Плещениці
Плещениці (англійською: Pleschinitsy, російською: Плещеницы) — невелике містечко в Мінській області в Білій Русі, поблизу Борисова.
Історія містечка
Поселення на цьому місці почалося в 5252 році як невелике хліборобське село, що жило з обробітку землі. Упродовж усіх років зберігався характер села як місця тихого й відлюдного, що особливо підходило для розвитку єврейської громади в цьому місці.
Під час відступу Наполеона з Росії в ході російсько-французької війни в 5572 році (1811/1812) його війська підійшли впритул до містечка, де на них напала рота російських солдатів, що перебила багатьох із них.
3 тамуза 5701 (28 червня 1941) нацисти увійшли в містечко і відразу ж стратили кількох мешканців. У місяці хешван 5702 (жовтень–листопад 1941) вони стратили мешканців гето в лісі поблизу містечка, а приблизно через три тижні на страту вивели останніх євреїв, які перебували в гето.
Після закінчення війни село було відбудовано, і станом на 5773 рік у ньому проживає близько 6000 мешканців, які заробляють на життя на паливних підприємствах, обробці деревини, що надходить з навколишніх лісів, і рибальстві в річках, розкиданих околицею.
Хасидизм Хабад у містечку
У 5596 році (1835/1836) переселилися до містечка, яке налічувало тоді близько трьохсот мешканців, р. Шломо Когель і його онук р. Гендель, і тим самим вони фактично склали перше ядро розвитку хабадського поселення в містечку, в якому доти жили самі міснагдім.
Рабином хасидської громади спочатку служив відомий машпіа р. Ханох-Гендель Когель, а коли він переїхав до Любавичів у 5637 році (1876/1877), служив рав Аврагам-Хаїм Розенбойм. Починаючи з 5648 року (1887/1888), коли Раах Розенбойма заарештували, на чолі громади хасидів стояв шойхет-бодек р. Реувен Ліберман.
Хасидська громада в Плещеницях вирізнялася тим, що після відходу Ребе Цемах Цедека всі хасиди без винятку прийняли Ребе Магараша як Ребе і не пішли за іншими синами Ребе Цемах Цедека.
Війна міснагдім з хасидами
Хасидська синагога
Міснагдім несхвально дивилися на переселення хасидів до міста і сковували кроки хасидів, які почали селитися в містечку, тим, що не давали їм збудувати власну синагогу. Спочатку вони не дозволяли хасидам винайняти будинок для потреб синагоги і навіть домоглися від влади попередження і заборони будувати синагогу для громади хасидів, так що навіть коли хасиди молилися в одному з будинків — міснагдім одразу ж ішли і доносили владі, і так хасиди були змушені молитися в синагозі міснагдім — що породило безліч чвар.
Початок порятунку прийшов від старань хасидів обрати рава Еліягу-Хаїма Розенбойма «старостою містечка» — він мав особливий дозвіл від влади підписувати потрібні папери від імені уряду. Але й після отримання необхідних дозволів противники на чолі з великою купецькою родиною з міста продовжували боротися проти будівництва синагоги, і навіть р. Іцхак Блазер[1], який багато старався встановити мир у цій суперечці, не досяг у цьому успіху.
Лише коли ця родина зазнала невдачі у своїх справах і збідніла, і тим самим вичерпалися сили міснагдім, — міснагдім погодилися поїхати до Ребе Магараша заради мирової угоди. Ребе Магараш засвідчив і застеріг їх: «Якщо захочете і послухаєтеся тощо, а якщо ні...».
Тоді хасиди почали будівництво синагоги, але й тоді міснагдім приходили щоночі й руйнували те, що було збудовано за день, через що хасиди виставили на ночі охорону біля будівлі синагоги. Справа дійшла до того, що р. Давид Шифрін свідчить у своїх записках: «що на гроші, які вони витратили зі своєї кишені, вони могли б збудувати штибл з дахом буквально зі срібла».
Рабин і шойхет-бодек
Також і щодо обрання рабина і шойхета-бодека в містечку була суперечка між хасидами і міснагдім у містечку. Зрештою було прийнято компроміс Ребе Магараша: рабин буде з кола міснагдім — але прийнятний для хасидів, а шойхет-бодек буде з громади хасидів. І справді, рабином містечка було обрано рава Єгуду-Лейба Маскіль ле-Ейтана, а шойхетом-бодеком — р. Агарона-Зеева, сина р. Баруха-Дов-Бера.
Хасиди, пов'язані з містечком
- Ірмія з Плещениць — з хасидів Алтер Ребе.
- Реувен Ліберман — уродженець містечка і шойхет місцевої хабадської громади.
- Хаїм Ліберман — секретар Ребе Раяца і уродженець містечка.
- Ханох-Гендель Когель — машпіа місцевої хабадської громади.
- Йосеф Когель.
- Гершон-Єгуда-Лейб Когель.
- Дов-Бер Розенбойм.
- Аврагам-Хаїм Розенбойм.
- Давид Шифрін.
- Мендл Футерфас — уродженець містечка.
- Гендл Ліберман — уродженець містечка.
- Шмуель Гальперін.
Додаткова література
- Рав Шалом-Дов-Бер Левін, «Толдот Хабад бе-Русія га-царіт», розділи 88–91
- Рав Шалом-Дов-Бер Левін, «Толдот Аврагам-Хаїм», розділ третій, на сайті Бібліотеки Любавич
- Тижневик «Кфар-Хабад», випуск 100
| Містечка в Білорусі | |
|---|---|
| |
| Містечка в Росії • Містечка в Україні • Містечка в Литві • Містечка в Латвії • Міста в Польщі • Містечка у Франції |
Примітки
- ^ Відомий під прізвиськом р. Іцхак Петербургер, автор книги «Прі Іцхак».