Перейти до вмісту

Переклад

Матеріал з Хабадпедії

Переклад — це дія, що передає зміст із мови оригіналу цільовою мовою з метою дати людям, які не володіють мовою оригіналу, зрозуміти зміст. Людина, яка займається перекладом письмових текстів, називається перекладачем, а та, що займається перекладом усного мовлення, називається тлумачем.

На відміну від вільного перекладу, зосередженого на загальному змісті сказаного, переклад оригінальних текстів, таких як ТАНАХ і книга «Танія», вимагає великої вірності оригіналові, а тому вимагає обережності й точності поряд із повним розумінням і володінням як мовою оригіналу, так і цільовою мовою. Через притаманну мовам відмінність і брак різних виразів і зворотів, яких бракує при переході між мовами, будь-який переклад неминуче є певним тлумаченням.

Серед видатних і авторитетних перекладів ТАНАХу можна назвати Таргум Онкелос і Таргум Йонатан, поряд з іншими відомими перекладами, такими як Переклад Сімдесяти.

Переклад у Писанні, в галасі та в агаді

Основна стаття – Таргум Онкелос, «Двічі текст і один раз переклад»

Уже в самій Письмовій Торі трапляється кілька виразів, перекладених арамейською, наприклад «Єгар сагадута»[1], «Ва-єхезу ет га-Елокім»[2], а також книги Даніеля та Езри частково написані цією мовою.

Також у молитві трапляється переклад різних уривків і слів арамейською, причому причина перекладу частини уривків — технічна або щоб не зрозуміли ангели[3], а частини — для додаткового наголосу[4].

Уже в словах мудреців ми знаходимо, що вони торкалися суперечності між прихильністю лише дослівному перекладу вірша і смисловим перекладом, що додає й пояснює: «Той, хто перекладає вірш за його формою, — брехун, а той, хто додає, — богохульник і хулитель»[5].

Подібно до цього написав Рамбам[6]: «Згадаю тобі одне правило, і воно таке: кожен, хто захоче перекласти з мови на мову і наміриться перекладати одне слово одним словом і зберігати також порядок мовлення і порядок речей, дуже трудитиметься, і його переклад вийде вельми сумнівним і спотвореним, і не годиться так робити. Але тому, хто перекладає з мови на мову, треба спершу зрозуміти суть, а потім розповісти й пояснити так, щоб із цього була зрозуміла суть, яка існує в тій мові, і добре роз'яснити; і неможливо йому не переставляти вперед і назад і не передавати одне слово багатьма словами або багато слів одним словом, і не опускати слів і не додавати слів, доки суть не буде впорядкована й добре роз'яснена і мова не буде зрозумілою згідно з тією мовою, на яку він перекладає».

Згідно з галахою, Санедрину дозволено приймати свідчення лише з уст самих свідків, і якщо вони не розуміють їхньої мови, вони не можуть приймати свідчення через тлумача[7].

У галасі трапляються різні правила щодо порядку роботи тлумача: «Читець не має права читати тлумачеві більше одного вірша, і перекладач не має права перекладати, доки не закінчиться вірш з уст читця; і читець не має права читати інший вірш, доки не закінчиться переклад з уст перекладача; і читець не має права підносити голос більше за перекладача, а перекладач — більше за читця; і читець не має права допомагати перекладачеві»[8].

(Слід розрізняти роль тлумача, який перекладає слова Тори мовою, яку народ розуміє, і роль тлумача, як було прийнято за днів танаїв і амораїв, коли це була людина з сильним і приємним голосом, яка вголос проголошувала закони, яких навчав рав[9]).

За галахою постановлено, що слід щотижня вивчати тижневу главу «двічі текст і один раз переклад», і поширений нині звичай, що закріпився в галасі, — вивчати це з Таргумом Онкелос[10].

У вченні хасидизму

У вченні хасидуту пояснюється, що співвідношення між Писанням і перекладом — це співвідношення лицьового і зворотного боку, і це зниження й низходження Писання також у кліпат нога, щоб вибрати її, підняти і включити її до святості, а також щоб очистити й облагородити тваринну душу[11].

Переклади ТАНАХу

Упродовж років ТАНАХ був перекладений сотнями перекладів різними мовами, але лише деякі з цих перекладів були зроблені богобоязливими євреями, і ними дозволено користуватися[12], і лише одиниці з них були зроблені великими мужами Ізраїлю і вважаються авторитетними.

Згідно з переказом, уже під час дарування Тори на горі Синай вона була дана разом із її перекладом арамейською, але він поступово забувся з плином поколінь, і лише після зруйнування Другого Храму знову встановили переклад до Тори, причому головною причиною цього був той факт, що євреї були вигнані із Землі Ізраїлю і вживання святої мови поступово зменшувалося.

Головні авторитетні переклади — це переклад арамейською:

  • Таргум Онкелос — найпоширеніший переклад Тори, складений Онкелосом-прозелітом, із знатного роду римських цезарів. Порівняно з іншими перекладами, цей переклад зазвичай дотримується простого сенсу віршів і уникає тлумачень і розширень та є однією з головних основ для коментаторів Писання. Переклад існує лише для п'яти книг Тори.
  • Єрусалимський таргум — переклад, що містить багато агадичних уривків, складений у Землі Ізраїлю. Інша назва цього перекладу — «Таргум Йонатан»[13].
  • Фрагменти таргуму з Каїрської генізи.
  • Таргум Йонатана бен Узіеля — переклад арамейською книг Пророків, складений Йонатаном бен Узіелем, учнем Гілеля Старшого, який отримав його за переказом від пророків Хагая, Зхар'ї та Малахі.

Ще один відомий переклад — «Переклад Сімдесяти», перекладений за днів царя Птолемея грецькою приблизно через сто років після побудови Другого Храму; цар забажав наповнити свою скарбницю книжок копіями всіх книжок, що існують у світі, і коли йому сказали, що в його бібліотеці бракує перекладу Тори, цар звелів первосвященикові Ельазару обрати для завдання перекладу сімдесят двох мудреців, які узгодили б більшістю точний переклад. Мудреців було обрано й послано до Єгипту, і на острові Фарос вони працювали кожен в окремій кімнаті, і наприкінці процесу всі їхні переклади виявилися ідентичними один одному.

Серед мов, якими ТАНАХ був перекладений великими мужами Ізраїлю, була арабська мова, якою рав Саадья Гаон переклав усе Писання і назвав переклад «Тафсір» (=тлумачення), і переклад набув широкого поширення та вважається найважливішим арабським перекладом.

Вказівки Ребе

Щодо книговидання і друкованих публікацій Ребе вказував надавати перевагу використанню мови оригіналу, оскільки переклад подібний до переливання напою з посудини в посудину, за якого неминуче частина вмісту втрачається[14].

Навіть якщо є потреба використати переклад, Ребе вказував, щоб цим займалися 3 відповідні людини і щоб вичитали як слід[15].

Сам Ребе займався виданням перекладу віршів, благословень і молитов у межах «Мерказ ле-іньоней хінух» для маленьких дітей — як у брошурі «Порядок благословень і молитов з англійським перекладом» і в серії брошур, що вийшла в продовження цього, так і в «Щоденному кишеньковому календарі для учня».

Наскільки відомо сьогодні, принаймні в частині видань Ребе писав оригінал святою мовою, а зміст перекладав англійською рав Нісан Міндель, і коли Ребе ставили різні запитання щодо способу перекладу, Ребе відповів, що не можна виводити законів і принципів зі способу перекладу, оскільки редагування, зроблене для брошур, — лише в плані змісту, а не словесне редагування.

Щодо перекладу сіхот Ребе, рав Хаїм Мелул, який займався перекладом сіхот французькою, отримав від Ребе вказівку перекладати своєю мовою і заново з мови оригіналу[16].

Переклади «Танії» та хасидських текстів

Основна стаття – Переклади «Танії»

Упродовж років Ребе багато разів говорив про перевагу того, що вчення хасидуту дедалі більше поширюється іншими мовами, і тим самим світ стає дедалі готовішим до приходу Мошіаха.

Упродовж років книга «Танія» була перекладена багатьма мовами за вказівкою Ребе особливими командами, що включали рабинів, людей академії та мовних консультантів. Досі «Танія» перекладена мовами: їдиш, англійська, італійська, французька, іспанська, арабська, російська, португальська, німецька, грузинська та угорська. Ці переклади надруковані паралельно з оригінальним текстом святою мовою, причому сторінка святою мовою — з лівого боку.

Перший переклад усієї книги «Танія» іншою мовою був зроблений у 5722 році (1961/1962) секретарем Ребе равом Нісаном Мінделем, який переклав «Танію» англійською мовою. Цей переклад удостоївся заохочення й особливого ставлення Ребе, яке випливало з того, що він зробив книгу доступною найпопулярнішою і найпоширенішою мовою і тим самим зробив джерела хасидуту доступними в найширшій формі. Ребе кілька разів вичитував як зміст книги, так і передмову, яку рав Міндель написав до неї, причому вичитку було зроблено вперше на чорнових аркушах, підготовлених равом Мінделем святою мовою, а потім на англійському виданні, перш ніж його було відправлено до друку.

Див. також


Мови

Їдиш • Англійська • Арамейська • Російська • Лашон га-кодеш • Іврит • Французька • (Таргум)

Примітки

  1. ^ Берешит, 31, 47.
  2. ^ «Тора ор», Мішпатім 78в.
  3. ^ Наприклад, «Га лахма анья» у Пасхальній Агаді, промовляння кадиша, «Брих шмей» під час відкриття арон кодешу тощо.
  4. ^ Наприклад, «Емет ве-яців» у благословеннях читання Шма («Тора ор», Ваехі 51а.
  5. ^ Кідушин, 49а.
  6. ^ Послання Рамбама, Лейпцизьке видання, сторінка 27.
  7. ^ Макот, 6б.
  8. ^ «Шулхан арух», «Орах хаїм», розділ 145. І там же: немає пошани для великого, щоб він перекладав через малого.
  9. ^ Наприклад, рабі Хуцпіт-тлумач, див. Брахот, 27б.
  10. ^ «Шулхан арух», «Орах хаїм», 285.
  11. ^ «Сефер га-лікутім — ДАХ» Цемах Цедека, літера «тав», с. 329 (333).
  12. ^ Решту перекладів зробили зазвичай християни, і вони містять спотворені тлумачення та єретичні слова.
  13. ^ При цьому дехто стверджує, що це походить від помилкового розшифрування абревіатури ת"י.
  14. ^ Лист Ребе (англійською) раву Аврагаму-Іцхаку Гліку, переддень 29 тевета 5734 (23 січня 1974), надрукований у тижневику «Кфар-Хабад», випуск 1894, с. 7.
  15. ^ «Маанот кодеш», сіван 5743 (травень–червень 1983), пункт 136, з «Гейхал Менахем», частина 3, с. 91.
  16. ^ Слова Ребе: «Лерн а сіхе ун дернох фаргес майне вертер ун шрайб міт дайне вертер» [=вивчи сіху, а потім забудь мої слова і пиши своїми словами]. Тшура, з весілля Ласкер-Кан, 12 швата 5784 (22 січня 2024), с. 17.

Повідомити про помилку на цій сторінці