«Ло техонем»
Заповідь-заборона Ло тхонем стосується заборони давати місце проживання чи наділи неєвреям у Землі Ізраїлю та нашого обов'язку берегти чистоту Країни й заповідь заселення Ерец-Ісраель. Розбіжності між різними підходами в цій заповіді стосуються не лише технічних аспектів продажу землі, а й духовних, релігійних і правових питань, які ставить ця заборона в Землі Ізраїлю.
Крім того, заповідь забороняє нам жаліти служителів ідолопоклонства чи лестити їм і не відчувати до них жодної користі чи прихильності.
Джерело заповіді
Коли приведе тебе Г-сподь, Б-г твій, у землю, до якої ти йдеш, щоб оволодіти нею, і вижене багато народів перед тобою . . не укладай з ними союзу і не милуй їх
— Дварім 7, 2
Ло тхонем — не виявляти милості й жалю до ідолопоклонника
Заповідь забороняє нам жаліти служителів ідолопоклонства чи лестити їм і не відчувати до них жодної користі чи прихильності. Сенс у тому, щоб ми усунули зі своїх думок усяку ідею, яка може спасти нам на думку чи прийти на вуста, що в комусь, хто служить ідолам, є щось добре чи позитивне. Це заповідь, призначена для того, щоб уникати зв'язку чи шани до того, хто чинить лихі діяння ідолопоклонства, навіть якщо особисто він нам симпатичний.
Сенс слів «Ве-ло тхонем» також у тому, що заборонено надавати їм привабливості. Тобто ми маємо утримуватися від вияву симпатії до тих, хто служить ідолам, навіть якщо йдеться про людей, які, можливо, здаються нам приємними чи зручними.
Заповідь покликана зберігати відмінність між Ізраїлем і народами й запобігати небезпеці того, що ототожнення зі служителями ідолопоклонства призведе до ідейного чи культурного змішання, яке зашкодить збереженню унікальної й чистої віри Ізраїлю. Якщо ми скажемо приємне людям, що служать ідолам, навіть якщо це комплімент чи невинна оцінка, ми можемо полестити лихим діянням і завдати шкоди духовному існуванню народу.
Із законів заповіді
Від танаїв і мудреців ми дізналися, що заборона «Ло тхонем» стосується особливо служителів ідолопоклонства, а не всіх неєвреїв узагалі. Тобто якщо йдеться про неєврея, який не служить ідолам (наприклад, гер тошав), немає заборони лестити йому чи давати йому подарунки задарма. Крім того, геру тошаву, який прийняв на себе сім заповідей синів Ноаха, дозволено виявляти ту саму милість.
Заборона лікування акума й подібного до цього ґрунтується на Ло тхонем[1].
І згідно з цим, заповідь давати неєврею позику лише під відсотки також зумовлена цією причиною, щоб не робити їм безплатного подарунка.
Виняток становить гер тошав, коли він приймає на себе сім заповідей синів Ноаха, дозволено утримувати його й підтримувати з ним дружні стосунки.
І згідно зі шляхами миру, дозволено допомагати й надавати підтримку герам тошав чи бідному неєврею.
Ця заповідь діє в будь-якому місці й у будь-який час, як для чоловіків, так і для жінок. Ідеться про загальну заборону, мета якої полягає в тому, щоб уникати підтримання зв'язків зі служителями ідолопоклонства в такий спосіб, що викликає шану чи симпатію до них. Той, хто порушує цю заповідь, наприклад, якщо він вихваляє ідолопоклонство чи діяння служителів ідолопоклонства, порушує цей лав (заборону). Водночас за цей проступок немає покарання бичуванням, оскільки йдеться лише про думку й мовлення, але його духовне покарання дуже тяжке[2].
«Ло тхонем» — не давай їм пристановища на землі
Ще одне тлумачення мудреців виводить заборону «Ло тхонем» — не давай їм пристановища на землі.
Із причин заборони
Є кілька підходів до розуміння причини заборони:
Думка Рамбама
Згідно з Рамбамом у «Море невухім», мета заборони Ло тхонем у тому, щоб уникати лихого впливу ідолопоклонства, аби зберегти чистоту віри в Ізраїлі. Рамбам стверджує, що заборона стосується не лише їхнього входження чи їхнього впливу на землю, а й їхнього духовного впливу на Ізраїль, якщо вони змішаються з ними.
Підхід «Смага»
Згідно зі «Смагом» («Сефер міцвот гдолот»), заборона є постановою Писання, і тому слід утримуватися від надання їм «хані» (місця проживання). Він не обґрунтовує заборону духовними причинами, а стверджує, що це заповідь, джерело якої в самій Торі, – постанова, яку треба виконувати.
Метод Раші
Згідно з Раші в його поясненнях до Тори, заповідь «Ло тхонем» стосується примусового застосування законів заселення Землі Ізраїлю, і один зі шляхів її виконання полягає у вигнанні неєвреїв із Країни. Підхід полягає не лише в тому, щоб не дати їм селитися в Землі Ізраїлю, а й у тому, щоб змусити їх покинути її, аби не шкодити заселенню Ізраїлем, що зміцнює заповідь заселення Ерец-Ісраель.
Підхід Тосафот і рабейну Йони
Тосафот і рабейну Йона вважають, що заселення Землі Ізраїлю є не лише питанням запобігання запустінню Країни, а що це самостійна заповідь, яка вимагає від нас заселити Країну євреями з метою запобігти впливу неєвреїв. Вони описують вимогу не залишати Країну пустельною як заповідь, яку треба виконувати, щоб зберегти чистоту Країни.
Купівля (поля чи) дому в неєврея в Землі Ізраїлю
Із вищесказаного випливає, що в купівлі (поля чи) дому в неєврея в Землі Ізраїлю є два аспекти:
Ло тхонем
Заборона, про яку йдеться в цій статті, що є забороною «Ло тхонем», згідно з якою Тора забороняє нам давати їм місце проживання в Землі Ізраїлю, щоб позбавити їх свободи культу, яка може призвести до лихого духовного впливу, до єресі й осквернення Імені Всевишнього.
Заселення Ерец-Ісраель
Основна стаття – Заповідь заселення Ерец-Ісраель
Підтримка заселення Країни Ізраїлем: з іншого боку, заборона стосується і ширшої заповіді заселення Ерец-Ісраель, яка є не лише застереженням, щоб інші (наприклад, неєвреї) не селилися в Країні, а й вимогою, щоб вона не залишалася пустельною. Мета в тому, щоб не залишалося «незаселених» районів, згідно з принципом охорони Країни[3].
Див. також
Примітки
- ^ «Авода зара», 20а.
- ^ «Сефер га-хінух» заповідь 426.
- ^ Шут «Торат шалом» (респонси Ребе Рашаба) (різне, розділ 1 і розділ 2)