«Самаркандське підпілля» (книга)

Книга «Самаркандське підпілля» — вийшла в 5773 році (2012/2013), описує період хасидського підпілля в місті Самарканд в епоху: від Другої світової війни до краху комунізму і виїзду євреїв звідти.
Книгу написав рав Гілель Зальцман, який сам дитиною втік з родиною з України до Самарканда в 5699 році (1938/1939), у розпал Другої світової війни. Своє виховання він отримав від великих хасидів у Самарканді, а з роками й сам став одним з головних підпільних діячів; разом з р. Моше Ніселевичем вони заснували там єшиву, синагогу і навіть дбали про хасидське громадське життя — за тяжкої небезпеки ускладнень із владою, яка забороняла будь-яку релігійну діяльність і навіть суворо карала, аж до смертної кари, кожного, хто був хоч опосередковано пов'язаний з подібною діяльністю.
Книга написана в автентичній і плавній манері та описує живо й відчутно хасидський побут і самопожертву хасидської громади в Самарканді. Упродовж книги автор наводить різні розповіді й описи, які сам чув від великих хасидів, що перебували там у різні періоди.
Книга публікувалася поступово в тижневику «Бейт Мошіах» упродовж років і була відредагована р. Аврагамом Райніцем. Книгу надрукувала організація «Хама», а поширює видавництво «Яхад».
Книгу було також перекладено й надруковано мовами: їдиш, англійською і російською. Книга стала бестселером і була прийнята з великою й особливою симпатією читачів, і менш ніж через рік вийшла новим виданням.