Уріель Цімер
| Уріель Цимер | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 20 кислева 5681 (1 грудня 1920) |
| Дата смерті | 9 кислева 5722 (17 листопада 1961) |
| Місце смерті | Лондон |
| Місце поховання | Лондон[В] |
| Країна | Ізраїль[В] |
| Місце проживання | Єрусалим, Вільямсбург (Бруклін) |
| Рід діяльності | перекладач, письменник, журналіст[В] |
| Освіта | університет в Єрусалимі |
| Посада | заступник редактора «Га-Коль», органу руху ПАГІ, перекладач в ООН |
| Сім'я | |
| Батько | р. Аврагам Цімер |
| Дружина | Райзл, уроджена Зейдл |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Рав Уріель Цімер (20 кислева 5681 (1 грудня 1920) — 9 кислева 5722 (17 листопада 1961)) був харедимним мислителем і талановитим письменником, що обіймав різні громадські посади в крайніх харедимних колах, і наблизився до хасидизму Хабад.
Біографія
Народився у Відні в 5681 році (1920/1921) у традиційній родині. У 5694 році (1933/1934) переїхав до Святої Землі; з цікавості пішов подивитися, що таке єшива і єшиботник, що полонило його серце, і почав дотримуватися Тори й заповідей; ще навчаючись в антирелігійних школах, уперто ходив у кипі й з пейсами, що викликало гнів керівництва шкіл і вчителів. Але через його благословенні здібності вони не могли йому протистояти.
Коли він перейшов навчатися до університету в Єрусалимі, то винайняв квартиру біля кварталу Меа-Шеарім, де познайомився з р. Моше Блоєм, одним із керівників «Агудат Ісраель», і з р. Іцхаком Бройєром, а також з рабинами: гаоном равом Йосефом-Цві Душинським, равом Давидом Багараном, равом Бенгісом, рабином з Бриська, Чебинським гаоном, і з равом Товією Блоєм, який познайомив його з Ребе.
Поступово навіть його родина, яка спочатку боролася з його поверненням до віри, теж наблизилася до дотримання Тори й заповідей.
Тим часом він відвідував табори переміщених осіб у Європі й застерігав їх від духовних небезпек, що чатують на репатріантів у Святій Землі, де більшість репатріантів силою примушують порушувати Тору й заповіді (аж до небезпеки для життя).
Узяв за дружину Райзл, з дому Зейдл, з «Тегеранських дітей». Після весілля вони жили в Єрусалимі.
Рав Цимер був одним із керівників руху ПАГІ і був призначений заступником редактора органу руху — «Га-Коль». Рух ПАГІ зазнав невдач на виборах і розчарувань від харедимних кіл і з часом розпався. Р. Уріель виїхав до Сполучених Штатів на лікування, де ще більше наблизився до хасидизму Хабад і був близький до Ребе.
Крім того, він був вхожий у дім Адмора із Сатмара, а також отримав роботу в ООН як перекладач, оскільки володів 17 мовами.
Жив у районі Вільямсбург у Брукліні, а в ті Шабати, коли Ребе проводив фарбрейнген, гостював у Краун-Гайтс.
Помер у Лондоні після тривалої хвороби 9 кислева 5722 року (17 листопада 1961). Не залишив по собі нащадків. Його дружина вдруге вийшла заміж за рава Іцхака-Товію Вайса, даяна в Антверпені, а згодом гаона, голову рабинського суду «Еда гаредіт» в Єрусалимі.
На його честь у Єрусалимі названо: вулицю, житловий квартал і синагогу[1].
Зв'язки з Ребе
Був письменником, благословенним талантами, що публікував свої статті й роздуми в багатьох газетах і журналах по всьому єврейському світу.
Удостоївся редагувати перші два томи «Лікутей сіхот», а протягом певного часу був перекладачем «загального листа» з їдишу на святу мову[2]. Як цілком винятковий випадок, його відхід з життя був особливо відзначений в передмові до «Лікутей сіхот», том 2, у передмові до першого видання, а звідти — в усіх перевиданнях.
На одному з фарбрейнгенів у Сімхат Тора Ребе попросив його заспівати з дитячим хором нігун «Адерет ве-га-емуна ле-мі у-ле-мі ле-хай оламім» різними мовами, і він описує цю подію у своїх листах і розповідає, що співав мовами: святою мовою, їдишем, англійською, чеською, французькою, російською, німецькою, іспанською, португальською, польською, арабською, турецькою, італійською, нідерландською та іншими[3]!
Ставши хасидом Хабаду, він став посланцем Ребе в різні місця, відомі й таємні, для підтримки Тори й заповідей, а також до Білого дому, щоб діяти задля всього Ізраїлю.
У 5719 році (1958/1959) за вказівкою Ребе написав кунтрес «Ягадут га-Тора ве-га-медіна», в якому ґрунтовно роз'яснив і відкинув сіоністську ідею, а також рух «релігійного сіонізму». Кунтрес був надрукований під псевдонімом А. Гітлін.
На його надгробку написано: Тут похований р. Уріель, син р. Аврагама, хай світить його свіча, з родини Цимер. Численні були його таланти, і в усіх них він трудився задля чистої віри, знавець Тори і людина хеседу, любив істину і шанував батьків і вчителів, займався із самопожертвою поширенням джерел хасидуту назовні, хасид Адмора Менахема-Мендла Шнеєрсона з Любавичів, шліта, помер 9 кислева 5722 року (17 листопада 1961). За коротким літочисленням.
Одного разу[4] Ребе розповів йому, що кілька громадських діячів і харедимних депутатів Кнесету, з тих, що очолюють важливу харедимну партію, просили Ребе вплинути на нього, щоб він припинив писати на тему заперечення сіонізму, але вказівка Ребе йому була, що саме тому йому слід писати більше. На тому самому єхідуті він також розповів Ребе, що серед громадських діячів Хабаду в Ізраїлі були невдоволені тим, що він опублікував слова, сказані йому Ребе на попередньому єхідуті на цю тему; відповідь Ребе була: мені не тільки приємна публікація цих слів, а це моя пряма вказівка їх публікувати[5].
Його літературна діяльність
Рав Цимер протягом років постійно писав у низці харедимних видань, і його статті вирізнялися крайнім протистоянням сіонізму. Крім того, він займався різними перекладами завдяки володінню 17 мовами[6] і був зайнятий на перекладацькій роботі від імені ООН.
Перебуваючи в Сполучених Штатах, писав у багатьох газетах різними мовами: «Дер ід» (їдиш), і «Джуїш прес» (англійська), «Їдіше гейм» та інших.
Випустив брошуру англійською про заповідь мезузи, брошуру про Тору й хасидут арабською і почав укладати твір про чесноту скромності,
У 5771 році (2010/2011) його друг рав Товія Блой надрукував його листи під назвою «Ігрот хасид».
Переклад «Танії» на їдиш
Удостоївся бути перекладачем «Танії» на їдиш. Почав цю роботу Цейтлін[потрібне уточнення]. Книга «Танія» вийшла[7] повністю в перекладі на їдиш у двох томах. Перший том, що вийшов друком у 5715 році (1954/1955), містив частину «Лікутей амарим», а другий том, що вийшов друком у 5718 році (1957/1958), містив решту частин «Танії» — «Шаар га-їхуд ве-га-емуна», «Ігерет га-тшува» та «Ігерет га-кодеш» з «Кунтрес ахарон».
У передмові видавця сказано, що це перший переклад усієї книги «Танія» іншою мовою.
Ім'я перекладача в книзі не згадано, але це був не хто інший, як р. Уріель Цимер.
У листі від неділі, 21 адара 5716 року (4 березня 1956), до свого друга й товариша рава р. Товії Блоя рав Цимер пише:
Щодо перекладу «Танії» – я не отримував жодних роз'яснень від Ребе шліта (Адмора шліта), і він навіть не перевірив першу частину з прихованої в нього причини (можливо, другу частину він перевірить сам), він лише дав загальні вказівки, а в низці місць, що потребували роз'яснення, ми запитували кількох старійшин анаш.
Імовірно, Ребе не перевірив усю книгу, але було знайдено фотокопії правок до частин книги.
Див. також
Зовнішні посилання
- Кунтрес «Ягадут га-Тора ве-га-медіна» у текстовому форматі на сайті «Даат».
- Некролог у газеті «Паним ель паним»

- «Ігрот хасид», листи рава Уріеля Цімера, тшура з весілля Ісраеля-Ар'є-Лейба і Хаї-Мушки Лауфер, 5 адара I 5774 року (5 лютого 2014)
- Шнеур Бергер, «Остання шліхут — остання поїздка рава Цимера за дорученням Ребе»
тижневик «Бейт Мошіах», випуск 994, тижнева глава «Хає Сара» 5776 року (2015/2016) - Гробайс, «Хахам га-разим», у тижневику «Мішпаха», іяр 5778 року (квітень–травень 2018)
- Оповита таємницею постать: р. Уріель Цімер, людина, що стала легендою

- Один нігун п'ятнадцятьма мовами — «Га-сіпур шелі», «Ноах» 5785 року (2024/2025)
Примітки
- ^ Також рав Перец-Уріель Блой був названий на його честь своїм батьком, равом Товією Блоєм, який був близьким другом рава Цимера.
- ^ Після його відходу з життя його друг рав Товія Блой почав перекладати листи.
- ^ JEM (англійською): Йосеф Минкович: одна пісня 15 мовами
- ^ Єхідут 23 швата 5718 року (13 лютого 1958). Зі слів рава Яакова Горовіца «Вивчення поглядів наших Ребе, провідників поколінь, на сіонізм»
.
- ^ Фотокопію листа рава У. Цимера на цю тему, разом із багатьма іншими його листами, опубліковано в тшурі до весілля в родині Блой, Тверія, елул 5765 року (вересень–жовтень 2005), с. 63.
- ^ Французька, російська, німецька, іспанська, португальська, чеська, польська, арабська, турецька, італійська нідерландська, угорська, їдиш, англійська, іврит
- ^ Див. усе ж докладно в книзі «Історія книги „Танія“» видавництва «Гейхал Менахем» Боро-Парк.
Код особи: № 1751765700