Перейти до вмісту

Залман-Моше га-Іцхакі

Матеріал з Хабадпедії
Залман-Моше га-Іцхакі
Один із найвидатніших машпіїм серед хабадських хасидів останнього покоління
Основна інформація
Дата народження5633
Місце народженняНевель
Дата смерті3 швата 5712 (30 січня 1952)
Місце похованняКладовище Цфата
КраїнаРосійська імперія, СРСР[В]
Місце проживанняНевель, Зембін, Тель-Авів, Кфар-Хабад
Рід діяльностірабин[В]
Сім'я
Батькорав Дов-Бер га-Іцхакі
МатиРахель
ДружинаНеше з родини Рейнес
ДітиШмуель, Сара, Фая
Нагороди
титул «праведної пам'яті» від Ребе

Машпіа рав Шнеур-Залман-Моше га-Іцхакі (5633 — 3 швата 5712 (30 січня 1952)) — один із найвизначніших машпіїм серед хабадських хасидів останнього покоління, відомий насамперед своїм різким стилем висловлювань. Заробляв на життя шхітою, а наприкінці життя жив у Святій Землі. Удостоївся отримати від Ребе титул «праведної пам'яті».

Біографія

Народився в 5633 році (1872/1873) у Невелі в Росії в родині рава Дов-Бера га-Іцхакі та пані Рахель; там же здобув хасидське виховання.

Одружився в місті Зембин у 5657 році (1896/1897) з пані Нешею з родини Рейнес — корінної хабадської родини із Зембина; потім осів у Зембині і став одним із найпомітніших машпіїм у хасидському світі, а на життя заробляв тією самою професією, що й його батько, — шойхета-бодека.

У тішреї 5659 року (1898/1899) р. Залман-Моше приєднався до юнаків, які їхали до Любавичів до Ребе Рашаба, і там став повноцінним хасидом.

Р. Залман-Моше був центральною постаттю в Невелі завдяки своїй особистості, своїм знаменитим фарбрейнгенам і величезному впливу.

Він часто казав, що шойхету, який випив, заборонено різати, але якщо шойхет не каже «лехаїм», то йому вже точно заборонено різати, бо він не богобоязливий... Р. Залман-Моше мав звичай проводити фарбрейнген щоночі проти п'ятниці, оскільки наступного дня не різав. Коли р. Залман-Моше проводив фарбрейнген, він справді казав «лехаїм» як слід, і коли на серці в нього ставало весело від машке, з його вуст сипалися перлини...

Коли його старша донька досягла шлюбного віку, він попросив у Ребе Раяца удостоїтися зятя-«таміма». Ребе відповів йому: «Дорогою на бойню думай хасидут». Відтоді р. Залман-Моше суворо стежив за тим, щоб думати хасидут дорогою, хоча це було в темні нічні години, по брудній землі Невеля, коли ходьба була завданням, що вимагало великої обережності й уваги. Він удостоївся зятя-«таміма» — це рав Аврагам Дризін, згодом машпіа і один із керівників єшив «Томхей Тмімім» у Радянському Союзі та у Святій Землі.

У Святій Землі

У 5695 році (1934/1935) він здійснив алію до Святої Землі й оселився в Тель-Авіві. Р. Залман-Моше не змінив стиль своїх фарбрейнгенів і продовжував проводити їх так, як звик у Росії, різкою мовою і прямими словами, що пронизують нирки й серце.

Анаш у Тель-Авіві, не звиклі до такого різкого стилю фарбрейнгенів, почали надсилати Ребе Раяцу листи зі скаргами на р. Залмана-Моше; дехто каже, що Ребе цілковито підтримав його і написав хасидам, які скаржилися: «З усього сказаного випливає, що це завдало мені великого смутку і сильного душевного болю, бо я бачу погане ставлення... до моїх дорогих учнів, хай живуть вони, яких я люблю, як справжніх синів... Зайве повторювати те, що я писав у минулих листах на похвалу моїх дорогих учнів, які прилипли до мого серця, кожен з яких — повна скарбниця богобоязливості, набуття добрих якостей і любові до євреїв...» Проте є ті, хто сумнівається у зв'язку цього листа з цією історією.

На початку 5700-х років р. Залмана-Моше розбив параліч, і постраждало його мовлення. Унаслідок цього він переїхав жити до свого сина р. Шмуеля га-Іцхакі в Тель-Авів. А з 5710 року (1949/1950) жив у свого зятя, р. Аврагама Майора, у Кфар-Хабаді. Попри параліч, під час молитви його мовлення було звичайним.

Помер 3 швата 5712 (30 січня 1952) і похований на старому кладовищі Цфата.

У листі-співчутті після його відходу з життя Ребе написав про нього «Магарзам, праведної пам'яті» (= р. Залман-Моше, благословенна пам'ять праведника)!

Родина

Додаткова література

  • Рав Йосеф-Іцхак Камінецький (його правнук), «Були люди-хасиди» — біографічна книга, що висвітлює життя його та членів його родини.
  • Залман Рудерман, книга «Хасідім аншей маасе», с. 139–145.
  • Життя хасида в журналі «А хасідішер дерхер» (англійською)

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Померла 3 тішрея 5743 (20 вересня 1982).
Залман-Моше га-Іцхакі згадується ще в 34 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 4032332800

Повідомити про помилку на цій сторінці