Перейти до вмісту

«Комітет за цілісність народу»

Матеріал з Хабадпедії
Члени комітету вручають главі уряду Іцхакові Шаміру Петицію мільйона про виправлення закону «Хто є євреєм». Справа наліво: голова комітету рав Шмуель Хефер, член комітету рав Дов-Бер Хен, заступник голови комітету рав Товія Блой і член комітету «Партизан» р. Зуша Вілімовський

Комітет за цілісність народу — комітет, створений Ребе для боротьби за виправлення закону «Хто є євреєм».

Історія

Комітет було створено за підтримки Ребе в місяці шват 5731 (січень–лютий 1971) равом Хаїмом-Єгудою Пелді, який був головою до свого відходу з життя.

Комітет офіційно не ототожнювався з Хабадом, і тому на чолі його було поставлено рава Єгуду Пелді, а його членом було призначено пана Цві Надіві, — з огляду на бажання Ребе, щоб боротьба в цьому питанні не ототожнювалася лише з Хабадом, і з огляду на лист секретаріату від рош ходеш шват 5731 (січень–лютий 1971), у якому написано, що «ті, хто займається цим на практиці, мають бути іншими, щоб запобігти розмовам, ніби ця справа стосується не всієї громадськості, а є лише особливою суворістю Хабаду»[1]. Також рав Шломо Штенцель, голова «Щоденної Мішни», був членом «Шлемут га-арец», і в газеті «Маарів» від 13 червня 1971 було опубліковано, що він вийшов з числа його членів.

Дії комітету та ставлення й підтримка Ребе

10 менахем-ава 5731 (1 серпня 1971) рав Іцхак-Давид Гронер поїхав до Австралії, і Ребе вказав йому дорогою зупинитися в кількох місцях і виконати доручення. Серед цих місць була Свята Земля, причому Ребе вказав йому відвідати голову комітету рава Пелді і передати йому«з ним сталося чудо[2], і хоча за походженням він не з роду хасидів — він робить грандіозні справи»[3].

На фарбрейнгені, проведеному Ребе 20 кислева 5737 (12 грудня 1976), після сіхи, яку Ребе виголосив щодо виправлення закону, Ребе запросив голову комітету рава Пелді виступити про діяльність з виправлення закону, попри той факт, що зазвичай майже не бувало, щоб хтось говорив на фарбрейнгені з Ребе, крім самого Ребе. На завершення своїх слів він сказав, що хоча він не хоче говорити про це, щоб не лякати публіку, все ж діяльність комітету потребує пожертв, на що Ребе зауважив йому, щоб він не побоювався і говорив про це[4]. У відповідь на лист, у якому Ребе запитали про його думку щодо питання «Хто є євреєм», Ребе відповів листом, який завершив надією, що автор листа підтримує зв'язок із комітетом, причому на полях аркуша Ребе вказує адресу комітету[5]

У членів комітету було кілька ідей залучити шлухім по всьому світу до цієї боротьби. Ребе дуже різко відреагував на це і відкинув це з усією рішучістю. В одному з випадків Ребе вжив із цього приводу вираз «амтала»– емет ла[6].

Протягом років комітет боровся всіма можливими способами, щоб скасувати закон. Комітет протягом років проводив гігантські мітинги, влаштовував заходи, випускав роз'яснювальні листівки і щомісячник «Шлемут», знімав фільми про тяжкість закону, ініціював 5744 року (1983/1984) «Петицію мільйона» — петицію, подану главі уряду панові Іцхакові Шаміру, з підписами понад мільйона людей із проханням про виправлення закону[7], та інше.

24 тевета 5743 (9 січня 1983) комітет провів гігантські збори в Біньяней га-Ума, на яких уперше перед харедимною публікою було представлено проблему закону та його тяжкі наслідки для народу Ізраїлю. Витрати на збори було розподілено порівну між касою тодішнього адмора з Гура, автора «Лев сімха», і касою секретаріату Ребе.

У кислеві 5749 Ребе відповів у зв'язку з листом шести членів комітету р. Йосефу-Іцхаку Ааронову, у якому вони просили, щоб з огляду на великий успіх організації «Цеірей Агудат Хабад» у Святій Землі на виборах 5749 року (1988/1989) організація взяла на себе проєкт роз'яснення широкій публіці важливості виправлення закону «Хто є євреєм»: «6 тих, що підписалися, „оперезалися силою“ покласти на нього ще одну справу з того, що стосується їх – „поки що“ не знайшов я причини, щоб він допомагав їм у цьому».

Діяльність комітету починаючи з 5749 року (1988/1989)

Узимку 5749 року (1988/1989) почалася нова епоха в керівництві Ребе щодо дій з виправлення закону «Хто є євреєм». У сіхі 24 тевета 5749 (1 січня 1989) Ребе докладно відкинув заняття шлухім цим питанням. У той період тривали коаліційні переговори «Агудат Ісраель» з паном Іцхаком Шаміром, причому рабини Хабаду були залучені до переговорів. З публікацією сіхи для шлухім були такі, хто думав, що Ребе хоче, щоб повністю припинили діяти в цьому питанні і не слід ставити це умовою для входження до уряду Шаміра, але Ребе відкинув це і вказав р. Іцхакові-Єгуді Гольцману, одному із секретарів комітету, продовжувати вимагати цього[8]. Водночас у маанот кодеш, які Ребе писав у цей період і далі того ж року, було виражено зміну напряму у самому занятті цією справою і в способах дії[9]. Також у зв'язку з діями комітету Ребе написав 26 менахем-ава 5749 (27 серпня 1989) Адель Пелді, вдові р. Хаїма-Єгуди Пелді: «Після закону, останнього, згаданого закону про те, хто є євреєм, – це закон усієї держави, і на чолі його — „Головного рабинату“, і відтепер і надалі згаданий комітет опублікує, що відтепер і надалі завдання комітету — стояти на сторожі, щоб згадані виконували покладене на них тощо». Паралельно Ребе написав того ж дня членам комітету: «1) Як у доданому тут (Пелді, хай живе вона) 2) На додаток — хай порадяться між собою під головуванням, як досі, рава р. Шмуеля Хефера, чи варто охопити організацію, яку він пише, щоб допомагати»[10].

Ребе продовжував підтримувати комітет і згодом. Так, коли секретар комітету рав Іцхак-Єгуда Гольцман проходив на роздачі доларів у неділю 3 кислева 5752 (10 листопада 1991), Ребе дав йому додатковий долар, сказавши: «Для всього комітету[11], великого успіху»[12].

Президія комітету

Члени комітету

Див. також

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ «Ємей тмімім», частина 5
  2. ^ Мається на увазі той факт, що той був інвалідом і ходив за допомогою милиць, і за два роки до цього Ребе вказав йому викинути палицю, і він почав ходити без них
  3. ^ На їдиші: «Ер от геат а мофес ун хоч ер штамт ніт фун хсідім, обер ер тут ойф геволдіке захн» — «Ніцоцей Ребе», «Гіткашрут», випуск 159
  4. ^ Відеофрагмент із цієї події
  5. ^ «Ніцоцей ор», с. 111
  6. ^ Р. Йосеф Блой у розділах своїх спогадів
  7. ^ Так «Петиція мільйона» дійшла до глави уряду קישור שטורעם
  8. ^ Книжка «Га-Рав Ашкеназі», с. 609
  9. ^ Див. «Лікут маанот кодеш» 5749, відповіді: 35, 38, 124, «Лікут маанот кодеш», доповнення, частина 2, с. 129
  10. ^ «Гіткашрут», випуск 1373, «Лікут маанот кодеш», доповнення, частина 2, с. 133 — 134
  11. ^ В оригіналі на їдиші: «Фарн ганцн ваад»
  12. ^ Тижневик «Хадашот Бейт хаєйну 770», випуск 114

Повідомити про помилку на цій сторінці