Перейти до вмісту

«Сефер га-хасідім»

Матеріал з Хабадпедії
Картки «Сефер га-хасідім» лежать у кімнаті єхідуту Ребе, на шафці з шухлядами, яку можна бачити на фотографії позаду Ребе

«Сефер га-хасідім» — пам'ятне зібрання всіх хасидів Хабаду по всьому світу, у якому записано імена хасидів Хабаду для згадування перед Ребе, щоб він згадував їх у сприятливі часи.

Укладання «книги» було проведено лише один раз, у 5723 році (1962/1963), і відтоді книгу не «оновлювали» всебічно так, щоб охопити всіх хасидів Хабаду по всьому світу.

Історія

Перше прохання

Під час першої поїздки Ребе Раяца до США він займався організацією та влаштуванням «Агудат хасидей Хабад», і в межах цього було підготовлено реєстраційні книги, у які могли записуватися члени товариства, причому на початку книг Ребе Раяц написав своєю святою рукою[1]: «Прошу всіх наших друзів з анаш, хай живуть вони, що мешкають у цьому районі, записатися до книги членів і старатися з Його, благословенного, допомогою виконувати все сказане в постановах, чим вони принесуть утіху душам своїх батьків і батьків своїх батьків, хай перебувають душі їхні в раю, і удостояться зв'язатися з Деревом Життя — його святістю наших батьків, наших святих Ребе, хай буде пам'ять праведника і святого благословенна для життя у світі прийдешньому, хай перебуває душа його у вищих скарбницях, хай захистить нас його заслуга. І завдяки цьому Всевишній, хай буде Він благословенний, благословить їх, їхні доми, їхніх нащадків і нащадків їхніх нащадків, хай живуть вони, в усьому найкращому — від душі до плоті»[2].

Паралельно з цим, 18 швата 5690 (16 лютого 1930) Ребе Раяц у спеціальному листі запропонував видати пам'ятну книгу для всіх анаш: «На вічне нагадування на благо анаш, хай живуть вони, і нащадків анаш, хай живуть вони, у матеріальному й духовному, встановлено загальну книгу хасидів, у якій, з допомогою Всевишнього, хай буде Він благословенний, будуть записані імена всіх анаш, хай живуть вони, і нащадків анаш, хай живуть вони, і всіх, хто любить Тору й заповіді, хай живуть вони, за їхніми місцями, на вічну пам'ять. Загальна „Сефер га-хасідім“ — це книга життя, і всіх записаних у ній, з допомогою Всевишнього, імена згадуватимуться у встановлені часи на благовоління... на добро й благословення».

Насправді, через велику технічну складність збирання імен усіх хасидів, з огляду на те, що засоби зв'язку тоді не були розвинені, а хасиди багато переїжджали з місця на місце, і багато з них навіть переховувалися зі страху перед КДБ, ця книга на той час не вийшла.

Друга спроба

У 5709 році (1948/1949) виникло нове пробудження в цьому питанні, і Ребе Раяц звернувся до всіх хасидів через «Махане Ісраель» і попросив надіслати фотографії анаш і тмімім[3].

Його зяті, Ребе і Рашаг, також підтримали прохання й заохочували анаш у цьому питанні; так, ми знаходимо лист Рашага: «Його святість Адмор шліта бажає, щоб усі анаш у Землі Ізраїлю надіслали фотографії свої та своїх родин і написали імена кожного, хто на фотографії, бо готуються видати книгу фотографій усіх анаш, хай живуть вони»[4], а через два тижні додав і Ребе й написав: «Лист звернено до мекушарім, тобто до тих, хто час від часу звертається з проханням про пораду й благословення для себе і для своїх дружин, синів і доньок, а час від часу також повідомляє подробиці становища кожного з вищезгаданих...»[5].

Насправді й цього разу справа не вдалася, і на той час не змогли зібрати в одному місці імена й фотографії всіх хасидів.

У 5715 році (1954/1955) Ребе викликав членів секретаріату рава Єгуду-Лейба Гронера і рава Шалома-Мендла Сімпсона і передав їм листи, отримані в останні роки, і попросив їх підготувати впорядкований абетковий покажчик авторів листів, імені їхньої матері та імен їхніх дітей; після закінчення роботи коробка з картками стояла поруч зі столом для єхідуту, а через п'ять років Ребе передав ще одну групу листів з метою оновити список — вилучити померлих і додати народжених, і це повторювалося впродовж років[6].

Видання

Узимку 5723 року (1962/1963) хасиди вдихнули життя в цю ініціативу і втретє почали збирати імена й фотографії хасидів з усього світу.

В одній із листівок, розісланих узимку 5723 року (1962/1963) хасидам Хабаду, говорилося: «Також наближається термін укладання „Сефер га-хасідім“ — до 24 тевета, що наближається на добро, і просимо з вашої доброти спонукати всіх тих, хто ще не записався до неї, зробити це якнайшвидше, з огляду на стислість часу, що залишився. А за будь-якого сумніву щодо тієї чи іншої людини, чи належить вона до „Сефер га-хасідім“, — ясно й просто, що це на добро і її слід включити, і це справа для широкого розголосу...».

У неділю, 24 тевета 5723 (20 січня 1963), перед поїздкою Ребе молитися в Огелі, Ребе вручили «Сефер га-хасідім», у якій були записані імена анаш для згадування. Коли Ребе вручали книгу, Ребе сказав серед іншого: «Хай буде воля, щоб ця „Сефер га-хасідім“ була книгою життя — життя істинного, життя духовного й життя матеріального, життя матеріального й життя духовного. Хай допоможе Всевишній, хай буде Він благословенний, щоб ця справа принесла успіх у матеріальному й духовному. Їшар коах усім, хто займався цим досі, зараз, і також — у майбутньому. Їшар коах»[7].

«Книга», подана Ребе, фактично складалася з 3000 карток із фотографіями та іменами родин анаш і хасидів[8].

Після виходу книги

І в наступні роки Ребе продовжував просити родини анаш надсилати йому фотографії членів їхніх родин, і Ребе зберігав ці фотографії, причому частину з них було «оновлено» у відповідному місці всередині коробок із картками «Сефер га-хасідім».

Фотографії, надіслані Ребе, згодом було передано на зберігання до Любавицької бібліотеки, і вони слугували надійним джерелом інформації для укладання серії книг «Толдот Хабад», укладених директором бібліотеки равом Шаломом-Дов-Бером Левіним. У 5779 році (2018/2019) працівники бібліотеки відсканували фотографії, надіслані Ребе, разом з іменами, які хасиди написали на звороті листівок із фотографіями, і виклали їх у вільний доступ на сайті бібліотеки, причому публікація викликала велике хвилювання в родинах анаш. Водночас вона викликала полеміку, що включала й критику публікації в громадському просторі особистих фотографій, надісланих Ребе, без отримання явного дозволу від Ребе.

У місяці менахем-ав 5780 (липень–серпень 2020) на сайті бібліотеки було опубліковано також фотокопії самих оригінальних карток, і серед фотокопій виявилося багато імен, зокрема тих, хто публічно не вважається хасидами Хабаду, але теж записав себе хасидами Хабаду, наприклад син Баба Салі рав Меїр Абухацира, рав Іцхак-Давид Гроссман, рав Ісраель Гесс та інші.

Паралельно з книгою

Ребе попросив скористатися можливістю звернення до всіх хасидів і звелів додати рядок, у якому зазначалося, що того, хто має додаткову важливу інформацію, просять долучити її на окремому бланку.

Унаслідок цього прохання багато хасидів записали свою біографію та біографії членів своїх родин і надіслали це Ребе, наприклад рав Александр-Сендер Юдасін і рав Зуша Вілімовський.

Див. також

Додаткова література

  • «Сефер га-хасідім» і «Книга фотографій», тижневик «Бейт Мошіах», випуск 1223, с. 31

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Фотокопія рукопису наводиться в статті на сайті «Штурем».
  2. ^ «Зікарон лі-вней Ісраель», розділ 28.
  3. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, том 10, с. 248–249.
  4. ^ Лист від 9 тамуза 5709 (6 липня 1949).
  5. ^ З листа від 25 тамуза 5709 (22 липня 1949), надруковано в «Лікутей сіхот», том 24, с. 416.
  6. ^ Тижневик «Бейт Мошіах», 11 тамуза 5780 (3 липня 2020), с. 32.
  7. ^ «Торат Менахем», том 36, с. 33.
  8. ^ У книзі «Мі-шівхей Рабі», Свята Земля, 5760, с. 93. Написано, що їх було близько 9000, але це неправильно. Картки, опубліковані на сайті Любавицької бібліотеки в 5780 році (2019/2020), налічують лише 2566 карток.

Повідомити про помилку на цій сторінці