Йосеф-Аврагам Геллер
| Йосеф-Аврагам Гелер | |
|---|---|
Голова колелю при секретаріаті Ребе шліта (Адмора шліта) і море цедек у кварталі Краун-Гайтс | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 5707 (1947) |
| Місце проживання | Краун-Гайтс |
| Рід діяльності | рабин, море цедек, голова колелю |
| Освіта | єшива «Слободка», єшива «Бриськ» |
| Посада | голова колелю при секретаріаті Ребе, море цедек у кварталі Краун-Гайтс, мара де-атра і член рабинського суду Краун-Гайтс (у минулому), голова єшиви в Морристауні та інші |
| Учителі | Мешулам-Давид Соловейчик, Еліезер Нанес, Залман-Шимон Дворкін та інші |
| Сім'я | |
| Батько | Давид га-Леві Гелер |
| Дружина | Сара-Тушна-Юдіт (перша дружина) |
| Діти | Ісраель Гелер, Ефраїм-Гілель Геллер, Єгуда-Лейбуш Гелер, Шнеур-Залман Гелер, Менахем-Шмуель-Біньямін Гелер, Йом-Тов-Ліпман Гелер, Леві-Іцхак Гелер та інші |
| Родовід | |
Рав Йосеф-Аврагам га-Леві Геллер (העלער; народився в 5707 році, 1947) — голова колелю при секретаріаті Ребе шліта (Адмора шліта) і море цедек у кварталі Краун-Гайтс. У минулому служив мара де-атра і членом рабинського суду в кварталі Краун-Гайтс.
Біографія
Його юність

Народився в рава Давида га-Леві Геллера[1], який походить по прямій чоловічій лінії від рабі Йом-Това-Ліпмана га-Леві Геллера, автора «Тосафот Йом-Тов». Рав Іцхак-Зеев Соловейчик, «рабин з Бриська», приятелював з його батьком і часто гостював у домі родини, коли приїжджав відпочити через хворобу легень, на яку страждав. Рабин з Бриська справив великий вплив на рава Геллера, і через нього той наблизився до бриської методики вивчення.
Навчання в єшивах почав в єшиві «Слободка», і вже тоді почав тягнутися до вчення хасидуту і вивчав багато книжок загального хасидизму, таких як «Ноам Елімелех» і «Меор ва-шемеш». Коли рав Мешулам-Давид Соловейчик заснував єшиву «Бриськ» під своїм керівництвом[2] у 5721 році (1960/1961), він вирішив відкрити єшиву з десятьма обраними учнями, до числа яких увійшов і рав Геллер, що створило особливу близькість між ним і рош-єшивою. У ті дні в єшиві «Бриськ» навчався і рав Езра-Біньямін Шохет, який вплинув на наближення рава Геллера до Любавича. Рош-єшива рав Соловейчик, який побоювався його зближення, намагався відмовити його від цього і наблизити до себе і навіть заборонив йому відрощувати бороду як засіб для цього. У той час він отримав лист від Ребе через рава Шохета, в якому Ребе також торкнувся вказівки рава Соловейчика йому щодо відрощування бороди[3].
Під час навчання в єшиві «Бриськ» він потрапив до синагоги «Бааль га-Танія» в кварталі Меа-Шеарім в Єрусалимі, де вперше почув увімкнену касету, на якій було чути голос Ребе, і «був захоплений». Пізніше він познайомився з равом Еліезером Нанесом, який вивчав з ним хасидут Хабаду і справив на нього великий вплив[4]. Рав Нанес отримував вказівки від секретаріату [потрібне джерело], як наблизити рава Геллера до Хабаду, і подібно до нього в Єрусалимі були й інші хасиди, які впливали на нього і привели до його остаточного наближення до Любавича, серед них рав Аврагам-Цві Коген і рав Моше Вебер.
Рав Геллер одружився з Сарою-Чуною-Юдит. Після її відходу з життя 11 сівана 5752 року (12 червня 1992) рав одружився вдруге в 5773 році (2012/2013).
У місяці елул 5730 року (вересень 1970)[5] уперше поїхав до Ребе разом зі своєю дружиною. У той час раву Геллеру запропонували стати рош-єшивою важливої і відомої єшиви у Швейцарії, але коли він увійшов на єхідут з дружиною протягом місяця тішрей, Ребе вказав йому, що він має залишитися в Краун-Гайтс.
У Краун-Гайтс
Після цього рав Геллер недовгий час викладав в єшиві «Бейт Давид Шломо» в Нью-Гейвені, а також у бейт-мідраші «Огалей Тора», і очолював єшиву в Морристауні. Потім увійшов до складу керівництва колелю при секретаріаті разом з рабином кварталу равом Залманом-Шимоном Дворкіним, причому рав Геллер був призначений ведучим уроків. У цей час він багато «прислуговував» раву Дворкіну і перейняв від нього багато звичаїв Хабаду, а також метод винесення постанов, заведений у рабинів Хабаду протягом поколінь. Коли рав Дворкін помер у 5745 році (1984/1985), рав Геллер був призначений замість нього головою колелю — посада, яку він обіймає донині. Коли йому запропонували стати рош-єшивою «Торат Емет» в Єрусалимі, Ребе сказав, що «нікому замінити його тут».
У 5746 році (1985/1986) був обраний членом рабинського суду Краун-Гайтс на повторних виборах до рабинату кварталу, після того як за вказівкою Ребе рабин громади Хабаду в Петах-Тікві рав Давид Ханзін, обраний на перших виборах, залишився на своїй попередній посаді. Згідно з переказом [потрібне джерело], ребецн Хая-Мушка тоді сказала про нього, що рав Геллер — «а фейнер юнгерман» (= особливий аврех)[6].
З 5751 року (1990/1991) перестав засідати в складах рабинського суду через хворобу своєї дружини. У переддень Шабату тижневої глави тижневої глави «Насо», 11 сівана 5752 року (12 червня 1992), померла його дружина пані Сара-Тушна-Юдит, яка була однією з провідних громадських діячок у Краун-Гайтс у справах «Неший у-бнот Хабад» і у вихованні єврейських хлопчиків і дівчаток. Після відходу з життя дружини рав Геллер став рідше з'являтися на публіці на зібраннях і фарбрейнгенах у Краун-Гайтс, за винятком особливих випадків і подій.
У 5752 році (1991/1992) підписав постанову, яка встановлює, що в Ребе виповнилися всі ознаки, вказані Рамбамом, і він — «імовірний Мошіах», і тому його вітають благословенням «Єхі га-Мелех».
Після 3 тамуза 5754 року (12 червня 1994) рав Геллер написав, що є «відкрита паршія» і є «закрита паршія», і теми Мошіаха належать до закритих речей, у яких ми не можемо розібратися, — висловивши здивування з приводу тих, хто виносить постанови в питаннях Мошіаха і Геули, в яких, за словами Шаха [«Сіфтей коген», рабі Шабтай га-Коген] і Таза [«Турей загав», рабі Давид га-Леві Сегаль], ми не удостоїлися, тоді як у питаннях галахи ці люди бояться виносити постанови самостійно[7].
У 5760 році (1999/2000), після того як у світських судах неєвреїв було заявлено, що постанови рабинського суду в Краун-Гайтс протягом років не мають жодної сили, оскільки рав Геллер відмовився від своїх постанов, рав Геллер з'явився до суду і заявив, що він не відмовляється від своїх постанов, оскільки він усе ще служить членом рабинського суду.
З 5770 року (2009/2010), унаслідок постанови, винесеної особливим рабинським судом для врегулювання суперечки, що спалахнула в рабинаті Краун-Гайтс[8], рав Геллер більше офіційно не служить членом рабинського суду, і замість нього було призначено рава Йосефа-Єшаю Брауна. Відтоді він не відповідає на запитання з грошового права.
Його шлях у Торі

Рав Геллер дає уроки «хавури», тобто в них беруть участь не всі члени колелю, а тільки ті, хто хоче займатися певною темою, оскільки за вказівкою Ребе колель не призначений для вивчення певного предмета, а кожен має вивчати те, чого бажає його серце. Його уроки вирізняються особливою ясністю: у них він веде учнів від тем Гемари через рішонім і ахароним до практичної галахи, і слава про його уроки йде попереду них.
Рав час від часу публікує статті з питань галахи у збірниках, таких як збірник «Гадрат мелех» і збірник «Ор Ісраель», а також у збірнику «Діврей Тора», який видає колель.
Відколи пішов з рабинського суду в 5751 році (1990/1991), майже перестав висловлювати думку з політичних питань або щодо будь-якої справи, пов'язаної із суперечками, за винятком особливих випадків. Водночас у питаннях забороненого і дозволеного та в питаннях світогляду рав Геллер продовжує консультувати багатьох і є одним з море цедек, відомих у кварталі Краун-Гайтс. Рав Геллер служить також наставником для багатьох за межами кварталу Краун-Гайтс, і особливо серед членів різних громад, що наближаються до Любавича.
Має звичай давати в Шабат у колелі урок з тижневої глави, що ґрунтується на словах великих мужів хасидизму перших поколінь.
Його відомі постанови
У своїй книзі «Ілхета ле-Мешиха», що вийшла влітку 5752 року (1991/1992), постановив, що прийняття царства Ребе як Мелех га-Мошіаха є заповіддю-повелінням з Тори. Також підписав постанову про те, що Ребе — Мошіах. А після 3 тамуза написав, що прихід Мошіаха — це закрита паршія в Торі, і ми не можемо виносити про нього галахічні постанови.
Виносить постанову, що дозволяє пити нефільтровану воду з кранів у Брукліні. Рав Геллер постановив, що черв'яки, які містяться у воді, анулюються у воді і на них не поширюється заборона (згідно з думкою рава Аврагама Аздаби і рава Іцхака Райтпорта і всупереч суворій думці рава Агарона-Яакова Шві і рава Йосефа-Єшаї Брауна).
Постановив (разом з іншими рабинами, такими як рав Йосеф-Єшая Браун, рав Езра Шохет, рав М.-М. Глуховський та інші), що звуковий метод навчання при навчанні абетки маленьких дітей не суперечить традиції і методу наших Ребе, провідників поколінь.
Постановляє, як і більшість рабинів Хабаду, що квартал Краун-Гайтс має статус решут га-рабім за законом Тори, і тому окружність нитки еруву, що створює форму входу, не допоможе дозволити перенесення в кварталі в Шабат, а той, хто переносить у Шабат у кварталі, має статус того, хто публічно порушує Шабат.
Виносить постанову, що повністю забороняє користуватися гарячою водою, нагрітою в бойлері, в Йом-тов, і розходиться в цьому з написаним у книзі «Шмірат Шабат ке-ілхата» від імені рава Шломо-Залмана Ойербаха.
У кімнаті без вікон рав постановляє, що не слід брати до уваги ознаку завіси при визначенні місця мезузи, а чинять за входом до кімнати (так само постановили і Йосеф-Єшая Браун і рав Залман-Шимон Дворкін).
На початку 5750-х років надіслав Ребе кілька запитань щодо штучного запліднення і удостоївся кількох відповідей і маанот кодеш, причому висновок був негативним. Ці дискусії було опубліковано на різних майданчиках[9].
У своїй книзі «Шалом їх'є» постановив, що не тільки дозволено змінювати правду заради миру, а й дозволено навіть говорити цілковиту неправду заради миру (на відміну від думки автора «Арух ла-нер»).
Опублікував галахічне роз'яснення звичаю хасидів молитися довго навіть після полудня, якщо вони передували цьому вивченням хасидуту.
Його книги

- «Ілхета ле-Мешиха» — містить дослідження про провідника покоління, суддю покоління, Мелех га-Мошіаха і його царство — у світлі методу Рамбама. Книга містить уроки, які рав Геллер давав у колелі. Вийшла узимку 5752 року (1991/1992). Посилання на книгу в «Оцар га-хохма».
- «Шита брура» на Шулхан арух Алтер Ребе, автора «Танії», закони ніди, «Йоре деа», § 183–184. Роз'яснює його слова на основі джерел і в порівнянні з іншими поским, а також трохи лікутім, вказівок і посилань на джерела для розуміння теми. Надруковано в сівані 5753 року (1992/1993)
- «Шалом їх'є» — добірка зі слів мудреців, рішонім і ахароним, книжок мусару і хасидуту про заповідь і чесноту встановлення миру, про заборону і осуд розбрату, про визначення суперечки во ім'я Небес і про пов'язані з цим питання. Видано в 5749 році (1988/1989)
- «Біурім ве-гаарот у-марей мекомот бе-Кунтрес ахарон» (і «Магадура батра») до Шулхан аруху Алтер Ребе, закони ніди (крім § 187), укладені членами колелю аврехім при секретаріаті Ребе шліта (Адмора шліта) з Любавичів. Головний редактор — р. Йосеф-Аврагам га-Леві Геллер, Бруклін, «Кегот» і секретаріат, 5740
- «Кіцур диней тагара», видано «Кегот». Укладено членами колелю аврехім при секретаріаті Ребе шліта (Адмора шліта) з Любавичів. Головний редактор — р. Йосеф-Аврагам га-Леві Геллер
- «Тув таам», п'ять частин, автора «Тосафот Йом-Тов» — роз'яснення каббалістичних слів, що містяться в Рабейну Бах'є, згідно з каббалою Рамака; книгу автор «Тосафот Йом-Тов» написав у юності, перш ніж побачив каббалу Арі. Надрукована разом із книгою «Нафталі». Ще один коментар на Рабейну Бах'є рав Геллер видав разом з равом Аврагамом-Шмуелем га-Леві Геллером
- «Маамар левана» р. Йосефа Енгеля з учення каббали, підготовлений і доведений до друку равом Геллером
Родина
Його сини
- Рав Ісраель Геллер — відомий моель на обрізаннях серед анаш у кварталі Краун-Гайтс і в усьому світі
- Рав Ефраїм-Гілель Геллер — рош-єшива «Томхей Тмімім» Вестчестер і магід шіур у «шіур гімел»
- Рав Єгуда-Лейбуш Геллер — рабин синагоги і магід шіур в єшиві гдола Любавич Лондон.
- Рав Шнеур-Залман Геллер — директор і рам у «Томхей Тмімім» Вестчестер
- Рав Менахем-Шмуель-Біньямін Геллер — шаліах у Бушвіку в районі Бруклін і машгіах колелю «Менахем»
- Рав Йом-Тов-Ліпман Геллер — магід шіур в єшиві гдола «Огалей Тора» Краун-Гайтс
- Рав Леві-Іцхак Геллер — рам в єшиві «Томхей Тмімім» Найак
Його зяті
- Рав Шмуель-Хаїм Блумінг — рам в єшиві гдола «Огалей Тора» Краун-Гайтс
- Рав Єкутіель-Ліпа Фельдман — магід шіур у «Томхей Тмімім» 770 і в єшиві гдола «Огалей Тора»
- Рав Менахем-Мендл Штракс — рам в єшиві «Цеірей га-шлухім» у Цфаті
- Рав Шалом-Дов-Бер Перлштейн — рам у «Томхей Тмімім» Вестчестер
- Рав Йосеф-Іцхак Перлштейн — рам у «Томхей Тмімім» Вестчестер
Онуки
- Рав Меїр Геллер — син його сина рава Ісраеля, директор єшиви «Томхей Тмімім» Найак, хасидський громадський діяч у Краун-Гайтс і досвідчений моель.
- Рав Бен-Ціон Блумінг
Зовнішні посилання
- Рав Геллер закликає: потрібна революція в хабадському вихованні
- Рав Геллер постановляє: існує обов'язок прийняти царство Ребе як Мелех га-Мошіаха згідно з галахою (з 6:36 хвилини і далі)

| Члени рабинського суду Краун-Гайтс | ||
|---|---|---|
| Нині | Рав Аврагам Аздаба • рав Йосеф-Єшая Браун | |
| У минулому | Рав Йосеф-Аврагам Геллер • рав Єгуда-Калман Марлоу • рав Агарон-Яаков Шві | |
| Даяни і море цедек | Рав Іцхак Райтпорт • рав Нісан Мангель • рав Товія Касимов | |
| Секретаріат рабинського суду | Рав Шмуель Краус | |
| Помічники рабинського суду | Рав Леві-Іцхак Столік • рав Шалом-Дов-Бер Шапіро | |
Примітки
- ^ Один з учнів рава Єхіеля-Яакова Вайнберга, автора «Срідей еш». Служив головою громади Лугано у Швейцарії і рош-єшивою «Ярхей кала» в Європі, на схилі років переїхав жити до Боро-Парку.
- ^ Під назвою «єшива „Бриськ“» існує дванадцять єшив. Єшива, яку заснував Рамад, міститься сьогодні в кварталі Кір'ят-Моше в Єрусалимі.
- ^ Зміст листа був (приблизно і зовсім без гарантії) таким: «Видно, що навіть міснагед свідчить, що борода — це справа хасидів»...
- ^ Коли він переїхав жити до дому свого батька у Швейцарії, він приймав у себе вдома рава Нанеса, який приїжджав туди як шадар єшиви «Торат Емет»
- ^ Можливо, це було в елулі 5729 року (1968/1969), і тоді він поїхав на місяць тішрей 5730 року (вересень–жовтень 1969).
- ^ Дехто стверджує, що вона чула це з вуст Ребе.
- ^ Збірник «Мошіах у-Геула», випуск 3, с. 7.
- ^ Прочитати постанову, «Хабад Інфо».
- ^ Див. також відповідь Ребе на цю тему від 5750 року (1989/1990) у «Лікутей сіхот», частина 37, с. 189–188.
Код особи: № 5295323700
- Хабадпедія: статті, що потребують джерела
- Хасиди часів Любавицького Ребе
- Сучасні хабадські рабини
- Даяни рабинського суду Краун-Гайтс
- Рабини районів
- Хабадські рабини в штаті Нью-Йорк
- Особистості, що народилися в 5707 році (1946/1947)
- Рабини, що підписали псак дін про те, що Ребе — Мелех га-Мошіах
- Родина Геллерів
