Хмара

Хмара — це скупчення найдрібніших крапель води або найдрібніших кристаликів льоду, що ширяють у повітрі. Хмара утворюється внаслідок згущення водяної пари.
У Танаху
Першу хмару у світі сотворив Святий, благословенний Він, унаслідок молитви Адама га-Рішона, як сказано у вірші «І пара піднімалася з землі й зрошувала все лице землі»[1].
Коли Ноах вийшов із ковчега, Святий, благословенний Він, показав йому веселку в хмарі як знак Своєї обіцянки більше не наводити потоп на землю, і мовою вірша: «Веселку Мою Я дав у хмарі, і буде вона знаменням союзу між Мною і землею»[2]
Під час дарування Тори на гору Синай зійшла хмара, як написано: «і хмара важка на горі»[3].
Одне з призначень Геули — «і ось, із хмарами небесними»[4].
Її зміст згідно з хасидутом
Цімцум
Зміст хмари — це цімцум: подібно до того як є надзвичайно піднесене розкриття, для прийняття якого потрібна завіса, що скоротить розкриття, щоб той, хто приймає, зміг його вмістити, — це на зразок хмари, крізь яку людина здатна дивитися на сонце.
Є два види хмар: є легкі хмари, завдяки яким можна насолоджуватися сонцем, і є щільніші хмари, які цілковито затемнюють світло сонця, що в аспекті міри суду, і про це сказали мудреці, що день, у який є щільні хмари, тяжкий, як день суду. Ці два види відповідають двом видам цімцуму: є чистіший цімцум, крізь який можна прийняти розкриття Б-жественності, як хмара, що стояла на горі Синай під час дарування Тори. І є повне приховання й утаєння, яке в аспекті завіси, що відокремлює, і в аспекті міри суду, як написано у вірші: «Я стер, як хмару, злочини твої і, як хмаровиння, гріхи твої»[5][6].
Це також те, через що веселка як знамення про гріхи з'явилася саме після потопу, а не до нього: бо до потопу світ був грубий і неочищений, і тому це виражалося й в образі хмар — що вони будуть щільними, так що неможливо буде бачити крізь них сонце і щоб завдяки цьому утворювалася веселка; але після того як світ очистився і був очищений у дні потопу, це виразилося й в образі хмар — що вони будуть чистішими, і так сонце зможе проходити крізь них і створювати веселку[6].
Тшува
Хмара вказує також на поняття тшуви, на зразок хмари воскуріння Йом Кіпуру, яка приходить після праці тшуви. Подібно до того як перша хмара утворилася завдяки молитві Адама га-Рішона і піднялася знизу вгору в ітарута ді-лтата[6].
Див. також
Примітки
- ^ Хумаш Берешит, розділ 2, вірш 6
- ^ Хумаш Берешит, розділ 9, вірш 13
- ^ Хумаш Шмот, розділ 19, вірш 16
- ^ Книга Даніель, розділ 7, вірш 13
- ^ Книга Єшаягу, розділ 44, вірш 22
- ^ 1 2 3 Маамар, що починається словами «Зот от га-брит», «Торат Менахем — Гітваадуйот» 5743, частина 1, сторінка 416