Перейти до вмісту

Єхезкель Софер

Матеріал з Хабадпедії
Єхезкель Софер
Лектор, письменник і відомий мислитель у галузі вчення Хабаду та єврейської думки
Основна інформація
Дата народження5707 (1947)
Рід діяльностілектор, письменник, мислитель; шаліах
Освітаєшиви Поневеж і Бриськ, «Томхей Тмімім» у Кфар-Хабаді, «Томхей Тмімім» 770 (Квуца)
Посадарабин кампусу Університету імені Бен-Гуріона в Беер-Шеві (5736–5753), голова інституту бар-міцви, лектор коледжу «Бейт Рівка»
УчителіЙосеф-Цві Сегаль, Ашер-Лемель Коген, Меїр-Шалом Близинський та інші
Сім'я
Батькор. Шабтай Софер
МатиТова Софер
ДружинаСара, дочка рава Шнеур-Залман Левін
ДітиЙосеф-Іцхак Софер, Менахем-Мендл-Міхаель Софер, Зеєв Софер, Шалом-Дов-Бер Софер, Шмуель Софер, Аврагам-Йона Софер, Шабтай Софер, Ціпора та інші
Родовід

Рав Єгошуа-Єхезкель Софер (народився 5707, 1947 року) — лектор, письменник і відомий мислитель у галузі вчення Хабаду та єврейської думки; служив шаліахом і рабином кампусу в Університеті імені Бен-Гуріона в Беер-Шеві у 5736 — 5753 роках (1976–1993).

Біографія

Рав Софер (5784)

Народився 10 елула 5707 (26 серпня 1947) у родині р. Шабтая[1] і Тови Софер у таборі для переміщених осіб у Німеччині після Голокосту. У юності навчався в єшивах Понєвеж і Бриськ. У 17 років, коли навчався в єшиві Бриськ, наблизився до Хабаду завдяки раву Йосефу-Цві Сегалю, голові колелю «Цемах Цедек», брав участь в уроках «Танії» рава Ашера-Лемеля Когена, які проводилися таємно, і наблизився до хасидизму Хабад. Унаслідок його зближення з хасидизмом Хабад рава Софера було виключено з єшиви Бриськ, і він перейшов до єшиви «Томхей Тмімім» у Кфар-Хабаді. У ці роки на нього сильно вплинув рав Меїр Близинський.

У 5725 році (1964/1965) вирушив до єшиви «Томхей Тмімім» 770 на рік «Квуци».

Одружився із Сарою, дочкою хасидського знавця нігунів рава Шнеура-Залмана Левіна з Кфар-Хабада.

Почав читати лекції вже в 5730 році (1969/1970) у середніх школах країни, доки в 5736 році (1975/1976) професор Ірміягу Брановер, член сенату університету в Беер-Шеві, не попросив його стати рабином кампусу — цю посаду він обіймав 16 років; крім того, він очолював інститут бар-міцви, призначений для підготовки дітей до бар-міцви.

У 5742 році (1981/1982), коли Ребе розпочав мівцо «Сефер Тора», «Жінки Хабаду» запропонували йому скласти книгу, яка виклала б широкому загалу цілі Ребе в його мівцоїм. Він підготував тези, в яких окреслив підхід Ребе, що послідовно прагне до приведення Геули і приходу Мошіаха, і в них визначив поняття вигнання і Геули згідно з ученням Хабаду, а також центральну роль Ребе — голови синів Ізраїлю, який є Мошіахом покоління, що «витягає» єврейський народ із «болота його вигнання» і готує його до Геули. Тези було передано через секретаря рава Хаїма-Мордехая-Айзика Ходакова на розгляд Ребе, і відповідь Ребе[2] була: «Загалом — варто. Зрозуміло — 1) що час зовсім не дозволяє, щоб я переглянув і перевірив матеріал, і це також не з моїх справ 2) що справа ця пов'язана з великою відповідальністю . . якщо вирішать вихователі й машпіїм у Святій Землі, що є . . у вищесказаному. Загалом — зрозуміло, що має бути 1) підкреслено, що це на відповідальності того, хто пише, хай живе він, одного, 2) усе відредаговано машпіїм хасидуту і подібними, як годиться. Повернути все тут додане». Водночас Ребе з власної ініціативи в тій самій відповіді вказав, щоб рав Софер видав ще одну книгу на ці теми, але в іншому форматі — уривки з книг наших Ребе, провідників поколінь (оригінальною «мовою рава» — з додаванням посилань на джерела тощо на полях сторінки). Крім того, Ребе вказав, що це має робитися «зрозуміло, силами комітету і подібного»[3]. Ця позитивна й підбадьорлива відповідь щодо видання книги на ці теми стала спонукальним новим поштовхом для рава Софера, і він сумлінно працював над укладанням книги впродовж двох років, причому книга навіть пройшла рецензію вихователів і машпіїм. Однак на завершальному етапі, коли все вже було готове до видання, прийшла сіха Шабату Берешит 5745 і відлякала громадських діячів, які ініціювали видання книги, і її було відкладено під сукно з остраху, що вона завдасть Ребе прикрості[4].

У 5753 році (1992/1993) був одним із провідних лекторів і тих, хто задавав тон у кампанії з оприлюднення пророцтва Ребе «ось Мошіах іде» загалом і того, що Ребе — Мелех га-Мошіах, зокрема. У цей період опублікував лист-відповідь раву Єгошуа Мондшайну, який ставив під сумнів і зневажав ці публікації та дії[5]. Після 3 тамуза 5754 (12 червня 1994) повністю змінив свої погляди й вважає, що Ребе не є Мелех га-Мошіахом, — крайня в Хабаді думка.

Упродовж багатьох років він дав тисячі глибоких уроків з єврейської думки та юдаїзму, які прославилися своєю логічною якістю й манерою викладу. Багато з них було записано й поширено на касетах, що мали великий комерційний успіх. Значну частину цих уроків присвячено викладу сіхот Ребе про тижневі глави Тори в руслі Раші ясною і плавною мовою з підкресленням їхньої глибинної думки порівняно з тлумаченнями інших коментаторів Тори. Ці уроки він відредагував, і їх було надруковано в 5775 році (2014/2015) у серії книг «Мааяней Раші».

Дає багато уроків з учення хасидуту і викладає в коледжі «Бейт Рівка». Щотижня рав Софер випускає листок із загадками з тижневої глави, а також час від часу випускає різні диски з лекціями на теми юдаїзму, віри, свят, заповідей, Геули тощо.

Стиль його уроків і творів вирізняється використанням гри слів і дотепів, що приваблюють слухачів і читачів.

Критика його книги

Після 3 тамуза 5754 (12 червня 1994) рав Софер змінив свої погляди на питання про особу Ребе як Мелех га-Мошіаха та провідника нашого покоління. У 5755 році (1994/1995) написав брошуру «Ітбараару ве-ітлабну», а в 5772 році (2011/2012) уклав книжку «Бе-май кміфлегі»[6] (як друге, розширене видання «Ітбараару ве-ітлабну»). У своїх творах він стверджує, що Ребе наразі не є Мелех га-Мошіахом і провідником покоління[7][8].

Цей підхід не прийнятий серед хасидів Хабаду[9], і навіть хабадські рабини, які дали своє схвалення книзі, опублікували роз'яснення, що не згодні з цією думкою і їй немає місця в Хабаді. Рав Ярославський написав: «що є кілька уривків, з якими я не згоден, і особливо в темах, пов'язаних із вірою і гіткашрут, які, не дай Б-г, і не дай Б-г, зачіпають», а також рав Залман Гопін: «На деяких сторінках у ній є речі, що заперечують, не дай Б-г, усю нашу віру щодо „сьомого покоління“ у простому значенні або щодо „Ве-у їгалейну“ та ін.», і далі у своєму листі: «Погляди, наведені на цих вищезгаданих сторінках, — зовсім не погляди хасидів Хабаду! І їм немає жодного місця в Любавичах![9].

У відповідь на його книжки вийшли книжки «Сефер софер ве-сіпур» і «Тумат єшарім танхем» рава Шалома-Дов-Бера Вольпо, а також «Га-емуна га-шлема» рава Моше Орнштейна.

Його праці

Книжки
  • «Кашрут га-мітбах» — про раціональні причини кашруту і мету мівцо «Кашрут».
  • «Ітбараару ве-ітлабну» (5755) і в розширеному виданні «Бе-май кміфлегі» («Хазак», 5772). На цю книжку було опубліковано критику, див. вище в попередньому розділі.
  • «Абіа хідот» — «ерудиція з гумором у Раші та в розумінні прочитаного», 2 томи, 5772.
  • «Мааяней Раші» — теми й тлумачення простого смислу Писання у світлі сіхот Ребе, 5775 (2 частини), вийшла друком зусиллями «Хазак». На початку тамуза 5786 (червень–липень 2026)[10] вийшла третя частина, зусиллями литовського книжкового видавництва «Цуф».
  • Написав дві книжки про «Танію», що вийшли друком зусиллями видавництва «Маянотеха»: «Аль парашат драхім» — тлумачення й прозріння для тих, хто поглиблено вивчає «Танію» «Сефер шель бейнонім», кислев 5779 (листопад–грудень 2018).
  • «Доршей їхудеха» — про «Шаар га-їхуд ве-га-емуна».
  • «Хазон ла-моед» — нариси думки про свята року в хасидському дусі, тішрей 5777 (жовтень–листопад 2016), «Маянотеха».
  • «Ладаат легаамін» — на теми віри, науки, свободи вибору, особистого провидіння та ін., на основі сіхот Ребе, вийшла друком зусиллями «Маянотеха».
Кунтресім

Родина

Його сини
Його доньки

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ За походженням хасид Хабаду (з його інтерв'ю в «Джем»)
  2. ^ «Лікут маанот кодеш», доповнення, том 2, с. 31.
  3. ^ «Лікут маанот кодеш», 5742, відповідь 248.
  4. ^ Передмова до книги «Бе-май кміфлегі».
  5. ^ Лист другові, який проґавив
  6. ^ Рав Єхезкель Софер випустив приголомшливу книгу
  7. ^ У кунтресі «Ітбарару ве-ітлабну», розділ 8, с. 111 і далі, а також там само, с. 116: «сьоме покоління завершилося», і в книзі «Бе-май кміфлегі» — у більш розгорнутому і ясному вигляді
  8. ^ Див. у листі рава Залмана Гопіна, наведеному в наступній примітці: «На деяких сторінках у ній є речі, що заперечують, не дай Б-г, усю нашу віру щодо „сьомого покоління“ у простому значенні або щодо „Ве-у їгалейну“ та ін....»
  9. ^ 1 2 Рави Ярославський і Гопін: поглядам «Бе-май кміфлегі» зовсім немає місця в Любавичах! Рав Гершкович у листі протесту проти книги «Бе-май кміфлегі» Єхезкеля Софера
  10. ^ Тоді вона вже була в книгарнях. Дата передмови — «29 тамуза гілула де-Раші».
Єхезкель Софер згадується ще в 58 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 5167691700

Повідомити про помилку на цій сторінці