Перейти до вмісту

«Брудний трюк»

מוגן חלקית
Матеріал з Хабадпедії
Журналіст Шломо Накдимон розмовляє з Ребе на роздаванні доларів після трюку про уряд Шаміра

«Брудний трюк» — невдала спроба пана Шимона Переса створити спільний уряд лівих партій і ультраортодоксальної громадськості в Землі Ізраїлю в 5750 році (1989/1990).

Трюк

У 5750 році (1989/1990), після відмови прем'єр-міністра пана Іцхака Шаміра прийняти пропозицію Джеймса Бейкера, державного секретаря Сполучених Штатів, про переговори з палестинцями щодо Юдеї, Самарії та сектора Газа, пан Шимон Перес вирішив спробувати повалити уряд Шаміра шляхом голосування про недовіру 61 депутата Кнесету і створити вузький лівий уряд на чолі із собою. Після голосування про недовіру, ініційованого Шимоном Пересом, уряд Шаміра впав 18 адара, і президент держави Ізраїль на той час, Хаїм Герцог, доручив Шимону Пересу спробувати сформувати уряд.

Для цього Шимон Перес підписав угоду з партією «Агудат Ісраель» (що налічувала п'ять мандатів завдяки втручанню Ребе у вибори 5749 року (1988/1989) роком раніше), на чолі «Моецет гдолей га-Тора» якої стояли адмори з Вижниці і Гура, і отримав зобов'язання, що п'ять депутатів (серед них і рав Еліезер Мізрахі, хасид Хабаду) проголосують і доповнять число до 61; як винагороду партії «Агудат Ісраель» було обіцяно, що вона отримає портфель праці й соціального забезпечення та портфель будівництва.

У ніч на 16 нісана Перес представив свій новий уряд, і наступного дня Кнесет мав його затвердити. Однак уранці того дня з'ясувалося, що двоє депутатів Кнесету від «Агудат Ісраель», р. Еліезер Мізрахі і р. Аврагам Вердігер, були відсутні на голосуванні; згода й підтримка цього кроку були також з боку «Моецет гдолей га-Тора» партії «Дегель га-Тора» і рабинів, що стоять на її чолі.[потрібне джерело]

Думка Ребе

Через відмову пана Іцхака Шаміра виконати свою обіцянку щодо поправки до закону «Хто є євреєм» і обіцянку Шимона Переса виконати її кілька людей з парасолькової організації та ще кілька громадських діячів надали підтримку Пересу без схвалення Ребе.

У неділю, 6 нісана 5750 року (1 квітня 1990), приблизно за два тижні до терміну, призначеного Пересу для представлення нового уряду після падіння уряду Шаміра, на роздаванні доларів пройшов журналіст Одед Бен-Амі і запитав думку Ребе про становище в Ізраїлі, де немає уряду. Ребе відповів, що добра сторона справи в тому, що в нинішньому проміжному становищі, до створення нового уряду, рішення і справи перебувають у руках Шаміра, і Ребе сподівається, що він твердо стоятиме за цілісність народу і цілісність Землі разом із цілісністю Тори, адже ці цілісності залежать одна від одної.

На запитання, чи означають ці слова, що бажано, щоб Шамір обіймав посаду прем'єр-міністра, Ребе відповів, що не втручається в політику і, головне, сподівається, що негайно прем'єр-міністром буде Мошіах, наш праведний, але протягом митей, доки не прийде Мошіах, має бути підхід, яким був підхід Шаміра, — що не можна поступатися жодною п'яддю територій Землі Ізраїлю і діяти в цьому мирними шляхами, — роз'яснюючи, що саме протидія передачі навіть п'яді приведе до миру в державі та навколо неї[1].

Коли ці слова Ребе поширилися, двоє депутатів Кнесету від «Агудат Ісраель», р. Еліезер Мізрахі і р. Аврагам Вердігер, вирішили не голосувати за Шимона Переса. Еліезер Мізрахі згодом розповідав[2], що Ребе зовсім не вказував йому, що робити, а він діяв згідно з тим, що, як він знав, відповідає позиції Ребе. З іншого боку, він на той час отримував різні слова підтримки та послання підбадьорення, а також був у зв'язку із секретаріатом Ребе протягом усіх тих днів, і суть цього була — продовжувати зміцнюватися. Напередодні свята Песах, за хвилину до запалювання свічок свята, йому зателефонував секретар рав Єгуда-Лейб Гронер і передав йому від імені Ребе (за змістом): «Це добра справа не лише для кожного окремо, а й для всієї держави». Коли пан Шимон Перес через третю особу (пана Джеррі Вайнтрауба) запитав про це, Ребе відповів: «Як я не повідомляю про цю розмову між нами двома, так я не відповідаю йому про це»[3]. Потім, коли рав Мізрахі поїхав святкувати свято Шавуот 5750 року (30 травня 1990) поруч із Ребе, коли правий уряд уже було заново створено, він пройшов на роздаванні доларів перед Ребе, і Ребе всміхнувся йому широкою усмішкою, подібної до якої він ніколи не бачив. Під час того візиту він написав Ребе записку про те, що на свято Шавуот минулого року Ребе благословив його, нічого не пояснюючи: «Хай у тебе буде великий і величезний успіх (і підняв обидві руки, широко всміхнувся і продовжив:) в усіх війнах і війнах євреїв»[4]. У відповіді, де він процитував благословення минулого року, Ребе підкреслив і написав: «І вони в силі, у прямому сенсі». Ще одна відповідь, яку Ребе написав раву Мізрахі з цього питання: «Оскільки становище змінюється з дня на день — Б-г допоможе йому, згадаю на святій могилі, і заслуга багатьох допоможе йому».

Наприкінці місяця нісана Ребе дозволив раву Йосефу-Іцхаку Гутніку поїхати до Святої Землі з дорученням Ребе діяти задля створення вузького уряду на чолі з Іцхаком Шаміром, згладити стосунки з членами «Моецет гдолей га-Тора» і переконати їх, щоб «Агудат Ісраель» увійшла до вузького уряду. Увесь час виконання доручення рав Гутнік перебував у тісному зв'язку із секретаріатом Ребе, і Ребе передавав йому послання та вказівки письмово й усно.

Наслідки трюку для Хабаду

Подія мала велике значення для стосунків Хабаду з «Моецет гдолей га-Тора» «Агудат Ісраель», члени якої стверджували, що їх увели в оману деякі діячі Парасолькової організації установ Хабаду, нібито Хабад не заперечує і згоден на уряд на чолі з Пересом; також висувалися претензії щодо образи честі адморів із Гура і Вижниці, оскільки адмор із Вижниці зобов'язався перед Пересом, що всі члени партії проголосують за нього. Крім того, ще були ті, хто висловлював сумніви, чи є це однозначною позицією Ребе, і давав різні тлумачення його словам Бен-Амі. У холь га-моед Песаху, у четвер 17 нісана, біля ліфта Ребе чекали двоє діячів Гура, р. Елімелех Нейман і р. Пінхас Гольдберг, і сказали Ребе, що в них є доручення від рабі Яакова Альтера, сина адмора з Гура. Ребе увійшов з ними до Нижнього Ган Едену і розмовляв з ними близько двадцяти хвилин з великою твердістю, при цьому навіть стукаючи по стіні. Ребе зазначив у своїх словах, що при цій розмові присутні секретарі, щоб слова не були перекручені, а також відповів їм, що слова, опубліковані в пресі[5], виходили не звідси[6]. Далі — зміст сказаного, як його записав секретар рав Єгуда-Лейб Гронер[7] і відредагував Ребе[8]:

А. Моя позиція віддавна, уже кілька десятиліть, — і вона також публікувалася багато разів протягом цих років, — що з міркувань порятунку життя (від арабів) заборонено підтримувати партію, яка веде переговори з арабами про повернення територій Святої Землі (Юдеї, Самарії, Гази) арабам, — [підтримувати] партію під час виборів, і заборонено підтримувати її лідерів щодо організації та створення уряду. Бо тоді саме собою це підтримка їхньої відповідальності перед арабами, повернення територій — і Юдеї, Самарії, Гази та ін. — [тобто загрози] життю синів Ізраїлю, хай продовжаться їхні дні, і ця моя позиція анітрохи не змінилася. На додаток до вищесказаного — і це найголовніше, — що ще більше посилює питання порятунку життя синів Ізраїлю, хай продовжаться їхні дні, — не лише в потенціалі, а як доконаний факт, хай змилується над нами Милосердний. А саме: відтоді як представники згаданої партії зустрілися з представниками арабів і вели з ними переговори (хоча подробиці поки не опубліковано в газетах у Святій Землі), і звістку про цю зустріч було опубліковано в інших газетах, а тим самим і серед арабів, — унаслідок цього, природним і розумним чином, араби в багатьох місцях продовжили свої дії та завдали шкоди дуже багатьом нашим братам, синам Ізраїлю, хай продовжаться їхні дні, аж до вбивства, хай змилується над нами Милосердний. І не лише у Святій Землі, а й в інших країнах, і хто знає, якщо під час цих моїх слів — не відкривай уст [для Сатана] тощо. Цієї самої миті нічого не сталося з євреєм — хай не буде такого, — адже рука їхня ще простягнута, і відомо, що запобігти цьому можна лише в тому разі, якщо уряд буде таким, у якого є над ними тверда рука і міцна рука, як ми бачили в минулому. І про все вищесказане можна навести довідки у Святій Землі — у фахівців у цій справі. І оскільки, на мою скромну думку, обрання згаданої партії призведе до загрози життю, я змушений згідно з «Шулхан арухом» ще раз висловити свою думку і нагадати про те, що заборонено обирати згаданих.

Б. Щодо пропозиції обрати згаданих на короткий час, а потім вийти з уряду тощо: 1) хто гарантує, що завдяки цьому його уряд буде скасовано; 2) і це головне — саме припущення й розголос того, що згадана партія зійде на престол влади, а тим паче якщо так і буде на ділі, додасть ще більше сил арабам, і наслідки — хто може їх передбачити; тому, на мою думку, заборонено дозволяти згаданій партії створювати уряд навіть на одну мить.

В. Щодо питання честі «Моецет гдолей га-Тора» тощо: 1) нікому ніколи не спадало на думку зачепити честь Ізраїлю загалом і честь «Моецет гдолей га-Тора», хай продовжаться їхні дні, зокрема; 2) оскільки йдеться про порятунок життя, я змушений висловитися про це у зв'язку з їхнім рішенням. Тим паче що рішення членів «Моецет гдолей га-Тора» було ухвалено незначною більшістю, і лише незадовго до цього. І ще: досі, наскільки мені відомо, вони жодного разу не співпрацювали з «Маарахом», а лише з «Лікудом». І останнім часом — у найостанніші дні — було опубліковано, що президент Сполучених Штатів знову повторив свою заяву щодо старого Єрусалима, що євреям не слід там селитися, а пан Картер, колишній президент США, сказав різкі слова проти Святої Землі тощо.

Г. Із зрозумілих причин — загалом правильно, наскільки можливо, не втягувати когось із-за кордону

У відповідь раву Ар'є-Лейбу Каплану, голові Парасолькової організації установ Хабаду, через яку виникла оманлива думка, нібито нинішня думка Ребе не протидіє правлінню Переса (у відповідь на повідомлення — через секретаря рава Біньяміна Кляйна, — що він отримав запрошення від комітету із завершення Шасу («Даф йомі») в Антверпені взяти участь в урочистості завершення як головний промовець, і запитав, чи прийняти запрошення, і якщо так, просив благословення) Ребе написав: «1) Звісно, хай не бере на себе жодної справи, в якій Хабад бере участь як представник. 2) Я скасував усю парасолькову організацію»[9].

Екстрене зібрання рабинів і громадських діячів Хабаду

Рішення екстреного зібрання, проведеного Рабинським судом Хабаду, як їх було опубліковано в тижневику «Кфар-Хабад»

Слідом за ясною і докладною вказівкою, отриманою рабинським судом від Ребе щодо шляхів дій, яких слід ужити, де згадувалися навіть імена тих, кого потрібно публічно засудити[10], 24 нісана в Кфар-Хабаді було проведено екстрене зібрання хасидів і директорів установ на чолі з рабинами. Зміст рішень зібрання, як їх було опубліковано в тижневику «Кфар-Хабад»[11], був таким:

А. Підкреслення святої думки Ребе про заборону передавати території та підтримувати партію, яка веде про це переговори

Б. Публічне засудження діячів, які перекрутили вищезгадану ясну позицію Ребе і завдали цим шкоди честі та єдності ультраортодоксального табору; тому ці діячі відтепер не уповноважені представляти позицію Хабаду в жодному питанні

В. Заява про те, що з боку Хабаду ніколи не було жодного наміру, не дай Б-г, зачепити честь членів «Моецет гдолей га-Тора» та її голови, і висловлення жалю з приводу цього помилкового враження, що виникло без жодної підстави

Г. Висловлення надії, що всі продовжувачі шляху Бааль-Шем-Това і його учнів об'єднаються, щоб твердо стояти за цілісність Тори, народу і Землі на основі цілісності хасидуту до приходу праведного Визволителя, зовсім скоро.

Поряд із цим Рабинський суд Хабаду опублікував лист за підписом секретаря рабинського суду, рава Іцхака-Єгуди Ярославського, що містив повідомлення і роз'яснення («у найяснішій формі») усім діячам Хабаду у Святій Землі про рішення зібрання, що ніхто не має права представляти позицію Хабаду в будь-якій формі без отримання дозволу від рабинського суду, і кожен, хто покладається на діяча, що діє без дозволу рабинського суду, будує свої надії на розі оленя[12].

У відповідь раву Іцхаку-Єгуді Ярославському, який надіслав Ребе звіт про екстрене зібрання, в якому було написано, що це «загальний звіт», Ребе обвів кружечком слово «загальний» і написав: «Напевно надішлють докладний звіт, і кожен, хто розповідає докладно, — гідний похвали. Згадаю на святій могилі»[13].

29 нісана Ребе написав у відповідь одному з членів «Моецет гдолей га-Тора», який написав, що хоче поговорити з Ребе телефоном, щоб безпосередньо пересвідчитися, чи правильно й точно заява рабинів Хабаду відображає його думку: «Телефонувати від мого імені — уже дуже довгий час я не розмовляю телефоном за океан, і потрібне було б звільнення від обітниці тощо. І ще, і це теж головне: щоб не присоромити тощо, не присоромити тих, кому я не відповів у (недавньому) минулому, — і це теж не допоможе. І ще, і головне: згадана заява вже була [зроблена] на екстреному зібранні рабинів і громадських діячів Хабаду у Святій Землі, і їм було наказано її опублікувати, а є презумпція, що посланець виконує своє доручення»[14].

У Рош ходеш ав Ребе сказав секретареві раву Єгуді-Лейбу Гронеру у зв'язку з листом рава Ярославського про неприємності, які йому завдавали через його участь у заміні діячів[15]: «Чого йому їх лякатися? Адже було зібрання сотень або тисяч євреїв, і вони ухвалили рішення, що отримали схвалення звідси. То чого йому їх лякатися?!».

Подія суттєво вплинула на розстановку сил у хабадській громадській діяльності у Святій Землі: відтоді центр ваги громадської діяльності перейшов до рук рабинів Рабинського суду Хабаду та «Агудат хасидей Хабад» у Святій Землі, до якої з благословення Ребе увійшли нові члени[16]. Унаслідок цієї події рабинським судом було скасовано також посаду речника Хабаду, яку обіймав рав Шалом-Дов-Бер Вольф[17], а відповідальність за висвітлення в ЗМІ вказівок Ребе і справ Хабаду було покладено на центр «Цеірей Агудат Хабад».

Крім того, цей крок дав адміністративну та бюджетну самостійність усім установам Хабаду у Святій Землі, які до того часу входили до парасолькової організації.

У місяці тамузі 5750 року (1989/1990) Ребе відповів Рабинському суду Хабаду у Святій Землі, який представив рішення щодо «Агудат хасидей Хабад», Ради рабинів Хабаду у Святій Землі, представництва установ і фінансових питань: «Отримано, щиро дякую. Згадаю на святій могилі»[18].

Див. також

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ За відеозаписом події
  2. ^ В інтерв'ю тижневику «Бейт Мошіах», що вийшов до 11 нісана 5760 року (16 квітня 2000), — випуск 274. Деякі з подробиць нижче — за тим самим інтерв'ю.
  3. ^ Тшура Кунін — Герц, 7 кислева 5782 (11 листопада 2021), с. 30–31
  4. ^ Тоді рав Мізрахі не зміг зрозуміти, на що натякають ці слова, але через кілька місяців сенс прояснився
  5. ^ З яких зрозуміли, що він не заперечує проти уряду Переса
  6. ^ «Діврей Мошіах», 5750
  7. ^ На його початку написано: «Написано за темами, і сюди включено також із написаного на цю тему вельмишановним Ребе шліта (Адмором шліта)». Текст розіслав рав Гронер кільком рабинам і громадським діячам у Святій Землі.
  8. ^ «Кфар-Хабад», випуск 1975, 12 елула 5782 (8 вересня 2022), с. 35.
  9. ^ За фотокопією святого рукопису
  10. ^ За листом рава Ярославського до рава Товії Блоя від 10 сівана 5750 року (3 червня 1990)
  11. ^ Випуск 426, с. 39
  12. ^ Надруковано в тижневику «Кфар-Хабад», випуск 426, с. 38
  13. ^ «Лікут маанот кодеш» 5751, відповідь 205
  14. ^ «Лікут маанот кодеш» — Доповнення, частина 2, с. 147
  15. ^ У перекладі з їдишу
  16. ^ «Лікут маанот кодеш» 5750, відповіді 289 і 290
  17. ^ За листом рабинського суду до р. Йосефа-Іцхака Ааронова
  18. ^ «Лікут маанот кодеш» — Доповнення, частина 2, с. 152
מוגן חלקית Ця сторінка захищена, і редагувати її можуть лише зареєстровані учасники зі стажем 4 дні та 50 редагуваннями. Подробиці й причини див. у журналі захисту і на сторінці обговорення. Якщо ви вважаєте, що вміст сторінки треба змінити, будь ласка, зазначте це на сторінці обговорення.

Повідомити про помилку на цій сторінці