Перейти до вмісту

Ісраель Джейкобсон

Матеріал з Хабадпедії
Ісраель Якобсон
Основна інформація
Дата народження3 кислева 5656 (20 листопада 1895)
Дата смерті17 сівана 5735 (1975)
Місце смертіНью-Йорк
Місце похованняКладовище Монтефіоре

Рав Ісраель Джейкобсон[1] (уроджений Парецкін, 3 кислева 5656 (20 листопада 1895) – 17 сівана 5735 (27 травня 1975)) був одним із визначних громадських діячів хасидизму Хабад у перші роки його існування в Сполучених Штатах. Очолював організацію «Агудат хасидей Хабад». Займався порятунком Ребе Раяца з окупованої Польщі під час Другої світової війни. Був машпіа в єшиві «Гадар га-Тора», яку він заснував для американських учнів, що наблизилися до Хабаду, і був членом керівництва єшиви «Томхей Тмімім» Центральної в Нью-Йорку.

Біографія

Рав Ісраель Джейкобсон у молодості

Народився в Росії 3 кислева 5656 року (20 листопада 1895) (1896) у місті Журавичі, у батька рава Яакова-Лейба — зі старовинної хабадської родини, нащадків Шли. Спершу навчався в місцевого меламеда, а потім захотів учитися в єшиві; меламед порадив йому вчитися в єшиві рава Рейнеса[2] у місті Ліда[3], але дорогою туди йому та його батькові зустрівся шадар єшиви рава Рейнеса, який порадив їм саме єшиву «Томхей Тмімім»[4]. Він вирушив складати іспит до єшиви «Томхей Тмімім» у містечку Любавичі, де був прийнятий учнем до хедерів, а потім до залу єшиви «Томхей Тмімім» у містечку Любавичі, де залишався до 5677 року (1916), коли єшива переїхала до міста Кременчук на березі Дніпра, а пізніше перейшов до філії єшиви в Херсоні. Зокрема, навчався в єшивах: «Томхей Тмімім» Любавичі, «Томхей Тмімім» Щедрин, «Томхей Тмімім» Кременчук і «Томхей Тмімім» Херсон — у 5668-5680 роках (1907–1920). У 5680 році (1919/1920) одружився з Шейною, донькою рава Єгошуа-Гешеля Левіна, і переїхав жити до родини дружини в місто Гомель у Білорусі, де жив до 5685 року (1924/1925).

У 5686 році (1926), після зібрання хасидів Хабаду, на якому було вирішено вести агітацію серед хасидів на підтримку еміграції з Росії, його обрали їхнім посланцем у Сполучених Штатах, щоб домагатися там віз для хасидів, які бажали емігрувати до Сполучених Штатів, а згодом — допомагати їхньому облаштуванню там. У проміжок між рішенням емігрувати і фактичною еміграцією (близько трьох місяців) його призначив Любавицький Ребе Раяц машпіа громади Хабаду в місті Гомель у Росії.

Потім він емігрував до Сполучених Штатів, змінив прізвище на Джейкобсон і оселився в районі Браунсвілл у Брукліні, Нью-Йорк. Згодом його призначили рабином синагоги в районі, де він жив, — Браунсвіллі.

Громадська діяльність

Як уже згадувалося, ще в Росії його призначив Ребе Раяц машпіа громади Хабаду в місті Гомель у Росії, а після прибуття до Сполучених Штатів його призначили членом правління «Агудат хасидей Хабад», а після відходу з життя директора Хаїма Крамера — директором замість нього.

За вказівкою Ребе Раяца заснував «Агудат га-тмімім», цілями якої були: а) згуртування хасидів Хабаду в Сполучених Штатах, доти не організованих у громаду; б) організація уроків хасидуту; в) клопотання за хасидів Хабаду, які залишилися в Європі й потребували допомоги; г) клопотання і збір коштів для Ребе Раяца та його установ.

Після звільнення Ребе Раяца з ув'язнення допомагав йому в зусиллях виїхати з Росії, головним чином надсиланням для нього грошових сум. У 5692 році (1932) заснував у Нью-Йорку єшиву «Ахей Тмімім» для єврейської молоді, що наблизилася тоді до Хабаду; у 5699 році (1939) разом з учнями єшиви поїхав до Польщі, щоб улаштувати їх до єшиви «Томхей Тмімім» у місті Отвоцьк. З початком Другої світової війни учні єшиви втекли назад до Сполучених Штатів і згодом влилися до центральної єшиви «Томхей Тмімім».

У той самий час Джейкобсон допомагав Ребе Раяцу, який залишався в Польщі, утекти до Сполучених Штатів; зокрема, допоміг йому отримати в'їзну візу до Латвії (звідти Ребе Раяц полетів до Швеції, а звідти відплив кораблем до Сполучених Штатів). З прибуттям до Сполучених Штатів Ребе Раяц заснував там центральну єшиву «Томхей Тмімім» і призначив Джейкобсона членом її правління і машпіа в єшиві. До 5696 року (1935) він був директором єшиви гдола «Торат емет» у районі Боро-Парк[5]. У 5701 році (1941) Джейкобсон допоміг отримати в'їзні візи до Сполучених Штатів для Ребе і ребецн Хаї-Мушки. Також він намагався, без успіху, отримати в'їзні візи для другої доньки Ребе Раяца — Шейни та її чоловіка Менахем-Мендла Горнштейна. У 5704 році (1943/1944) відкрив кілька філій центральної єшиви в низці міст, серед них Піттсбург, Нью-Гейвен і район Бронкс (де його зять, рав Мордехай-Дов-Бер Альтейн, служив рош-єшивою).

Багато діяв у справі прийняття проводу Ребе.

Останні роки його життя

Надгробок р. Ісраеля Джейкобсона на кладовищі Монтефіоре в Квінсі.

З прибуттям після війни багатьох хасидів Хабаду до Сполучених Штатів його громадська діяльність послабла, але він продовжував давати уроки хасидуту в єшиві «Гадар га-Тора», а також був директором школи «Бейт Рівка», призначеної для хабадських дівчат.

Після виходу на пенсію і припинення роботи шойхетом присвячував увесь свій вільний час вивченню Тори, і в ці роки навіть двічі влаштовував пишне урочисте сіюм Шас[6].

Помер у Нью-Йорку у віці 79 років 17 сівана 5735 року (1975) і був похований на хабадській ділянці кладовища Монтефіоре в районі Квінс у Нью-Йорку, поблизу святого Огелю.

Його посади

Родина

Додаткова література

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Так він писав своє ім'я. Трапляється також: דזייקאבסאן. Сучасним івритом: ג'ייקובסון.
  2. ^ Литовський рабин-сіоніст, один із засновників руху «Мізрахі».
  3. ^ Оскільки там вивчали іврит і світські предмети.
  4. ^ У своїх спогадах він розповідає: «Підійшов до нас високий чоловік з акуратно підстриженою бородою і завів розмову: ви, мабуть, їдете до єшиви? Так! — відповів мій батько і вчитель. І він почав говорити про справи єшиви, і мій батько і вчитель з великим зацікавленням почав його розпитувати. Він сказав, що він посланець цієї єшиви, і з його слів ми зрозуміли, що слід постаратися, щоб я вчився в тіснині, а не в стіні, бо там великі юнаки, і в їхніх сумках лежать світські книжки, і вони навіть можуть курити в Шабат . . . А коли ми сиділи там, увійшов чоловік зі шляхетним обличчям і білою бородою і теж запитав, куди ми їдемо, — мабуть, до Ліди, — і почав говорити про рава Рейнеса. Подробиць я не пам'ятаю, але пам'ятаю враження від його схвильованих слів, і він сказав: людині, яка стояла на трибуні з напівоголеною жінкою, ви віддасте вашого сина? І закінчив свої слова: я міснагед, але якщо ви хочете, щоб ваш син залишився чесним євреєм, везіть його до Любавичів».
  5. ^ Менді Куртес, «Хасид від самого початку», тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2119, с. 24.
  6. ^ Свідчення його доньки в додатку «Жіноче» до тижневика «Кфар-Хабад» 1859, с. 19.

Повідомити про помилку на цій сторінці