Перейти до вмісту

Руах га-кодеш

Матеріал з Хабадпедії

Руах га-кодеш — назва певного щабля пророцтва. У Гемарі це поняття вживається для позначення пророцтва, як сказано в Гемарі: «Коли померли тощо, відійшов руах га-кодеш від Ізраїлю»[1].

Ребе виводить із формулювання Гемари, що пророцтво й руах га-кодеш відійшли, а не скасувалися повністю, на відміну від формулювання, сказаного про тамід, — «і скасовано було тамід»[потрібне джерело].

Коментатори й автори

Ребе Рашаб пише, що чув від імені Алтер Ребе, що всі автори до «Турей загав» і Шаха, включно з ними, створили свої твори в руах га-кодеш [2].

І є ще одна версія: що всі автори до Магарші включно створили свої твори в руах га-кодеш [3].

Про суть руах га-кодеш сказано в «Корбан га-еда»[4], що це коли людині розкривають таємниці Тори, що належить до аспекту прихованості Хохми[5].

Його рівень

У руах га-кодеш є кілька щаблів:

  • Даат: у вірші сказано[10]: «І сповнив Я його духом Б-жим, мудрістю, і розумінням, і знанням, і всякою майстерністю», і Раші тлумачить: «Знання — руах га-кодеш». Зв'язок між руах га-кодеш і даат, як пояснюється в хасидуті[11], такий: подібно до того як суть сили даат — поєднувати мохін з мідот, так і руах га-кодеш — це поєднання «руах», тобто мідот у душі, і «кодеш», тобто сфіри Хохма — мохін[12].

Примітки

  1. ^ Трактат «Сота» 48б.
  2. ^ «Гемшех 5672», частина 3, сторінка 1385.
  3. ^ Доповнення до «Кетер Шем Тов», розділ 217.
  4. ^ Кінець розділу 3 трактату «Шкалім».
  5. ^ «Гайом йом», 6 швата.
  6. ^ Джерело цього тлумачення — у словах Бах'є від імені Рамбана в главі «Браха».
  7. ^ Див. кінець маамару, що починається словами «Хасидім ве-аншей маасе», 5729. Там додано ще, що «руах га-кодеш» перебуває в сфірі Кетер — корені сфіри Хохма.
  8. ^ Єрусалимський Талмуд, «Сука», розділ 5, галаха 1.
  9. ^ «Сефер га-сіхот» 5697, кінець сторінки 162. Наведено в «Гайом йом» на 16 тішрея, і див. у маамарі, що починається словами «Хасидім», там само.
  10. ^ Шмот 31, 2.
  11. ^ «Танія», розділ 4.
  12. ^ Із записів рава Менахема-Зеєва Грингласа.
  13. ^ 5, 1.
  14. ^ Мегила, 15а.
  15. ^ Це тлумачення наведено в «Тора ор», «Мікец», 43б, та в інших місцях. Див. докладно в книжці «Оцарот Йосеф» (р. Йосефа Енгеля — маамар «Левана».

Повідомити про помилку на цій сторінці