі адонейну морейну ве-рабейну Мелех га-Мошіах ле-олам ваед» перед Ребе, а також іншими способами.

Віра в те, що Ребе — Мошіах, стала популярною завдяки рекламним кампаніям з використанням різних засобів, які проводилися (і продовжують проводитися) із заохочення Ребе.

Наліпка кампанії «Ласкаво просимо, Мелех га-Мошіах»
«І вестиме війни Всевишнього»
«І буде вести війни Всевишнього»

«Дідан націах»

Боротьба проти плавання ізраїльських суден у Шабат

Розпад Радянського Союзу

Справа лікарів

«Шлемут га-арец»
ОВП

«Даат Тора» (книга)

Всесвітній штаб порятунку народу і землі

Мирний договір з Єгиптом

Угоди в Осло

Перший Раші

«Брудний трюк»

«Ховат га-мехаа» (збірник)

«Ло техонем»

Штаб Хабаду за мир народу і землі

Штаб «Шлемут га-арец»

«Війна і мир на нашій Святій Землі»

Конгрес рабинів за мир

«Карати ве-ейн оне» (книга)

Фонд «Ерец-Ісраель»

Фонд «Ерец-Ісраель»

«Шалом, шалом ве-ейн шалом»

Цілісність Землі Ізраїлю

План розмежування


Цілісність народу — «Хто є євреєм»
Союз за збереження юдаїзму

«Комітет за цілісність народу»

«Яд ле-ахім»

«Хто є євреєм»

«Шофар Ассошіейшн оф Америка»

«Шлемут» (листок)

Члени Комітету за цілісність народу
Адін Евен-Ісраель (Штайнзальц)

Товія Блой

Йосеф-Ісраель Блой

Іцхак-Єгуда Гольцман

Агарон-Дов Гальперін

Шалом-Дов-Бер Вольф

Ефраїм Вольф

Хаїм-Зуша Вілімовський

Хаїм-Дов-Бер Хен

Шмуель Хефер

Нахум Требник

Аврагам-Шмуель Левін

Хаїм-Єгуда Пелді

Шимон Фрідман

Єкутіель-Менахем Рапп

Авнер-Хай Шакі

Аврагам-Шломо Шарф

Іцхак Шпрінгер

Керівники Комітету за цілісність народу
Сімха-Бунем Альтер

Моше Файнштейн

Йоханан Софер

Аврагам-Яаков Фрідман (Третій)

Сімха Ельберг

Барух-Шимон Шнеєрсон


Цілісність Тори
Досконалість Тори

Боротьба проти плавання ізраїльських суден у Шабат

Всесвітній з'їзд шлухім

«Мерказ ле-іньоней хінух»

Десять мівцоїм

Справа про мамзерів

«Цівос Гашем»

Цеірей Агудат Хабад

Шліхут

Услід за «Відомою сіхою», яку Ребе виголосив 28 нісана 5751 року (12 квітня 1991), поклавши відповідальність за приведення Геули на хасидів, відбулося термінове зібрання хасидів Хабаду в Кфар-Хабаді на виході Шабату, 30 нісана, у 1-й день Рош ходеш іяра. На цьому зібранні рав Шмуель Фрумер запропонував скласти постанову рабинів про те, що Ребе — Мошіах (услід за подібними постановами, які ініціював Ребе, — постановами рабинів про те, що настав час Геули). Пропозицію було прийнято, і на тому самому зібранні секретар Рабинського суду Хабаду рав Давид Ханзін проголосив від імені рабинів, що Ребе — Мелех га-Мошіах.

Того ж вечора рабин Кфар-Хабада рав Мордехай Ашкеназі написав повний текст постанови, і в наступні дні до неї приєдналися і підписали її інші рабини: рав Йосеф-Аврагам Геллер, рав Гершон-Мендл Гарелік, рав Леві Бістрицький і рав Гдалья Аксельрод. Рав Давид Нахшон і р. Аві Тауб спеціально поїхали до двору Ребе, щоб вручити йому постанову, і у вівторок, 2 іяра, вручили Ребе постанову, коли він виходив з мікви. Отримавши постанову, Ребе подивився і сказав з усмішкою: «Йішар коах, йішар коах!» — і поклав конверти в кишеню сюртука. Після цього делегація вирушила зачитати постанову на могилі Попереднього Ребе і на могилі дружини Ребе, ребецн Хаї-Мушки.

Тим часом до постанови приєдналися нові рабини, і було написано ще один текст — рабинами, які приїхали до Ребе на свято Шавуот того самого року. Після свята р. Давида Нахшона і р. Аві Тауба було відправлено до країн СНД, щоб зачитати постанову біля Огелів наших Ребе, провідників поколінь: Ребе Цемах Цедека і Ребе Магараша у Любавичах, Мітлер Ребе у Ніжині, Бааль-Шем-Това у Меджибожі, Магіда з Межиріча у Ганнополі, Алтер Ребе у Гадячі, Ребе Рашаба у Ростові-на-Дону, і біля Огелю батька Ребе в Алма-Аті. За цю поїздку вони удостоїлися заохочень від Ребе.

11 нісана 5752 (14 квітня 1992) десятками рабинів було підписано третю постанову, в якій постановлено, що на Ребе як на Мелех га-Мошіаха поширюється клятва Тори, «що не згасне його свіча на віки вічні», і він житиме вічним життям.

У місяці тішрей 5758 (жовтень 1997) було підписано четвертий текст постанови, заснований головним чином на сіхот Ребе про особу Мошіаха і на його пророцтві про Геулу. До цього тексту протягом років приєдналися сотні рабинів, і нові рабини приєднуються до нього постійно.

Палац для Ребе, Царя Мошіаха — ініціатива, що отримала схвалення і підтримку Ребе, щодо будівництва палацу для Ребе в Кфар-Хабаді.

Рав Зуша Рівкін, хасид Хабаду з Кфар-Хабаду, висунув ідею збудувати дім для Ребе в Кфар-Хабаді; коли його брат р. Хаїм поїхав до Нью-Йорка в 5738 році (1977/1978), він попросив його викласти цю ідею перед Ребе

Р. Хаїм увійшов на «єхідут» до Ребе й розповів про ідею. Ребе у відповідь сказав: «Він хоче збудувати для мене дім у Кфар-Хабаді?», і відразу продовжив із широкою усмішкою, показуючи своєю святою рукою рішучий рух: «Палац!»(В оригіналі (їдишем): "Ер віл бойен а штуб фар мір ін Кфар-Хабад? - Армон!). Потім Ребе продовжив і сказав: «Але не так, як зараз. А поки що хай зачекає»(В оригіналі (їдишем): "Ун ніт азой ві іцтер. Ун дервайле вартн").

Зуша прийняв вказівку і тим часом звернувся до архітектора і попросив його підготувати генеральний план палацу. План швидко підготували й надіслали Ребе. Відповідь Ребе була такою: «Отримано, щиро дякую. Поки що зачекати з будівництвом». До відповіді Ребе доклав десять монет: п'ять монет номіналом в одну ліру і п'ять монет номіналом у пів долара.

Упродовж минулих півтора десятиліть р. Зуша не переставав знову і знову просити бажаного дозволу на будівництво. Але Ребе не давав бажаного схвалення і відповідав, що час ще не настав і треба зачекати.

16 швата 5752 (21 січня 1992) дружина р. Зуші, Наомі Рівкін, пройшла перед Ребе на «єхідут-клаліт» і сказала, що її чоловік запитує, чи може він почати будівництво палацу. Ребе відповів: «Запитати рабина у Святій Землі». Зуша звернувся до рава Мордехая Ашкеназі, мара де-атра Кфар-Хабада, і розповів йому про вказівку Ребе збудувати палац і запитати рабина у Святій Землі. З'ясувавши подробиці, рав схвалив будівництво. Найближчої неділі пані Рівкін пройшла в Ребе на роздаванні доларів і розповіла про згоду рава. Ребе дав їй ще один долар, сказавши: «Як рав вказав, так і робіть, і з великим успіхом. Благословення й успіх».

Тепер перед Зушею стояли три можливі місця в Кфар-Хабаді для будівництва палацу. Зуша полетів до Ребе і в п'ятницю 26 швата, за кілька хвилин до десятої години ранку — часу, коли Ребе виходить зі своєї кімнати на ранкову молитву, — чекав на Ребе біля його кімнати, тримаючи в руці аерофотознімок, на якому було позначено можливі місця для будівництва палацу: поруч із Бейт Менахем, поруч із будівлею «Цеірей Агудат Хабад» у Святій Землі і поруч із 770. Ребе прийняв знімок із рук р. Зуші й одразу сказав: «Хай у тебе буде щедрий заробіток!(Словами Ребе: "זאלסט האבן א סאך פרנסה").» За кілька годин Ребе видав (через секретаря рава Єгуду-Лейба Гронера) відповідь, у якій обвів слова з його листа: «Біля дому Агудат хасидей Хабад» [=поруч із 770, домом «Агудат хасидей Хабад»].

10 швата 5753 року (1 лютого 1993) у 770 відбувся фарбрейнген 10 швата, який транслювали через супутник по всьому світу. Трансляція показала, як Ребе своїми святими руками заохочує спів «Єхі адонейну морейну ве-рабейну Мелех га-Мошіах ле-олам ваед».

Перед трансляцією рабини Хабаду випустили листа, у якому закликали не транслювати церемонію для засобів масової інформації, а лише для хасидів Хабаду, але після того як Ребе схвалив трансляцію у всесвітньому масштабі, рабини відмовилися від своєї думки й оголосили, що трансляція для всіх засобів масової інформації у світі відбудеться, як заплановано, оскільки «після слів царя немає нічого».

Ця особлива подія отримала широке висвітлення в ЗМІ: багато засобів масової інформації докладно повідомляли про цю особливу трансляцію і навіть передавали її в прямому ефірі.

О п'ятій годині пополудні прибули всі анаш, одягнені в одяг Шабату, і тисячі людей з усіх США та з усього світу увійшли до 770.

Перед «Сателітом», коли організатори величезного зібрання захотіли провести його того самого вечора, їм «вдалося» (за посередництва рава Шмуеля-Менахема-Мендла Бутмана, який перебуває в глибоких дружніх стосунках із художником і очолює «Всесвітній штаб з приведення Мошіаха») переконати художника включити «у свою картину» також і зібрання, і тому вони отримали також згоду й благословення Ребе.

За десять хвилин до початку прямої трансляції з «770» зібрання відкрив спеціальний ведучий, голова «Всесвітнього штабу з приведення Мошіаха» і директор Центральної організації «Цеірей Агудат Хабад» рав Шмуель Бутман. Ведучий використав хвилини, що залишалися до трансляції, і змістовно пояснив присутнім у залі велич події, її важливість і необхідність поводитися відповідно, тим більше що весь світ перебуває з нами в «прямому ефірі».

Попри численні «перешкоди і затримки», о 5-й годині зібрання відкрилося. Спочатку вся публіка прочитала главу 91 Тегілім — за зцілення Ребе Мелех га-Мошіаха. Хазан, рав Моше Телішевський, виголошував вірш за віршем, а вся публіка — за ним.

Близько шостої години Ребе вийшов до особливої кімнати. Публіка почала співати «Орех ямім», і жалюзі було піднято.

Після молитви Маарів Ребе вийшов на балкон. Художник на очах у Ребе дописав на картині слово «Мамаш», у той час як рав Шнеур Гурарі благословив Ребе з нагоди 10 швата і проголосив заново прийняття його царства як Мелех га-Мошіаха, завершивши проголошенням «Єхі», і публіка одразу почала співати «Єхі адонейну морейну ве-рабейну Мелех га-Мошіах ле-олам ваед». Протягом восьми хвилин Ребе заохочував спів «Єхі».

«І вестиме війни Всевишнього» — це остання галахічна ознака, за якою ми дізнаємося, що той цар, який постане з дому Давида, — «він у статусі ймовірного Мошіаха».

Є народи, які утискають синів Ізраїлю і не дають їм займатися Торою і заповідями, — а в цьому головна суть вигнання: перешкоди і завади виконанню Тори, — і Мелех га-Мошіах воює з ними і дає Ізраїлю займатися Торою і заповідями як належить.

Ці війни називаються війнами Всевишнього, як сказано про Давида: «бо війни Б-га веде пан мій», і згідно з тлумаченням цього вірша, його війна на захист синів Ізраїлю називається війною Всевишнього, бо кожен, хто торкається їх, наче торкається зіниці Його ока.

Однак в одній із сіхот Ребе наводить можливість, що коли Геула буде в режимі «заху», не буде потреби в цій справі — «вестиме війни Б-га».

Три цілісності

  • Шлемут га-Тора — довгу й завзяту боротьбу він вів проти плавання ізраїльських кораблів у Шабат і проти багатьох інших подробиць у сфері дотримання Тори та заповідей синами Ізраїлю, де б вони не перебували. Також і позитивну війну веде Ребе за цілісність Тори, коли він поширює десять святих мівцоїм, посилає шлухім для поширення Тори та єврейства в кожне місце у світі, де є євреї, і діє всіма можливими шляхами для зміцнення єврейства та його поширення зокрема й загалом.
  • Шлемут га-ам — могутню війну вів Ребе за «Шлемут га-ам», борючись, як лев, за скасування указу — закону «Хто є євреєм», що допускає «гіюр» не обов'язково «за галахою» єврейською, гіюр, який не є справжнім. Ця боротьба знайшла вираз по всьому світу: у війні проти місіонерства і всіляких сект та в широкій війні проти явища страшної асиміляції, що загрожує в нашому поколінні єврейській ідентичності, коли Ребе приводить у дію всю силу свого впливу всіма способами і запобігає сотням випадків шлюбів євреїв із — хай буде відокремлено — гоями, не дай Б-г.
  • Шлемут га-арец — відома його боротьба за «Шлемут га-арец», війна, що розтягнулася на десятки років крику, у якій він роз'яснював, що за галахою заборонено передавати гоям навіть п'ядь території Землі Ізраїлю через загрозу життю, а також ті, хто сидить в уряді, не мають сили й права передавати ці території, що належать кожному із синів Ізраїлю, де б вони не перебували, а Святий, благословенний Він, повернув їх у наші руки відкритими чудесами (у Війні за незалежність і в Шестиденній війні), — що є також зневагою до дару Святого, благословенний Він, тобто оскверненням імені Всевишнього та оскверненням святості Землі.

Титул «цар» не має повного значення цього поняття. Мелех га-Мошіах — не політичний і не державний цар. І він також не помазаний цар, адже під час вигнання немає Синедріону, який призначив би царя; мається на увазі вождь євреїв, який фактично править за звичаями царя, який веде синів Ізраїлю. Це його царювання — продовження того, що він провідник покоління.

Цей цар має бути з потомства Давида, оскільки царство Давида не припинилося навіть під час вигнання, як каже Рамбам: «Не припиниться царство з потомства Давида повік

Ця ознака — не лише походження Мошіаха, а й його головна суть: «повернути царство дому Давида».

Ребе Рашаб засвідчив про ланцюг провідників Хабаду, що вони — продовжувачі царства Давида: «Хасидут існуватиме до Мошіаха.. про нас сказано, що не згасне його свіча на віки віків».

Ребе сказав у сіхі, що Мелех га-Мошіах буде провідником покоління, оскільки він цар із дому Давида.

Ребе походить від царя Давида син за сином, а також син за дочкою. Як засвідчив сам Ребе: «Наші Ребе, провідники поколінь, які походять із дому Давида, з коліна Єгуди». Або в іншій сісі (у перекладі з їдишу): «Родовід винуватця гілули» (святого рава Леві-Іцхака — батька Ребе) «— з потомства Давида. Як відомо, він — сьоме покоління від Алтер Ребе, який — сьоме покоління від Магараля з Праги, а Магараль походить з потомства Давида.»

Хоча в Гемарі написано, що після смерті останніх пророків, Хагая, Захарії та Малахії, пішов святий дух (тобто пророцтво) від Ізраїлю», Рамбам пише на підставі розрахунку, що натяком міститься в пророцтві Білама, який він отримав за переказом від своїх батьків, що пророцтво повернеться до Ізраїлю вже в 4976 році.

І ось його слова: «„Свого часу буде сказано Яакову та Ізраїлю, що створив Б-г“ — у цьому є таємниця: від того часу треба відлічити стільки, скільки було від шести днів творіння до того часу, і повернеться пророцтво до Ізраїлю. І тоді пророки скажуть їм: „що створив Б-г“. А це пророцтво було сказане в сороковий рік після їхнього виходу із землі Єгипту, і ти знайдеш, що від початку лічби до того часу — 2488 років, знаком чого є „бе-Тапах геулім“. І згідно з цим зіставленням і цим тлумаченням пророцтво повернеться до Ізраїлю 4976 року від створення світу. І немає сумніву, що повернення пророцтва — провісник Мошіаха, як сказано (Йоель 3:1): „І пророкуватимуть сини ваші й доньки ваші“ і т. д.».

Ребе встановив, що в останні покоління пророцтво справді повернулося до Ізраїлю і розкрилося у провідників хасидизму, починаючи з Бааль-Шем-Това: «Наші Ребе, провідники поколінь, — через яких „повернеться пророцтво до Ізраїлю“, за висловом Рамбама… „Відкрив Він таємницю Свою рабам Своїм, пророкам“, — вони пророки нашого покоління, аж до „пророка із середовища твого і т. д., як я“ (оскільки вони — ітпаштута де-Моше, що в кожному поколінні)».

Крім того, Ребе сказав, що слід повідомити всім людям покоління, що Святий, благословенний Він, обрав і призначив пророка, і головне його пророцтво — що «ось він (Мошіах) іде».

Хочете допомогти? Ось кілька завдань, у які ви можете зробити свій внесок:
Список запитуваних статей

{{פורטל:

 כמלך המשיח/ערכים מבוקשים}}
Список запитуваних зображень та ілюстрацій

Портал:Любавицький Ребе як Мелех га-Мошіах/Потрібні зображення та ілюстрації

Повідомити про помилку на цій сторінці