Перейти до вмісту

Гафтара до тижневої глави «Дварім»

Матеріал з Хабадпедії
Ця стаття перебуває в процесі тривалої роботи.
Стаття відкрита для редагування.
Запрошуємо вас здійснити мовне редагування, «хабадизацію» та стилістичне редагування вже написаних розділів, а також допомогти розширити й доповнити статтю.
Ця стаття перебуває в процесі тривалої роботи.
Стаття відкрита для редагування.
Запрошуємо вас здійснити мовне редагування, «хабадизацію» та стилістичне редагування вже написаних розділів, а також допомогти розширити й доповнити статтю.

Гафтара тижневої глави «Дварім» — це гафтара, яку читають у Шабат перед 9 ава, відомий також як «Шабат Хазон». Гафтару взято з книги Єшаягу, глава 1, вірші 1–27, і вона описує видіння пророка Єшаягу про зруйнування Єрусалима та благання про повернення народу до каяття. Ідеться про пророцтво докору й суду, але також і про обіцянку повернення народу до каяття.

Зміст гафтари

Гафтара починається словами: «Видіння Єшаягу, сина Амоца, яке він бачив про Юдею та Єрусалим...». Єшаягу описує духовний і суспільний стан Єрусалима й Ізраїлю, які загрузли в гріхах і мусять повернутися до каяття. Серед іншого він указує на суспільні й релігійні беззаконня народу і застерігає синів Ізраїлю від продовження лихого шляху, яким вони йшли. Пророк згадує зруйнування Єрусалима, але також обіцяє можливість каяття й виправлення.

Гафтара містить найвідоміші з писань пророка Єшаягу, зокрема заклик замінити жертви й приношення добрими ділами та справжнім каяттям. Єшаягу згадує беззаконня, що чиняться в народі, такі як гріхи народів з Ізраїлю та Юдеї, і духовний стан народу, який потребує негайного виправлення.

Наприкінці гафтари Шабату Хазон, як і в інших гафтарот де-пуранута, є завершення віршами втіхи, які наочно показують взаємовключення двох ліній – вигнання і Геули. Хоча загальний зміст гафтари присвячений вигнанню, завершення, як у документі, де останній рядок відображає зміст документа, указує на справжню мету Геули[1].

Зв'язок із порою року

Основна стаття – Шабат Хазон

Гафтару завжди читають у Шабат перед 9 ава, який називають також «Шабат Хазон». Назва «Хазон» указує на видіння пророка.

Гафтару читають саме в Шабат перед 9 ава, тому що вона говорить про зруйнування Храму і про необхідність каяття й виправлення духовного стану народу Ізраїлю.

Зв'язок із тижневою главою

Тижнева глава «Дварім» починається словами: «Ось слова, які говорив Моше...», що є словами докору Моше Рабейну синам Ізраїлю. І тут також є зв'язок змісту глави зі змістом гафтари, у якій теж ідеться про слова докору пророка Єшаягу народу Ізраїлю[2].

Крім того, є і глибший зв'язок, оскільки в обох — і в тижневій главі «Дварім», і у внутрішньому змісті гафтари Шабату Хазон — є дві схожі протилежності водночас.

У тижневій главі «Дварім», яка є початком «Мішне Тора», видно дві протилежності: з одного боку, великий спуск, оскільки ця книга відрізняється від інших книг тим, що Моше Рабейну говорить тепер поколінню, яке входить у Землю Ізраїлю, що є великим спуском порівняно з поколінням пустелі, яке було «поколінням знання» і мало бачення Б-жественності. На відміну від них, у покоління, що ввійшло в Землю Ізраїлю, уже не було бачення Б-жественності, а лише рівень «слухання».

А з другого боку, у главі підкреслюється піднесення через спуск, оскільки, попри духовний спуск покоління, що ввійшло в Країну, саме цьому поколінню, заняття якого було в матеріальному, це дало змогу здійснити задум творіння — оселю в нижніх світах.

І в цьому видно зв'язок із Шабатом Хазон, у якому теж є дві протилежності: з одного боку, це Шабат перед 9 ава, час зруйнування і спуску, але з другого боку, він представляє початок процесу піднесення Геули. Як у вислові рабі Леві-Іцхака з Бердичева, що цього Шабату «показують Третій Храм», який вищий і піднесеніший за всі Храми до нього і буде збудований незабаром, у наші дні, нашим праведним Мошіахом.

Так, у Шабат Хазон, як і в тижневій главі «Дварім», є дві протилежності – з одного боку, великий спуск, але з другого боку, вище піднесення, яке станеться внаслідок цього спуску[3].

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Кінець маамару, що починається словами «Ціон бе-мішпат», 5715.
  2. ^ «Сефер га-сіхот» 5749, т. 2, Шабат тижневої глави «Дварім».
  3. ^ Сіха Шабату тижневої глави «Дварім» 5715.

Повідомити про помилку на цій сторінці